Ухвала

від 02.02.2017 по справі 826/11226/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11226/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Альтернатива Плюс" до Київської міської ради та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Проджект", про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Альтернатива Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду про визнання протиправним та скасування рішення Київради "Про затвердження детального плану території, обмеженої просп. Академіка Глушкова, вул. Академіка Заболотного та західною межею території Національного комплексу "Експоцентр України" у Голосіївському районі м. Києва" від 16 липня 2015 року №687/1551 в частині щодо містобудівних характеристик та інших містобудівних умов та обмежень використання земельної ділянки №8000000000:79:392:0053. Просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та зобов'язання його у місячний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили розробити та подати на затвердження до Київради приведений у відповідність до даних Державного земельного кадастру проект внесення змін до детального плану території, обмеженої проспектом Академіка Глушкова, вулицею Академіка Заболотного та західною межею території Національного комплексу "Експоцентр України" у Голосіївському районі міста Києва у частині щодо містобудівних характеристик та інших містобудівних умов та обмежень використання земельної ділянки №8000000000:79:392:0053, а саме: "для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісно-торговельного комплексу з об'єктами обслуговування та вбудованою підземною автостоянкою".

Також просив зобов'язати Київраду протягом 30 днів розглянути та затвердити розроблений Департаментом проект внесення змін до ДПТ у частині щодо містобудівних характеристик та інших містобудівних умов та обмежень використання земельної ділянки №8000000000:79:392:0053, а саме: "для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісно-торговельного комплексу з об'єктами обслуговування та вбудованою підземною автостоянкою".

Постановою Окружного адміністративного суд м. Києві від 02.12.2016 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати спірну постанову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, письмові заперечення які надійшли на адресу суду та пояснення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому виходив з того, що ПП "Альтернатива Плюс" не надано належних доказів того, що оскаржуваним рішенням порушено його права та законні інтереси.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2007 року між Київрадою, як орендодавцем, та ПП "Альтернатива Плюс", як орендарем, укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в книзі записів державної реєстрації договорів за №79-6-00511 від 24 травня 2007 року (далі - договір №79-6-00511), за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київради від 22 лютого 2007 року №230/891, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку №8000000000:79:392:0053, договір укладено на 5 років.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 липня 2013 року у справі №5011-9/10918-2012 за позовом ПП "Альтернатива Плюс" до Київради, треті особи: департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальне підприємство "Київський метрополітен", про визнання права оренди та укладення додаткового договору позовні вимоги ПП "Альтернатива Плюс" задоволено частково та вирішено:

- визнати за ПП "Альтернатива Плюс" право оренди земельної ділянки площею 1,8182 га, що розташована за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва, строком на п'ять років на умовах, що визначені договором №79-6-00511 (за винятком земельної ділянки площею 0,1513 га, від права користування якою ПП "Альтернатива Плюс" відмовилося згідно з нотаріально посвідченою заявою від 18 вересня 2012 року);

- укласти додатковий договір до договору №79-6-00511 в наступній редакції, зокрема, сторони домовились поновити договір №79-6-00511 на той самий строк і на тих самих умовах, у зв'язку із чим п. 3.1 договору викласти в наступній редакції: "Договір укладено на 10 років);

- відмовити у частині позовних вимог про визнання за ПП "Альтернатива Плюс" права оренди земельної ділянки площею 0,1513 га, що розташована за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва.

Київрадою 16 липня 2015 року прийнято рішення, згідно з яким, відповідно до ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) та рішення Київради "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві" від 13 листопада 2013 року №518/10006 (далі - рішення №518/10006), вирішено затвердити ДПТ відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються.

На думку позивача оскаржуване рішення, яким затверджено ДПТ, є протиправним та підлягає скасуванню у частині щодо містобудівних характеристик та інших містобудівних умов та обмежень використання земельної ділянки №8000000000:79:392:0053, оскільки ДПТ розроблено без урахування інвестиційних намірів ПП "Альтернатива Плюс" як землекористувача земельної ділянки №8000000000:79:392:0053 та даних державного земельного кадастру, чим порушено його право на користування вказаною земельною ділянкою, що й стало підставою зверення до суду.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 року №2780-XII, до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, такий Закон спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Частинами 5-7 статті 19 Закону №3038-VI детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

При цьому, ч. 9 вказаної статті передбачено, що детальний план території не підлягає експертизі.

Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

Громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у ч. 1 цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Дотримання прав власників об'єктів нерухомого майна, розташованих в межах територій, щодо яких приймається рішення про затвердження детальних планів територій, гарантується чинним законодавством, а саме, громадськими слуханнями, що обов'язково проводяться після розроблення відповідного детального плану території.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

За змістом ч. 3 ст. 21 Закону №3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з ч. 5-6 вказаної статті оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

При цьому, відповідно до п. 7, 8 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок №555), встановлено, що пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати:

1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях;

4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;

5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

У відповідності до частини восьмої статті 21 Закону №3038-VI для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).

Частиною дев'ятою вказаної статті визначено, що оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів. Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом, зокрема, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

При цьому, колегія суддів зазначає, що врахування громадських інтересів при під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку у відповідача відсутній обов'язок з їх розгляду та, відповідно, врахування.

Розроблений проект ДПТ виносився на громадське обговорення, про що замовником - Департаментом, розміщено оголошення у газеті "Хрещатик" (випуск №10 (4606) від 27 січня 2015 року.

Зокрема, у спосіб та протягом строку, що визначені у вказаному оголошенні, Департаментом приймалися пропозиції громадськості для їх розгляду та врахування у проекті ДПТ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями журналу реєстрації пропозицій та зауважень громадян до проекту ДПТ, звітом про результати розгляду та врахування громадських інтересів.

Матеріали справи не містять докази звернення із зауваженнями та/або пропозиціями щодо проекту ДПТ, представленого для обговорення чи доказів того, що зауваження та/або пропозиції громадськості щодо проекту ДПТ не розглянуті та/або не враховані.

До відповідача не надходили пропозиції до детального плану території від позивача, що також свідчить про відсутність факту порушення прав та інтересів позивача.

У відповідності до вимог розділу 4 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації , рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Київрадою 13 листопада 2013 року прийнято рішення №518/10006, яким затверджено Програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві (далі - Програма №518/10006).

Відповідно до п. 75 переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013-2016 рр. (додаток до Програми №518/10006), у 2013-2016 роках передбачено розроблення ДПТ.

На підставі рішення №518/10006 Департаментом разом із ТОВ "Терра Проджект" (виконавець) та ТОВ "Фірма Укрторг" (інвестор) укладено договір №1411/10/ДПТ від 03 листопада 2014 року про розробку ДПТ.

Замовником ДПТ виступив Департамент, а розробником - ТОВ "Терра Проджект".

ПП "Альтернатива Плюс" посилається на те, що ДПТ розроблено без урахування інвестиційних намірів ПП "Альтернатива Плюс" як землекористувача земельної ділянки №8000000000:79:392:0053 та даних державного земельного кадастру.

Як вбачається з матеріалів ДПТ (том 1 Архітектурно-планувальна організація території, книга 1.2 Графічні матеріали) на земельній ділянці по просп. Академіка Глушкова, 5 в м. Києві передбачено розміщення, крім іншого, готельного комплексу.

Водночас, документом, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI).

Доводи ПП "Альтернатива Плюс", що ДПТ порушує його право користування земельної ділянки №8000000000:79:392:0053 з метою, для якої вона надана, є безпідставними, оскільки прийняття ДПТ не змінило умови орендного користування вказаної земельної ділянки.

Згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28 березня 2002 року №370/1804 (далі - Генплан до 2020 року), земельна ділянка по просп. Академіка Глушкова, 5 в м. Києві відноситься за функціональним призначенням до територій громадських будівель і споруд (існуючих). Після затвердження ДПТ вказана земельна ділянка не змінила свого функціонального призначення.

Згідно з п. 5.8. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)", затвердженого наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 грудня 2011 року №345, схема зонування складається, як правило, з основних типів зон: громадські; житлові; рекреаційні; курортні: зони транспортної інфраструктури; зони інженерної інфраструктури; комунально-складські; виробничі; спеціальні; зони земель історико-культурного призначення; зона земель природно-заповідного фонду.

В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються: переважні види використання; супутні види дозволеного використання; допустимі види використання.

Тобто, нормативно-правовими актами, що регламентують порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, визначено, що така документація визначає функціональне призначення територій, а не види використання земельних ділянок.

Відповідно до витягу з Генплану до 2020 року, спірна земельна ділянка розташована саме на території міста за функціональним призначенням "громадські будівлі та споруди", що відповідає як категорії земель так і цільовому призначенню спірної земельної ділянки, визначеної також і в ДПТ.

Таким чином, ДПТ затверджений відповідно до основних техніко-економічних показників як основу планувальної організації та функціонального зонування території, розташування червоних ліній вулиць і доріг, кварталів садибної забудови, граничної поверховості та щільності забудови для подальшого розроблення документації із землеустрою та прийняття рішень щодо розміщення об'єктів містобудування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судова колегія вважає, що відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альтернатива Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Альтернатива Плюс" до Київської міської ради та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Проджект", про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2017

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.