Постанова

від 08.02.2017 по справі 815/1182/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1182/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР (далі - позивач, ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеської області (далі - відповідач, ГУ ДФС в Одеській області) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2016 р. №0000401403 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 1 555 805,27 грн., з яких за основним платежем 1 037 192,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 518 613,27 грн. та податкового повідомлення-рішення від 12.03.2016р. №0000391403 в частині донарахування податку на прибуток

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС в Одеській області у період з 29.01.2016р. по 18.02.2016р. була проведена перевірка ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої був складений акт № 2/15-32-14-03/36436149 від 25.02.2016р.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2016р. №0000401403 та №0000391403. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення в оскарженій частині є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки реальність здійснення господарських операцій ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР підтверджується наданими до перевірки первинними документами, під час дослідження яких не було виявлено жодних недоліків, а позиція відповідача ґрунтується лише на припущеннях про нереальність здійснення господарських операцій.

Позивач посилався на те, що документи стосовно господарських правовідносин ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР та ТОВ Скуадра Транс (первинна документація, заявки на транспортно-експедиторське обслуговування, експедиторські звіти, товарно-транспортні накладні) відповідають вимогам, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фі нансову звітність . Придбані у рамках договірних правовідносин з ТОВ Скуадра Транс послуги з транспортного експедирування та автоперевезення були використані у власній господарській діяльності, що підтверджується договорами та первинною бухгалтерською документацією.

Представник ГУ ДФС в Одеській області заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що у період з 29.01.2016р. по 18.02.2016р. була проведена планова виїзна перевірка ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої був складений акт № 2/15-32-14-03/36436149 від 25.02.2016р.

У ході перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема: п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 174 401,00 грн., у тому числі за 2013 рік у сумі 19 410 грн., за 2014 рік у сумі 1 154 991,00 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 060 342,00 грн. у тому числі: січень 2014 року у сумі 23 150,00 грн.; травень 2014 року у сумі 43 333,00 грн., червень 2014 року у сумі 84 417,00 грн.; липень 2014 року у сумі 208 833,00 грн.; серпень 2014 року у сумі 406 509,00 грн., вересень 2014 року у сумі 246 617,00 грн., грудень 2014 року у сумі 47 483,00 грн.

Відповідач вказував на те, що вказані порушення були встановлені відповідачем по господарським операціям з ТОВ Скуадра Транс та при дослідженні наданих до перевірки первинних документів встановлено, що в актах виконаних робіт (наданих послуг) виписаних ТОВ Скуадра Транс вказано надання послуг ТЕО без деталізації яких саме послуг, а також по якому саме контейнеру здійснювались зазначені послуги.

Представник ГУ ДФС в Одеській області наголошував, що всупереч Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність до перевірки не було надано товарно-транспортні документи або комплекс документів від ТОВ Скуадра Транс , не вказано по якому саме контейнеру здійснювались транспортно-експедиторські послуги.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 р. адміністративний позов ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 12.03.2016р. №0000391403. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 12.03.2016р. №0000401403 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 555 788 грн., з якої за основним платежем - 1 037 192,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 518 596 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР (код ЄДРПОУ 36436149) судовий збір у розмірі 45 357,09 грн., сплаченого згідно платіжного доручення №20954 від 18.03.2016р.

На вказану постанову ГУ ДФС в Одеській області подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України , до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що у період з 29.01.2016р. по 18.02.2016р. ГУ ДФС в Одеській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої був складений акт № 2/15-32-14-03/36436149 від 25.02.2016 р. (а.с.34-84 т.1).

У ході перевірки було встановлено порушення ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР :

-п.п.135.5.5 п.135.5 ст. 135 , п.п.138.1.1 п. 138.1 , п. 138.2 ст. 138 , п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 174 401,00 грн., у тому числі за 2013 рік у сумі 19 410 грн., за 2014 рік у сумі 1 154 991грн.;

- п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1060342,00 грн. у тому числі: - січень 2014 року у сумі 23150,00 грн.; - травень 2014 року у сумі 43333,00 грн., - червень 2014 року у сумі 84417,00 грн.; - липень 2014 року у сумі 208833,00 грн.; - серпень 2014 року у сумі 406509,00 грн., - вересень 2014 року у сумі 246617,00 грн., - грудень 2014 року у сумі 47483,00 грн.

За результатами перевірки складений акта перевірки №2/15-32-14-03/36436149 від 25.02.2016 р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 12.03.2016р. №0000391403, яким ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР визначено грошове зобовязання з податку прибуток у сумі 1 174 401,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 293600,00 грн.(а.с.31 т.1)

- від 12.03.2016р. №0000401403, яким ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР визначено грошове зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 1 060 342,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 530171,00 грн.(а.с.32 т.1)

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані тим, що ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР завищено задекларовані у перевіряємий період 2014 року суму витрат та податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ Скуадра Транс . Так, перевіряючими в акті перевірки зазначено, що у наданих до перевірки актах виконаних робіт (наданих послуг) виписаних ТОВ Скуадра Транс вказано надання послуг транспортно експедиторського обслуговування без деталізації послуг, згідно наданого звіту ТОВ Скуадра Транс за період січень листопад 2014 року чисельність працівників на підприємстві складала 12 особи, свідоцтво платника ПДВ ТОВ Скуадра Транс анульовано 23.01.2015р., відповідно до АІС Податковий блок за період 2014 року згідно реєстру податкових накладних постачальники відвантажували на адресу ТОВ Скуадра Транс лише паливно мастильні матеріали. Таким чином, перевіряючими було зроблено висновок, що, маючи у штаті лише директора та бухгалтера, не замовляючи автотранспортних послуг та послуг ТЕО у сторонніх організацій, надавати зазначені послуги на адресу ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР було неможливо. Також, у акті перевірки було зазначено, що згідно пояснень директора ТОВ Скуадра Транс ОСОБА_3 наданих на імя начальника ОУ ДПІ у Приморському районі м.Одеси ДФС в Одеській області ОСОБА_4, він не має відношення до вказаного підприємства та документів не підписував. Крім того, у акті перевірки зазначено, що ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР у зв'язку із цим безпідставно сформувало податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним від контрагента постачальника ТОВ Скуадра Транс на загальну суму 1 037 192грн. за 2014 рік та включило сплачені суми по господарським операціям з цим контрагентом до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР зависило податковий кредит на суму 23 150 грн. внаслідок подвійного внесення до складу податкового кредиту сум по одним і тим же податковим накладним, однак, зазначені обставини не оскаржуються та не спростовуються позивачем, а тому не підлягають дослідженню судом.

Враховуючи викладене, контролюючими органом зроблено висновок про не підтвердження реальності проведених господарських операцій позивача з його контрагентом.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні первинні документі, які підтверджують здійснення вказаних господарських операцій та обґрунтованість їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку та, з урахуванням виду діяльності позивача, повязані з його господарською діяльністю, що підтверджують реальність господарських операцій.

Однак, колегія суддів не може визнати законним і обґрунтованим дане рішення суду першої інстанції, оскільки воно ухвалене без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України )

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України .

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім того, Вищий адміністративний суд України неодноразово зазначав, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту за період, що перевірявся, визначається ст.7 Закону України Про податок на додану вартість ст.198 ПК України , визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток - ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та ст.139 ПК України , про що докладно зазначено судом першої інстанції.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції (оскільки податковий кредит складається з сум податку, сплачених у зв'язку з придбанням або виготовленням товару, умова придбання або виготовлення товару є обов'язковою та підлягає доказуванню); 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР та ТОВ Скуадра Транс нібито було укладено договір перевезення вантажів №011414 від 01.02.2014р., згідно з п.1.1 якого перевізник приймає на себе зобовязання перевезти автомобільним транспортом, наданий замовником вантаж, відповідно з товарно-транспортними документами (транспортна накладна) від пункту відправлення до пункту призначення, зазначеного у заявці та видати вантаж уповноваженій особі (а.с.124-126 т.1)

Також, між ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР та ТОВ Скуадра Транс була укладена додаткова угода №1 від 16.05.2014р. до договору №011414 від 01.02.2014р., згідно якої перевізник приймає на себе зобов'язання надати додаткові експедиторські послуги, необхідні для поставки вантажу.(а.с.127 т.1)

На підтвердження використання отриманих від ТОВ Скуадра Транс послуг у підприємницькій діяльності ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР надано договори:

- договір на поставку вантажу №120327/01 від 27.03.2012р. укладеного між ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД та ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР (а.с.128-130 т.1);

- договір на поставку товарів №04/08 від 04.08.2014р. укладеного між ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР та ТОВ Форвард-Групп (а.с. 131-132 т.1);

- договір про транспортно-експедиторське обслуговування №20122903/1 від 29.03.2013р. та додаткові угоди №2 від 30.12.2014р. та №1 від 31.12.2013р. до договору №20122903/1 від 29.03.2013р., укладені між ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР та ТОВ Бета-В (а.с.133-137 т.1);

- договір про транспортно-експедиторське обслуговування №2008-13 від 20.08.2013р. та додаткова угода укладений між ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР та ТОВ Єкспохім ОСОБА_4 (а.с.138-140,т.1);

- договір про транспортно-експедиторське обслуговування №20130804/1 від 08.03.2013р. та додаткова угода №1 від 27.08.2014р. до договору №20130804/1 від 08.03.2013р. укладені між ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР та ТОВ Підприємство матеріально-технічного забезпечення Інженерний центр РЕАГЕНТ (а.с.141-144 т.1);

- договір про надання послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванню №0810 від 08.10.2013р., укладеного між ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР та ПП Сейлос (а.с.145-149 т.1);

- договір №S00132 від 12.06.2009р., укладений між ТОВ МШК Україна та ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР (а.с.150-154 т.1);

- договір №Э-ods0151/13 від 01.01.2013р., укладений між ДП Економу Інтернешнл Шіппінг Ендженсі Лімітед та ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР (а.с.155-158 т.1);

- договір №1704/12-01 від 17.04.2012р., укладений між ТОВ Вач Малтіма та ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР (а.с.159-164 т.1);

- договір надання послуг №110213 від 09.02.2011р., укладений між ТОВ Аркас -Україна та ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР (а.с.165-171 т.1);

- договір №7/12-13 від 31.12.2013р., укладений між ТОВ Зін Інтегрейтід Шіпінг Україна Сервісіз ЛТД та ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР (а.с.172-174 т.1);

- договір №0402/13/5 від 04.02.2013р. та додаткова угода №1 від 30.12.2013р. до договору №0402/13/5 від 04.02.2013р., укладені між ТОВ Чайна Шіппінг (Україна) Єйдженсі та ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР (а.с.175-183,т.1).

В підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем до суду першої інстанції надані на підтвердження виконання договору перевезення вантажів №011414 від 01.02.2014р. та на підтвердження використання у власній господарській діяльності послуг отриманих по вказаному договору надано платіжні доручення, замовлення на перевезення вантажу, податкові накладні, акти надання послуг, рахунки на оплату, додатки до рахунків, акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні SMR, розхідний ордер, маршрутні карти наявними у матеріалах справи.

Судом встановлено, що між ТОВ СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР та ТОВ Скуадра Транс було укладено договір перевезення вантажів №011414 від 01.02.2014р., згідно з п.1.1 якого перевізник приймає на себе зобов'язання перевезти автомобільним транспортом, наданий замовником вантаж, відповідно з товарно-транспортними документами (транспортна накладна) від пункту відправлення до пункту призначення, зазначеного у заявці та видати вантаж уповноваженій особі (а.с.124-126 т.1)

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, поясненнями ОСОБА_3, наданих на ім'я начальника ОУ ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4, факт відношення до ТОВ Скуадра Транс ним заперечується, будь-яких документів з приводу діяльності товариства він не підписував, просив ввжати їх недісними.

Крім цього, як встановлено перевіркою, звітність з ПДВ ТОВ Скуадра Транс подавалась до податкового органу за місцем реєстрації лише за період травень-листопад 2014 року, декларація з податку на прибуток підприємства за 2014 рік не була подана.

Оцінюючи викладене, а також беручі до уваги дані, викладені в акті Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, колегія суддів приходить до висновку про відсутність реально вчиненої господарської операції позивача із цим контрагентом.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 21.01.2011 року у справі за позовом ТОВ СІБ до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

У постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

У постанові від 22.09.2015 року у справі позовом ТОВ Фоззі-Фуд до ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень Верховний Суд України вказав, що за наявності відомостей, що засновник та директор юридичної особи - постачальника заперечує свою участь у її створенні та діяльності, а також підписання будь-яких первинних документів, перевірка та встановлення такої обставини має значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу , є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 71 КАС України ). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 71 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу ), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні були мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

Разом з тим при визначенні конкретних сум за відповідними епізодами у межах спірних правовідносин, судом не досліджувались юридично значимі факти, з метою підтвердження зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу платника податку, з урахуванням власне причинно-наслідкового зв'язку таких фактів.

Отже, оскільки у справі, яка розглядається, містяться відомості, щодо яких встановлено, що директор підприємства - контрагента позивача, самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність реального характеру вчинюваних господарських операцій з вказаним контрагентом.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що надані позивачем документи не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що під час здійснення перевірки було встановлено порушення вимог податкового кодексу України при здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо часткового задоволення адміністративного позову.

Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року скасувати, ухвалити у справі №815/1182/16 нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю СТН ФРЕЙТ ФОРВАРДЕР .

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 лютого 2017 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян