Ухвала

від 08.02.2017 по справі 815/2287/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД —————————————————————— У Х В А Л А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2287/16 Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.  Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І., суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л., при секретарі – Ханділян Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кірос» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, –                                        ВСТАНОВИЛА: У травні 2016 року ТОВ «Кірос» звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001991401 від 27.04.2016 року, №0001971401 від 27.04.2016 року, №0001981401 від 27.04.2016 року,  №0002001401 від 27.04.2016 року. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що оскільки висновки про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами в акті про результати планової перевірки за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року зроблені податковим органом на підставі акту про результати позапланової перевірки позивача за період з 01.01.2013 року по 30.11.2014 року, однак рішенням суду в іншій справи встановлена необґрунтованість таких висновків та податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами позапланової перевірки скасовані судом. Господарські операції між позивачем та його контрагентами за грудень 2014 року, які не були предметом позапланової перевірки, підтверджуються первинними документами, які надавалися під час перевірки та надані до суду. Щодо компенсації вартості товарів, що призвело до коригування доходів в бік їх зменшення за 2014 рік, документи, які підтверджують правомірність такого коригування наявні у позивача та перевірялися під час позапланової перевірки за період з 01.01.2014 року по 30.11.2014 року. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0001991401 від 27.04.2016 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0001971401 від 27.04.2016 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0001981401 від 27.04.2016 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0002001401 від 27.04.2016 року. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірос»  (код ЄДРПОУ 38352003) судовий збір у розмірі 124781,43 грн. Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення: - ТОВ «Кірос» до перевірки не надано жодного первинного бухгалтерського та податкового документу, що підтверджує придбання товарів або послуг, немає можливості, підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Кірос» знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності якого є посередництво у торгівлі товарами широкого асортименту. Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області в період з 22.02.2016 року по 04.03.2016 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Кірос» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складений акт перевірки №42/15-32-14-01/38352003 від 14.03.2016 року. Вказаною перевіркою зазначені порушення ТОВ «Кірос» п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, 44.2, 44.6 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, 135.2 ст. 135, п. 137.1, 137.4 ст. 137, п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, 138.4, п. п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 3294168 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток в сумі 3206434 грн., п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 3418 грн. за грудень 2014 року та завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 165949 грн. На підставі виявлених порушень, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001991401 від 27.04.2016 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3294168 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1647084 грн., №0002001401 від 27.04.2016 року, яким позивачу зменшена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 3206434 грн., №0001971401 від 27.04.2016 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3418 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1709 грн., №0001981401 від 27.04.2016 року, яким позивачу зменшена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість в розмірі 165949 грн. З акту перевірки вбачається №42/15-32-14-01/38352003 від 14.03.2016 року, підставою для висновків про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість є результати позапланових перевірок позивача, проведених за період 2013-2014 років, акти перевірок контрагентів позивача, якими не підтверджена реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також не надання під час перевірки первинних документів. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не обґрунтована правомірність визначення позивачу грошових зобов'язань, висновки, викладені в акті перевірки спростовані наданими доказами в справі. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України. За змістом п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами. У разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. На підставі статті 138, 139 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включається витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. За правилами приписів п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Водночас, згідно п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту. Отже, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару/послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару/послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цього товару/послуг. Згідно ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни  в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Висновок податкового органу про не підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «Оптімастройком», ТОВ «Паритет-Опт-Торг», ТОВ «НВП «Євробудстандарт», ТОВ «Моноліт Трейд Систем», ТОВ «Кью Трейд», ПП «МНТ», ТОВ «Аполло ЛТД», ТОВ «Флавер Плюс», ТОВ «Бізнес Коін», ТОВ «Дартон Білдінг», ТОВ «Український центр послуг» зроблені враховуючи не надання під час планової перевірки первинних документів та наявність акту позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кірос» №46/15-54-22-01/38352003 від 15 січня 2015 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.11.2014 року, а також актів перевірок зазначених контрагентів позивача. Проте, первинні документи по операціям із зазначеними контрагентами, акти перевірок цих контрагентів досліджувалися податковим органом під час позапланової перевірки та на підставі акту №46/15-54-22-01/38352003 від 15 січня 2015 року винесені податкові повідомлення-рішення №0000852201 від 19.05.2015 року про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та №0000702201 від 12.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, які оскаржені позивачем в судовому порядку та скасовані постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 року по справі №815/3739/15, яка набрала законної сили після її апеляційного оскарження та залишення в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року. Судовим рішенням по справі №815/3739/15 встановлена реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «Оптімастройком», ТОВ «Паритет-Опт-Торг», ТОВ «НВП «Євробудстандарт», ТОВ «Моноліт Трейд Систем», ТОВ «Кью Трейд», ПП «МНТ», ТОВ «Аполло ЛТД», ТОВ «Флавер Плюс», ТОВ «Бізнес Коін», ТОВ «Дартон Білдінг», ТОВ «Український центр послуг», підтвердження первинними документами здійснення зазначених господарських операцій, необґрунтованість висновків податкових органів щодо безтоварності цих операцій, проведених протягом 2013-2014 року. За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, оскільки судовим рішення в іншій справі встановлена реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами в період з 01.01.2013 року по 30.11.2014 року та не обґрунтованість висновків акту позапланової перевірки №46/15-54-22-01/38352003 від 15 січня 2015 року, зазначені обставини не підлягають доказуванню в цій справі. До того ж посилання податкового органу на акт позапланової перевірки ТОВ «Кірос» з питань взаємовідносин з ПП «НІКОН-ТОРГ» за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та рішення суду по справі про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі цього акту, якими підтверджуються порушення позивачем порядку формування витрат, колегія суддів відхиляє, оскільки оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення в цій справі винесені з врахуванням зазначених обставин та не включають визначену за актом позапланової перевірки ТОВ «Кірос» з питань взаємовідносин з ПП «НІКОН-ТОРГ» суму грошових зобов'язань з податку на прибуток. Стосовно первинних документів та підтвердження господарських операцій позивача за грудень 2014 року, такі документи надавалися до податкового органу під час проведення планової перевірки, про що зазначено в акті (договори, прибуткові накладні, видаткові накладні, ВМД, вхідні та вихідні податкові накладні, виписка банку), а також надані до суду, однак податковим органом не проведений аналіз зазначених документів, не зроблені будь-які висновки щодо зазначених документів, відповідності їх вимогам законодавства, наявності або відсутності зауважень до цих документів, тощо, що свідчить про не обґрунтованість висновків планової перевірки щодо операцій за грудень 2014 року. Водночас варто зазначити, що податкові органи мали змогу дослідити всі первинні документи як за період з 01.01.2014 року по 30.11.2014 року під час позапланової виїзної перевірки, проведеної в грудні 2014 року так і за грудень 2014 року під час планової виїзної перевірки, оскільки такі документи позивачем надавалися податковим органам, перевірки були виїзними та документи перевірялися суцільним порядком. При цьому в контексті ненадання первинних документів під час планової перевірки, які підтверджують правомірність уточнення податкової звітності з податку на прибуток за 2014 рік в квітні 2015 року та податку на додану вартість за грудень 2014 року в лютому 2015 року колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, такі уточнення подані в періоді, який не входить до періоду, який перевіряється, у податкового органу не має права на перевірку первинних документів 2015 року за плановою перевіркою періоду 2014 року, а всі первинні документи періоду 2014 року у податкового органу були в наявності та могли бути перевірені. Варто відмітити і те, що сам по собі факт ненадання позивачем до перевірки документів по господарських операціях не свідчить про те, що господарські операції фактично не здійснювалися. Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів тільки часом проведення податкової перевірки. Пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначає статус показників податкової звітності, не підтверджених необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, наданням винятково тих доказів, які надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на всіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 62560928. Коригування здійснено за договорами поставки від 29.04.2014 року №29.04-14 з ТОВ «Гарант трейд плюс» та від 30.04.2014 року №30.4-14 з ПП «Артіум» враховуючи часткове повернення поставлених позивачем зазначеним контрагентам товарів із складанням розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних. Також, позивачем коригування доходів відображено також в деклараціях з податку на додану вартість за травень – серпень 2014 року, поданих в 2014 році, тобто в періоді, який був охоплений попередньою перевіркою, за результатами якої складені податкові повідомлення-рішення, які скасовані в судовому порядку. Пунктом 140.2 статті 140 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Згідно п.п. 134.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Відповідно до п. 192.1 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг. Пунктом 20 наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 14.01.2014р.          №10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 р. за №185/24962, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу у Податкового кодексу України постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Враховуючи часткове повернення поставлених TOB «Кірос» ТОВ «Гарант трейд плюс» та ПП «Артіум» придбаних товарів, на виконання вказаних нормативно-правових актів були складені і виписані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. За таких обставин здійснене і відображене ТОВ «Кірос» коригування доходів у бік їх зменшення у зв'язку зі зміною сум компенсації вартості товарів (робіт, послуг) у сумі 7 939 529 грн. у р 03.26 додатку ІД до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік є цілком правомірне і відповідає ст. ст. 134, 140, 192 Податкового кодексу України. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не обґрунтована правомірність визначення позивачу грошових зобов'язань, висновки, викладені в акті перевірки спростовані наданими доказами в справі, а тому є всі підстави для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Щодо посилання апелянта на те, що ТОВ «Кірос» до перевірки не надано жодного первинного бухгалтерського та податкового документу, що підтверджує придбання товарів або послуг, немає можливості, підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства колегія суддів зазначає, що судовим рішенням по справі №815/3739/15 встановлена реальність господарських операцій позивача. Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кірос» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України. Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, – УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 815/2287/16 – залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду – 13 лютого 2017 року. Головуючий:                                                                              О.І. Шляхтицький Суддя:                                                                                         Д.В. Запорожан Суддя:                                                                                         В.Л. Романішин