Ухвала

від 11.04.2017 по справі 908/3437/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/173/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.04.2017 Справа № 908/3437/16

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» про розстрочення виконання судового рішення від 06.02.2017 р. та матеріали справи № 908/3437/16

За позовом: Бердянського районного споживчого товариства (71111 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна-вул. Крилова, 21/2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» (70002 Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65)

про стягнення 20 750 грн. 15 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від заявника (відповідача) - ОСОБА_1, дов. № 1 вд 31.12.2016 р.;

Від позивача (стягувача) - ОСОБА_2, дов. № 37 від 18.01.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.02.2017 р. у справі № 908/3437/16 позовні вимоги Бердянського районного споживчого товариства задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» на користь позивача 9588 грн. 84 коп. основного боргу, 7161 грн. 31 коп. втрат від інфляції, 1378 грн. 00 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення, судом 21.02.2017 р. виданий відповідний наказ.

30.03.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява (вих. № 1 від 27.03.2017 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» про розстрочення виконання судового рішення від 06.02.2017 р. у справі № 908/3437/16.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.03.2017р., заяву про розстрочення виконання судового рішення від 06.02.2017 р. у справі № 908/3437/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 31.03.2017 р. заява про розстрочення виконання судового рішення прийнята до розгляду суддею Дроздовою С.С., розгляд заяви призначений на 11.04.2017 р.

Представник заявника (відповідача, боржника) у судовому засіданні підтримав заяву, з урахуванням письмового уточнення (вих. № 1 від 06.04.2017 р.), але у відповідності зі ст. 121 ГПК України, уточнення до зави про розстрочення виконання судового рішення, є процесуально необґрунтованим.

Мотивуючи заяву про розстрочку, заявник зазначає, що підприємство відповідача є одним з підприємств, що залишилось працювати на ринку молочної продукції в Україні та є дуже вразливим економічно. Витрати відповідача складають витрати, що формують собівартість продукції, у т.ч. поставленої позивачем. Відповідач має затримку в оплаті з важливих об'єктивних причин. Просить врахувати оплату в розмірі 4000,00 грн., здійснену відповідачем до моменту розгляду справи в суді 06.02.2017 р., а також визнання боргу відповідачем. Зазначає про здійснену 31.01.2017 р. оплату 2500,00 грн. у рахунок погашення боргу, стягненого за рішенням суду. Просить розстрочити виконання рішення суду в справі про стягнення 1378,00 грн. судового збору, суму основного боргу 9588,84 грн. і втрат від інфляції 7161,31 грн. на таких умовах: до 20.04.2017 р. - 3084 грн. 28 коп. та 1378 грн. 00 коп. судового збору; до 20.05.2017 р. - 5584 грн. 28 коп.; до 20.06.2017 р. - 5581 грн. 59 коп.

Представник позивача (стягувач) у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви, зазначивши, в письмовому запереченні наступне. Відповідач у відповіді на претензію основний борг за договором визнав і взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість до 30.11.2015 р. Однак жодної суми в рахунок погашення заборгованості ні протягом 2015, ні 2016 років не здійснив. Лише перед розглядом справи в суді відповідач 31.01.2017 р. сплатив 4000,00 грн. У лютому 2017 р. погашення боргу відповідачем не здійснювалося. 31.03.2017 р. на рахунок позивача перераховано 2500,00 грн., залишок несплаченого боргу станом на 10.04.2017 р. склав 15628,15 грн.

Згідно зі ст. 121 ГПК України за наявності обставин , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках , залежно від обставин справи , може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників заявника та стягувача, суд визнає доводи заявника необґрунтованими, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку, відповідач просить врахувати, зокрема, здійснену ним 06.02.2017 р. оплату в сумі 4000,00 грн. до моменту розгляду справи, а також здійснену 31.03.2017 р. оплату 2500,00 грн. у рахунок погашення боргу, стягненого за рішенням суду.

Суд не приймає до уваги дані факти, в якості обставин, що що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з рішенням суду від 06.02.2017 р., заборгованість у відповідача виникла за договором № 3 оренди холодильних камер, відповідно до умов якого відповідач був зобов'язаний здійснювати оплату орендної плати щомісячно. Разом з тим, відповідач порушив зобов'язання за договором, що зумовило звернення позивача до суду з позовом.

Приписами ст. 22 ГПК України визначено права та обов'язки сторін, зокрема, передбачено право подавати докази, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового розгляду тощо. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Стаття 32 ГПК України визначає поняття і види доказів. Відповідно до даної статті доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До заяви заявником додано баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2016 р. та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2016 р. Відповідно до звіту про фінансові результати збиток підприємства відповідача становить 629 тис.грн. Разом з тим, як вбачається з даних документів, сума збитку підприємства, у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (2138 тис.грн.), зменшилася.

Як вбачається зі звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік, збиток підприємства відповідача становить 371 тис.грн., тобто на кінець 2016 року збиток є меншим, валовий прибуток склав 3875 тис.грн.

Статтею 34 ГПК визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Статтею 11 вказаного Закону визначено, що фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Відповідно, фінансове становище підприємства можливо встановити на підставі належних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, ведення яких передбачене на підставі чинного законодавства України.

Заявник іншої, окрім фінансової звітності за 2016 рік, суду не надав. Заявником доказів на підтвердження тяжкого фінансового становища підприємства-боржника у 2017 році суду взагалі не надано.

Суд також приймає до уваги, що згідно з заявою про розстрочення виконання рішення суду (вих. № 1 від 27.03.2017 р.), заявник просив розстрочити виконання рішення суду на таких умовах: до 10.04.2017 р. - 5584 грн. 28 коп. та 1378 грн. 00 коп. судового збору; до 30.04.2017 р. - 5584 грн. 28 коп.; до 31.05.2017 р. - 5581 грн. 59 коп. Згідно з уточненою заявою, яка не прийнята судом до розгляду, як процесуально необґрунтовано в розумінні статті 121 ГПК України, просить розстрочити виконання рішення суду на таких умовах: до 20.04.2017 р. - 3084 грн. 28 коп. та 1378 грн. 00 коп. судового збору; до 20.05.2017 р. - 5584 грн. 28 коп.; до 20.06.2017 р. - 5581 грн. 59 коп.

Разом з тим, станом на 11.04.2017 р. відповідачем сплачено лише 2500,00 грн., хоча в заяві про розстрочення виконання рішення суду (вих. № 1 від 27.03.2017 р.) заявник заявляв про сплату ним до 10.04.2017 р. - 5584 грн. 28 коп. та 1378 грн. 00 коп. судового збору, що разом становить 6962,28 грн.

У матеріалах справи маються також копії заяв ТОВ Вільнянський молокозавод про розстрочення виконання рішення суду в справі № 908/3437/16, які були повернуті заявнику судом без розгляду. Відповідно до даних заяв, заявник просив розстрочити виконання рішення зі сплатою першого платежу до 31.03.2017 р. у сумі 5584 грн. 28 коп. та 1378 грн. 00 коп. судового збору.

Однак, як зазначалося вище, відповідачем сплачено 31.03.2017 р. у погашення заборгованості лише суму 2500,00 грн.

Наведене свідчить, що відповідач не дотримується строків, зазначених ним у заяві.

На підставі викладеного, суд бере до уваги інтереси обох сторін, непідтвердженість відповідачем належними доказами обставин тяжкогого фінансового становища підприємства у 2017 році, що, в свою чергу, свідчить про відсутність виключних обставин для задоволення даної заяви.

Враховуючи наведене, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2017 р. у справі № 908/3437/16 судом відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 22, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2017 р. у справі № 908/3437/16 відмовити повністю.

Суддя С.С. Дроздова