Рішення

від 31.01.2017 по справі 908/3252/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/141/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2017 Справа № 908/3252/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, головний спеціаліст, довіреність № 22/772 від 30.11.2016р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до ОСОБА_2 «Укрстройцентр» громадської організації працездатних інвалідів «ПАРУС ПЛЮС» , м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 76254,52 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

05.12.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулося Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області з позовом до підприємства «Укрстройцентр» громадської організації працездатних інвалідів «ПАРУС ПЛЮС» про стягнення за договором оренди державного нерухомого майна, що належить до державної власності, яке не увійшло до статутного капіталу ЗАТ «Запоріжбуд» у процесі приватизації № 3291 від 02.07.2014р., заборгованості з орендної плати в сумі 23486,23 грн., пені в сумі 4423,57 грн., штрафу в сумі 2348,62 грн., завдатку до Державного бюджету України в сумі 1525,43 грн. та неустойки за період з 12.07.2015р. по 25.04.2016р. в сумі 45996,10 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2016 р. справу № 908/3252/16 призначено до розгляду суді ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.12.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/141/16 та призначено розгляд справи на 12.01.2017р. об 10 год. 00 хв. Ухвалою суду від 12.01.2017 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 31.01.2017 р.

Підстава для звернення з позовом до суду є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди майна, що належить до державної власності, яке не увійшло до статутного капіталу ЗАТ Запоріжбуд № 3291 від 02.07.2014р. щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів, внаслідок чого за період користування об'єктом оренди з липня 2014 р. по липень 2015 р. виникла заборгованість у розмірі 23486,23 грн. Враховуючи положення договору та норми чинного законодавства, за порушення виконання грошового зобов'язання, відповідачу за період прострочення з 03.07.2014р. по 11.07.2015 р. нарахована до стягнення пеня у розмірі 4423,57 грн., штраф в сумі 2348,62 грн. та неустойку за період з 12.07.2015р. по 25.04.2016р. в сумі 45996,10 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача завдаток до Державного бюджету України в сумі 1525,43 грн. Позов обґрунтовано ст. ст. 526 , 5 26, ч. 1 п. 1 ст. 61 1, ст. 782 Цивільного кодексу України , ст. ст. 1 0, 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст.ст. ч. 1 ст. 193, ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України .

В судовому засіданні 31.01.2017р. представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач у судові засідання 12.01.2017р. та 31.01.2017р. не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала про порушення провадження у справі від 07.12.2016р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 12.01.2017р. на адресу суду не поверталась.

Ухвали суду направлялись на адресу суду, яка відома суду та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців: 69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 60-А.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

Спір розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

31.01.2017р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2014р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець, позивач по справі) та ОСОБА_2 «Укрстройцентр» громадської організації працездатних інвалідів «ПАРУС ПЛЮС» (орендар, відповідач по справі) уклали договір оренди майна, що належить до державної власності, яке не увійшло до статутного капіталу ЗАТ Запоріжбуд № 3291 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, яке не увійшло до статутного капіталу ЗАТ Запоріжбуд у процесі приватизації, а саме: нежитлові приміщення № 24, № 25, площею 164,9 кв. м будівлі Літ. Б, реєстровий номер 1239559.95.ААББАА785 (майно), розміщене за адресою: місто Запоріжжя, вул. Експресівська, 28.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що майно передається в оренду з метою іншого використання державного майна (розміщення виробництва металевих та дерев'яних виробів).

Розділом 3 договору визначений розмір та порядок оплати орендних платежів, зокрема, п. 3.6 договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету. Оплата здійснюється через органи Державного казначейства щомісяця не пізніше 15 числа місяця.

Відповідно до п. 3.11. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно в межах терміну встановленого п. 10.8. цього договору. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету.

Відповідно до п. 5.2. договору орендар зобов'язаний протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений у п. 3.10. цього договору. Завдаток сплачується до державного бюджету.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

Згідно п. 5.11. договору, у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю, а підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Пунктами 10.8., 10.9. договору передбачено, що уразі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем орендодавцю або підприємству/товариству, указаному орендодавцем. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання - передавання. Обов'язок по складанню Акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна.

Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна в термін визначений п. 10.8. договору, орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати за останній повний місяць оренди за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання Акта приймання-передавання, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору у орендаря виникла заборгованість з орендної плати по договору в сумі 23486,23грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями № 17-01-07010 від 29.10.2014р., № 11-01-05966 від 29.09.2015р., в яких орендодавець вимагав належним чином виконати обов'язки за договором оренди № 3291 від 02.07.2014р. та сплатити наявні заборгованості. Вимоги претензії орендарем не задоволено.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.06.2015р. у справі № 908/2646/15 за позовом прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до відповідача ОСОБА_2 «Укрстройцентр» громадської організації працездатних інвалідів «Парус Плюс» про розірвання договору оренди майна № 3291 від 02.07.2014 р. та зобов'язання повернути державне нерухоме майно шляхом підписання акту приймання-передачі, позов задоволено.

Договір оренди нежитлового приміщення № 3291 від 02.07.2014р., укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та підприємством «Укрстройцентр» громадської організації працездатних інвалідів «Парус Плюс»- розірвано.

Зобов'язано підприємство «Укрстройцентр» громадської організації працездатних інвалідів «Парус Плюс» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення № 24, № 25, площею 164,9 кв.м. будівлі Літ. Б, реєстровий номер 1239559.95.ААББАА785, вартістю 113811, 00 грн., розмішене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Експресівська, 28, шляхом підписання відповідного акту приймання -передачі.

Вказане рішення суду набрало законної сили 12.07.2015р.

Відповідно до Акту державного виконавця № 48266070 від 26.04.2016р., орендоване приміщення було повернуто з оренди - 26.04.2016р.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, в результаті невиконання орендарем взятих на себе зобов'язань утворилась заборгованість по орендній платі за період з липня 2014 року по липень 2015 року в розмірі 23486,23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати підтверджується матеріалами господарської справи.

На підставі викладеного, враховуючи всі обставини справи суд вважає позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в розмірі 23486,23 грн. та завдатка до Державного бюджету України в сумі 1525,43 грн. доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі

4423,57 грн. за період з 03.07.2014р. по 11.07.2015р., штраф в сумі 2348,62 грн. за період липень 2014р. по липень 2015р. та неустойку за період з 12.07.2015 по 25.04.2016 в сумі 45996,10грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. п. 3.7., 3.8., 3.10. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць оренди.

Здійснивши перерахунок неустойки за період з 12.07.2015р. по 25.04.2016р. включно, судом встановлено, що сума неустойки за даний період складає 45865,70 грн. У розрахунку неустойки позивачем допущено арифметичні помилки, зокрема, у вирахуванні неустойки за квітень 2016 р.

Судом перевірено правильність нарахування суми пені та штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості та встановлено, що наданий позивачем розрахунок суми пені за періоди з 03.07.2014р. по 11.07.2015р. в сумі 4423,57 грн. та суми штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості за період з липня 2014р. по липень 2015р. в сумі 2348,62 грн. обґрунтований та задовольняється судом.

Доказів сплати суми боргу у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з підприємства Укрстройцентр громадської організації працездатних інвалідів ПАРУС ПЛЮС (69065, м. Запоріжжя вул. Електрозаводська, 60-А, ідентифікаційний код 37611595) на користь державного бюджету України (одержувач: державний бюджет Ленінського району, 22080300; код ЄДРПОУ: 38025423; Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО: 813015, р/р 31111094700006) заборгованість з орендної плати в сумі 23486 (двадцять три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 23 коп., пеню в сумі 4423 (чотири тисячі чотириста двадцять три) грн. 57 коп., штраф в сумі 2348 (дві тисячі триста сорок вісім) грн. 62 коп., завдаток до Державного бюджету України в сумі 1525 (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять) грн. 43 коп., неустойку в сумі 45865 (сорок п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 10 коп., судовий збір у розмірі 1375 (одна тисяча триста сімдесят п'ять) грн. 64 коп. Видати наказ.

Стягувачем є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, ідентифікаційний код 20495280).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 06 лютого 2017 р.

Суддя О.А. Топчій