Постанова

від 13.09.2016 по справі 806/1263/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Житомир справа № 806/1263/16

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шимоновича Р.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: реєстраційний відділ Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області про скасування державної реєстрації,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить скасувати державну реєстрацію іншого речового права № 9001263 від 11.03.2015 про державну реєстрацію договору оренди землі від 22.12.2005 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19911257 від 11.03.2015, здійснену ОСОБА_2 Андрушівське районне управління юстиції Житомирська область, як таку, що не відповідає вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Закону України "Про оренду землі". В обґрунтування позовних вимог зазначила, що спірна реєстрація здійснена після припинення дії договору оренди та за відсутності додаткової угоди між нею та СФГ "Шевченківське".

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду направив клопотання, у якому зазначив, що не є належним відповідачем.

Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що 08.02.2015 ОСОБА_1 (Орендодавець) уклала договір оренди землі із ФГ "ЗАКО" (Орендар), відповідно до умов якого, об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 2,8438 га кадастровий номер 1820310100:05:000:0196. Право власності Орендодавця на земельну ділянку підтверджується державним актом власності на земельну ділянку серії ЖТ № 162963 від 18.06.2003. Строк дії договору - 15 років.

31.05.2016 уповноважена особа ФГ "ЗАКО" звернулась до реєстраційного відділу Андрушівської РДА із заявою для реєстрації іншого речового права (оренди) на земельну ділянку, що розташована Житомирська область, Андрушівський район, м. Андрушівка, кадастровий номер 1820310100:05:000:0196.

07.06.2016 державний реєстратор реєстраційного відділу Андрушівської РДА прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у державному реєстрі прав. Мотивуючи рішення, третя особа керувалась статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктами 18 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Так, згідно інформаційної довідки, державним реєстратором Андрушівського районного управління юстиції, 11.03.2015 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №19911257 від 11.03.2015 про реєстрацію договору оренди землі від 22.12.2005 строком дії 5 років, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ "Шевченківське".

Дізнавшись про існування зазначеної реєстрації, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.

Так, за змістом частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення), державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав

Згідно зі частиною першою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Позивач не заперечує, що у 2005 році вона уклала договір оренди землі з СФГ "Шевченківське" строком на 5 років.

Так, згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про оренду землі", передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Із матеріалів справи слідує, що договір оренди від 22.12.2005 був зареєстрований лише 11.03.2015.

При цьому, цілком обґрунтованими є доводи позивача, що у державного реєстратора були відсутні правові підстави реєструвати за СФГ "Шевченківське" право оренди земельної ділянки на підставі договору від 22.12.2005, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, позивач та СФГ "Шевченківське" дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 22.12.2005 договір своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом з тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації. У момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Така правова позиція сформульована Верховним Судом України у постанові від 19.02.2014 у справі № 6-162ц13.

Отже, строк дії договору від 22.12.2005, укладеного між позивачем та СФГ "Шевченківське" обчислюється з моменту укладення даного договору, відповідно строк його дії закінчується 22.12.2010.

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено вичерпний перелік підстав, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що у державного реєстратора не було правових підстав для реєстрації іншого речового права (оренди земельної ділянки) на підставі договору від 22.12.2005, який припинив свою дію.

Матеріали справи та встановлені обставини свідчать, що положення чинного, на момент спірних правовідносин, законодавства державним реєстратором дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Оскільки при розгляді справи судом встановлено порушення державним реєстратором Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області норм діючого законодавства під час реєстрації права оренди, суд, з урахуванням зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про протиправність спірного рішення та його скасування.

Також, суд вважає, що ОСОБА_1 територіальне управління в Житомирській області є належним відповідачем у справі, оскільки, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", входить до організаційної системи державної реєстрації прав та здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19911257 від 11.03.2015 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер кадастровий номер 1820310100:05:000:0196, на підставі укладеного між СФГ "Шевченківське" та ОСОБА_1 договору оренди землі від 22.12.2005.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович