Постанова

від 31.01.2017 по справі 914/3804/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Справа № 914/3804/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Євсікова О.О.

Кролевець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2016 року

та на рішення господарського суду Львівської області від 08 червня 2016 року

у справі № 914/3804/14

господарського суду Львівської області

за позовом ОСОБА_4

до 1) ОСОБА_5,

2) ОСОБА_6,

3) ОСОБА_7,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_8,

2) ОСОБА_9,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача: ОСОБА_10,

про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" від 14 липня 2016 року

за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: не з'явилися

відповідача-3: ОСОБА_7

третьої особи-1 на стороні відповідача: не з'явилися

третьої особи-2 на стороні відповідача: не з'явилися

третьої особи на стороні позивача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" від 14 липня 2016 року в частині продажу часток ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Рішенням господарського суду Львівської області від 08 червня 2016 року (суддя: Кидисюк Р.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2015 року (склад колегії суддів: Кузь В.Л. - головуючий, Данко Л.С., Марко Р.І.) рішення господарського суду Львівської області від 08 червня 2016 року залишено без змін.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що предмет спору у даній справі відсутній, оскільки станом на дату укладення спірного договору у продавців за договором - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були відсутні корпоративні права (частки у статутному капіталі товариства), які були предметом спірного договору, і такі обставини були встановлені господарськими судами у справі № 914/1334/13.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 08 червня 2016 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2015 року, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 14 липня 2014 року між ОСОБА_8 (третя особа-1), ОСОБА_9 (третя особа-2), як продавцями, та ОСОБА_5 (відповідач-1), ОСОБА_6 (відповідач-2), ОСОБА_7 (відповідач-3) і ОСОБА_4 (позивач), як покупцями, укладено договір купівлі-продажу часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого продавці передають, а покупці приймають у власність частки (корпоративні права) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" вартістю 380 019,00 грн., що становить 66,67 % відсотків Статутного капіталу товариства, зокрема:

ОСОБА_8 продає:

1. ОСОБА_6 32% за ціною 182,40 грн.;

2. ОСОБА_4 1,34% за ціною 7,64 грн.;

ОСОБА_9 продає:

1. ОСОБА_7 15% за ціною 85,50 грн.;

2. ОСОБА_5 15% за ціною 85,50 грн.;

3. ОСОБА_6 3% за ціною 17,10 грн.;

4. ОСОБА_4 0,33% за ціною 1,90 грн.

У пункті 1.1. договору сторони встановили розподіл часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень", який становить 570 000,00 грн., між учасниками товариства наступним чином:

- ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі в розмірі 199 500,00 грн., що становить 35%,

- ОСОБА_7 з часткою в статутному капіталі в розмірі 85 500,00 грн., що становить 15%,

- ОСОБА_5 з часткою в статутному капіталі в розмірі 85 500,00 грн., що становить 15%,

- ОСОБА_6 з часткою в статутному капіталі в розмірі 199 500,00 грн., що становить 35%.

Ціна договору складає 380,04 грн., яку покупці сплатили продавцям до підписання даного договору. (п. 2.1. договору)

У пункті 2.4. договору зазначено, що покупці попереджені про існування заборгованості товариства перед ПАТ "Укрсоцбанк" на загальну суму 1 012 306,06 доларів США.

В пункті 3.3. договору встановлено, що продавці гарантують, що на момент укладення договору корпоративні права в товаристві у розмірі 66,67 відсотків статутного капіталу товариства належать їм, нікому не подаровані (не будуть подаровані), не продані (не будуть продані), не знаходяться під заставою (не будуть знаходиться під заставою), жодні треті особи не мають (не будуть мати) будь-яких вимог на предмет даного договору.

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" від 14 липня 2014 року, посилаючись на те, що договір в частині продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" відповідачам у справі суперечить нормам цивільного законодавства України, а саме: вимогам розумності і справедливості, передбаченим ст.3 ЦК України, оскільки позивачу не було відомо про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продаватимуть частки у статутному капіталі ТОВ "Старий Відень" відповідачам у справі за такими ж низькими цінами, що і позивачу, як учаснику товариства, що порушило його переважне право на купівлю частки у статутному капіталі товариства, а також договір суперечить нормам щодо належного повідомлення учасника товариства про можливість реалізації його переважного права купівлі частки у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 147 Цивільного кодексу України та ст.53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 147 Цивільного кодексу України відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Пунктом 8.1. Статуту ТОВ "Старий Відень" встановлено, що учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у Статутному фонді одному або кільком учасникам товариства. за згодою інших учасників товариства допускається відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) третім особам.

Абзацом другим частини другої статті 147 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Згідно з п. 8.2. Статуту ТОВ "Старий Відень" право переважного придбання частки мають учасники пропорційно їх часткам у Статутному фонді або іншому узгодженому між ними розмірі.

Відповідно до абз. 1 п. 31 постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК, частина друга статті 53 Закону про господарські товариства) не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК.

Частиною четвертою статті 362 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Тобто у випадку порушення переважного права учасника на купівлю частки іншого учасника у статутному капіталі товариства застосовується спеціальне правило ч.4 ст. 362 ЦК України, а не загальні правила ст. 215 ЦК України про недійсність правочинів, зміст яких суперечить актам цивільного законодавства.

Отже, захист переважного права купівлі частки іншого учасника у статутному капіталі товариства здійснюється у інший спосіб, ніж захист права сторони недійсного правочину з метою припинення договірних зобов'язань та повернення всього отриманого за цим правочином. Власник порушеного права може скористатись конкретним способом захисту свого права, визначеного законом.

З огляду на викладене, належним способом захисту прав учасника, переважне право якого порушено, є звернення до суду з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця, чого не було враховано судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови.

Дослідження обставин щодо наявності чи відсутності порушення переважного права учасника товариства, позивача у справі - ОСОБА_4 виходить за межі даного спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток, оскільки встановлення цих фактів не вплине на вирішення даного спору по суті, тому що продаж учасником частки з порушенням переважного права купівлі інших учасників не зумовлює недійсність такого правочину.

Таким чином звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі з неналежно обраним способом захисту прав учасника товариства, переважне право якого порушено, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Разом з тим, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, колегія суддів вважає повністю необґрунтованою позицію судів, викладену в мотивувальних частинах рішення і постанови, та дійшла висновку про те, що резолютивну частину рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін але з інших підстав.

Враховуючи те, що помилкові висновки судів попередніх інстанції не вплинули на правильний результат вирішення даного спору, у задоволенні якого було відмовлено, тому підстави для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів відсутні, а оскаржувані позивачем рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2016 року зі справи № 914/3804/14 залишити без змін.

Головуючий І.А Плюшко

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець