Рішення

від 06.02.2017 по справі 908/3437/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/173/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017 Справа № 908/3437/16

За позовом: Бердянського районного споживчого товариства (71111 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна-вул. Крилова, 21/2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» (70002 Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65)

про стягнення 20 750 грн. 15 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 37 від 18.01.2017р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 1 вд 31.12.2016р.

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Бердянського районного споживчого товариства до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» про стягнення 13 588 грн. 84 коп. основного богу, суму інфляції від основного боргу у розмірі 5 883 грн. 96 коп. за 2015 рік та 10-ть місяців 2016 року в сумі 1 277 грн. 35 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2016р., справу № 908/3437/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 26.12.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3437/16, присвоєно справі номер провадження 27/173/16 та призначено судове засідання на 06.02.2017р.

Розгляд справи по суті розпочато 06.02.2017р.

06.02.2017р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 06.02.2017р. представник позивача надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 9 588 грн. 84 коп. основного боргу та 7 161 грн. 31 коп. втрат від інфляції, у зв'язку із сплатою відповідачем 31.01.2017р. 4 000 грн. 00 коп. основного боргу.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки позивач у справі вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 588 грн. 84 коп. основного боргу та 7 161 грн. 31 коп. втрат від інфляції.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.2017р. зменшені позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що зазначив у письмовому відзиві, наданому у судовому засіданні 06.02.2017р.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Господарським судом встановлено, 31.01.2014р. між Бердянським районним споживчим товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю Вільнянський молокозавод укладено договір № 3 на оренду холодильних камер, договір № 5 на поставку електричної енергії, договір № 6 на сумісне використання технологічних мереж основного споживача, договір № 35 на оренду приміщення під офіс.

Згідно розділу 1 договору оренди холодильної камери № 3 від 31.01.2014р. орендодавець надає в орендне користування у приміщені холодильника Бердянського райпо (Інв. № 110 Літера Л1) камеру № 5 об'ємом 24 м 3 та камеру № 4 об'ємом 60 м 3 , розташовані за адресою: м. Бердянськ вул. Гагаріна-Крилова, 21/2.

Факт передачі майна підтверджується актом прийому-передачі майна від 31.01.2014р.

Згідно розділу 1 договору оренди № 35 орендодавець передає орендрарю в орендне користування приміщення під офіс площею 26,4 кв.м. у будівлі (Інв. № 54 Літера А214), яка знаходиться за адресою: м. Бердянськ, вул. Гагаріна-Крилова, 21/2 для використання у відповідності з Статутним предметом діяльності орендатора.

Факт передачі майна підтверджується актом прийому-передачі майна від 31.01.2014р.

Відповідно до розділу 1 договору про сумісне використання технологічних мереж основного споживача № 6, основний споживач зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач - своєчасно сплачувати основному споживачу за використання технологічних мереж, отримані послуги.

Відповідно до розділу 1 договору на поставку електричної енергії № 5 основний споживач постачає електроенергію субспоживачу, а субспоживач сплачує основному споживачу вартість спожитої електроенергії та інші платежі, відповідно до умов даного договору.

Орендодавець - Бердянське районне споживче товариство кожного місяця направляло два рахунки орендарю до сплати: рахунок на оренду двох холодильних камер і офісного приміщення на суму 2 600 грн. 00 коп., з яких: 2 000 грн. 00 коп. - оренда 2-х камер, 100 грн. 00 коп. експлуатаційні витрати та 500 грн. 00 коп. оренда офісного приміщення і окремо рахунок по двом договорам: № 5 на поставку електроенергії та № 6 на сумісне використання технологічних мереж основного споживача, сума яких залежала від кількості використаної електроенергії.

Згідно договорів та виставлених рахунків сума нарахування за 11 місяців 2014 року склала:

по договору № 3 на оренду 2-х холодильних камер - 23 100 грн. 00 коп.;

по договору № 35 на оренду офісного приміщення - 5 500 грн. 00 коп.;

по договору № 5 - на поставку електроенергії та № 6 - на сумісне використання

технологічних мереж - 16 988 грн. 84 коп.

Всього було нараховано за 11 місяців 2014 року - 45 588 грн. 84 коп.

Сплачено орендарем - ТОВ Вільнянський молокозавод - 32 000 грн.00 коп.

Усі вищевказані договори вступили в дію з 01.02.2014р., а відповідач почав здійснювати платежі з травня місяця і грошові суми перераховувались одним платежем без урахування виставлених рахунків.

Враховуючи, що суми нараховані по договорам № 5 на поставку електричної енергії та № 6 - на сумісне використання технологічних мереж основного споживача повинні перераховуватись в повному об'ємі основному постачальнику - Бердянському РЄМ, Бердянське РСТ в першу чергу направляло отримані суми на оплату поставленої електроенергії і рахунки по цим договорам в сумі 16 988 грн. 84 коп. сплачені в повному об'ємі.

Залишки перерахованих відповідачем сум направлялись на погашення заборгованості по договору оренди № 35 на оренду офісного приміщення та договору № 3 на оренду холодильних камер.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість по договору оренди № 35 на оренду офісного приміщення була погашена в повному об'ємі в сумі 5 500 грн. 00 коп.

Заборгованість по договору № 3 оренда холодильних камер при нарахуванні в сумі 23 100 грн. боржником погашена лише в сумі 9 511 грн. 16 коп. та 31.01.2017р. в сумі 4 000 грн. 00 коп.

Таким чином, залишок непогашеної заборгованості по договору № 3 оренда холодильних камер склав 9 588 грн. 84 коп.

Відповідно до розділу 4 договору № 3 орендар сплачує орендну плату у розмірі 2 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 333 грн. 33 коп. та експлуатаційні витрати щомісячно.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 588 грн. 84 коп. суми основного боргу заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7 161 грн. 31 коп. втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться індекс інфляції.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.3 договору № 3 орендна плата корегується відповідно до затвердженого індексу інфляції та змін законодавства.

Господарський суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» 7 161 грн. 31 коп. втрат від інфляції обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

З метою виконання умов договору та досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 63 від 05.03.2015р. про сплату суми заборгованості.

У відповіді вих. № 4ю від 10.04.2015р. на претензію позивача, відповідач суму заборгованості визнав у повному обсязі, склав графік погашення заборгованості, але взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконав.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, на підставі ч.1 статті 628 Цивільного кодексу України.

Сторони досягли істотних його умов договору, щодо предмету, ціни, строку його дії, відповідальності.

Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином.

Відповідач порушив умови договорів.

На підставі викладеного вище, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 9 588 грн. 84 коп. та сума втрат від інфляції у розмірі 7 161 грн. 31 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 6 від 23.03.12р. Про судове рішення , якщо про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

У судовому засіданні 06.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Бердянського районного споживчого товариства, м. Бердянськ, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» , м. Вільнянськ Запорізька область задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» (70002 Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65, код ЄДРПОУ 38993915) на користь Бердянського районного споживчого товариства (71111 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна-вул. Крилова, 21/2, код ЄДРПОУ 01751903) 9 588 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 84 коп. основного боргу, 7 161 (сім тисяч сто шістдесят одна) грн. 31 коп. втрат від інфляції, 1 378 (дна тисяча триста сімдесят всім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 10.02.2017р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.