Постанова

від 07.02.2017 по справі 910/13690/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 910/13690/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Данилової М.В., Ходаківської І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "ВНГ ЕКО КАПІТАЛ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 Господарського судуміста Києва у справі№ 910/13690/16 господарського суду міста Києва за позовомДочірнього підприємства "ОЙЛ ЕКСПОРТЕРЗ ЛІМІТЕД" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВНГ ЕКО КАПІТАЛ" простягнення 110 546,83 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача:Чиж С.С. (довіреність №1/22 від 22.06.2016) Анапріюк А.С. (довіреність від 10.11.2016, Максименко Л.С. ( довіреність від 28.12.2016) В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Якименко М.М.) від 13.09.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді - Шапран В.В., Буравльов С.І.) від 17.11.2016 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 110175,83грн основного боргу, 371,00грн 3% річних та 1658,20грн судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.203, 215, 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 32-34, 41, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дочірнє підприємство "ОЙЛ ЕКСПОРТЕРЗ ЛІМІТЕД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНГ ЕКО КАПІТАЛ" про стягнення 110546,83грн заборгованості за договором 22/03-01 від 22.03.2016, з яких: 110175,83грн основного боргу та 371,00грн 3% річних.

Судами встановлено таке.

22.03.2016 між Дочірнім підприємством "ОЙЛ ЕКСПОРТЕРЗ ЛІМІТЕД" (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВНГ ЕКО КАПІТАЛ" (відповідач, замовник) було укладено Договір №22/03-01 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання здійснити комплекс робіт по загальнобудівельним роботам на території заводу з переробки деревини та виробництва пелет за адресою: вул. Шевченка, 96, с. Жубровичі, Оленського району, Житомирської області, згідно затвердженого кошторису на об'єкт.

Згідно з п.1.2. Договору вартість Договору визначається кошторисом, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1).

Відповідно до п.2.1. Договору вартість робіт, накладних і транспортних витрат, необхідних для виконання робіт зазначена в Додатку №1 до даного Договору, який є невід'ємною частиною Договору. Остаточна вартість робіт коригується при остаточному розрахунку згідно з Актами прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Кошторисна вартість, у відповідності до п.2.2. Договору, є динамічною.

Згідно з п.2.4. Договору замовник здійснює оплату відповідно до актів виконаних робіт.

Відповідно до п.2.5. Договору розрахунок з підрядником за виконані роботи проводиться по кожному етапу протягом п'яти банківських днів після підписання відповідного Акта прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Згідно з п. 2.6. Договору, поетапна оплата виконаних робіт відповідно до актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт проводиться згідно з Актами виконаних робіт. Якщо роботи виконуються з випередженням графіка, замовник оплачує виконані роботи відповідно до актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п.3.3. Договору, роботи виконуються поетапно, завершення кожного етапу оформлюється Актом прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з п.4.6. Договору, підрядник приступає до робіт тільки після затвердження проектно-кошторисної документації представником замовника.

У відповідності до п.4.7. Договору на початковому етапі будівництва, замовником погоджено проектно-кошторисну документацію, загальна вартість якої складає 736205,83грн з ПДВ.

На виконання умов Договору роботи надані (виконані) позивачем в повному обсязі та прийняті відповідачем у повному обсязі (вартість робіт 736205,83грн), що підтверджується підписаними між сторонами 03.06.2016 актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в кількості 9-ть штук, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем частково здійснено оплату виконаних позивачем робіт в розмірі 626030,00грн, а вартість робіт в розмірі 110175,83грн залишилась неоплаченою.

Внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повної оплати вартості виконаних позивачем робіт, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати повної вартості виконаних робіт в розмірі 110175,83грн.

Між позивачем та відповідачем підписано Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 110175,83грн.

Задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого .

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст.527 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Судами встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача повну вартість виконаних робіт, та має перед ним заборгованість в розмірі 110175,83грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 110175,83грн основного боргу, є доведеними та відповідачем не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, в тексті апеляційної скарги, відповідачем взагалі не було обґрунтовано обставин неможливості подання оборотно-сальдової відомості по рахунку з позивачем, яка на думку скаржника, підтверджує існування заборгованості на 20000,00грн менше, ніж зазначено позивачем, у зв'язку з чим, такий доказ правомірно не було прийнято апеляційним судом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судами факт прострочення зобов'язання відповідачем, висновок про стягнення з останнього 371,00грн 3% річних, колегія суддів вважає обґрунтованим.

Доводи відповідача про те, що договір та акти приймання-передачі виконаних робіт зі сторони позивача підписані особою без повноважень, колегія суддів не приймає до уваги, адже такі обставини в будь-якому випадку не порушують прав замовника на користь якого роботи за договором виконано в повному обсязі, враховуючи також, що позивач не заперечує всіма своїми діями вчинення ним зі свого боку спірного договору повноважним представником та його легітимне усвідомлене подальше виконання зі свого боку.

Відповідно до ст.111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на зазначену вище норму, доводи скаржника про те, що акти приймання-передачі виконаних робіт були безпідставно визнані судами належними та допустимими доказами на підтвердження обґрунтованості заявленого позову, колегія суддів не приймає до уваги, ще і тому, що в матеріалах справи відсутні будь-які недосліджені судами докази, які б засвідчували можливість існування інших обставин; посилання ж на недоведеність встановлених судами обставин справи не допускається в силу положень ч.2 ст.111 ГПК України.

Посилання відповідача на те, що прийняті роботи по договору були проведені неякісно, у зв'язку з чим останній має право на відшкодування збитків, не впливають на вирішення спору, оскільки встановлення наявності/відсутності таких обставин не відноситься до предмету доказування в цій справі, та відповідно, не може спростовувати висновків про обґрунтованість заявленого позову. Відповідач має право в окремому провадженні захищати свої права стосовно якості прийнятих без зауважень робіт. Остання теза виключає необхідність призначення в цій справі експертизи, оскільки відповідачем не заявлялось будь-яких самостійних вимог щодо якості підрядних робіт

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст.ст.111 5 , 111 7 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНГ ЕКО КАПІТАЛ" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 у справі №910/13690/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді М. Данилова

І. Ходаківська