Ухвала

від 02.02.2017 по справі 803/1095/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року Справа № 876/9589/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Богдан А.О.,

та за участі осіб:

від позивача - Замлинського С.С.,

від відповідача - Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аміко-Кераміка ВО до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2016 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю Аміко-Кераміка ВО (далі - ТОВ Аміко-Кераміка ВО ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.02.2013 року № 0000242203 (форма С ) та від 07.02.2013 року № 0000252203 (форма Р ).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 07 лютого 2013 року № 0000242203 та № 0000252203.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що встановлений перевіркою ТОВ Аміко-Кераміка ВО факт відсутності за місцем реєстрації (зберігання) товарів відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Луцької ОДПІ в період з 17 по 23 січня 2013 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТОВ Аміко-Кераміка ВО .

За результатами проведеної перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 23 січня 2013 року, згідно якого встановлено порушення 23 січня 2013 року ст. 267 Податкового кодексу України, що полягало у здійсненні торгівельної діяльності без придбання торгового патенту протягом двох днів 01 та 02 березня 2012 року. Зокрема перевіряючими виявлено, що торговий патент від 31 березня 2011 року №188358 з терміном дії з 01 квітня 2011 року по 31 серпня 2016 було анульовано Луцькою ОДПІ 17 лютого 2012 року, а наступний торговий патент від 03 березня 2012 року №110486 був виданий з терміном дії з 03 березня 2012 по 28 лютого 2017 року. Також перевіркою було встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , що полягало у незабезпеченні ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Зокрема, були відсутні накладні на товар, що знаходився на реалізації. Сума товарів, що реалізувалися та не облікована у встановленому порядку становить 17928,00 грн.

Позивач не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті перевірки, 28 січня 2013 року подавав письмові заперечення до нього.

На підставі зазначеного акту перевірки, 07 лютого 2013 року Луцькою ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000242203, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 35856,00 грн.; №0000252203, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування у розмірі 858,00 грн.

Вказані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної скарги Державною податковою службою у Волинській області 05 березня 2013 року було прийнято рішення №967/10/10.2-06, яким оскаржувані рішення було залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Також рішенням Міністерства доходів і зборів України від 29 квітня 2013 року №1848/6/99-99-10-01-15 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року №0000242203, №0000252203 та рішення Державної податкової служби у Волинській області від 05 березня 2013 року №967/10/10.2-06, а скаргу ТОВ Аміко-Кераміка ВО - без задоволення.

Підпунктом 267.1.1. пункту 267.1. статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять, зокрема, такий вид підприємницької діяльності, як, торговельна діяльність у пунктах продажу товарів.

Пунктом 267.4 статті 267 ПК України врегульовано порядок придбання торгового патенту, який передбачає подання суб'єктом господарювання до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявки на придбання торгового патенту та видачу торгового патенту особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Бланк торгового патенту є документом суворого обліку. Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбаються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.

Як встановлено перевіркою, ТОВ Аміко-Кераміка ВО здійснювала торгівельну діяльність без придбання торгового патенту протягом двох днів 01 та 02 березня 2012 року. На думку відповідача, провадження торгівельної діяльності магазину у вказані дні підтверджується роздрукованими на зареєстрованому в контролюючому органі реєстраторі розрахункових операцій фіскальними звітними чеками за вказаний період, які проведені у книзі обліку розрахункових операцій від 29 травня 2012 року №0318007877/р-2.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи генеральним директором ТОВ Аміко-Кераміка ВО 28 лютого 2012 року було видано наказ №1, згідно якого у зв'язку з припиненням дії торгового патенту наказано не проводити торгівельну діяльність для покупців шляхом закриття магазину по АДРЕСА_1 з 01 березня 2012 року до отримання торгового патенту та було встановлено у період з 01 по 02 березня (включно) 2012 року санітарні дні в магазині ТОВ Аміко-Кераміка ВО .

Згідно книги обліку розрахункових операцій №0318005717 на 97 аркушах, зареєстрованої Луцькою ОДПІ для використання з реєстратором розрахункових операцій Датекс FP-3530Т, заводський № ДО 06001500, фіскальний №0318005717, версія програмного забезпечення 100 УА. КОРО №0318005717 зареєстрованої 02 березня 2011 року, розпочатої 02 березня 2011 року та закінченої 29 травня 2012 року, проведені фіскальні звітні чеки за 01 та 02 березня 2012 року. Однак, згідно Z - звітів за вказані дні: продажі - 0, обіг - 0.

Як встановлено судом першої інстанції, у ТОВ Аміко-Кераміка ВО зареєстровано два реєстратори розрахункових операцій, а саме: Датекс FP-3530Т, заводський № ДО 06001500, фіскальний №0318005717 (зазначений вище) та Датекс FP-3530Т, заводський № ДО 06013866, фіскальний №0318007877. З акту (довідки) фактичної перевірки від 23 січня 2013 року слідує, що під час перевірки перевіряючим було надано реєстраційне посвідчення №0318007877 від 14 вересня 2007 року, видане Луцькою ОДПІ на реєстратор розрахункових операцій Датекс FP-3530Т, заводський № ДО 06013866, фіскальний №0318007877. Також у вказаному акті перевірки зазначено КОРО, яка видана на цей реєстратор розрахункових операцій - КОРО №0318007877 від 29 травня 2012 року. Остання КОРО на цей реєстратор від 25 лютого 2009 року.

З додаткових пояснень та наданих позивачем доказів встановлено, що реєстратор розрахункових операцій №0318007877, що описаний в акті перевірки почав використовуватися в магазині ТОВ Аміко-Кераміка ВО (АДРЕСА_1) з 29 травня 2012 року. До цього вказаний реєстратор використовувався позивачем у магазині, що знаходився за адресою: місто Луцьк, вулиця Залізнична, 2 та припинив свою роботу 30 червня 2009 року.

Як слідує з КОРО від 25 лютого 2009 року на реєстратор розрахункових операцій Датекс FP-3530Т, заводський №ДО 06013866, фіскальний №0318007877, що витребовувалась судом, вона дійсно зареєстрована 25 лютого 2009 року та використовувалася в магазині ТОВ Аміко-Кераміка ВО по вулиці Залізничній, 2 в місті Луцьку (а.с.195-199). Зазначене підтверджується також Z-звітами.

Відтак, реєстратор розрахункових операцій Датекс FP-3530Т, заводський №ДО 06013866, фіскальний №0318007877 та КОРО на вказаний реєстратор, що описані Луцькою ОДПІ в акті перевірки, не охоплюють період 01 - 02 березня 2012 року.

Апелянт також покликається на те, що свідченням провадження позивачем торгівельної діяльності 01 та 02 березня 2012 року є роздруковані фіскальні звітні чеки, які проведені в КОРО від 29 травня 2012 року №0318007877/р-2, проте копії фіскальних звітних чеків за вказаний період суду не були надані. Крім того, в акті перевірки від 23 січня 2013 року взагалі відсутні посилання перевіряючих на такі фіскальні чеки.

Крім того, постановою Апеляційного суду Волинської області від 27 березня 2013 року у справі №161/2579/13-п, яка набрала законної сили, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адмністративні правопорушення, скасовано постанову Луцького міськрайонного суду від 25 лютого 2013 року, якою ОСОБА_3 було визнано винною в тому, що вона, працюючи на посаді генерального директора ТОВ Аміко - Кераміка ВО в магазині ТОВ Аміко - Кераміка ВО , що у АДРЕСА_1, в порушення ст. 267 Податкового кодексу України 01 та 02 березня 2012 року здійснювала господарську діяльність без документу дозвільного характеру, та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року №0000252203. Відтак, позовні вимоги ТОВ Аміко-Кераміка ВО в цій частині є підставними та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року №0000252203.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року №000024220, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказаним рішенням до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 35856,00 грн. Підставою для застосування до ТОВ Аміко-Кераміка ВО штрафу став висновок Луцької ОДПІ про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , що виявилося у порушенні порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

В силу дії норми ст. 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Як визначено статтею 6 зазначеного Закону облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Як визначено статтею 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Як встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з необхідністю забезпечення єдиних (постійних) принципів, методів та процедур при відображенні поточних операцій в бухгалтерському обліку та складанні фінансової звітності, на ТОВ Аміко-Кераміка ВО 01 жовтня 2009 року було прийнято наказ №5 Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику на підприємстві ТОВ Аміко-Кераміка ВО . Даним наказом відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності на підставі ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні покладено на керівника ТОВ Аміко-Кераміка ВО .

Пунктами 4,5 наказу №5 встановлено, що одиницею запасів для цілей бухгалтерського обліку слід вважати вид запасів. Оцінку запасів для торгівлі здійснювати за цінами придбання.

Як встановлено судом першої інстанції, оприбуткування товарів на ТОВ Аміко-Кераміка ВО здійснюється за цінами придбання товарів на підставі виписаних видаткових накладних постачальниками. Оприбуткування товару здійснюється на склад позивача за адресою: АДРЕСА_1. При цьому документи на оприбуткування товарів передаються до бухгалтерії ТОВ Аміко-Кераміка ВО , яка розміщена в окремому офісному приміщенні за тією ж адресою, в цьому приміщенні знаходиться й архів документів підприємства. Товари зі складу передаються в магазин для подальшої реалізації по мірі необхідності на підставі накладної на внутрішнє переміщення (виписується в двох примірниках). Вибуття товарів здійснюється за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Крім того, продаж товарів здійснюється як зі складу так і з магазину ТОВ Аміко-Кераміка ВО . Реалізація товарів зі складу здійснюється лише у безготівковій формі розрахунків на підставі виписаної видаткової накладної на реалізацію, а реалізація товарів з магазину здійснюється як в готівковій так і в безготівкові формі розрахунків на підставі виписаних фіскальних чеків та видаткових накладних на реалізацію.

Книга обліку доходів та витрат на ТОВ Аміко-Кераміка ВО не ведеться, оскільки останнє знаходиться на загальній системі оподаткування.

Перевіркою позивача, яка проходила в період з 17 по 23 січня 2013 року, було встановлено порушення ТОВ Аміко-Кераміка ВО порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, зокрема, були відсутні накладні на товар, що знаходився на реалізації на загальну суму 17928,00 грн. Згідно додатку до акту перевірки це такі товари: біде з кріпленням Foster , виробник DURAVIT, Німеччина; компакт, виробник DURAVIT, Німеччина; меблі для ванної кімнати, стільниця, код 7981; умивальник Міра Олда , Astron Salgar, Іспанія; біде з кришкою Stratos , Німеччина, код 17/13/2048.

Однак, ТОВ Аміко-Кераміка ВО було надано відповідні документи на частину товарів (позиції 1, 2, зазначені в додатку до акту перевірки): накладну на внутрішнє переміщення від 28 лютого 2008 року, видаткову накладну від 21 травня 2005 року, накладну від 30 листопада 2004 року. Інші товари, що зазначені в додатку до акту перевірки (позиції три - п'ять: меблі для ванної кімнати, стільниця, код 7981; умивальник Міра Олда , Astron Salgar, Іспанія; біде з кришкою Stratos , Німеччина), не належать ТОВ Аміко - Кераміка ВО , що підтверджується актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на магазин Аміко - Кераміка ВО станом на 23 січня 2013 року.

Безпідставними є твердження апелянта, що в додаток до акту перевірки перевіряючими включався лише той товар над яким був цінник ТОВ Аміко - Кераміка ВО , оскільки жодних доказів в підтвердження цього твердження ним надано не було.

Крім того, в магазині, де здійснює господарську діяльність позивач, торгівельну діяльність здійснює також приватний підприємець ОСОБА_4, що стверджується договором оренди №1 від 02 січня 2013 року та договором про співпрацю від 02 липня 2012 року. Зокрема, як свідчить договір про співпрацю, ТОВ Аміко - Кераміка ВО та приватний підприємець ОСОБА_4 спільно використовуючи орендоване приміщення за адресою: АДРЕСА_1 розмежували асортимент (виробника) продукції. Як передбачено пунктом 2.1 даного договору торгові марки Stratos та Міра представлені на стендах приватного підприємця павлової О.А., а не позивача. І товари саме цих торгових марок зазначені в позиціях 4-5 додатку до акту перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до позивача неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 35856,00 грн.

Крім того, у розділі V Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону. Фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовується до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Тобто така фінансова санкція може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року № 000024220 слід визнати протиправним та скасувати його. Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в цілому.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі № 803/1095/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

повний текст ухвали виготовлений 06.02.2017