Постанова

від 06.02.2017 по справі 25/68

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.02.2017 справа №25/68

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін:

від позивача: від відповідача: від держвиконавця:не прибув ОСОБА_5 - довір. ОСОБА_6 - довір. розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17 листопада 2016 р. у справі№ 25/68 (суддя Носівець В.В.) за позовомДержавного підприємства "Енергоринок", м. Київ до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя про за скаргою на діїстягнення 380 767 901 грн. 72 коп. Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.11.2016р. по справі № 25/68:

- задоволено скаргу на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 22.09.2016 р. про стягнення виконавчого збору (ВП №3502472) в розмірі 3242079,00 грн.;

- визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.09.2016 р. про стягнення виконавчого збору (ВП №3502742) в розмірі 3242079,00 грн.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.11.2016р. по справі № 25/68, а скаргу відповідача залишити без задоволення

Скаржник вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору була прийнята у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.12.2016р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Будко Н.В., судді Сгара Е.В., М'ясищев А.М.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.12.2016р. у зв'язку із перебуванням судді Сгара Е.В. у відпустці та закінченням повноважень судді М'ясищева А.М. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Будко Н.В., судді Малашкевич С.А., Склярук О.І.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.01.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Малашкевича С.А. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Будко Н.В., судді Геза Т.Д., Склярук О.І.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Будко Н.В. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

Судове засідання 06.02.2017р. проводились в режимі відеоконференції на підставі ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2017р.

Позивач у судове засідання 06.02.2017р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Відповідач у судовому засіданні 06.02.2017р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що підлягає залишенню без змін.

Держвиконавець у судовому засіданні 06.02.2017р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області від 12.02.2004р. у справі №25/68 позовні вимоги ДП «Енергоринок» задоволено частково та стягнуто на його користь з ВАТ «Запоріжжяобленерго» 702542385,78 грн. основного боргу, 78970591,66 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 100000,00 грн. пені, 55395971,40 грн. - 3% річних від простроченої суми, 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового збору. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.05.2004 р. рішення суду першої інстанції змінено в частині надання розстрочки, термін якої встановлено в 1 рік. На виконання рішення, що набрало законної сили, 07.06.2004 р. видано відповідний наказ.

Постановою від 13.04.2007 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження (ВП №3502742) з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2004 р. у справі № 25/68.

Постановою від 06.07.2007 р. виконавче провадження було зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час винесення постанови).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2010р. по справі №25/68 було відстрочено та розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2004 та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 20.05.2004 у справі № 25/68 наступним чином:

- в частині стягнення пені в сумі 100000,00 грн., державного мита в сумі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. виконання відстрочено до червня 2010 року;

- в частині стягнення основного боргу в сумі 440579 063,09 грн., інфляційних збитків в сумі 78970 591,66 грн., 3% річних в сумі 55395 971,40 грн. виконання розстрочено з 01.06.2010р. на 139 місяців відповідно до графіку.

У зв'язку закінченням строку дії процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» постановою державного виконавця від 24.05.2016р. виконавче провадження поновлено.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 22.09.2016р. було винесено постанову (ВП №3502742) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» виконавчого збору в розмірі 3242079,00 грн.

Не погодившись із фактом винесення постанови про стягнення виконавчого збору, Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якій просило:

- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 р. ВП №3502472 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2004р. по справі №25/68.

- визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 р. ВП №3502742 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2004р. по справі №25/68.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

У зв'язку із внесенням змін до Закону України Про виконавче провадження , під час розгляду даної скарги до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми зазначеного закону, що діяли на момент відкриття виконавчого провадження, так і на момент винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частини 1 та 2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору) встановлює, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на день відкриття виконавчого провадження) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема наказів господарських судів.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на день відкриття виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Як встановлено приписами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на день відкриття виконавчого провадження), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Як вже зазначалось вище, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову ВП № 3502742 від 13.04.2007р. про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2004 р. у справі № 25/68.

Вказаною постановою державний виконавець, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону (в редакції станом на день відкриття виконавчого провадження) встановив боржнику строк для добровільного виконання рішення до 20.04.2007р. та попередив боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Станом на 20.04.2007 р. боржником рішення суду у добровільному порядку не виконано, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження №3502742 боржник отримав лише 25.04.2007р., тобто після спливу строку для добровільного виконання.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження №3502742 06.07.2007 р. було зупинено. Постанова про стягнення виконавчого збору до зупинення виконавчого провадження не приймалася, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази оскарження боржником дій або бездіяльності державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження № 3502742.

В подальшому, 24.05.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зв'язку із закінченням строку дії процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про поновлення виконавчого провадження № 3502742.

Після поновлення виконавчого провадження, державним виконавцем 26.08.2016р. було направлено Державному підприємству Енергоринок вимогу щодо надання інформації стосовно простроченої заборгованості за наказом господарського суду Запорізької області від 07.06.2004 р. у справі № 25/68 із наданням підтверджуючих документів.

Відповідно до листа Державного підприємства Енергоринок від 06.09.2016р. №03/44-8835 сума простроченої заборгованості за наказом №25/68 (ВП №3502742) станом на 01.09.2016р. складала 32 420 790 грн.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на невиконання боржником наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2004 р. у справі № 25/68 щодо сплати 32 420 790 грн. (із врахуванням наданою судом розстрочки виконання рішення від 09.07.2010р.) державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.09.2016 р. у сумі 3 242 079,00 грн., що цілком відповідає вимогам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент прийняття постанови про стягнення виконавчого збору).

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Що стосується посилань боржника щодо позбавлення його права на добровільне виконання рішення суду, у зв'язку із несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2007р., колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Дійсно, як вже зазначалось вище постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2007р. була отримана боржником лише 25.04.2007р., тобто після спливу строку для добровільного виконання рішення суду.

В той же час, державним виконавцем у 2007 році не приймалась постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, не вчинялось будь-яких заходів примусового виконання рішення, а виконавче провадження було зупинене у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Як зазначено вище, постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 13.04.2007р. , постанова про зупинення виконавчого провадження винесена 06.07.2007р., постанова про поновлення виконавчого провадження - 24.05.2016 р., а про стягнення виконавчого збору лише 22.09.2016 р. , тобто у боржника була реальна можливість виконати рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2004р. в добровільному порядку, в тому числі, з урахуванням графіку розстрочки виконання рішення, чого боржником зроблено не було.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що несвоєчасне направлення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, за умови надання в подальшому реального строку для добровільного виконання рішення суду не є підставою для визнання постанови про стягнення виконавчого збору недійсною.

Крім того, колегія суддів також звертає увагу на той факт, що боржник не звертався до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, у зв'язку із несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наведене вище та той факт, що у боржника було достатньо реального часу для виконання рішення суду в добровільному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови від 22.09.2016 р. не порушили та не обмежили право боржника на добровільне виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2004р. по справі №25/68, у зв'язку із чим постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 р. ВП №3502742 є правомірною та такою, що прийнята у відповідності до приписів Закону України Про виконавче провадження .

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 р. ВП №3502472 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2004р. по справі №25/68, а зазначеної постанови недійсною.

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 17.11.2016р. по справі № 25/68 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача по справі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.11.2016р. по справі № 25/68 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.11.2016р. по справі № 25/68 - скасувати.

Відмовити в задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 р. ВП №3502472 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2004р. по справі №25/68 та визнання недійсною постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 р. ВП №3502742 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2004р. по справі №25/68.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1378 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Л.В. Ушенко

ОСОБА_2