Рішення

від 06.02.2017 по справі 924/9/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р.Справа № 924/9/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Владогор" м.Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" м.Хмельницький

про стягнення 118 801,00грн.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - директор

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 118 801,00грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 23.11.2010 року господарський суд Хмельницької області виніс рішення у справі №5/845-10, яким стягнув з ПАТ "Фірма Хмельницькбуд" на користь ПП "Владогор" 110000,00грн. основного боргу, 51760,65грн. інфляційних втрат, 7966,46грн. 3% річних, 3328,61грн. витрат по сплаті за проведення судово-бухгалтерської експертизи, 1697,27грн. витрат по оплаті державного мита та 217,69грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою від 17.03.2011 року Рівненський апеляційний господарський суд у даній справі рішення суду першої інстанції залишив без змін. 16.06.2011 року державним виконавцем Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№27271096, однак, до 01.11.2016р. рішення суду боржником не виконано, а виконавче провадження продовжується. У зв'язку із вищевикладеним та керуючись ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 118 801,00грн., з яких 10451,00грн. 3% річних та 108350,00 грн. інфляційних втрат.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав. До суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому вказує, що в зв'язку із хворобою юрист підприємства не може з'явитись на судове засідання. З позовними вимогами відповідач не погоджується. У зв'язку із необхідністю подання додаткових доказів по справі та особистих пояснень просить строк розгляду спору продовжити та відкласти розгляд справи.

Представник позивача проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи заперечує.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд приймає до уваги, що на підтвердження поданого клопотання відповідачем не подано в матеріали справи доказів перебування юриста підприємства на лікарняному та в зв'язку із цим неможливості явки в судове засідання.

Крім того, відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів на підтвердження неможливості заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника відповідачем в матеріали справи не подано.

Також суд враховує, що відповідач не був позбавлений можливості протягом судового розгляду подати до господарського суду свою письмову позицію по справі та докази на її підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України (аналогічна позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.11.2010р. у справі №5/845-10, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2011р., було частково задоволено позов приватного підприємства "Владогор", м. Хмельницький до публічного акціонерного товариства "Фірми "Хмельницькбуд", м. Хмельницький про стягнення заборгованості за договорами позики в сумі 184004,00 грн.

Вищевказаними рішенням та постановою встановлено, що 25.06.2007р., 04.07.2007р., 13.07.2007р., 27.07.2007р., 30.07.2007р., 19.11.2007р., 20.11.2007р., 20.12.2007р. між ПП "Владогор" (позикодавець) та ВАТ фірма "Хмельницькбуд" (позичальник) було укладено договори позики, згідно яких позикодавець зобов'язувався передати у власність позичальника грошові кошти відповідно у розмірах 5000,00грн., 20000,00грн., 10000,00грн., 20000,00грн., 30000,00грн., 20000,00грн., 5000,00 грн., 5000,00грн., а позичальник взяв на себе зобов'язання повернути грошові кошти.

Позивач виконав зобов'язання по наданню позики згідно вищевказаних договорів позики, надавши позику у загальному розмірі 115000,00 грн., здійснивши проплату сум позики згідно платіжних доручень № 115 від 25.06.2007р., № 513 від 04.07.2007р., від 13.07.2007р., №180 від 27.07.2007р., №181 від 30.07.2007р., №221 від 19.11.2007р., №222 від 20.11.2007р., № 228 від 20.12.2007р.

Відповідачем лише частково сплачено заборгованість, що підтверджується платіжним дорученням № 747 від 27.11.2007р.

У зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином зобов`язань за договорами позики, рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №5/845-10 від 23.11.2010р., яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2011р., стягнуто з публічного акціонерного товариства "Фірми "Хмельницькбуд" на користь приватного підприємства "Владогор" 110000,00 грн. основного боргу, 51760,65 грн. інфляційних втрат, 7966,46 грн. 3% річних, 3328,61 грн. витрат по сплаті за проведення судово-бухгалтерської експертизи, 1697,27 грн. витрат по оплаті державного мита у розмірі та 217,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову, а саме в частині стягнення 5000 грн. основного боргу, 7515,35 грн. інфляційних та 1761,54грн. - 3% річних вирішено відмовити.

Згідно довідки відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області №3746 від 28.12.2016р. заборгованість по виконавчому провадженню з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області №5/845-10 від 13.05.2011р. станом на 01.11.2016р. боржником виплачена не була.

Враховуючи, що грошові кошти згідно рішення суду від 23.11.2010р. у справі №5/845-10 відповідачем не сплачені, позивач нарахував відповідачу 10451,00грн. 3% річних, 108350,00грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2013р. по 01.11.2016р. та звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (ч.5 ст. 11 ЦК України).

За приписами ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.11.2010р. у справі №5/845-10, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2011р., встановлено, що на підставі договорів позики від 25.06.2007р., 04.07.2007р., 13.07.2007р., 27.07.2007р., 30.07.2007р., 19.11.2007р., 20.11.2007р., 20.12.2007р. позивач передав у власність відповідача кошти у загальному розмірі 115000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 115 від 25.06.2007р., № 513 від 04.07.2007р., від 13.07.2007р., №180 від 27.07.2007р., №181 від 30.07.2007р., №221 від 19.11.2007р., №222 від 20.11.2007р., № 228 від 20.12.2007р.

У зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином зобов`язань за договорами позики, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Фірми "Хмельницькбуд" на користь приватного підприємства "Владогор" 110000,00 грн. основного боргу, 51760,65 грн. інфляційних втрат, 7966,46 грн. 3% річних, 3328,61 грн. витрат по сплаті за проведення судово-бухгалтерської експертизи, 1697,27 грн. витрат по оплаті державного мита у розмірі та 217,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що відповідач допустив порушення умов договорів позики 25.06.2007р., 04.07.2007р., 13.07.2007р., 27.07.2007р., 30.07.2007р., 19.11.2007р., 20.11.2007р., 20.12.2007р. в частині повернення грошових коштів.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, у зв'язку із несплатою суми основного боргу, стягнутої за рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №5/845-10 від 23.11.2010р., нарахував відповідачу 10451,00грн. 3% річних та 108350,00грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2013р. по 01.11.2016р.

Суд враховує, що згідно п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУТЮ у Хмельницькій області №3746 від 28.12.2016р., заборгованість по виконавчому провадженню з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області №5/845-10 від 13.05.2011р. станом на 01.11.2016р. боржником виплачена не була. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, встановив, що позивач правомірно заявив до стягнення 10451,00грн. 3% річних та 107711,19грн. інфляційних втрат. У стягненні 638,81грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 10451,00грн. 3% річних та 107711,19грн. інфляційних втрат.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Владогор" м.Хмельницький до Публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" м.Хмельницький про стягнення 118801,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" (м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109, код 01269388) на користь Приватного підприємства "Владогор" (АДРЕСА_1, код 32118272) 10451,00 грн. (десять тисяч чотириста п'ятдесят одна гривня 00 коп.) 3 % річних, 107 711,19 грн. (сто сім тисяч сімсот одинадцять гривень 19 коп.) інфляційних втрат, 1772,44 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят дві гривні 44 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 638,81 грн. інфляційних втрат відмовити.

Повне рішення складено 10.02.2017р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (АДРЕСА_2),

3 - відповідачу (м.Хмельницький, вул. Володимирська, 109) надіслати рекомендованим листом