Постанова

від 07.02.2017 по справі 920/1336/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2017 р. Справа № 920/1336/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (директор), ОСОБА_2 (довіреність б/н від 03.01.2017)

відповідача - ОСОБА_3 (довіреність №3334/03.02.02-17 від 26.12.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сумської міської ради, м. Суми (вх. №3439 С/3) на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2016 у справі №920/1336/15

за позовом Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО", м. Київ

до Сумської міської ради, м. Суми

про визнання та установлення господарських правовідносин, внесення змін до договору та визнання укладеною додаткової угоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач у своїй позовній заяві просив суд установити та визнати поновленим на строк до 31.09.2024 і на тих самих умовах, крім строку дії, договір оренди земельної ділянки від 02.06.2005, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4, затверджений рішенням Сумської міської ради "Про затвердження договорів оренди земельних ділянок" від 20.07.2005 № 1322-МР та зареєстрований Сумським міським відділом Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах" 30.09.2005 за № 040561200148; внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4, затвердженого рішенням Сумської міської ради "Про затвердження договорів оренди земельних ділянок» від 20.07.2005 № 1322-МР та зареєстрованого Сумським міським відділом Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах" 30.09.2005 року за № 040561200148, шляхом викладення першого речення першого абзацу підпункту 2.2 пункту 2 вказаного договору в наступній редакції "Цей договір укладається терміном (строком) до тридцятого вересня дві тисячі двадцять четвертого року"; визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005, затвердженого рішенням Сумської міської ради "Про затвердження договорів оренди земельних ділянок" від 20.07.2005 № 1322-МР та зареєстрованого Сумським міським відділом Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах" 30.09.2005 за № 040561200148 у редакції, викладеній позивачем у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.10.2015 по справі №920/1336/15 в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 вищевказане рішення у справі №920/1336/15 залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016 зазначені вище рішення та постанову скасовано, а справу №920/1336/15 направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

Згідно статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 21.11.2016 по справі № 920/1336/15 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено частково. Визнано поновленим на строк до 30 вересня 2024 і на тих самих умовах, крім строку дії, договір оренди земельної ділянки від 02.06.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4, затверджений рішенням Сумської міської ради "Про затвердження договорів оренди земельних ділянок" від 20.07.2005 №1322-МР та зареєстрований Сумським міським відділом Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.09.2005 року за № 040561200148. Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005 року, затвердженого рішенням Сумської міської ради "Про затвердження договорів оренди земельних ділянок" від 20.07.2005 року № 1322-МР та зареєстрованого Сумським міським відділом Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.09.2005 року за № 040561200148 в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005 року, затвердженого рішенням Сумської міської ради "Про затвердження договорів оренди земельних ділянок" від 20.07.2005 року № 1322-МР та зареєстрованого Сумським міським відділом Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.09.2005 року за № 040561200148

м. Суми, дві тисячі

---

року

---

місяця

---

числа

Сумська міська рада, від імені територіальної громади міста Суми, що іменується в подальшому - Орендодавець, в особі міського голови м. Суми ОСОБА_5, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, який діє відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанов Сумської міської виборчої комісії Сумської області № 47 від 29.05.2014 року, № 49 від 03.06.2014 року та рішення Сумської міської ради № 3334-МР від 04.06.2014 року «Про інформації Сумської міської виборчої комісії Сумської області «Про результати позачергових виборів Сумського міського голови в одномандатному виборчому окрузі 25 травня 2014 року та «Про реєстрацію визнаного обраним Сумським міським головою ОСОБА_5» з однієї сторони, та Приватне мале підприємство "Аптека КіАВО" (код ЄДРПОУ 21516771), що іменується в подальшому - Орендар, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в особі власника та директора ОСОБА_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, і діє на підставі Статуту, зареєстрованого Московською районною державною адміністрацією міста Києва 09.09.1993 року, державний реєстраційний № 099-5774 МП, із змінами, зареєстрованими Московською районною державною адміністрацією міста Києва 30.01.1996 року, із змінами, зареєстрованими Подільською районною державною адміністрацією міста Києва 20.08.1998 року за № 01859, з іншої сторони, уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Викласти перше речення першого абзацу підпункту 2.2 пункту 2 договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005 року, затвердженого рішенням Сумської міської ради "Про затвердження договорів оренди земельних ділянок" від 20.07.2005 року № 1322-МР та зареєстрованого Сумським міським відділом Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.09.2005 року за № 040561200148 в наступній редакції "Цей договір укладається терміном (строком) до тридцятого вересня дві тисячі двадцять четвертого року".

2. Ця додаткова угода є укладеною з дня набрання законної сили рішенням суду.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОРЕНДАР:

Сумська міська рада Приватне мале підприємство "Аптека 40000, м. Суми, КіАВО"

площа Незалежності, буд. 2 01071, м. Київ, вул. Межигірська,

код ЄДРПОУ 23823253 АДРЕСА_2,

код ЄДРПОУ 21516771

---

ОСОБА_5

---

Л.М. ОСОБА_1

М.П. М.П.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Сумської міської ради на користь Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" витрати по сплаті судового збору в сумі 2436,00 грн.

Відповідач із даним судовим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення у справі незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні та при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому просить рішення господарського суду Сумської області від 21.11.2016 по справі №920/1336/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Крім того, відповідач просить стягнути з позивача на свою користь судові витрати, сплачені за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, невірно застосував частину шосту статті 33 Закону України "Про оренду землі", надав неправильну правову оцінку акту обстеження земельної ділянки по вул. СКД, 50 від 08.08.2016 з фотофіксацією, не дослідив обставини здійснення позивачем будівництва на земельній ділянці. Відповідач вважає висновок суду першої інстанції про те, що Сумська міська рада в період з 31.03.2015 по 30.04.2015 не повідомила позивача про своє небажання продовжити Договір оренди від 02.06.2005 таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки на його думку, Лист-повідомлення від 03.04.2015 №274/08.01-20 ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин є належним повідомленням орендодавця про заперечення у поновленні договору-оренди землі. У відповідності до п.п. 3.2.11 Положення про департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 29.01.2014 №3013-МР, ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин, як виконавчий орган Сумської міської ради, організовує роботу щодо підготовки, укладання, поновлення та припинення договорів оренди земельних ділянок. Тобто, на думку відповідача, Сумська міська рада на момент виникнення спірних правовідносин уповноважила ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин від її імені відмовляти орендарям в поновленні договорів оренди земельних ділянок.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 24 січня 2017 р. об 11:30 год.

Позивачем надано суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу (вх. №693 від 23.01.2017, №740 від 24.01.2017), в якому ПМП "Аптека КіАВО" просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, оскільки вона є безпідставною.

Обґрунтовуючи свою правову позицію по справі позивач зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, обґрунтовано застосовано норми матеріального права, оскільки матеріалами справи підтверджується юридичний факт продовження користування ПМП "Аптека КіАВО" земельною ділянкою та будівництва будівельних робіт з нового будівництва та підготовчих будівельних робіт, у тому числі робіт з підготовки земельної ділянки, вишукувальних робіт, улаштування під'їзних шляхів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, у розумінні п.2 Порядку виконання підготовчій та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, не зважаючи на вчинення перешкод орендареві у користуванні земельною ділянкою деякими фізичними особами, у тому числі і на цей час першим заступником Сумського міського голови ОСОБА_7 Вказані фактичні обставини справи, а також сплата позивачем орендної плати з 31.03.2015 по 30.04.2015 та цей час належно та достатньо підтверджується наявними у справі документальними доказами, а саме копіями: листів ДПІ у м. Сумах ОСОБА_8 управління ДФС у Сумській області від 10.08.2015 № 40677/18-19-15-04-12 та від 16.11.2016 № 48512, пояснень приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" від 19.08.2015 та листа ОСОБА_8 управління ДФС у Сумській області від 20.05.2015 №6566/10/18-28-15-0420, платіжних доручень №493 від 31.03.2015, №942 від 24.06.2015, №1408 від 15.09.2015, №316 від 24.02.2016, №638/1 від 20.04.2016 та №995 від 24.06.2016, заяв на адресу начальника Сумського МВ УМВС України в Сумській області від 30.10.2014, 12.11.2014, 18.11.2014, 25.11.2014, 03.12.2014, 11.12.2014, 30.12.2014 та 13.02.2015, заяв на адресу заступника начальника Сумського МВ УМВС України в Сумській області - начальника міліції громадської безпеки від 30.10.2014, 12.11.2014, 18.11.2014, 25.11.2014, 03.12.2014, 11.12.2014, 30.12.2014 та 13.02.2015, заяв на адресу начальника УМВС України в Сумській області від 03.11.2014, 12.11.2014, 18.11.2014, 25.11.2014, 01.12.2014, 03.12.2014, 11.12.2014 та 30.12.2014, постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/453/15 від 30.04.2015, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/453/15 від 09.07.2015, ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/32755/15, позитивного висновку комплексної державної експертизи № 41/06 від 12.05.2006, дозволу № 92 від 02.06.2006, дозволу на виконання будівельних робіт № 661/2008 від 07.10.2008, листа Державної архітектурно - будівельної інспекції від 20.01.2012 № 40-16-353, постанови Господарського суду Сумської області у справі № АС 17/767-06 від 25.01.2007, ухвали Харківського апеляційного господарського суду у справі № АС -17/767/06 від 03.05.2007, ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.11.2009, постанови Зарічного районного суду м. Суми у справі № 2-а-49/07 від 26.10.2007, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 22-а-1329/08 від 21.10.2008, постанови Зарічного районного суду м. Суми у справі № 2-а-41/11 від 15.03.2011, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-41/11/1805 від 12.10.2011, ухвали Зарічного районного суду м. Суми у справі № 2-а-41/11 від 17.09.2012, рішення Зарічного районного суду м. Суми у справі № 2-4/11 від 13.05.2011, рішення Апеляційного суду Сумської області у справі № 22-ц-1235 від 19.07.2011, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-30618св11 від 11.01.2012, рішення Зарічного районного суду м. Суми у справі № 2-82/12 від 10.04.2012, ухвали Апеляційного суду Сумської області у справі № 2-82/12 від 31.05.2012, постанови Подільського районного суду м. Києва у справі № 2-А-2447/11 від 06.06.2011, постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-2447/11 від 17.07.2014, ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/42651/14 від 03.11.2015, статті з сайту газети "Ваш Шанс" номер 34 від 20.08.2014 та витягу з кримінального провадження № 12012200010000163 від 04.12.2012 (том 1 аркуші справи 7-152, том 2 аркуш справи 194). Крім того, позивач вважає висновки суду першої інстанції про те, що надані відповідачем копії листа ОСОБА_6 забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 09.08.2016 № 06.01-18/1703, адресованого начальнику правового управління Сумської міської ради ОСОБА_9, та акта обстеження земельної ділянки по вул. СКД, 50 у м. Сумах від 08.08.2016 з фотофіксацією, в силу приписів ст. 34 ГПК України є неналежними та недопустимими доказами, як такі, що не мають відношення до справи, оскільки правовідносини, які є предметом спору, обмежуються за часом періодом з 31.03.2015 по 30.04.2015, тобто протягом місяця після закінчення строку договору, тому встановленню підлягає обставина щодо користування позивачем земельною ділянкою виключно у зазначений період. Крім того, ці докази не спростовують юридичний факт здійснення ПМП "Аптека КіАВО" на земельній ділянці з 30.09.2005 по цей час комплексу робіт, пов'язаних із будівництвом аптеки.

Крім того, позивач наголошує, що вказаний акт обстеження земельної ділянки по вул. СКД, 50 у м. Сумах від 08.08.2016 був вчинений ОСОБА_6 забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради поза межами його повноважень, передбачених ст.189 Земельного кодексу України та Положення про департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 661-МР від 27.04.2016 та абз.2 п.3.2 розділу III Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 170-МР від 20.09.2006, оскільки вказаними нормами до компетенції міських рад віднесено здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, а не встановлення юридичних фактів щодо користування (використання) земельними ділянками.

Також позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що лист - повідомлення від 03.04.2015 № 274/08.01-20 був підписаний неповноважним органом, а отже не може бути доказом на підтвердження заперечень орендодавця за Договором у його поновленні, і про це вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Зазначену правову позицію суду першої інстанції позивач вважає тотожною змісту мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України у справі № 920/1336/15 від 06.07.2016, де вказано, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку тому факту, що Положенням про департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, затвердженим рішенням Сумської міської ради № 3013-МР від 29.01.2014 року до компетенції останнього віднесено лише організацію роботи з підготовки, укладання, поновлення та припинення договорів оренди.

Всі надані сторонами письмові пояснення та додані на їх підтвердження документальні докази ретельно вивчені колегією суддів апеляційної інстанції та залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.01.2017 оголошено перерву до 07.02.2017 об 11:30 год.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Сумської міської ради, м. Суми (вх. №3439 С/3) на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2016 у справі №920/1336/15 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 02.06.2005 між відповідачем - Сумською міською радою (Орендодавець) та позивачем - Приватним малим підприємством "Аптека КіАВО" (Орендар) на підставі Рішення Сумської міської ради від 30 березня 2005 року № 1152-МР укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Сумському міському відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.09.2005 за № 040561200148 (далі - Договір) (том 1 аркуші справи 13-16).

Відповідно до умов даного Договору Приватному малому підприємству "Аптека КіАВО" надано у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. СКД, 50 площею 0,0200 га. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (пункт 1.1. Договору).

У пункті 2.1. Договору сторони погодили, що земельна ділянка надається в оренду під будівництво аптеки.

Згідно пункту 2.4. Договору у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Кадастровий номер земельної ділянки згідно кадастрового плану земельної ділянки, який є додатком № 2 до договору, 5910136300:05:007:0022.

Об'єкт оренди - земельну ділянку площею 0,0200 га у м. Суми по вул. СКД, 50, було передано орендареві за актом прийому - передачі, який є додатком № 4 до договору.

Згідно пункту 2.2 Договору, його укладено терміном до 30.03.2015. Після закінчення терміну дії договору орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, відповідно до умов цього договору, має за інших рівних умов переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження строку дії договору на новий термін не пізніше ніж за два місяці до його закінчення. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Договір припиняється у разі закінчення строку дії договору (пункти 5.2., 5.3. Договору).

Також, як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом першої інстанції, зважаючи на відсутність у період з 31.03.2015 по 30.04.2015 (протягом одного місяця після закінчення строку договору) листа - повідомлення орендодавця - Сумської міської ради про заперечення у поновленні договору оренди землі, позивачем 21.05.2015 були подані заяви до Сумської міської ради та міського голови міста Суми про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.06.2015, зареєстрованого 30.09.2005 за №040561200148 на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (том 1 аркуші справи 22-25). Позивачем до заяви було додано по чотири примірники додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.06.2015, зареєстрованого 30.09.2005 року за №040561200148 (том 1 аркуш справи 26).

З огляду на те, що подані позивачем заяви не були розглянуті орендодавцем - Сумською міською радою, а додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки у визначений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" місячний термін не було укладено, зважаючи на наявне зволікання в укладенні додаткової угоди, позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про визнання поновленим до 30.09.2024 і на тих самих умовах спірного Договору оренди землі, внесення змін до даного Договору в частині строку його дії, а також визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

За частиною другою статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі " .

Так, статтею 764 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно з частинами першою-сьомою статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Відтак, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 наведеної вище статті. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15, у постанові від 13.04.2016 у справі №6-2027цс15.

Згідно правової позиції Верховного суду України у справі №6-219цс14 від 25.02.2015 для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідна наявність наступних юридичних фактів:

- орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

- орендар належно виконую свої обов'язки за договором;

- відсутнє протягом одного місяця після закінчення строку договору письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди;

- сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

При вирішенні даного спору місцевий господарський суд виходив з встановлених та підтверджених документально обставин справи, за якими встановив, що позивач, як орендар спірної земельної ділянки, продовжує нею користуватись та належно виконує свої обов'язки за Договором, а відповідач, як орендодавець земельної ділянки, протягом одного місяця після закінчення строку Договору письмово не повідомив орендаря про відмову у поновленні договору оренди і ці обставини не підтверджені відповідачем належними та допустимими доказами в порядку статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Так, в ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що з дня державної реєстрації Договору оренди земельної ділянки і до цього часу позивач належним чином виконує свої обов'язки за умовами договору та продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою за цільовим призначенням (для будівництва аптеки), незважаючи на численні незаконні перешкоди позивачеві у користуванні орендованою земельною ділянкою та здійсненні будівельних робіт.

Вказане у повній мірі підтверджується тим, що позивачем отримано дозволи на виконання будівельних робіт з будівництва аптеки в м. Суми по вул. СКД, 50, відповідно до проектної документації, узгодженої, затвердженої за зареєстрованої в Управлінні архітектури та містобудування Сумської міської ради 06.03.2006 (том 2 аркуші справи 72-74).

ОСОБА_8 управління ДФС у Сумській області від 20.05.2015 №6566/20/18-28-15-0420 (том 1 аркуш справи 92) підтверджується факт сплати позивачем у повному обсязі орендної плати за землю на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005 № 040561200148. Цим листом підтверджено, що станом на 01.05.2015 орендна плата позивачем сплачена у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Наявними у справі належним чином засвідченими копіями платіжних доручень №493 від 31.03.2015, №942 від 24.06.2015, №1408 від 15.09.2015, №316 від 24.02.2016, №638/1 від 20.04.2016, №995 від 24.06.2016 (том 2 аркуш справи 11-16) та довідкою ОСОБА_8 управління ДФС у Сумській області від 16.11.2016 №48512/18-19-12-03 (том 2 аркуш справи 194) засвідчується факт своєчасної сплати позивачем та у повному обсязі орендної плати за землю на підставі Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005 №040561200148 у 2015-2016 роках та факт відсутності заборгованості з орендної плати за землю і на теперішній час.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що наданим відповідачем листом-повідомленням від 03.04.2015 №274/08.01-20, який був направлений на адресу позивача ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин Сумської міської ради відповідно до пунктів 3.2.6 та 3.2.11 Положення про ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 29.01.2014 року № 30130-МР (том 1 аркуш справи 38), не підтверджується наявність заперечень щодо поновлення договору саме з боку орендодавця за Договором, адже ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин Сумської міської ради в силу вимог Закону України "Про оренду землі" та умов Договору не наділений повноваженнями на заперечення проти поновлення договору на відміну від орендодавця - Сумської міської ради.

Отже, враховуючи вищезазначені висновки Верховного суду України, встановивши під час вирішення даного спору обставини, що мають значення для справи, надаючи юридичну оцінку спірній ситуації та здійснивши правову оцінку всіх наданих сторонами доказів в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що Договір оренди земельної ділянки від 02.06.2005 слід вважати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах згідно частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому визначився, що позовна вимога про установлення та визнання поновленим на строк до 31.09.2024 і на тих самих умовах, крім строку дії, Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005, є правомірною, обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Оскільки, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до цієї норми закону та вищевказаної правової позиції Верховного Суду України у справі №6-219цс14, необхідна наявність юридичного факту укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, тому господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005 в наведеній позивачем у позовній заяві редакції є правомірною, обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується із даними висновками місцевого господарського суду, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач під час дії Договору оренди землі належним чином виконував обов'язки, які слідують з його умов, а отже, враховуючи продовження користування позивачем земельною ділянкою та відсутність заперечень орендодавця щодо пролонгації правовідносин протягом місячного строку після закінчення дії Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005, зазначений правочин слід вважати поновленим на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, в спірних правовідносинах, як приписи законодавства, так і умови Договору оренди, встановлювали можливість реалізації зазначеного принципу шляхом висловлення заперечень щодо поновлення договору, звернення до орендаря з вимогою про повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі, тобто внаслідок висловлення учасником правовідносин волевиявлення у формі дії, тоді як відсутність заперечень щодо поновлення договору та відповідної вимоги про повернення землі засвідчує згоду орендодавця, що відповідає приписам статті 205 Цивільного кодексу України.

Частинами восьмою-дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

При цьому, в силу приписів частини восьмої статті 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Як свідчать матеріали справи, обґрунтовано встановлено господарським судом та підтверджується в ході апеляційного розгляду справи, оскільки позивач звертався з вимогою продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена (наявне підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах), колегія суддів дійшла висновку, що право позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору є порушеним.

З огляду на зазначені вище обставини справи та законодавчі приписи, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що однією з засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. У відповідності до частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Правила допустимості доказів у процесуальному праві розуміється як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що висновок суду першої інстанції про неповідомлення позивача ОСОБА_10 міською радою в період з 31.03.2015 по 30.04.2015 про небажання продовжити Договір оренди від 02.06.2005 є таким, що не відповідає обставинам справи.

Мотивуючи зазначені доводи, скаржник посилається на те, що 03.04.2015 Сумська міська рада в особі ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин Сумської міської ради направила на адресу позивача лист-повідомлення №274/08.01-20 разом з підписаним Сумським міським головою, який є уповноваженою особою Сумської міської ради підписувати відповідні документи, актом приймання-передачі об'єкта оренди, яким спірна земельна ділянка мала б бути передана до територіальної громади м. Суми, що фактично засвідчує небажання Сумської міської ради продовжувати строк дії Договору. Наведені обставини відповідач підтверджує наявними в матеріалах справи копіями листа-повідомлення від 03.04.2015 №274/08.01-20, акту приймання-передачі від 03.04.2015, опису-вкладення від 09.04.2015, квитанції від 09.04.2015. Вказане, на думку відповідача спростовує висновок суду першої інстанції про те, що лист-повідомлення від 03.04.2015 №274/08.01-20 не є листом-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, оскільки у відповідності до п.п. 3.2.11 Положення про департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 29.01.2014 №3013-МР, ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин, як виконавчий орган Сумської міської ради, організовує роботу щодо підготовки, укладання, поновлення та припинення договорів оренди земельних ділянок. Тобто, Сумська міська рада на момент виникнення спірних правовідносин уповноважила ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин від її імені відмовляти орендарям в поновленні договорів оренди земельних ділянок.

Однак колегія суддів відхиляє зазначені аргументи скаржника, оскільки такі твердження не узгоджуються з нормами чинного законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та спростовуються наступними фактами, що знайшли своє підтвердження в матеріалах справи та рішенні суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 03.04.2015 ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин Сумської міської ради відповідно до п.п.3.2.6, 3.2.11 Положення про департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 29.01.2014 №3013-МР, у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди без повідомлення причин та підстав відмови у поновленні направив на адресу позивача лист №274/08.01-20 про відсутність наміру продовжувати договір оренди на новий строк разом із актами приймання-передачі об'єкта оренди.

Проте, в силу приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" саме орендодавець повинен надіслати лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Разом з цим, за умовами Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005, орендодавцем землі є Сумська міська рада, яка в силу положень вищезазначеної норми має повноваження на заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відповідачем в ході всього розгляду справи не надано доказів надіслання саме орендодавцем - Сумською міською радою на адресу позивача листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, як того вимагає частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі", протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Судом першої інстанції надано належну правову оцінку тому факту, що Положенням про ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 29.01.2014 № 30130-МР, до компетенції останнього віднесено лише такі як, організація роботи з підготовки, укладення, поновлення та припинення договорів оренди.

Так, підпунктами 3.2.6 та 3.2.11 пункту 3.2 Положення про ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин, на які є посилання у листі-повідомленні ОСОБА_6 від 03.04.2015 №274/08.01-20, до повноважень ОСОБА_6 віднесено здійснення функцій з ведення обліку договорів оренди земельних ділянок та звітування до ДПІ м. Суми, а також з організації роботи щодо підготовки, укладення, поновлення та припинення договорів оренди земельних ділянок.

Місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено і з цим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що дане Положення не наділяє ОСОБА_6 повноваженнями Орендодавця земель комунальної власності територіальної громади м. Суми.

Між тим, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця, (а не будь-кого іншого) про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договорі вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Проте, відповідачем не надано суду першої інстанції доказів на підтвердження того, що Сумською міською радою, як орендодавцем землі комунальної власності територіальної громади м. Суми, делегувалися повноваження виступати орендодавцем у таких договорах. Не надано таких доказів і апеляційному господарському суду.

Виходячи з наведеного є вірним висновок місцевого господарського суду про те, що лист ОСОБА_6 містобудування та земельних відносин Сумської міської ради №274/08.01-20 від 03.04.2015, який підписаний директором департаменту ОСОБА_11, не є повідомленням повноважної особи (орендодавця за Договором) про відсутність наміру продовжувати договір оренди на новий строк у розумінні частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи дійсні обставини справи та наявні доказові матеріали, якими вичерпно підтверджується відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди земельної ділянки (у період з 31.03.2015 по 30.04.2015) листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005 зареєстрованого 30.09.2005 року за № 040561222148, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору від 02.06.2005 щодо його поновлення, суд апеляційної інстанції вбачає, що з боку відповідача відбувається порушення законних прав та інтересів позивача (орендаря), які підлягають захисту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами господарського суду першої інстанції про наявність у позивача правових підстав для поновлення договору в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" шляхом визнання в судовому порядку укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005.

У своїй апеляційній скарзі відповідач також посилається на те, що в даному випадку має місце використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки позивачем будівництво на земельній ділянці - об'єкті оренди не ведеться і ця земельна ділянка вільна від забудови.

Відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що для з'ясування зазначених обставин, 08.08.2016 спеціалістами ОСОБА_6 забезпечення ресурсних платежів (головний спеціаліст відділу врегулювання земельних відносин та спорів управління земельних відносин; головний спеціаліст відділу договорів та контролю платежів управління земельних відносин) було проведено обстеження фактичного використання ПМП "Аптека КіАВО" спірної земельної ділянки.

За результатами проведеного 08.08.2016 обстеження, було складено відповідний акт, яким зафіксовано, що земельна ділянка площею 0,0200 га у м. Суми по вул. СКД, 50, вільна від забудови та ПМП "Аптека КіАВО" не використовується.

Відповідач зазначає, що даний акт разом із супровідним листом був наданий суду першої інстанції, однак останній надав йому невірну правову оцінку, визнавши його неналежним доказом по справі з посиланням на те, що встановленню у даній справі підлягає факт користування позивачем земельною ділянкою у період з 31.03.2015 по 30.04.2015.

Наведене на думку відповідача суперечить висновкам суду касаційної інстанції при розгляді даної справи, який звернув увагу на необхідність дослідження обставин щодо здійснення позивачем будівництва на спірній земельній ділянці, а також частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка не встановлює визначені часові межі користування орендарем земельною ділянкою після закінчення договору оренди, а передбачає, що орендодавець повинен безперервно продовжувати користування земельною ділянкою. Обставина того, що забудова спірної земельної ділянки не здійснювалась станом на день складання акту від 08.08.2016 підтверджує те, що така забудова не здійснювалась і у період з 31.03.2015 по 30.04.2015, що спростовує висновки суду першої інстанції про неналежність вищевказаних доказів.

Однак вказані доводи відповідача не спростовують правильних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції по суті спору, а тому також відхиляються і колегією суддів апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

За договором найму (оренди) земельної ділянки згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтями 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право, зокрема вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з приписами частини першої статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право, зокрема самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Відповідачем не доведено як суду першої, так і апеляційної інстанції в порядку статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України той факт, що позивач використовував або використовує орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, як у спірний період, так і на теперішній час. Тим більш, що під використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, мається на увазі те, що ця земельна ділянка використовується з іншою метою ніж та, що встановлена Договором (будівництво аптеки), а не те, що будівельні роботи не розпочаті або не ведуться активно. Крім того, матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем комплексу дій з метою майбутньої забудови, зокрема отримано висновок комплексної державної експертизи, а також відповідні дозволи та погодження, необхідні для виконання будівельних робіт з будівництва аптеки в м. Суми по вул. СКД, 50, відповідно до проектної документації, узгодженої, затвердженої за зареєстрованої в Управлінні архітектури та містобудування Сумської міської ради 06.03.2006.

Відповідно частини першої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що будівельні роботи з будівництва аптеки не здійснювались позивачем незалежно від його волі, зважаючи на численні протизаконні перешкоди позивачу у користуванні орендованою земельною ділянкою для забудови, тобто у цільовому використанні орендованої земельної ділянки згідно з Договором. Вказане підтверджується низкою долучених до матеріалів справи судових актів, якими встановлено факт порушення встановленим колом відповідних осіб права позивача щодо користування спірною земельною ділянкою з метою будівництва аптеки. Протилежного відповідачем не доведено, а судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного розгляду справи не встановлено.

Отже, вищевказаним у сукупності підтверджується факт використання позивачем орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням - для будівництва аптеки попри створення численних протизаконних перешкод.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції про суті спору.

Оскільки частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у даному випадку договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором і у цьому випадку поновлення договору оренди здійснюється саме шляхом укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а не шляхом внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо строку його дії, тому суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що позовна вимога позивача щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо строку його дії задоволенню не підлягає, оскільки цей спосіб захисту права на поновлення договору оренди земельної ділянки не передбачений спеціальною нормою закону, а саме статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка визначає юридичні факти, наявність яких є необхідною для поновлення договору оренди землі з наведених у ній підстав. Саме додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, згідно частини восьмої статті 33 Закону України "Про оренду землі", а відтак саме вимога про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є належним способом захисту права у даному випадку, а не вимога про внесення змін до договору оренди землі (постанова Верховного Суду України у справі № 6-219цс14 від 25.02.2015).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та не припустився порушень норм процесуального права, якими закріплено та визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходить при вирішенні даної справи. Наслідком виконання зазначених процесуальних дій є прийняття Господарським судом Сумської області цілком законного та обґрунтованого рішення у даній справі, через що правові підстави для його скасування у суду апеляційної інстанції відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Сумської міської ради, м. Суми залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2016 у справі №920/1336/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.