Рішення

від 07.02.2017 по справі 918/16/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 лютого 2017 р. Справа № 918/16/17

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства Аудиторська фірма "НВ-Аудит"

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОРК "ФізіоФіт Про"

про стягнення заборгованості в сумі 4 900 грн. 00 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Вош ОСОБА_2 (засновник), паспорт С5Х0NGOMM, виданий міською управою міста Вайльбург, Німеччина 15 вересня 2009 року;

ОСОБА_3 (директор), паспорт СЕ195008, виданий Млинівським РВ

УМВС України Рівненської області 28 листопада 2002 року.

В судовому засіданні 07 лютого 2017 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство Аудиторська фірма "НВ-Аудит" звернувся у Господарський суд Рівненської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОРК "ФізіоФіт Про", в якій просив суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість в сумі 4 900 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05 січня 2017 року порушено провадження у справі № 918/25/17, розгляд якої призначено на 17 січня 2017 року.

17 січня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник Приватного підприємства Аудиторська фірма "НВ-Аудит" подав клопотання, в додатках до якого долучив до матеріалів даної справи копії документів, які витребовувались ухвалою суду від 05 січня 2017 року.

Ухвалою суду від 17 січня 2017 року розгляд справи відкладено на 31 січня 2017 року.

31 січня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОРК "ФізіоФіт Про" надійшов супровідний лист № 8, в додатках до якого останнє долучило відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти позову в повному обсязі, посилаючись на те, що акт приймання-передачі аудиторських послуг було підписано до отримання вказаної послуги, та те, що станом на 31 січня 2017 року вказана аудиторська послуга позивачем так і не надана.

Також, долучено клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати копії звіту (висновку) погодженої процедури по моніторингу фінансово-господарської діяльності ТОВ "ОРК ФізіоФіт Про", або будь-які інші дані, документи (їх копії), що стосуються фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1.

Згідно статті 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Суд зазначає, що клопотання відповідача є необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами існувала домовленість про надання звіту (висновку), і що надані згідно акту приймання-передачі послуги мали бути оформлені такими документами.

Відтак, суд відмовляє в клопотанні відповідача, щодо витребування доказів у позивача.

У судовому засіданні 31 січня 2017 року проголошено перерву по справі до 07 лютого 2017 року.

07 лютого 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав клопотання від 07 лютого 2017 року, в якому просив суд розглянути дану справу за відсутності позивача, а також долучив електронний лист Вош ОСОБА_2 до ОСОБА_3

07 лютого 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду відповідач подав пояснення щодо підписання акту приймання-переді аудиторських послуг, в якому наголошував, що таке підписання відбулося помилково.

У судове засідання, призначене на 07 лютого 2017 року, позивач не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений.

У свою чергу відповідачі у судовому засіданні 07 лютого 2017 року заперечили проти позову з підстав зазначених у відзиві на позов та поясненнях щодо підписання акту приймання-передачі аудиторських послуг.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року між Приватним підприємством Аудиторською фірмою "НВ-Аудит" (надалі - виконавець, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОРК "ФізіоФіт Про" (надалі - замовник, відповідач) було укладено усний договір про надання аудиторських послуг. Аудиторські послуги по моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Окрім того, сторони усно домовились, що вартість послуг становить 4 900 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2016 року позивач надав, а відповідач прийняв вказані аудиторські послуги, що підтверджується ОСОБА_4 приймання-передачі аудиторських послуг від 20 листопада 2016 року.

З ОСОБА_4 приймання-передачі аудиторських-послуг вбачається, що замовник зобов'язаний оплатити виконавцю 4 900 грн. 00 коп., як було обумовлено сторонами вартість послуги.

ОСОБА_4 підписаний та скріплений відтисками печаток сторін без зауважень та заперечень.

Також, факт підписання акту приймання-передачі та скріплення його печаткою, підтвердив директор позивача, який був присутній у судових засіданнях.

19 грудня 2016 року позивачем на адресу відповідача направлено рахунок-фактуру від 02 грудня 2016 року № 205 на загальну суму 4 900 грн. 00 коп. Строк встановлений для оплати наданих послуг 10 календарних днів.

Однак, відповідач у встановлений строк не оплатив суму заборгованості.

У подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 84), в якій вимагав сплатити заборгованість в сумі 4 900 грн. 00 коп. (а.с. 9).

Проте, вищезазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки оплата наданих позивачем послуг відповідачем не здійснена, Приватне підприємство "Аудиторська фірма "НВ-Аудит" звернулось до господарського суду Рівненської області із даною позовною заявою.

Судом встановлено, що між сторонами у даній справі склалися правовідносини з надання послуг, які регулюються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України, з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Крім того, за правилами частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Одночасно, вказаною правовою нормою врегульовано, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Матеріали справи містять докази укладання договору у зазначений спосіб, а саме - надання послуг, що підтверджується ОСОБА_4 приймання-передачі аудиторських послуг від 20 листопада 2016 року.

Так, судом встановлено, що на підставі ОСОБА_4 приймання-передачі аудиторських послуг від 20 листопада 2016 року позивачем надано, а відповідачем прийнято аудиторські послуги по моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Отже, суд дійшов висновку про те, що підписання сторонами акту приймання-передачі аудиторських послуг достовірно засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, що, в свою чергу, є підставою для виникнення зобов'язальних правовідносин.

Таким чином, до надання послуг, які здійснювались на підставі наданого позивачем ОСОБА_5 приймання-передачі аудиторських послуг, застосуванню підлягають положення статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, наданий позивачем ОСОБА_5 приймання-передачі послуг не містять строку виконання зобов'язання щодо їх оплати, у зв'язку з чим, враховуючи положення статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен бути оплатити отримані послуги протягом 7 днів з моменту отримання претензії, що останнім не зроблено.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи зазначені вище норми права та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований та такий який підтверджується належними та допустимими доказами.

Крім того, приймаючи рішення, судом враховані твердження відповідача, що між позивачем та ТОВ "ОРК ФИЗИО ФИТ" було укладено договір про надання професійних послуг від 03 серпня 2016 року.

Відповідач зазначав, що ТОВ "ОРК ФИЗИО ФИТ" є юридичною особою, засновником якої він є, і надані згідно акту приймання-передачі від 20 листопада 2016 року послуги, в дійсності були надані для ТОВ "ОРК ФИЗИО ФИТ" згідно зазначеного договору про надання професійних послуг від 03 серпня 2016 року, а не для ТОВ "Орк Фізіо ФітПРО".

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки матеріали справи містять акт приймання-передачі підписаний між позивачем та ТОВ "ОРК Фізіо ФітПро", в зазначеному акті відсутні будь які посилання на ТОВ "ОРК ФИЗИО ФИТ", або договір про надання професійних послуг від 03 серпня 2016 року.

Суд вбачає, що наданий договір про надання професійних послуг від 03 серпня 2016 року, був укладений між іншими сторонами, і зазначений договір не має ніякого відношення до даної справи.

Також суд зазначає, що однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі статті 3 ЦК України є свобода договору.

Волевиявлення ТОВ "ОРК Фізіо ФітПро" підтверджується наявністю на акті приймання-передачі аудиторських послуг підпису директора останнього, скріпленого печаткою.

Підписуючи зазначений акт, сторони були вільними в укладенні договору та додатків до нього, визначенні (погодженні) його умов, а відтак дія учасників правочину, які реалізували свої права на набуття цивільних прав та обов'язків шляхом укладання (підписання) правочину, відповідала внутрішній волі сторін.

Також відповідач наголошував, що підписав зазначений акт від 20 листопада 2016 року помилково.

Суд зазначає, що підписавши акт, сторони узгодили, що послуги уже надані, претензій до якості наданих послуг у сторін відсутні.

Судом враховано, що на підтвердження зазначених відповідачем тверджень, щодо помилковості підписання акту, останнім не долучено до матеріалів справи жодних документів, які б підтверджували такі твердження.

Так, судом враховано, що акт підписаний 20 листопада 2016 року, однак навіть після отримання відповідачем претензії, щодо оплати, останній не вчинив жодних дій, які б вказували на помилкове підписання акту, зокрема відкликання акту, надіслання претензії для позивача, тощо.

Крім того, уповноважений представник відповідача наполягав, що ТОВ "ОРК Фізіо ФітПро" створене у вересні 2016 року, і для щойно створеної юридичної особи послуги з аудиту непотрібні.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки, як зазначалося вище, сторони вільні в укладенні договорів і необмежені у виборі контрагентів та видів послуг, які для них необхідні.

Крім того, матеріали справи не містять жодних претензій або зауважень до підписаного між сторонами акту.

Також, враховуючи ту обставину, що між сторонами було укладено усний договір надання послу, суд не вбачає доказів з яких можна встановити, що на виконання умов усного договору, позивач для відповідача зобов'язувався подати звіт, висновок тощо.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що доказів сплати заборгованості в сумі 4 900 грн. 00 коп. відповідачем суду не надано, відтак, сума боргу в розмірі 4 900 грн. 00 коп. підлягає примусовому стягненню з відповідача, а позов задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, на відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОРК "ФізіоФіт Про" (35600, Рівненська область, місто Дубно, вулиця Данила Галицького, 26, ідентифікаційний код: 40793659) на користь Приватного підприємства Аудиторська фірма "НВ-Аудит" (33000, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, 41/68, ідентифікаційний код: 25322006) - 4 900 (чотири тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом .

Повний текст рішення складено"09" лютого 2017 року.

Суддя Торчинюк В.Г.