Рішення

від 02.02.2017 по справі 640/6227/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/6227/15-ц

н/п 2/640/103/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Хлистун Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ УСК Гарант Авто , ТОВ Міжнародний автобусний парк-888 , третя особа - Моторне транспортне страхове бюро України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому з подальшим уточненням просить стягнути з відповідача СК Гарант АВТО страхове відшкодування в розмірі 49 000,00 грн., з відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ МАП-888 матеріальну шкоду в розмірі 226 349 грн., моральну шкоду в розмірі 100000 грн., та судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на наступне. 15.07.2014 року о 22.10 год. ОСОБА_2, керуючи автотранспортним засобом Neoplan 122 д.н. НОМЕР_1, знаходячись в м. Харкові на перехресті кільцевої дороги та вул. Командарма Корка, відповідно до дорожньої обстановки, не вірно обрав безпечну швидкість руху, проїхав перехрестя на заборонене червоне світло світлофора, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Qashqai д.н. НОМЕР_3, чим порушив п.п. 12.1, 8.7.3 ПДР України. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2014 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 10.02.2016 року вищевказану постанову було скасовано із одночасним закриттям провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач наполягає, що йому було завдано шкоди внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_2 Позивач керував транспортним засобом Nissan Qashqai д.н. НОМЕР_3 на підставі довіреності. Матеріальна шкода складає 275 349,63 грн. Відповідач ТОВ Міжнародний автобусний парк -888 є власником автотранспортного засобу Neoplan 122 д.н. НОМЕР_1. Відповідач ОСОБА_2, керуючи вказаним транспортним засобом у момент вчинення ДТП, здійснював таку діяльність у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків. Крім того, позивачеві була завдана моральна шкода відповідно до приписів ч.2 ст. 1167 ЦК України, оскільки позивач з 15.07.2014 року по 23.07.2014 року знаходився на лікуванні у ХМКЛШНМП, йому була зроблена пластична операція, та заподіяно легкі тілесні ушкодження. Тому позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 100000грн., яку він вважає достатньою та справедливою компенсацією за перенесені у зв'язку із ушкодженням здоров'я фізичний біль та страждання. Крім того, позивач просить стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 49 000,00 грн.

Позивач та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити.

Представник відповідачів ТОВ МАП-888 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти позову в повному обсязі, посилаючись на те, що вина ОСОБА_2 не доведена, ушкоджений транспортний засіб позивача вже був проданий, та сума збитку значно перевищує завдану шкоду, а тому його не можна передати відповідачам, про що вона наполягала. Крім того зазначила, що в неї відсутні документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб Neoplan 122, а також чи були взагалі у відповідача ОСОБА_5 трудові відносини з ТОВ МАП-888 .

Представник відповідача ПАТ УСК Гарант АВТО в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та своєчасно.

Представник третьої особи МТСБУ в судове засідання не з'явився, повідомлений судом належним чином та своєчасно, причину неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що 15.07.2014 року о 22.10 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем

Neoplan 122 д.н. НОМЕР_1 в м. Харкові на перехресті кільцевої дороги та вул. Командарма Корка, відповідно до дорожньої обстановки не вірно обрав безпечну швидкість руху, проїхав перехрестя на заборонене червоне світло світлофора, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Nissan д.н. НОМЕР_3, чим порушив п.п. 12.1, 8.7.3 ПДР України.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2014 року відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 10.02.2016 року, вказана постанова була скасована, а провадження у справі закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. Також даною постановою зазначено, що апеляційний суд позбавлений можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість учасників ДТП, що не позбавляє останніх можливості надавати докази щодо своєї невинуватості у вчиненні ДТП в разі розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Автомобіль NISSAN р.н. НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_11.(а.с. 22), яка надала довіреність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на експлуатування та розпорядження вказаним автомобілем, а останній в свою чергу в порядку передоручення надав довіреність позивачу на вказаний автомобіль. (а.с. 14-15).

Пунктом 13 Постанови Пленуму №4 зазначено, що враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

В результаті ДТП, позивачу була заподіяна матеріальна шкода, яка складає 275 349,63 грн., що підтверджується звітом визначення вартості матеріальної шкоди від 04.08.2014 року №510. (а.с. 23-46).

Судом встановлено, що Neoplan 122 д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 належить відповідачу ТОВ Міжнародний автобусний парк-888 . А посилання представника відповідачів на не встановлення власника Neoplan 122 д.н. НОМЕР_1 та відсутність трудових відносин між відповідачами, та неможливість представлення до суду відповідних документів через проведення АТО в м. Луганськ, не позбавляє можливості суд вирішувати це питання на підставі наданих та досліджених в судовому засіданні документів та доказів, а саме постановою Київського районного суду м. Харкова, де зазначено, що ОСОБА_2 працює в ТОВ МАП-888 .

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди,

а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Відповідно до роз'яснень, викладених в Пленумі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в п. 6 зазначено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди ( п. 2.2. Правил дорожнього руху України) .

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов'язків.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2014 року, ОСОБА_2 працює водієм в ТОВ МАП 888 , тобто керував транспортним засобом Neoplan 122 д.н. НОМЕР_1 у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків водія ТОВ МАП 888 . Інших належних та допустимих доказів щодо неправомірного заволодіння вказаним транспортним засобом до суду надало не було.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ТОВ Міжнародний автобусний парк - 888 матеріальної шкоди в розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення матеріальної шкоди на підставі ст. 1187 ч.2 ЦК України з відповідача ТОВ МАП-888 , що в майбутнього не позбавляє останнього звернутись з регресним позовом до відповідача ОСОБА_2

Що стосується розміру відшкодування матеріальної шкоди, то відповідно до наданого звіту в матеріалах справи завдана шкода становить 275 349,63 грн., а вартість транспортного засобу на момент ДТП складає 247070 грн., що в подальшому не позбавляє відповідача вимагати від позивача передання йому вказаного автомобіля.

Також в судовому засіданні встановлено, що пошкоджений автомобіль позивача вже було продано як автомобіль та відремонтовано, а не було знищено, або продано його на запчастини або металобрухт. Тому, суд вважає за необхідне зменшити суму матеріальної шкоди на 10%, оскільки ніяких письмових доказів щодо суми продано автомобілю до суду не надано. Тому, суд задовольняє позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди частково та стягує з відповідача ТОВ МАП-888 матеріальну шкоду в розмірі 178263,00 грн.

Що стосується посилання представника відповідачів, що вина ОСОБА_2 у здійсненній ДТП не є встановленою, то відповідно до приписів ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. А вказаних доказів представником відповідачів не надано.

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які в судовому засіданні вказали, що вони бачили ДТП, та вказули, що автобус їхав на червоне світло світлофора та в'їхав в бік автомобіля позивача.

Судом встановлено, що відповідачем було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПАТ УСК Гарант АВТО .

Позивачем була надіслана заява відповідачеві СК Гарант АВТО про страхове відшкодування. (а.с. 10-12).

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я,

майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи

(обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

На виконання вимог Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , відповідач СК Гарант АВТО повинен виплатити позивачу страхову суму, яка встановлена у полісі, у розмірі 49 000 грн., за вирахуванням франшизи у розмірі 1000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині відшкодування суми страхового відшкодування в розмірі 49 000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини...

В позові представник позивача посилається на ч.2 ст. 1167 ЦК України, надавши до суду висновок фахівця №512-2016 від 19.05.2016 року, де зазначено, що дослідження розпочато 19.05.2016 року, а закінчено 10.06.2016 року, тобто майже через два роки після ДТП, де також зазначено, що наслідки ДТП можливо буде визначити після проведення лікування в амбулаторних умовах та дослідженні в терапевтичному відділенні. Інших доказів до суду не надано.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З врахуванням перелічених факторів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в 100000,00 гривень є значно завищеним. Суд враховує обставини по справі, та вважає , що з виниклим ДТП позивачу були спричинені моральні страждання, стресова ситуація внаслідок ДТП, тривалий час він позбавлений можливості використовувати автомобіль, що суттєво погіршує якість його життя, повинен надавати пояснення в органах внутрішніх справ, страховій компанії, суді, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм. Крім того, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 15.07.2014 року по 23.07.2014 року.

Тому суд приходить до висновку, що за вказаних обставин, відшкодування моральної шкоди в сумі 1000,00 гривень є достатнім та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 61, 88, 174, 212-215,209,218, 224 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1187, 1188 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія Гарант Авто (код ЄДРПОУ 16467237), на користь ОСОБА_1, грошові кошти в якості страхового відшкодування в розмірі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний автобусний парк-888 (код ЄДРПОУ 38413810) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6) матеріальну шкоду в розмірі 178 263 (сто сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят три) гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний автобусний парк-888 (код ЄДРПОУ 38413810) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6) моральну шкоду в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний автобусний парк-888 (код ЄДРПОУ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6) судові витрати в розмірі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривень 63 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий -