Постанова

від 07.02.2017 по справі 916/4940/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2017 р.Справа № 916/4940/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І.

Секретар судового засідання: Молодов С.В.

За участю повноважних представників сторін:

від відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю;

Представники Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Реал - Дорожник

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26 грудня 2016 року про затвердження мирової угоди

по справі № 916/4940/15

за позовом Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Реал - Дорожник

про стягнення 494 942, 02 грн. та зобов'язання звільнити земельну ділянку

В С ТА Н О В И Л А:

13 грудня 2016 року Приморська сільська рада Татарбунарського району Одеської області та Товариство з обмеженою відповідальністю Реал-Дорожник звернулись до Господарського суду Одеської області із заявою про затвердження мирової угоди на стадії виконання, за умовами якої Приморська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, як стягувач, відмовляється від подальшого виконання рішення суду в частині зобов'язання ТОВ Реал-Дорожник звільнити земельну ділянку, а боржник зобов'язується виконати рішення суду в частині стягнення збитків та орендної плати на певних умовах в строк до 15.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26 грудня 2016 року (суддя Желєзна С.П.) частково затверджено мирову угоду по справі № 916/4940/15, укладену 15.11.2016р. між Приморською сільською радою Татарбунарського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Реал-Дорожник на наступних умовах:

Боржник зобов'язується після винесення державним виконавцем Татарбунарського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 51539896, перерахувати на рахунок стягувача № 31411544700490 УДКСУ у Татарбунарському районі, ГУДКУ в Одеській області, код одержувача 38012170 МФО 828011 відшкодування збитків в загальній сумі 120 000, 00 грн. наступним чином: 120 000,00 грн. в строк до 15.12.2016р.

Відшкодування збитків (не отриманого прибутку) в сумі 331 625, 22 грн., що підлягають стягненню на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2016р. по справі № 916/4940/15 здійснюється боржником на протязі трьох років рівними частинами: до 15.10.2017р. - 110 541,74 грн., до 15.10.2018р. - 110 541, 22 грн. до 15.10.2019р. - 110 541, 74 грн., від дня затвердження господарським судом цієї мирової угоди (п. 6 мирової угоди задоволено частково).

Якщо в процесі виконання цієї мирової угоди відбудуться реорганізація, зміна підпорядкованості чи форми власності однієї із сторін або обох сторін, ця мирова угода зберігає чинності для правонаступника такої сторони.

В решті вимог про затвердженні мирової угоди відмовлено.

Задовольняючи частково спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди місцевий господарський суд виходив з того, що декілька її пунктів відповідають вимогам чинного законодавства та їх затвердження судом не призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, а мирова угода в частині відмови стягувача від виконання суперечить нормам діючого законодавства. На думку суду першої інстанції, заявниками було включено умови, які безпосередньо не стосуються предмета позову, а крім того, мирова угода спрямована на подальше користування земельною ділянкою стороною, яка винна її звільнити.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Реал - Дорожник звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та постановити нове рішення, яким спільну заяву про затвердження мирової угоди затвердити у повному обсязі.

В обґрунтуванні скарги апелянт посилається на те, що висновки суду в частині відмови в задоволенні спільної заяви про затвердження мирової угоди не відповідають обставинам справи та суперечать діючому процесуальному законодавству.

Боржник вважає, що відмова від подальшого виконання рішення суду є правом сторони, яке узгоджується з нормами діючого законодавства, в тому числі і Законом України Про виконавче провадження . Укладена між сторонами мирова угода, на думку заявника, не вирішувала питання стосовно прав та обов'язків сторін щодо поновлення у майбутньому договору оренди землі та не містить ані обов'язку сторін укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, ані умов додаткової угоди.

Детальніше доводи викладені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

В судове засідання, призначене на 07 лютого 2017 року, представник Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області не з'явився, про час і місце розгляду справи сторона повідомлена належним чином.

06 лютого 2017 року від стягувача до суду надійшло клопотання, в якому сільрада просила розглядати справу без їх представника та не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Судова колегія задовольнила зазначене клопотання, оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, а матеріали справи надають можливість її розгляду без участі представника стягувача.

Заслухавши пояснення представника відповідача , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судовою колегією встановлено, що Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.03.2016р. по справі № 916/4940/15, яке набрало законної сили 07.06.2016, стягнуто з ТОВ Реал-Дорожник на користь Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області 43 316, 80 грн. - заборгованість з орендної плати, 451 625, 22 грн. - збитків; 7 424, 15 грн. - судовий збір. ТОВ Реал-Дорожник зобов'язано повернути Приморській сільській раді Татарбунарського району Одеської області земельну ділянку площею 1,201 га, яка розташована на території курорту Рассейка села Приморське Татарбунарського району Одеської області.

Станом на 15.11.2016р. Татарбунарським районним ВДВС ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавчі провадження ВП № 51539687 та ВП № 51539896 з примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. по справі №916/4940/15.

13 грудня 2016 року Приморська сільська рада Татарбунарського району Одеської області та Товариство з обмеженою відповідальністю Реал-Дорожник звернулись до Господарського суду Одеської області із заявою про затвердження мирової угоди на стадії виконання на наступних умовах:

1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.03.2016р. позовні вимоги Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області до ТОВ Реал-Дорожник задоволено у повному обсязі, стягнуто з ТОВ Реал-Дорожник на користь Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області 43 316, 80 грн. в рахунок відшкодування заборгованості з орендної плати, а також збитки (не отриманий прибуток) у сумі 451 625, 22 грн. та судовий збір в сумі 7 424, 15 грн. Зобов'язано ТОВ Реал-Дорожник повернути Приморській сільській раді Татарбунарського району Одеської області земельну ділянку площею 1,201 га, яка розташована на території курорту Рассейка села Приморське Татарбунарського району Одеської області. Рішення набрало чинності 07.06.2016р. Станом на 15.11.2016р. Татарбунарським районним ВДВС ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавчі провадження ВП № 51539687 та ВП № 51539896 з примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. по справі №916/4940/15.

2. В строк до 18.11.2016р. боржник зобов'язується перерахувати на рахунок стягувача № 33215812700490 УДКСУ у Татарбунарському районі, ГУДКУ в Одеській області, код одержувача 38012170 МФО 828011 заборгованість з орендної плати за земельну ділянку площею 1,201 га, яка розташована на території курорту Рассейка села Приморське Татарбунарського району Одеської області в сумі 43 318, 80 грн. та відшкодувати витрати стягувача по сплаті судового збору в сумі 7 424, 15 грн. на рахунок стягувача № 31411544700490 УДКСУ у Татарбунарському районі, ГУДКУ в Одеській області, код одержувача 38012170 МФО 828011.

3. В 10-денний строк від дати виконання боржником пункту 2 цієї мирової угоди, стягувач зобов'язується звернутись до Татарбунарського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області із заявою належного змісту і форми про закінчення виконавчого провадження № 51539896 щодо повернення Приморській сільській раді Татарбунарського району Одеської області земельної ділянки площею 1,201 га, яка розташована на території курорту Рассейка села Приморське Татарбунарського району Одеської області в порядку ст. 39 Закону України Про виконавче провадження . Також в межах прав, наданих йому як учаснику виконавчого провадження, стягувач зобов'язується вжити всі інші необхідні заходи, спрямовані на закінчення виконавчого провадження ВП № 51539896 та скасування усіх заходів, які можливо були застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового виконання.

4. Боржник зобов'язується після винесення державним виконавцем Татарбунарського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 51539896, перерахувати на рахунок стягувача № 31411544700490 УДКСУ у Татарбунарському районі, ГУДКУ в Одеській області, код одержувача 38012170 МФО 828011 відшкодування збитків в загальній сумі 120 000, 00 грн. наступним чином: 120 000,00 грн. в строк до 15.12.2016р.

5. Стягувач зобов'язується в 5-денний строк після виконання боржником свої зобов'язань за пунктом 4 цієї мирової угоди, звернутись до Татарбунарського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області із заявою встановленої форми та належного змісту про закінчення ВП №51539687 в порядку ст. 39 Закону України Про виконавче провадження . Також в межах прав, наданих йому як учаснику виконавчого провадження, стягувач зобов'язується вжити всі необхідні заходи, спрямовані на закінчення виконавчого провадження ВП № 51539687 та скасування усіх заходів, які були застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового виконання.

6. Відшкодування збитків (не отриманого прибутку) в сумі 331 625, 22 грн., що підлягають стягненню на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2016р. по справі № 916/4940/15 здійснюється боржником на протязі трьох років рівними частинами: до 15.10.2017р. - 110 541, 74 грн., до 15.10.2018р. - 110 541, 22 грн., до 15.10.2019р. - 110 541, 74 грн. від дня затвердження господарським судом цієї мирової угоди. Після затвердження господарським судом цієї мирової угоди стягувач не вимагатиме примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2016р. по справі № 916/4940/15 щодо повернення Приморській сільській раді Татарбунарського району Одеської області земельної ділянки площею 1,201 га, яка розташована на території курорту Рассейка села Приморське Татарбунарського району Одеської області з підстав, зазначених у рішенні суду по справі № 916/4940/15.

7. Якщо в процесі виконання цієї мирової угоди відбудуться реорганізація, зміна підпорядкованості чи форми власності однієї із сторін або обох сторін, ця мирова угода зберігає чинності для правонаступника такої сторони.

8. Боржник і стягувач домовились, що витрати, пов'язані із сплатою виконавчого збору за виконавчими провадженнями ВП № 51539687 та ВП № 51539896, що виникли у зв'язку з примусовим виконанням наказів Господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. по справі № 916/4940/15, покладаються на боржника та сплачуються боржником протягом 5 календарних днів після набрання чинності ухвали Господарського суду Одеської області про затвердження мирової угоди по справі № 916/4940/15.

9. Боржник і стягував підтверджують, що вони ознайомлені із текстом цієї мирової угоди, не мають заперечення щодо її зміст та заявляють, що а ні в процесі укладання цієї мирової угоди, а ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб.

10. Ця мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом Одеської області і є обов'язковою для боржника і стягувача.

11. Ця мирова угода укладена у трьох оригінальних примірниках: один примірник залишається Господарському суду Одеської області в матеріалах справи № 916/4940/15, другий - у Боржника, третій примірник залишається у стягувача.

Положеннями ч. 4 ст. 121 ГПК України передбачено, що мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження Господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення.

Розглянувши умови цієї мирової угоди, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для її затвердження виходячи з такого.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана згідно з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Така позиція викладена в п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції .

У даному конкретному випадку умова мирової угоди про відмову власника земельної ділянки від подальшого виконання рішення суду в частині зобов'язання боржника звільнити земельну ділянку без надання доказів виконання судового рішення у цієї частині спрямована на набуття ТОВ Реал-Дорожник права на фактичне користування земельною ділянкою всупереч діючим нормам земельного законодавства. Оскільки право користування земельною ділянкою однозначно врегульовано законом і не може бути змінено за волевиявленням сторін, така мирова угод не має бути затвердженою. У даному випадку сторони фактично домовилися про поновлення договірних відносин стосовно оренди земельної ділянки, в той час як рішенням суду був встановлений факт припинення договірних відносин з оренди землі та використання земельної ділянки відповідачем за умови відсутності законних підстав. Передбачене умовами мирової угоди обмеження стягувача щодо звернення до органів державної виконавчої служби з приводу примусового виконання судового рішення має на меті поновлення між сторонами договірних відносин щодо оренди землі, які не були предметом спору по даній справі, а також суперечить як конституційним принципам так і приписам діючого законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість судового затвердження цих умов мирової угоди.

Між тим, судова колегія не погоджується з висновком суду про часткове задоволення заяви про затвердження мирової угоди виходячи з такого.

За результатами розгляду питання про затвердження мирової угоди господарський суд затверджує мирову угоду або відмовляє у її затвердженні. Господарський суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо вона: а) суперечить закону; б) порушує права й законні інтереси інших осіб.

Законом не передбачено часткове задоволення мирової угоди, оскільки сама мирова угода за своєю правовою природою є змістом волевиявлення сторін, втручатися в яке суд не має повноважень. Приймаючи рішення про часткове затвердження мирової угоди, суд першої інстанції фактично вирішив питання щодо відстрочки та розстрочки виконання рішення, що не було предметом заяви сторін.

Досліджуючи умови мирової угоди, суд повинен виходити з норм ст. 13 ЦК України, яка визначає межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Суд також відмовляє в затвердженні мирової угоди, якщо: а) мирова угода не відповідає загальним вимогам норм матеріального права щодо змісту угод; б) мирову угоду підписано представником, який не має на це повноважень; в) мирова угода містить умови, які виходять за межі предмета спору; г) мирова угода не містить відомостей про умови, розмір і строки виконання зобов'язання сторін; д) мирова угода стосується осіб, які не є сторонами спору.

Оскільки ухвала Господарського суду Одеської області від 26 грудня 2016 року про затвердження мирової угоди по справі № 916/4940/15 суперечить нормам діючого законодавства, вона підлягає частковому скасуванню в частині задоволення спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди. У зв'язку з викладеним судова колегія приймає нове рішення про відмову у затвердженні мирової угоди.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п.2, 104 п.4, 105, 106 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Реал - Дорожник - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 26 грудня 2016 року про затвердження мирової угоди по справі № 916/4940/15 - скасувати частково.

Прийняти нове рішення:

У задоволенні спільної заяви Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю Реал-Дорожник про затвердження мирової угоди, укладеної в процесі примусового виконання рішення, в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України - відмовити .

Постанова відповідно до вимог ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 09.02.2017р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя А.І. Ярош