Ухвала

від 01.02.2017 по справі 10/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"01" лютого 2017 р. Справа № 10/39

За позовом ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго» , Ужгородський район, с.Оноківці

до відповідача комунального підприємства „Виробниче водопровідно-каналізаційне господарство м.Ужгорода» , м. Ужгород

про стягнення суми 2 288 674,85 грн. (в т.ч. 1 805 927,62 грн. основного боргу за спожиту активну елетроенергію, 445 283,04 грн. основного боргу за реактивну електроенергію, 29 146,20 грн. інфляційних, 8217,99 грн. 3%річних, 97 739,98 грн. пені (з урахуванням поданих в порядку ст.22 ГПК України заяв про збільшення та уточнення розміру позовних вимог).

Суддя Івашкович І.В.розглянувши матеріали

за заявою Вх.№ 116-25/7955 від 21.12.2016 ПАТ "Закарпаттябленерго"

про поновлення пропущеного строку для пред"ялення наказу до виконання

за участі представників:

від стягувача (заявника) - ОСОБА_1, довіреність №253 від 30.12.16

від боржника - ОСОБА_2, довіреність №5 від 03.01.17

У судовому засіданні 05.01.17 за участі представників: від стягувача (заявника) ОСОБА_3, довіреність №132 від 30.12.16, ОСОБА_4, довіреність №225 від 30.12.16, від боржника - ОСОБА_2, довіреність №5 від 03.01.17, оголошувалась перерва до 16.01.17 14:30 год. У судовому засіданні 16.01.17 за участі представників: від стягувача (заявника) - ОСОБА_3, довіреність №251 від 30.12.16, ОСОБА_1, довіреність №253 від 30.12.16; від боржника - ОСОБА_2, довіреність №5 від 03.01.17, оголошувалась перерва до 01.02.17 15:15 год.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.10.10 по справі 10/39 стягнуто з комунального підприємства "Виробниче управілння водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" ( м.Ужгород, вул. Митна,1, і.к.03344326) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго" (Ужгородський район, с.Оноківці, вул. Головна, 57, і.к. 00131529) суму 2 288 674,85 грн. (в т.ч. 1 805 927,62 грн. основного боргу за спожиту активну елетроенергію, 445 283,04 грн. основного боргу за реактивну електроенергію, 29 146,20 грн. інфляційних, 8217,99 грн. 3%річних, 100 грн. пені) та 24 096,26 грн. відшкодування судових витрат.

На виконання даного рішення було видано наказ від 22.10.10.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.11.10 задоволено заяву боржника частково та надано відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.10 по справі 10/39 до 03.05.11.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 01.06.11 задоволено заяву боржника частково та надано відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.10 по справі 10/39 до 01.06.12.

Стягувач ПАТ "Закарпаттяобленерго" звернувся до господарського суду із заявою Вх.№ 116-25/7955 від 21.12.2016 про поновлення строку пред"явлення наказу господарського суду Закарпатської області від 06.10.2010 №10/39 до виконання.

Заяву мотивує тим, що окрім неодноразового надання судом відстрочки виконання судового рішення по даній справі, строк пред"явлення наказу до виконання переривався частковим виконанням рішення суду боржником. Останній черговий платіж боржником було здійснено 23.12.15, а отже відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" у чинній на той час редакції строк пред"явлення наказу до виконання перервався та поновлено на один рік, тобто до 24.12.16.

13.12.2016, тобто в межах поновленого строку, стягувач звернувся до Ужгородського міськвідділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 22.10.10 №10/39. Однак, згідно отриманого від Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області повідомлення державного виконавця від 15.12.2016 наказ №10/39 від 06.10.2010 повернуто стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на пропуск строку для пред"явлення виконавчого документа, встановленого ст.12, п.2 ч.4 ст.4 чинного на даний час Закону України "Про виконавче провадження".

Посилаючись на викладені у заяві про поновлення строку пред"явлення наказу до виконання обгрунтування, стягувач наголошує, що повернення виконавчого документу через пропуск строку пред"явлення до виконання мало місце внаслідок зміни нормативного регулювання порядку обчислення та перебігу строку пред"явлення виконавчого документа до виконання з прийняттям нового Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 (набрав чинності 05.10.16).

Стверджує, у зв"язку з цим, що причини пропуску строку пред"явлення наказу господарського суду Закарпатської області від 06.10.2010 №10/39 до виконання є поважними та просить відновити пропущений строк.

Представник стягувача (заявника) в процесі судового розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання вимоги за заявою підтримав. Посилається на викладені у заяві та додатково наданих поясненнях мотиви, а також додані документальні докази.

Боржник подав заперечення на заяву стягувача, які доповнено додатково наданими поясненнями. Боржник заяву стягувача вважає безпідставною, стверджуючи про те, що на момент пред"явлення наказу до виконання, строк пред"явлення не було пропущено. Окрім того, вказує на те, що відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016р. №1730-VIII нарахування пені, інфляції та річних, що залишились несплаченими за судовим рішенням по даній справі, підлягають списанню з урахуванням тих підстав, що основна заборгованість за спожиту електроенергію за КП "Водоканал м.Ужгорода" повністю відсутня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника боржника та представника стягувача, суд констатує наступне.

Згідно ст.1 Конституції України Україна є правовою державою. Отже, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження в Україні засад верховенства права.

Гарантоване Конституцією України право особи на судовий захист передбачає не лише задоволення позову та винесення відповідного судового рішення, а і обов'язкове виконання цього рішення.

Частиною п'ятою ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Із зазначеними конституційними нормами кореспондується стаття 115 Господарського процесуального кодексу України, в силу якої рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України боржник зобов'язаний у добровільному порядку виконати рішення суду, тобто встановлено пріоритет самостійного, без вжиття заходів примусового характеру, виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили.

Наказ господарського суду № 10/39 від 06.10.2010 видано строком пред'явлення до виконання до 22.10.2013.

Відповідно до положень статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами), який був чинний на час видачі вказаного наказу та втратив чинність з 05.10.2016 у зв"язку з набранням чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 N 1404-VIII, передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Виконання судових рішень починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами) врегульовано порядок переривання строку пред"явлення виконавчого документа до виконання, відповідно до якого строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Як слідує з фактичних матеріалів та обставин справи, у зв"язку із проведенням відповідачем 23.12.2015 чергового платежу в розмірі 100,00 грн. на погашення присудженої за судовим рішенням по даній справі до стягнення суми, строк пред"явлення наказу від 06.10.2010 №10/39 відповідно до ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами) перервався та його перебіг розпочато заново, тобто наказ міг бути пред"явлено до виконання з 24.12.2015 по 24.12.2016р.

Однак, внаслідок прийняття нового Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, який набрав чинності з 05.10.2016, змінено регламентацію щодо строку пред"явлення виконавчого документа до виконання та порядку перебігу такого строку. Натомість, відповідно до ч.5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Таким чином, пропуск строку пред"явлення до виконання наказу від 06.10.2010 №10/39, який стягувачем було пред"явлено до виконання після набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, допущено внаслідок об"єктивних обставин, настання яких не залежало від волі стягувача, а саме, внаслідок змін у законодавчому регулюванні порядку обчислення та перебігу строку пред"явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до абзацу 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Виходячи з оцінки фактичних обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що строк пред'явлення наказу № 10/39 до виконання був пропущений стягувачем з поважних причин, внаслідок яких останній був позбавлений можливості реалізувати свої законні права стягувача, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". У зв"язку з наведеним заява про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, подана стягувачем в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України, підлягає задоволенню. Строк для пред"явлення наказу до виконання суд, з урахуванням врегульованої ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 тривалості строку пред"явлення виконавчого документа до виконання, вважає за можливе поновити на три роки - до 02.02.2020р.

Керуючись ст. ст. 86, 119 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Вх.№ 116-25/7955 від 21.12.2016 стягувача ПАТ "Закарпаттябленерго"

про поновлення пропущеного строку для пред"явлення наказу господарського суду Закарпатської області від 06.10.2010 по справі №10/39 до виконання задоволити.

2. Поновити строк пред"явлення до виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 06.10.2010 по справі №10/39 на три роки, визнавши, що він є дійсним для пред"явлення до виконання до 02.02.2020р.

3. Копію ухвали надіслати стягувачу та боржнику.

Суддя І.В.Івашкович