Рішення

від 01.02.2017 по справі 922/4546/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р.Справа № 922/4546/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика", м. Харків до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Качківське", смт. Крижопіль (перший відповідач) , Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", м. Харків (другий відповідач) , 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Поділля", м. Гайсин про про стягнення 1177486,40 грн., за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

першого відповідача - ОСОБА_3

другого відповідача - ОСОБА_4

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 до господарського суду Харківської області з позовом до СТОВ "Качківське" (далі - перший відповідач) та ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (далі - другий відповідач) звернулось ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" (далі - позивач). У позові останній просить суд стягнути з СТОВ "Качківське" 590218,75 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням першим відповідачем умов договору поставки №H340091 від 11.01.2016 щодо передачі у власність товару у повному обсязі, оскільки вага і кількість фактично поставленого товару не відповідає вазі і кількості, вказаній у залізничній накладній та інших товаросупровідних документах. Крім того, на думку позивача, оскільки перевезення товару здійснювалося залізничним транспортом, другий відповідач несе відповідальність у разі нестачі товару, що виникла з його вини під час перевезення вантажу.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2016 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 18.01.2017 об 10:30.

27.12.2016 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній просить суд стягнути з першого відповідача 590218,75 грн. та з другого відповідача 587267,65 грн.

Ухвалою суду від 18.01.2017 вказана заява прийнята судом до провадження та розгляд справи продовжений з її урахуванням.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача було залучено ТОВ "Зоря Поділля".

17.01.2017 до суду від другого відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких він просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, вказує на те, що ПАТ "Українська залізниця" не є стороною у договорі поставки №Н340091 від 11.01.2016 та не може нести відповідальність за кількість поставленої продукції, або інші права та обов'язки за вказаним договором. Крім того, вказує на те, що при подачі вагону від вивантаження, підписанні пам'яток, відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за 09.07.2016 претензій, заперечень від вантажоотримувача залізниці не було направлено, комерційні акти не були складені, що свідчить про належне виконання другим відповідачем умов перевезення вантажів. Складені акти є неналежними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, з врахуванням норм Статуту залізниць України. Надані заперечення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.01.2017 розгляд справи був відкладений до 01.02.2017 до 12:15.

18.01.2017 від представника першого відповідача до суду надійшло клопотання (вх. № 1569), в якому він просить суд припинити провадження у справі № 922/4546/16 за позовом ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" до СТОВ "Качківське", ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" про стягнення коштів в частині позовних вимог по відношенню до СТОВ "Качківське" як першого відповідача у зв'язку із відсутністю предмету спору.

В обґрунтування заявленого клопотання перший відповідач посилається на вимоги позивача стягнути повну вартість нестачі вантажу з обох відповідачів. Проте така вартість (сума), на думку першого відповідача, підлягає стягненню лише з одного відповідача, а саме з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", а не окремо з кожного з відповідачів по справі.

Розглянувши подане клопотання, суд відхиляє його, виходячи з наступного.

Основними завданнями розгляду справи по суті є забезпечення з'ясування всіх обставин справи. При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення (ч. 1 ст. 82 ГПК України). Однією з форм закінчення справи без винесення рішення по суті спору є припинення провадження у справі, зокрема: якщо відсутній предмет спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Отже, вирішення питання з кого саме мають бути стягненні грошові кошти на користь позивача, з СТОВ "Качківське" та ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", має вирішуватися під час розгляду справи по суті із з'ясуванням всіх фактичних обставин справи. В матеріалах справи зібрано достатньо письмових доказів, які суд спроможний дослідити та надати оцінку правових дій сторін.

У зв'язку з цим, клопотання представника першого відповідача про припинення провадження у справі в цілому, судом відхиляється, як необґрунтоване.

Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

31.01.2017 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі. Надані пояснення та додані до них документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

01.02.2017 до суду від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він прости позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень посилається на те, що перший відповідач відвантажив, а перевізник (другий відповідач) прийняв до перевезення на користь позивача партію цукру у кількості 135600 кг. у точній відповідності із оформленою залізничною накладною, в подальшому ризики псування, пошкодження або збереження товару несе власне його покупець - позивач. Наданий відзив та додані до нього документи досліджений судом та долучений до матеріалів справи.

01.02.2017 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких третя особа вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Наданий відзив та додані до нього документи, досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.02.2017 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити з урахуванням зміненого предмету позову.

Присутні у судовому засіданні 01.02.2017 представники першого та другого відповідачів проти позову заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.

Третя особа правом на участь представника у судовому засіданні не скористалася, причину неявки не повідомила, витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" (покупець) та СТОВ "Качківське" (постачальник) був укладений договір поставки № Н340091 від 11.01.2016 (далі договір поставки).

У відповідності з умовами договору поставки, постачальник взяв на себе зобов'язання поставити в обумовлений термін і передати у власність покупця цукор білий кристалічний буряковий по ДСТУ 4623:2006/ГОСТ 31361-2008 (далі Товар), а покупець - прийняти й оплатити Товар. Ціна, кількість Товару, що поставляється, строки відвантаження та поставки Товару визначаються у Специфікаціях, що є невід'ємними складовими цього Договору. Фактично поставлена кількість Товару вказується у видаткових накладних, що є невід'ємними складовими цього Договору.

Згідно п. 2.1. договору поставки кількість Товару, що поставляється на підставі цього Договору, визначається загальною кількістю Товару, вказаному у видаткових накладних та/або Специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п. 3.4. договору поставки, право власності на Товар переходить від постачальника (СТОВ "Качківське") до покупця (ПАТ "Харківська бісквітна фабрика") з моменту отримання Товару покупцем (якщо поставка здійснюється на умовах СРТ).

У відповідності до п. 5.1. договору поставки Товар передається постачальником покупцю за видатковою накладною, у якій вказується найменування, кількість, ціна й вартість Товару.

Між позивачем та першим відповідачем 29.06.2016 підписана Специфікація №4 до договору поставки, в рамках якої, постачальник поставляє Товар на адресу покупця на умовах даної Специфікації та на умовах, згідно договору поставки Товар у кількості 542.4 метричних тон. Ціна за одну метричну тону Товару, включаючи вартість мішкотари - 12625,00 грн., в т.ч. ПДВ. Загальна сума даної Специфікації складає 6847800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1141300,00 грн. Партія Товару поставляється на умовах поставки СРТ: станція Куряж, код станції 441004, одержувач: ПАТ "Харківська бісквітна фабрика", 61017, м. Харків, вул. Лозівська,8, код одержувача 3104, власник вантажу ПАТ "Харківська бісквітна фабрика", в редакції Інкотермс 2010. Відвантаження кількості Товару, здійснюється протягом не більше ніж 10 (десяти) робочих днів, з 04 липня по 15 липня поточного року по два вагони в день, після проведення покупцем 100 % передоплати до 01.07.2016 включно.

Судом з'ясовано, що позивач на підставі договору поставки та згідно рахунку-фактури № СФ-51076 від 29.06.2016, здійснив 100% передплату за Товар у розмірі 6847800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № НОМЕР_1 від 30.06.2016 та № НОМЕР_2 від 01.07.2016.

Спірна поставка Товару здійснювалась залізничним транспортом на підставі залізничної накладної № 34164335 від 05.07.2016, відправник ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", станція відправлення - Ржевуська Південно-Західної залізниці, станція та залізниця призначення - Куряж Південної залізниці, маса вантажу - 135600 кг визначена відправником (р. 24), завантажено вантажовідправником (р. 28), у залізничних вагонах № 24543852 (ЗПП К773675, К773676) та № 24538829 (ЗПП К773686, К773687), охорона залізниці (р. 49).

СТОВ "Качківське" оформлені видаткові накладі № РН00-142-04499 від 05.07.2016 на цукор білий кристал. 3 кат. кількістю 67,8 т на загальну суму 855975,00 грн., у т.ч. ПДВ - 142662,50 грн. та № РН00-142-04500 від 05.07.2016 на цукор білий кристал. 3 кат. кількістю 67,8 т на загальну суму 855975,00 грн., у т.ч. ПДВ - 142662,50 грн.

По вказаним видатковим накладним позивач фактично отримав товар у кількості 88850 кг (1777 мішків з цукром по 50 кг кожний) на загальну суму 1121731,25 грн. замість вказаних у цих документах загальної кількості товару 135600 кг (2712 мішків з цукром по 50 кг кожний) на загальну суму 1711950,00 грн. (з ПДВ).

Наведені обставини підтверджуються ОСОБА_5 від 09.07.2016, складеним за участю представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7 та охоронцем ТОВ "Зодіак-КБ" ОСОБА_1 та ОСОБА_5 приймання товару по кількості від 11.07.2016, складеним за участю представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, представників першого відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_9 та охоронником ТОВ "Зодіак-КБ" ОСОБА_5

Відповідно, недопоставленим залишилось 46750 кг Товару (935 мішків з цукром по 50 кг кожний) на загальну суму 590218,75 грн.

Позивач звертався до СТОВ "Качківське" з претензією (вих. № 575 від 27.07.2016) про необхідність виконання зобов'язань по договору поставки та здійснення допоставки Товару. Проте вказана претензія першим відповідачем була відхилена (вих. № 7 від 26.08.2016).

Також позивач направив першому відповідачу вимогу (вих. № 897 від 28.11.2016) про повернення йому 590218,75 грн. у семиденний строк від дня отримання вимоги, проте перший відповідач гроші не повернув.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з першого відповідача суму у розмірі 590218,75 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) ч. 1 ст. 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності з умовами п. 1.1. договору поставки, постачальник (перший відповідач) взяв на себе зобов'язання поставити в обумовлений термін і передати у власність покупця (позивача) товар.

Згідно умов п. 5.1. договору поставки товар передається постачальником покупцю за видатковою накладною, у якій вказується найменування, кількість, ціна й вартість товару.

Отже, виходячи з аналізу вищевказаних норм чинного законодавства та умов договору поставки встановлено обов'язок першого відповідача поставити позивачу і передати у власність покупця за видатковими накладними певну кількість товару, а саме: 135600 кг (2712 мішків з цукром по 50 кг кожний) на загальну суму 1711950,00 грн.

Однак, перший відповідач свої зобов'язання по договору поставки виконав не належним чином, а лише частково: у кількості 88850 кг Товару (1777 мішків з цукром по 50 кг кожний) на загальну суму 1121731,25 грн., що підтверджується даними видаткових накладних № РН00-142-04499 та № РН00-142-04500 від 05.07.2016. Різниця по кількості переданого товару становить 46750 кг товару (935 мішків з цукром по 50 кг кожний) на суму 590218,75 грн. Тому, посилання СТОВ "Качківське" про належну передачу товару за договором поставки позивачу у повному обсязі, а саме: у кількості 135600 кг (2712 мішків з цукром по 50 кг кожний) на загальну суму 1711950,00 грн., не підтверджуються належними первинними документами.

Таким чином, першим відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження виконання умов договору поставки.

Згідно умов пп. 5.3-5.4 договору поставки, при виявленні невідповідності фактично поставленої кількості товару кількості, зазначеній в залізничній накладній (при поставці залізничними вагонами), складається ОСОБА_5 недопоставки або інший аналогічний документ, що підписується уповноваженими особами сторін. Для складання ОСОБА_5 недопоставки або іншого аналогічного документу покупець зобов'язаний зупинити прийняття товару до прибуття представника постачальника (першого відповідача).

На виконання вказаних умов договору поставки позивач зупинив приймання товару та повідомив про це першого відповідача, що підтверджується ОСОБА_5 від 09.07.2016, складеним представниками позивача при участі охоронця - ТОВ "Зодіак-КБ".

Представники першого відповідача прибули до позивача 11.07.2016 та уповноваженими особами сторін, за участю охоронця ТОВ "Зодіак-КБ", був складений ОСОБА_5 про приймання товару по кількості, згідно якого, виявлена відсутність зазначеної в залізничній накладній № 34164335 від 05.07.2016 кількості товару, а саме: в залізничних вагонах № 24543852 і № 24538829 відсутні 935 мішків з цукром по 50 кг кожний загальною вагою 46750 кг.

Відповідно, уповноважені особи позивача та першого відповідача діяли в межах, визначених умовами п. 5.3-5.4. договору поставки та склали ОСОБА_5 про приймання товару по кількості від 11.07.2016 р., який є належним та достатнім доказом для встановлення факту нестачі вантажу - 935 мішків з цукром по 50 кг кожний загальною вагою 46750 кг у залізничних вагонах № 24543852 і № 24538829 згідно залізничної накладної № 34164335 від 05.07.2016.

Також умовами п. 5.4. договору поставки передбачено, що у разі неприбуття представника постачальника покупець зобов'язаний залучити до участі в складанні ОСОБА_5 недопоставки або іншого аналогічного документу представника Торгово-промислової палати. Так, виходячи з умов п. 5.4. договору поставки, обов'язок запросити представника Торгово-промислової палати (а не незалежного експерта) виникає у позивача лише у разі не прибуття представника постачальника (першого відповідача) для участі в складанні ОСОБА_5 недопоставки або іншого аналогічного документу. Проте як зазначалося вище, представники першого відповідача прибули до позивача 11.07.2016.

Крім того, запрошення незалежного експерта для встановлення розміру та причин можливої недостачі у розумінні вимог п. 30 Правил видачі вантажу є правом, а не обов'язком одержувача вантажу (позивача по цій справі) та такий обов'язок не передбачений умовами договору поставки.

Отже, доводи першого відповідача про необхідність запрошення незалежного експерта є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 52 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут залізниць України) на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій.

Згідно п. 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 (далі - Правила складання актів), акт загальної форми складається, зокрема для засвідчення пошкодження запірно-пломбульваних пристроїв (ЗПП) і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці.

Згідно п. 2 Правил складання актів комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Отже, з наведених норм вбачається, що комерційний акт та акт загальної форми складається залізницею призначення у разі прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері) та пошкодження запірно-пломбульваних пристроїв (ЗПП) відповідно.

ОСОБА_10 від 09.07.2016 та ОСОБА_10 приймання товару по кількості від 11.07.2016 підтверджується, що вантаж прибув у непошкоджених вагонах та без пошкодження запірно-пломбульваних пристроїв (ЗПП).

Відповідно, в даному випадку не має підстав для складання комерційного акту та акту загальної форми.

В ході судового розгляду з'ясовано, що позивач звертався до начальника станції Куряж (ОСОБА_11М.) з питань оформлення відповідних актів. Проте комерційний акт та акт загальної форми не складалися, у зв'язку з відсутністю будь-яких пошкоджень, як на самих вагонах № 24538829 та № 24543852, так і на запірно-пломбульних пристроях. У судовому засіданні ці обставини були підтверджені представником другого відповідача (ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця").

Відповідно, доводи першого відповідача стосовно не звернення позивачем до керівництва станції Куряж для оформлення комерційного акту та акту загальної форми є безпідставними, оскільки спростовуються поясненнями представників позивача та другого відповідача.

З наданих позивачем документів вбачається, що в період з 10-00 год. 09.07.2016 до 15-30 год. 11.07.2016 ТОВ "Зодіак-КБ" (згідно укладеного ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" договору № 565/13 від 01.08.2013 про надання охоронних послуг) здійснювала охорону ТМЦ, зокрема: залізничних вагонів № 24543852 та № 24538829 та вантажу - цукор-пісок в мішках, що знаходився в них, та контроль за цілісністю пломб та запірних пристроїв на цих вагонах з ТМЦ, котрі знаходилися на території об'єкту, що охороняється, розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49 (дільниця № 1).

У зв'язку з цим суд зазначає, що позивач забезпечив збереження вантажу, що знаходився у залізничних вагонах та вжив усіх заходів, що унеможливлюють зменшення його кількості під час перебування вагонів на території об'єкту, що знаходиться під цілодобовою охороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про порушення першим відповідачем обов'язку з поставки та передачі у власність Товару за договором поставки, та повернення покупцю (позивачу по справі) передоплати у розмірі 590218,75 грн. на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України. Відповідно, позовні вимоги позивача до першого відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги до другого відповідача - про стягнення з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" коштів у розмірі 587267,65 грн., суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1-3 ст. 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно зі ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Стаття 131 Статуту залізниць України, позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як одержувачем, так і відправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення, яка несе відповідальність за всі залізниці - учасниці перевезення.

Згідно п. а) ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем не доведені обставини виникнення нестачі вантажу під час перевезення по залізничній накладній № 34164335 від 05.07.2016 саме з вини перевізника, то вимоги ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" щодо стягнення з другого відповідача грошових коштів у розмірі 587267,65 грн. не підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що документи оформлені між першим відповідачем та ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" на виконання умов договору зберігання № Z450061 від 27.01.2015, зокрема: акти прийому-передачі майна, акт № П0188-100-003 прийому-передачі майна при поверненні з відповідального збереження від 05.07.2016, розпорядження на відвантаження № 312/1 від 01.07.2016, а також акт про відвантаження від 05.07.2016 та диск із відеозаписом не є належними доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки вони складені без посередньої участі перевізника, оформлені на підтвердження взаємовідносин зберігання товару між першим відповідачем та третьою особою, та не підтверджують факт передачі залізниці саме тієї кількості вантажу, зазначеній у залізничній накладній № 34164335 від 05.07.2016, для подальшого перевезення до залізниці призначення.

Окрім того, на неналежності вищевказаних доказів, також наполягав представник другого відповідача.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволені заявлених позивачем позовних вимог до другого відповідача щодо стягнення з нього 587267,65 грн.

Відповідно до ч. 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Качківське" - задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Качківське" (24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт. Крижопіль, вул. Ю. Тютюнника, 74-Б, код ЄДРПОУ 31915144, п/р 26007010078884 у АТ "Укрексімбанк", МФО 322313) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" ( 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, код ЄДРПОУ 00377265, п/р 26004001961 в АТ "Регіон-Банк" м. Харків, МФО 351254) - 590218,75 грн. попередньої оплати та 8853,28 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" - відмовити повністю.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 06.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_12