Рішення

від 06.02.2017 по справі 913/2/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

06 лютого 2017 року Справа № 913/2/17

Провадження №5/913/2/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» , м. Дніпро

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Схід-Енерго-А» ,

м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 44775 грн. 00 коп.

Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.

Секретар судового засідання Рвачов О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 25.10.2016 року (НОМЕР_1, виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 10.02.2005 року);

від відповідача - ОСОБА_3, представник за довіреністю від 05.01.2017 року № 1 (НОМЕР_2, видний Антрацитівським РВ УМВС України в Луганській області 10.11.1999 року).

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 44775 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 49345473 масу вантажу у вагоні № 67845446.

Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України та фактом неправильного зазначення у накладній маси вантажу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі

Представник відповідача подав клопотання від 19.12.2016 №1/19-12, в якому він не заперечує факту невідповідності маси вантажу, та посилаючись на ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, просить зменшити розмір штрафу до розміру однієї провізної плати.

Представник позивача у судовому засіданні усно не заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, суд встановив наступне.

При наданні позивачем послуг з перевезення вантажів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Схід-Енерго-А у липні 2016 року відповідно до накладної № 49345473 зі станції Краматорськ Донецької залізниці на станцію призначення - Новоалексіївка Придніпровської залізниці, був відправлений вагон № 67845446, з вантажем - вугілля антрацит. Відповідно до накладної маса вантажу визначалась на станції відправлення вантажовідправником на вагонних вагах.

Під час контрольного зважування на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці виявлено невідповідність маси вантажу, зазначеної у перевізному документі.

В накладній № 49345473 зазначено, що у вагоні № 67845446 нетто вантажу становить 58450 кг. За результатами перевірки маса вантажу в зазначеному вагоні становила 69000 кг, що на 10550 кг менше, ніж вказано у накладній.

На дане порушення станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці було складено комерційний акт НА № 001526/93 від 18.07.2016 (а.с. 9). Викладене також підтверджується випискою із книги контрольних зважувань (а.с. 14).

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження нижче бортів 0,3 м навалом.

Таким чином, встановлено факт, що при внесенні інформації до відповідних граф вищезазначеної накладної вантажовідправником - ТОВ Схід-Енерго-А була неправильно зазначена маса вантажу.

Так, за залізничною накладною № 49345473 розмір провізної плати становить 8955 грн. 00 коп. за один вагон.

У зв'язку з наведеним порушенням позивач нарахував штрафну санкцію, встановлену чинним законодавством (8955 грн. 00 коп. х 5 х 1 вагон = 44775 грн. 00 коп.), та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 49345473 вагон № 67845446 вказано спосіб визначення маси - на вагонних вагах; у графі «Відправник» вказано найменування відправника - ТОВ Схід-Енерго-А , тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 67845446, що була зазначена відповідачем у перевізних документах фактичній масі вантажу.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 49345473 за вагон № 67845446 становить 8955 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 44775 грн. 00 коп.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та неспростованими відповідачем.

Разом з тим, відповідач заявив клопотання, за яким просить зменшити розмір штрафу, посилаючись на ст.233 Господарського кодексу України та ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства, зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладній).

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції , який розглядає спір.

Викладене щодо можливості зменшення судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту залізниць України, відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у постановах від 06.03.2008 по справі №13/544, від 31.07.2008 по справі № 17/23, від 13.03.2008 по справі № 1/594, тощо.

За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу будь-яких збитків або настання негативних наслідків, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст. 118, 122 Статуту залізниць України, до суми 17910 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафу в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 17910 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Така ж правова позиція про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення решти штрафних санкцій у зв'язку зі зменшенням розміру заявлених до стягнення санкцій наведена у п. 9.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 Про судове рішення .

Судові витрати у розмірі 1378 грн. 00 коп. покладаються на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з обґрунтованістю вимоги позивача про стягнення суми штрафу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Схід-Енерго-А про стягнення 44775 грн. 00 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Схід-Енерго-А , 93412, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Курчатова, б. 4, код 34100712, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , 03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5, код 40075815, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» , 49602, м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, б. 108, код 40081237, штраф у сумі 17910 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 10.02.2017.

СуддяОСОБА_4