Постанова

від 20.09.2018 по справі 806/1263/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2018 року

Київ

справа № 806/1263/16

провадження № К/9901/44959/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, третя особа - реєстраційний відділ Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області, про скасування державної реєстрації, за касаційною скаргою Селянського фермерського господарства Шевченківське на постанову Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Шимоновича Р.М. від 13 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франовської К.С. від 13 вересня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, третя особа - реєстраційний відділ Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області, про скасування державної реєстрації, в якому просила:

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права № 9001263 від 11 березня 2015 року про державну реєстрацію договору оренди землі від 22 грудня 2005 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19911257 від 11 березня 2015 року, здійснену державним реєстратором Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області Попілем В.В., як таку, що не відповідає вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Закону України Про оренду землі .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19911257 від 11 березня 2015 року щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер кадастровий номер НОМЕР_1, на підставі укладеного між СФГ Шевченківське та ОСОБА_2 договору оренди землі від 22 грудня 2005 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що СФГ Шевченківське не було дотримано вимог Закону України Про оренду землі , внаслідок чого договір оренди від 22 грудня 2005 року, укладений між даним підприємством та ОСОБА_2, який припинив свою дію 21 грудня 2011 року, за спливом п'ятирічного строку, на який його було укладено.

В свою чергу, без встановлення факту продовження дії договору оренди від 22 грудня 2005 року та з'ясування обставин його чинності на час проведення державної реєстрації 11 березня 2015 року, державний реєстратор діяв всупереч вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . На підставі викладеного суди дійшли висновку, що у державного реєстратора Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області Попіля В.В. не було правових підстав для реєстрації іншого речового права (оренди земельної ділянки) на підставі договору від 22 грудня 2005 року, який припинив свою дію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Селянське фермерське господарство Шевченківське звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, та постановити ухвалу, якою залишити позовні вимоги ОСОБА_2 без розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 лютого 2015 ОСОБА_2 (орендодавець) уклала договір оренди землі із Фермерським господарством ЗАКО (орендар), відповідно до умов якого, об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 2,8438 га кадастровий номер НОМЕР_1. Право власності орендодавця на земельну ділянку підтверджується державним актом власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 18 червня 2003 року. Строк дії договору - 5 років.

31 травня 2016 року уповноважена особа ФГ ЗАКО звернулась до реєстраційного відділу Андрушівської РДА із заявою для реєстрації іншого речового права (оренди) на земельну ділянку, що розташована Житомирська область, Андрушівський район, м. Андрушівка, кадастровий номер НОМЕР_1.

7 червня 2016 року державний реєстратор реєстраційного відділу Андрушівської РДА прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 29940010, оскільки заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у державному реєстрі прав.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2005 році ОСОБА_2 уклала договір оренди землі з СФГ Шевченківське строком на 5 років. Відповідно до пункту 14.1 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Зазначений договір зареєстрований в Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центр державного земельного кадастру 21 грудня 2006 року, про що у Державному реєстрі по Андрушівській міській раді вчинено запис за № 040620200146. Отже, строк дії договору від 22 грудня 2005 року, укладеного між позивачем та СФГ Шевченківське обчислюється з моменту укладення даного договору та його державної реєстрації, тобто з 21 грудня 2006 року. Відповідно строк його дії закінчився 21 грудня 2011 року.

Однак, 11 березня 2015 року державним реєстратором Андрушівського районного управління юстиції Попіль В.В., прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19911257 від 11 березня 2015 року про реєстрацію договору оренди землі від 22 грудня 2005 року строком дії 5 років, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ Шевченківське .

6. Не погоджуючись з рішенням про державну реєстрацію договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та СФГ Шевченківське , ОСОБА_2 вернулась з позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Селянське фермерське господарство Шевченківське у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно не було залучено СФГ Шевченківське до справи в якості третьої особи, хоча оскаржувані рішення прямо впливають на права, свободи і інтереси скаржника.

Також у скарзі зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із тим, що позивачу було відомо про оскаржуване рішення про державну реєстрацію ще в травні 2015 року під час судового розгляду справи № 272/532/15 за позовом ОСОБА_2 до СФГ Шевченківське про розірвання договору оренди земельної ділянки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

9. Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

10. Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

11. Абзацами 1, 2 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

12. Згідно із частиною 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор прав на нерухоме майно:

встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення(у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

13. Відповідно до статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

внесення записів до Державного реєстру прав;

видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

14. Частиною 3 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

15. Пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

16. Відповідно до статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

17. Пунктом 12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 передбачено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

повноважень заявника;

відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

18. Відповідно до статті 5 Закону України Про оренду землі орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

19. Згідно із статтею 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

20. Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

21. Частиною 1 статті 16 Закону України Про оренду землі визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

22. Згідно із статтями 17, 18, 19, 20 Закону України Про оренду землі передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, згідно Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

24. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині незалучення СФГ Шевченківське до справи в якості третьої особи.

25. Суд касаційної інстанції не може погодитись із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність порушень норм процесуального законодавства під час розгляду справи судом першої інстанції в частині незалучення в якості третьої особи без самостійних вимог СФГ Шевченківське з наступних підстав.

26. У відповідності до частини другої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною на момент прийняття рішення судом першої інстанції), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

27. Зі змісту вищевказаної норми слідує, що третя особа без самостійних вимог може бути залучена у трьох випадках: за клопотанням такої особи; за клопотанням сторони, яка вже приймає участь у справі; за ініціативою суду у разі встановлення, що таке рішення може вплинути на права і обов'язки особи, яка не залучена до участі у справі. Тобто залучення третіх осіб в даному випадку є обов'язком суду, а не правом.

28. З матеріалів справи убачається, що при ухваленні рішень судами було встановлено, що у 2005 році ОСОБА_2 уклала договір оренди землі з СФГ Шевченківське строком на 5 років. На підставі вказаного договору державним реєстратором Андрушівського районного управління юстиції Попіль В.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №19911257 від 11 березня 2015 року, яке являється предметом оскарження у даній справі.

29. Таким чином, судами попередніх інстанцій не враховано, що ухвалення судового рішення по даній справі безпосередньо стосується прав та інтересів СФГ Шевченківське як користувача земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_2

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Враховуючи те, що суди прийняли рішення стосовно прав та інтересів СФГ Шевченківське , яке не було залучено до участі у справі, тобто допустили порушення норм процесуального права, не оцінюючи висновку суду першої та апеляційної інстанції по суті та інші доводи сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 349, 355, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства Шевченківське - задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, третя особа - реєстраційний відділ Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області, про скасування державної реєстрації - направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців