Ухвала

від 03.02.2017 по справі 199/345/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/90/17 Справа № 199/345/17-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2017 року м. Дніпро

03 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 16 січня 2017 року,-

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою було задоволено клопотання слідчого СВ АНД ВП Дніпропетровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та накладено арешт в рамках кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19.07.2016 за №42016042630000073, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:02:381:0076, площа 0.0753 га) за адресою: АДРЕСА_1 .

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що зазначене прокурором нерухоме майно та земельна ділянка є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України. При цьому зазначає, що накладення арешту на зазначене майно дасть можливість на час досудового слідства зберегти майно, яке є предметом кримінального правопорушення, за яким розпочато досудове розслідування.

На зазначену ухвалу слідчого судді захисником ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати ухвалу про арешт майна.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт посилається на те, що слідчий суддя не повідомив власника майна про час та місце розгляду клопотання про арешт майна. Крім того, адвокат зазначає, що органи досудового слідства, в порушення ст. 170 КПК України, не визначили процесуальний статус ОСОБА_9 , в матеріалах кримінального провадження відсутній потерпілий, цивільний позивач та цивільний позов. На думку апелянта, майно, на яке накладено арешт знаходиться у власності добросовісного набувача, а слідчим суддею не з`ясовано обставини чи намагається власник майна знищити придбану ним нерухомість та земельну ділянку, пошкодити, сховати їх.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення адвоката, яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її в повному обсязі, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів судового і кримінального проваджень, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.190 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2016 року, відповідно до витягу з якого, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №42016042630000050від 15.04.2016 встановлено, що невідомі особи, шахрайським шляхом заволоділи будинком АДРЕСА_1 .

Арештоване оскаржуваною ухвалою слідчого судді майно органом досудового розслідування визнано речовим доказом.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали в межах своєї компетенції, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання прокурора про арешт майна, яке органом досудового розслідування визнано речовим доказом, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, вислухав доводи прокурора, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні прокурора і дійшов вмотивованого висновку про арешт майна, обґрунтувавши свою ухвалу тим, що прокурором надано достатньо доказів, які вказують на те, що існує достатньо підстав вважати, що майно буде приховуватися, може бути втрачено або знищено, перетворено або відчужено третім особам, з чим погоджується і судова колегія.

При цьому, не можна визнати обґрунтованими доводи апелянта, що оскільки клопотання розглянуто без повідомлення власника майна, це є порушенням вимог кримінального процесуального закону. Так, розгляд клопотання прокурора без повідомлення власника майна не суперечить положенням ч. 2 ст. 172 КПК України.

Також не є слушними і доводи апеляційної скарги адвоката щодо того, що майно добросовісного набувача не може бути арештованим, оскільки арештоване майно визнано речовим доказом, а ч. 10 ст. 170 КПК України містить виключення щодо заборони арешту майна, що перебуває у власності добросовісного набувача, якщо таке майно є речовим доказом.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 16 січня 2017 року, якою накладено арешт на нерухоме майно та земельну ділянку, слід залишити без змін.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.376, 395, 404,405 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: