Ухвала

від 07.02.2017 по справі 38/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.02.2017Справа № 38/176 За позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі

1. Міністерства фінансів України

2. Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Сервіс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосталь"

про стягнення 15447062,55 грн. та звернення стягнення на майно, -

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Сервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

про визнання договору укладеним, -

За розглядом скарги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від прокурора: не з'явились;

від позивача-1: не з'явились;

від позивача-2 (відповідача за зустрічним позовом): Бабенко А.І. (представник за довіреністю №12 від 03.01.2017р.);

від відповідача-1 (позивача за зустрічним позовом): не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

від ДВС: Нещадим І.С. (представник за довіреністю № 868/203-03 від 29.12.2016р.).

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором №22.1/10-КЛТ-09 від 12.03.09р. в сумі 15447062,55 грн.; звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на іменні прості акції ВАТ "ЗНВКІФ" "Біотекінвест" у кількості 27850000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, загальною номінальною вартістю 6962500,00 грн.; звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на нерухоме майно, яке належить Відповідачу 2 за договором іпотеки №22.1.1/10-З.2-09 від 13.03.09р., а саме нежитлові приміщення головного корпусу за літ. "Ю, ю, ю-2, ю-3, ю-4, ю-5", а саме приміщення за №1, з №6 по №16, з №18 по №40, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, 147.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Сервіс" подано зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання таким, що укладений між сторонами договір прийняття виконання зобов'язань, згідно якого ПАТ "Родовід Банк" приймає цінні папери-акції іменні прості ВАТ "ЗНВКІФ" "Біотекінвест" загальною кількістю 27850000 штук номінальною вартістю 1 (однієї) акції 0,25 грн., курсовою вартістю 1 (однієї) акції 1,00 грн., загальною курсовою вартістю пакету акцій 27850000,00 грн., як виконання у повному обсязі зобов'язань ТОВ "Метал-Сервіс" за кредитним договором від 12.03.09р. №22.1/10-КЛТ-09.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Власов Ю.Л.) від 16.08.2011р. первісний позов задоволено повністю. Зокрема, в рахунок погашення заборгованості за кредитом в сумі 14395000 (чотирнадцять мільйонів триста дев'яносто п'ять тисяч) грн. 00 коп., заборгованості за нарахованими проценти в сумі 1030414 (один мільйон тридцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 52 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 5860 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 27 коп., пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів по кредиту в сумі 15787 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 76 коп. Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Сервіс"(03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, корпус "а", офіс №318, кімната 4; код 31785768) перед Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" (04136. м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; код 14349442) звернути стягнення на належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергосталь" (03680, м. Київ, вул. Радищева, 3, офіс "Б-402"; код 25263752) нежитлові приміщення головного корпусу за літ. "Ю, ю, ю2, ю3, ю4, ю5", а саме приміщення за №1, з №6 по №16, з №18 по №40, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 147 заставною вартістю 3519500 (три мільйони п'ятсот дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. шляхом їх продажу на публічних торгах за вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, як початковою ціною для їх подальшої реалізації. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011р. рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2011р. залишене без змін.

12.01.2012р. Господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 ГПК України було видано накази на виконання вказаного рішення.

12.12.2016р. до суду від ПАТ "Родовід Банк" надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить суд визнати незаконними дії головного державного виконавця Нещадим І.С. при винесенні повідомлення № 759/20.1/10 від 19.10.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та скасувати вказане повідомлення.

Скарга ПАТ "Родовід Банк" мотивована тим, що державним виконавцем безпідставно застосовано норми Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016р. та положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 2 квітня 2012р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (із змінами) (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р. та зареєстрованої 30 вересня 2016 р. за № 1302/29432) та винесено назване вище повідомлення, оскільки вказані нормативно-правові акти набрали чинності з 05.10.2016р., тоді як стягувач звернувся до органу виконання судових рішень з заявою про відкриття виконавчого провадження 04.10.2016р. (засобами поштового зв'язку), відтак станом на дату направлення вказаної заяви, відповідно до діючого законодавства України (Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999р.) стягувач звернувся за встановленою підвідомчістю виконавчих проваджень.

Згідно протоколу потворного автоматизованого розподілу від 12.12.2016р. у зв'язку зі звільненням з посади судді Власова Ю.Л., скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. поновлено Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" строк для подачі скарги на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в справі №38/176 та призначено її до розгляду на 24.01.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017р. розгляд справи відкладено до 07.02.2017р.

В судове засідання 07.02.2017р. представники прокуратури, позивача-1 та відповідачів не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та їх неявка відповідно до ст. 121-2 ГПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 ГПК України).

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на час звернення стягувача з заявою про відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.03р. стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (стаття 19 закону України "Про виконавче провадження").

Як видно з матеріалів справи, стягувач засобами поштового зв'язку звернувся до органу виконання судових рішень з заявою про відкриття виконавчого провадження № 13-11-б.б/5073 від 04.10.2016р., що підтверджується належним чином засвідченими копіями реєстру відправлених рекомендованих листів з відтиском календарного штемпелю підприємства поштового зв'язку за 04.10.2016р. та фіскального чеку № 3708 від 04.10.2016р.

Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як про те зазначено в рішенні Конституційного суду України від 5 квітня 2001 року у справі N 1-16/2001, N 3-рп/2001 Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

В ст. 255 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 21 закону України "Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Як вбачається зі змісту виконавчого документу у даній справі, звернення стягнення на належне боржнику майно відбувається в межах суми в розмірі 15 447 062,55 грн.

За таких обставин, з огляду на те, що стягувач звернувся з заявою про відкриття виконавчого провадження 04.10.2016р., застосуванню у даному випадку підлягав Закон України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999р., а виконання судового рішення покладене на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 6 закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, надані суду матеріали свідчать про те, що державний виконавець при винесенні повідомлення № 759/20.1/10 від 19.10.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання безпідставно застосував норми Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016р. та положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 2 квітня 2012р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (із змінами) (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р. та зареєстрованої 30 вересня 2016 р. за № 1302/29432), оскільки, як встановлено судом, стягувач звернувся до органу виконання судових рішень 04.10.2016р., тобто до набрання вказаними нормативно-правовими актами чинності, у зв'язку з чим застосуванню підлягав Закон України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999р.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 ГПК України).

У відповідності до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Стосовно вимоги скаржника про скасування повідомлення № 759/20.1/10 від 19.10.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, суд відмовляє в задоволенні такої вимоги з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено право господарських судів на скасування актів державного виконавця при умові визнання їх дії незаконними.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові № 910/20380/13 від 26.04.2016 року.

За таких обставин, доводи скаржника визнаються судом правомірними, скарга в частині визнання незаконними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим І.С. при винесенні повідомлення № 759/20.1/10 від 19.10.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване повідомлення органу виконання судових рішень - визнанню недійсним. В іншій частині в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в справі № 38/176 задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим І.С. при винесенні повідомлення № 759/20.1/10 від 19.10.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

3. Визнати недійсним повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 759/20.1/10 від 19.10.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

4. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

5. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Морозов С.М.