Рішення

від 08.02.2017 по справі 365/65/16-ц

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/65/16-ц

Номер провадження: 2/365/5/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.2017 смт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.

за участі секретаря

судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.

прокурора ХУДЯКОВОЇ М.Ю.

представників відповідачів ОСОБА_2, ЛИТОВКИ Л.В., СТЕПАНЕНКО І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відділ Держагеокадастру у Згурівському районі Київської області, Згурівська районна державна адміністрація Київської області про визнання недійсними наказів та договорів оренди земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

8 лютого 2016 року заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що наказами Головного управління Держземагенства у Київській області (далі - Головного управління) від 04.04.2014 № КИ/3221955100:08:009/00017954 та № КИ/3221955100:08:009/00017955 ОСОБА_6, за його клопотанням, надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду орієнтовною площею 43 га та 42 га для ведення фермерського господарства на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області.

У подальшому наказами Головного управління від 31.10.2014 № 10-9032/15-14-сг та 10-9037/15-14-сг, в порушення вимог ст. 7 Закону України від 19.06.2003 № 973-ІV Про фермерське господарство (далі - Закон № 973-ІV), було затверджено проекти із землеустрою та передано ОСОБА_6 в оренду земельні ділянки площею 31,7267 га, кадастровий номер якої НОМЕР_2, та площею 38,4880 га, кадастровий номер якої НОМЕР_3, для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 49 років. Ці земельні ділянки розташовані не єдиним масивом.

На підставі цих наказів між Головним управлінням в особі виконуючого обов'язки начальника цього Управління та фізичною особою ОСОБА_6 25.01.2015 та 26.01.2015 всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства та вимог ст.ст. 13, 20, 21, ч. 2 ст. 23 Закону України Про оцінку земель було укладено договори оренди цих земельних ділянок. Від імені орендаря ОСОБА_6 спірні договори оренди підписав ОСОБА_8, який не мав на те повноважень, оскільки відповідна довіреність була посвідчена приватним нотаріусом лише 17.02.2015.

Зазначені договори оренди 12.06.2015 були зареєстровані державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області з порушенням вимог ст.ст. 4, 6, 11, 17, 19 Закону України Про оренду землі . Вартість спірних земельних ділянок загальною площею 70,2147 га становить 1871230,88 грн.

Порушення вимог Закону № 973-ІV при відведенні земельних ділянок ОСОБА_6 були встановлені Державною інспекцією сільського господарства у Київській області під час перевірки. Проте Головне управління відмовило цій установі в усуненні виявлених порушень.

Оскільки органи Державної інспекції сільського господарства України не наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду, цей позов пред'являє прокурор у інтересах держави як позивач та просить визнати недійсними спірні накази та договори оренди землі, скасувати їхню державну реєстрацію та зобов'язати ОСОБА_6 повернути державі спірні земельні ділянки.

В ході розгляду справи прокурор уточнив позовні вимоги в частині зазначення номера спірного наказу Головного управління від 04.04.2014, а саме, № КИ/3221955100:10:008/00017955 та просить визнати недійсними спірні накази від 04.04.2014 та від 31.10.2014 та два договори оренди землі, скасувати їхню державну реєстрацію та зобов'язати ОСОБА_6 повернути державі спірні земельні ділянки.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 17.01.2017 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача на Згурівську районну державну адміністрацію Київської області.

У своїх письмових заявах від 21.10.2016 та від 31.10.2016 відповідач Головне управління позов визнало повністю, посилаючись на те, що відповідно до п. 30 договору, укладеного між Головним управлінням (орендодавцем) та ОСОБА_6 (орендарем) визначено, що орендар має замовити розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки та подати її на розгляд та затвердження органу місцевого самоврядування та надати орендодавцю затверджену нормативну грошову оцінку . На момент пред явлення позову технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для проведення державної землевпорядної експертизи до Головного управління не надходила. Тобто ОСОБА_6 порушено умови договорів оренди земельних ділянок в частині неукладення додаткової угоди з Головним управлінням щодо нормативної грошової оцінки, а отже підлягають розірванню.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала повністю, представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_2 та представник відповідача Головного управління Литовка Л.В. позов не визнали повністю, в подальшому представник відповідача Головного управління Степаненко І.В. позов визнала повністю, інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання повторно не з'явилися, про час і місце розгляду справи були оповіщені належним чином, направили заяви з клопотанням про розгляд справи за відсутності їхніх представників.

В судовому засіданні прокурор надала пояснення, які повністю відтворюють зміст позовних вимог. Крім того, зазначила, що ОСОБА_6 у своїй заяві не зазначив даних щодо розміру земельних ділянок та мети їх отримання, обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспективи діяльності фермерського господарства, зазначення бажаного їх місця розташування із засвідченням таких даних власним підписом, технічної документації нормативно-грошової оцінки спірних земельних ділянок, що є істотною умовою договорів. Мають місце розбіжності в копіях наказів Головного управління щодо зазначення розміру орендної плати (3% та 5%). Одна із спірних земельних ділянок розташована в межах населеного пункту.

В судовому засіданні представник відповідача Головного управлінняЛитовка Л.В., вона ж як представник третьої особи Відділу Держгеокадастру у Згурівському районі Київської області (далі - Відділ Держгеокадастру) пояснила, що при видачі спірних наказів відповідачем та укладенні договорів відповідач дотримав вимог чинного законодавства, так як спірні земельні ділянки відповідно до статистичної звітності по землі розташовані за межами населеного пункту, чим і керувався відділ при підготовці документації для передачі Головному управлінню.

Посилання прокурора на порушення з боку відповідача при укладені спірних договорів є безпідставними, оскільки надання земельних ділянок єдиним масивом проводиться лише у разі розташування на них водних джерел та лісових угідь.

Відповідач розглянув звернення ОСОБА_6 у 2014 році, керуючись Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 09.04.2013 № 142. Підставою для відмови у наданні земельних ділянок могла бути лише невідповідність їх розташування, інших підстав не передбачено та не було. У спірних договорах оренди чітко зазначено середній розмір нормативно-грошової оцінки по Київській області до моменту виготовлення їхньої нормативно-грошової оцінки. Станом на 19.04.2016 така оцінка проведена, проте районна рада її не затвердила.

Щодо встановлення та погодження меж земельних ділянок, то ці роботи виконує проектна організація. Відсутність погодження меж суміжними землекористувачами не є підставою для відмови в укладенні договорів.

Зазначена на Генплані межа населеного пункту пунктирною лінією не є точним відображенням його меж. Таким чином враховується перспектива розвитку селища.

Проектна організація не передала Відділу Держземагенства у Згурівському районі проект землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду, хоча зобов'язана була це зробити.

В судовому засіданні представник відповідача Головного управління Степаненко І.В. надала пояснення, які викладені в письмових поясненнях Головного управління, визнавши позов повністю, пояснила, що з боку ОСОБА_6 вбачаються порушення, зокрема у відсутності нормативної грошової оцінки земельних ділянок, оригіналів договорів оренди та проектів землеустрою.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 пояснив, що він вбачає у пред'явленому позові політичні мотиви. З боку відповідача ОСОБА_6 не було допущено будь-яких порушень. Якщо такі порушення і мали місце, то їх могли допустити лише посадові особи Головного управління, які до цього часу до відповідальності не притягнуті. Відповідач сплачував орендну плату відповідно до договору. Прокуратура не надала оригіналів договорів оренди землі, отже відсутній предмет спору. У ОСОБА_6 натепер також немає оригіналів договорів оренди, оскільки їх вилучили органи прокуратури. Проте земля перебуває в обробітку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він є головою ФГ Чайка-6 та обробляє як орендар земельні ділянки, суміжні зі спірними. Спірні земельні ділянки обробляє ОСОБА_8 Межі із суміжними користувачами та з ним ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_8 не погоджували. Він, як бувший депутат районної ради, стверджує, що у 2014-2015 роках на сесії районної ради не затверджувалась нормативно-технічна документація та нормативно-грошова оцінка спірних земельних ділянок.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що він у 2014-2015 роках працював на посаді голови Згурівської районної ради. За період його роботи на сесії районної ради не затверджувалась нормативно-технічна документація та нормативно-грошова оцінка спірних земельних ділянок. У 2013 році селищна рада дала згоду на збільшення меж селища. Спірна земельна ділянка, що розташована в напрямку села Усівка повинна була ввійти в межі населеного пункту Згурівка. Земельна ділянка, що знаходиться в напрямку села Щасливе, відповідно до Генплану смт. Згурівка розташована в його межах та відноситься до земель промисловості, а відтак Головне управління не мало права розпоряджатися цією земельною ділянкою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що вона та її чоловік як працівники соціальної сфери отримали у власність та обробляють земельні ділянки з 2011 року, що розташовані в напрямку села Усівка. Ця земля межує із землею, яка виділена ОСОБА_6 та яку обробляє ОСОБА_8 Проте межі суміжний землекористувач з ними не погоджував.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що він працює на спосаді селищного голови. Стосовно спірних земельних ділянок, то земля, що розташована в напрямку села Щасливе, відповідно до Генплану смт. Згурівка розташована в його межах та відноситься до земель промисловості, а в напрямку села Усівка - за межами. Вільних земель на території селищної ради для виділення під будівництво житла немає, тому вирішувалось питання щодо збільшення меж селища за рахунок земельної ділянки, розташованої в напрямку села Усівка. Спірні земельні ділянки обробляє ОСОБА_8

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що він працює на посаді головного ахітектора району. В своїй роботі використовує чинний Генеральний план забудови смт. Згурівка 1986 року, відповідно до якого спірна земельна ділянка в напрямку села Щасливе розташована в межах населеного пункту, інша земельна ділянка - за межами.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що вона працює на посаді спеціаліста Відділу Держземагенства у Згурівському районі. 12.06.2014 Згурівська селищна рада зверталася до Головного управління з клопотанням про припинення передачі земельної ділянки ОСОБА_6 з метою встановлення та зміни меж населеного пункту за рахунок цієї землі, про що було повідомлено ОСОБА_6 Проте ця робота не завершилась, так як не було розроблено проекта змін меж населеного пункту, не було картографічних документів, які б підтвердили межі території селищної ради.

В середині липня 2014 року директору ПП Автотранс ЛЛС ОСОБА_16 було відмовлено у задоволенні клопотання про погодження проекту землеустрою щодо спірних земельних ділянок у зв'язку з необхідністю уточнення правового статусу земельних ділянок.

Інвентаризація земель Згурівської селищної ради не проводилась у зв'язку із відсутністю поекту формування, де б визначались межі території селища. В автоматизованій системі земель межі смт. Згурівка не визначено. Форма 6-зем затверджена рішенням Згурівської районної ради. Дані внесені по існуючій документації із землеустрою. Має місце невідповідність даних Генерального плану статистичній звітності щодо землі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що він є директором ПП Автотранс ЛЛС , уклав договір із представником ОСОБА_6 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в орендуостанньому. Проте він не доробив проекта, який був виготовлений в одному екземплярі та якого забрав цей представник з метою ознайомити свого довірителя. Крім того, він не засвідчив проект своїм електронним підписом. Електронний варіант проекту у ПП відсутній у зв'язку із не завершенням роботи по його виготовленню.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показала, що в період з 2011 року по 31.06.2016 вона працювала на посаді начальника Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції. До неї звертався ОСОБА_8 за консультацією щодо переліку необхідних документів для реєстрації спірних Договорів оренди землі. Проте така реєстрація службою не проводилась. На той час був чинним наказ Мін юсту № 240/5, відповідно до якого орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву не за місцем розташування об'єкта нерухомого майна, повинен був передати документи, що були отримані ним під час розгляду заяви, органу державної реєстрації прав за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна у строк не пізніше 5 робочих днів з дня прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Проте документи ОСОБА_6 надійшли поштовим відправленням приблизно через один місяць. Реєстраційна справа формувалась таким чином, що оригінали документів сканувалися та поверталися заявнику. Відповідальність за перевірку наданих документів покладалась на особу, яка прийняла рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації прав та їх обтяжень.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що він в період із грудня 2013 року по травень 2016 року працював у Державній інспекції сільського господарства Київської області на посаді начальника міжрайонного Бориспільського відділу контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства Київської області, яка провела перевірку законності відведення землі ОСОБА_6 для ведення СФГ, у результаті якої були встановлені порушення чинного законодавства України, які не були усунені Головним управлінням. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду не був належним чином оформлений, оскільки були відсутні всі необхідні документи, висновки та дозволи, обґрунтування розмірів земельних ділянок, зазначення бажаного їх місця розташування із засвідченням власним підписом ОСОБА_6 Земля повинна була виділятись єдиним масивом.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що предметом спору у справі є дві земельні ділянки для ведення фермерського господарства, розташовані на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, а саме, площею 38,4880 га, кадастровий номер якої НОМЕР_3, та площею 31,7267 га, кадастровий номер якої НОМЕР_2. Також два накази Головного управління від 04.04.2014 № КИ/3221955100:08:009/00017954 та № КИ/3221955100:10:008/00017955, два накази Головного управління від 31.10.2014 № 10-9032/15-14-сг та № 10-9037/15-14-сг, договір оренди землі від 25.01.2015, зареєстрований 12.06.2015 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22033462, номер запису про інше речове право 10018894), та договір оренди землі від 26.01.2015, зареєстрований 12.06.2015 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22033843, номер запису про інше речове право 10019230).

Наказами Головного управління від 04.04.2014 № КИ/3221955100:08:009/00017954 та № КИ/3221955100:10:008/00017955 ОСОБА_6 було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду орієнтовною площею 43 га та 42 га для ведення фермерського господарства на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області. В цих наказах від 04.04.2014 начальника Відділу Держземагенства у Згурівському районі зобов язано при наданні проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок забезпечити в установленому порядку розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на предмет погодження. Рекомендовано у встановленому законом порядку розробити та затвердити технічну документацію з їхньої нормативної грошової оцінки (т.1 а.с.165, 166). Оригінали цих наказів були оглянуті в судовому засіданні.

Зазначені накази прийнято Головним управлінням на підставі заяв ОСОБА_6 від 30.01.2014, викопіювання з кадастрової карти, копії диплома, паспорта та довідки про одержання ідентифікаційного номера.

Проте Головне управління на підставі даних системи АСД ДОК ПРОФ 3.0 , за допомогою якої здійснює облік вхідної та вихідної документації, повідомило прокурора про відсутність заяви ОСОБА_6 від 30.01.2014 до Головного управління (т.3 а.с.203).

Натомість матеріали справи містять заяви ОСОБА_6 від 04.04.2014 про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, орієнтовною площею 42 га та 43 га (т.3 а.с.73, 98).

У подальшому наказами Головного управління від 31.10.2014 № 10-9032/15-14-сг та 10-9037/15-14-сг, в порушення вимог ст. 7 Закону України Про фермерське господарство було затверджено проекти із землеустрою та передано ОСОБА_6 в оренду земельні ділянки площею 38,4880 га, кадастровий номер якої НОМЕР_3, та площею 31,7267 га, кадастровий номер якої НОМЕР_4, для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 49 років. Вартість спірних земельних ділянок загальною площею 70,2147 га становить 1871230,88 грн (т.1 а.с.33).

Ці порушення полягають в тому, що ОСОБА_6 не навів обґрунтування розмірів спірних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідності отримання таких площ земельних ділянок, не зазначив при цьому перспективи діяльності та розвитку фермерського господарства, зокрема не наведено доказів наявності матеріальних ресурсів, сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку землі, в тому числі наявності трудових ресурсів.

Надані під час розгляду справи 08.09.2016 Головним управлінням обґрунтування розмірів спірних земельних ділянок носять загальний характер та не містять підпису особи, яка його підготувала.

Відтак суд критично оцінює зазначені докази та не визнає їх належними, враховуючи також те, що надані суду Держсільгоспінспекцією, Відділом державної реєстрації речових прав та раніше самим Головним управлінням відповідні документи щодо спірних земельних ділянок взагалі не містили таких доказів (т.3 а.с.79, 104).

Тобто значну площу угідь надано без обґрунтування необхідності їх отримання, наявності сільськогосподарської техніки чи інших засобів обробітку та взагалі без з'ясування перспективи діяльності фермерського господарства, усупереч вимогам, передбаченим Законом № 973-ІV.

При вирішенні позовних вимог щодо законності рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального щодо до статті 123 ЗК України.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна відповідати вимогам, передбаченим частиною першою статті 7 цього Закону. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку зазначеним у заяві обставинам і фактам, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив розвитку фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 травня 2016 року при розгляді справи № 6-2903цс15, яка є обов'язковою для судів при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин (ч. 2 ст. 214 ЦПК України).

Ст. 7 Закону № 973-ІV у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, було встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Наказами від 31.10.2014 встановлено річну орендну плату за користування цими земельними ділянками в розмірі 5% від її нормативної грошової оцінки, оригінали цих наказів були оглянуті в судовому засіданні.

Проте інші копії цих наказів, зокрема надані Державною інспекцією сільського господарства в Київській області від 16.10.2015 у сканованому вигляді, Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Згурівського районного управління юстиції у складі копій реєстраційних справ, містять зазначення орендної плати в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки (т.1 а.с.148, 157, 187, т. 2 а.с.14).

Технічна документація з нормативної грошової оцінки 2-х земельних ділянок, що надані в оренду ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства в межах Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, не була затверджена у встановленому порядку, що вбачається із інформаційних листів Згурівської районної ради та Відділу Держгеокадастру (т.1 а.с.118, 120, т.2 а.с.100-101), оригіналу технічної документації за 2016 рік, яка була оглянута в судовому засіданні, та показань свідків - депутатів районної ради ОСОБА_10 та ОСОБА_11

У постанові від 11.05.2016, ухваленій у справі № 6-824цс16 щодо визнання недійсним договору оренди землі, Верховний Суд україни дійшов висновку: обовязок щодо орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням.

Для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід, установлений за затвердженими нормативами.

Враховуючи те, що забезпечення надходження грошей з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх правильного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, помилково вважати факт непроведення нормативної грошової оцінки в порядку, встановленому законодавством (ст.ст. 1, 13 Закону України Про оцінку земель ), суто формальною підставою для визнання спірного договору недійсним.

За замовленням представника ОСОБА_6 ПП Автотранс ЛЛС розпочало виготовлення проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Згурівської селищої ради в одному екземплярі, проте ця робота не була завершена. ПП Автотранс ЛЛС незавершені проекти землеустрою передало представнику замовника, тому на підприємстві вони відсутні (т.1 а.с.119). Цю обставину підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_16 як свідок у справі.

Ці проекти у Головному управлінні також не зберігаються (т.1 а.с.168, т.2 а.с.89).

Документація із землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок та копії договорів оренди цієї землі до Місцевого фонду документації із землеустрою Відділу Держгеокадастру не надходили, заява ПП Автотранс ЛЛС про державну реєстрацію спірних земельних ділянок у відділі відсутня (т.1 а.с.120, т.2 а.с.146, т.3 а.с.23-24).

Таким чином, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в орендуне були виготовлені у встановленому порядку, а відтак не підлягали затвердженню Головним управлінням.

Свідок ОСОБА_18, який працював на посаді начальника Державної інспекції сільського господарства Київської області міжрайонного Бориспільського відділу контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства Київської області (т.3 а.с.167, 168), також підтвердив, що земельні ділянка ОСОБА_6 виділені із численними порушеннями, про що було повідомлено Головне управління. Зокрема проект землеустрою не було належно оформлено у зв'язку із відсутністю всіх необхідних документів, висновків та дозволів, обґрунтування розмірів земельних ділянок, зазначення бажаного їх місця розташування із засвідченням власним підписом. Земля була виділена не єдиним масивом.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до Головного управління із заявами про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які розташовані не єдиним масивом, а знаходяться одна від одної на значній відстані.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 973-ІУ земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом, з розташованими на них водними джереами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Таку правову позицію висловив і Верховний Суд України в постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-2903цс15.

На підставі вищезазначених наказів між Головним управлінням в особі виконуючого обов'язки начальника цього Управління Мальованого А.М. та фізичною особою ОСОБА_6 25.01.2015 та 26.01.2015 всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства та вимог ст.ст. 13, 20, 21, ч. 2 ст. 23 Закону України Про оцінку земель було укладено договори оренди цих земельних ділянок. Від імені орендаря ОСОБА_6 спірні договори оренди підписав ОСОБА_8, який не мав на те повноважень, оскільки відповідна довіреність була посвідчена приватним нотаріусом лише 17.02.2015, тобто після укладення Договорів (т. 2 а.с.137).

Зазначені договори оренди 12.06.2015 були зареєстровані державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (рішення № 22033843 та № 22033462) з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки довіреністю Головного управління від 04.03.2015 ОСОБА_20 як заступника начальника Управління державного земельного кадастру було уповноважено здійснити від імені Головного управління державну реєстрацію права держави в особі Головного управління на спірні земельні ділянки, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні (т.1 а.с.163 - копія довіреності).

Проте ОСОБА_20 був призначений на цю посаду лише з 16.03.2015, до цього займав посаду головного спеціаліста (т.1 а.с.163-163а). Таким чином, вбачається, що довіреність ОСОБА_20 була видана з порушеннями.

Державну реєстрацію права держави в особі Головного управління на спірні земельні ділянки було проведено за заявою ОСОБА_20

Державну реєстрацію права оренди ОСОБА_6 на спірні земельні ділянки було проведено за заявою ОСОБА_8, що діяв на підставі довіреності від 17.02.2015.

Реєстраційні справи № 656825932219 та № 656762732219 на ці земельні ділянки було відкрито 11.06.2015, матеріали яких містять копії двох наказів від 31.10.2014 № 10-9032/15-14-сг та № 10-9037/15-14-сг, якими встановлено річну орендну плату за користування спірними земельними ділянками в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки (т.1 а.с.174-216, т.2 а.с.1-47).

До Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Згурівського районного управління юстиції у Київській області матеріали на спірні земельні ділянки надійшли від Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області 22.09.2015 (т.1 а.с.171-173), тобто з порушенням встановлених строків передачі цих матеріалів, що підтвердила свідок ОСОБА_17

Ні прокурор, ні інші особи, які беруть участь у справі, не надали на вимогу суду оригінали цих договорів з додатками, проекта землеустрою. На підставі ст. 137 ЦПК України суд вжив всіх можливих заходів щодо витребування їх оригіналів. Вбачається, що відповідач ОСОБА_6 мав оригінали цих Договорів, так як його представник пояснив, що вони були вилучені органами прокуратури у ОСОБА_6 Крім того, 26 лютого 2016 року Приватний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_21 засвідчила вірність копій з оригіналів договорів оренди землі від 25 січня 2016 року та від 26 січня 2015 року, укладених між Головним управлінням та ОСОБА_6 в особі його представника ОСОБА_8, актів встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та приймання передачі об єктів оренди, розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності, грошова оцінка якої не проведена на 25.01.2015 та 26.01.2015, викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області та кадастрових планів. Зазначені копії містяться у технічній документації з нормативної грошової оцінки двох земельних ділянок, що надані в оренду ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства в межах Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, 2016 року, яку було оглянуто у судовому засіданні. Зазначені обставини виключають сумніви щодо наявності оригіналів спірних Договорів.

Про існування цих Договорів оренди свідчать також реєстраційні справи, які містять скановані копії їх оригіналів.

Відтак судом беззаперечно встановлено, що спірні Договори укладалися.

Відповідач ОСОБА_6 не надав доказів створення ним фермерського господарства, наявності сільськогосподарської техніки чи інших засобів обробітку, сплати орендної плати та податків. Натомість прокурор надав Витяг з офіційного сайту Міністерства Юстиції України від 31.10.2016, із якого вбачається, що ОСОБА_6 є фізичною особою-підприємцем та відповідна його державна реєстрація проведена 29.10.2014 (т.3 а.с.199-202).

Статтею 8 Закону № 973-ІVпередбачено, що після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Законом України від 06.09.2012 № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності внесені зміни, зокрема, до статті 122 Земельного кодексу України, і відповідно до частини четвертої якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у власність або у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до п. 4.32 Положення про Головне управління Держземагенства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 за №852/21164, Головне управління Держземагенства в області передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

Пунктом 7 Положення про Головне управління Держземагенства в області передбачено, що Головне управління здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні органи Держземагенства України нижчого рівня та контролює їх діяльність.

Наказом Держземагенства України Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб від 28.02.2013 № 72 (в редакції на час виникнення спірних відносин) затверджені Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагенства в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб та Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагенства в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень з поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та/або внесення змін до них.

Згідно з розділом 2 Методичних рекомендацій (Рекомендаційних механізм прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою) при надходженні до територіального органу Держземагенства у області клопотання від зацікавленої особи в одержанні безоплатно у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідному територіальному органу рекомендовано безпосередньо у момент звернення здійснити реєстрацію клопотання у відповідності до вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242, а також рекомендується вносити відомості про реєстрацію клопотання до програмного забезпечення.

Після реєстрації клопотання щодо надання земельної ділянки у користування Головним управлінням Держземагенства у області у строк, що не перевищує двадцяти днів здійснюється перевірка інформації, визначеної пунктом 2.2 Методичних рекомендацій.

Якщо матеріали, додані до клопотання, відповідають вимогам чинного законодавства відповідний територіальний орган у строк, що не перевищує 5 днів, готує за допомогою програмного забезпечення проект наказу про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.

Відповідно до ч. 2 статті 173 ЗК України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Вбачається, що Головне управління видало накази про затвердження документації із землеустрою та передало в оренду ОСОБА_6 спірну земельну ділянку площею 38,4880 га без врахування Генерального плану забудови смт. Згурівка, оскільки відповідно до цього Плану зазначена земельна ділянка розташована в межах населеного пунку смт. Згурівка. Зазначені обставини були підтверджені показаннями свідка ОСОБА_14 та встановлені при огляді Генерального плану забудови смт. Згурівка, 1986 року, який є чинним (т.2 а.с.248).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до закону Генеральної схеми планування території України, схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (ч. 1 ст. 16 Закону № 3038-VI).

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого Генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною Генерального плану. Строк дії Генерального плану населеного пункту не обмежується (ст. 17 Закону № 3038-VI).

Генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими (п.п. 6 п. 1 Р. V Закону № 3038-VI).

Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності Українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами тощо.

Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 23 Закону України Про прокуратуру , зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор звернувся до суду на підставі перевірки, проведеної Держсільгоспінспекцією Київської області, яка є органом виконавчої влади, уповноваженим на реалізацію державної політки у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, проте не має повноважень звернення до суду щодо визнання незаконними рішень органів державної влади. За результатами такої перевірки цей орган встановив порушення вимог земельного законодавства при наданні дозволів Головним управлінням на розроблення проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду, які не було усунено (т.1 а.с.34-42 - копії повідомлень та клопотання).

Держсільгоспінспекція Київської області надала пакет сканованих документів, на підставі яких проводилась перевірка, з яких вбачається, що проекти землеустрою не містили обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, висновків органів містобудування та архітектури, земельні ділянки виділені не єдиним масивом та накази видані з перевищенням повноважень та порушення норм чинного законодавства (т.1 а.с.34-42, 131-157).

Суд не приймає як належний доказ показання свідка ОСОБА_22, оскільки він не є законним землекористувачем земельної ділянки та обробляв її самоправно, що вбачається з його показань.

На підставі ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяв всебічному і повному з ясуванню обставин справи: роз'яснював особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджав про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, оглянувши оригінали спірних наказів, технічну документацію з нормативно-грошової оцінки, довіреність, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, так як в судовому засіданні доведено, що Головне управління видало два накази від 04.04.2014 за відсутності звернення ОСОБА_6 від 30.01.2014, його доводів на обґрунтування розміру земельних ділянок з урахуванням перспектив розвитку фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових та матеріальних ресурсів, що призвело до створення передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання ОСОБА_6 як приватним суб'єктом в користування земель державної та комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів. Проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в орендуне були виготовлені. Договори оренди землі були укладені від імені ОСОБА_6 не уповноваженою ним особою. Реєстрація цих Договорів була проведена від імені Головного управління також не повноважною особою. Одна із земельних ділянок розташована в межах населеного пункту.

Вбачається, що земельні ділянки підлягають поверненню державі в особі Головного управління Держземагенства у Київській області, яке відповідно до чинного законодавства повноважне передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

При пред'явленні позову позивач сплатив в дохід держави судовий збір у розмірі 39092,46 грн (т.1 а.с.1).

Підлягає стягненню із Головного управління на користь Прокурори Київської області, сплачений судовий збір в розмірі 11024,00 грн (1378,00 грн х 8) - вимоги немайнового характеру, із ОСОБА_6 - в розмірі 28068,46 грн - вимоги майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про фермерське господарство , ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57, 60, 74, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відділ Держагеокадастру у Згурівському районі Київської області, Згурівська районна державна адміністрація Київської області про визнання недійсними наказів та договорів оренди земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації задовольнити повністю.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 04.04.2014 № КИ/3221955100:08:009/00017954 про надання ОСОБА_6 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 43,0000 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 04.04.2014 № КИ/3221955100:10:008/00017955 про надання ОСОБА_6 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 42,0000 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 31.10.2014 № 10-9032/15-14-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_6 на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, площею 38,4880 га, кадастровий номер якої НОМЕР_3, для ведення фермерського господарства.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 31.10.2014 № 10-9037/15-14-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_6 на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, площею 31,7267 га, кадастровий номер якої НОМЕР_2, для ведення фермерського господарства.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Київській області та ОСОБА_6 від 25.01.2015, зареєстрований 12.06.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22033462, номер запису про інше речове право 10018894).

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Київській області та ОСОБА_6 від 26.01.2015, зареєстрований 12.06.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22033843, номер запису про інше речове право 10019230).

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Київській області та ОСОБА_6 від 25.01.2015 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22033462, номер запису про інше речове право 10018894).

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Київській області та ОСОБА_6 від 26.01.2015 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22033843, номер запису про інше речове право 10019230).

Зобов'язати ОСОБА_6 повернути державі земельні ділянки, площею 38,4880 га, кадастровий номер якої НОМЕР_3, та площею 31,7267 га, кадастровий номер якої НОМЕР_2, розташовані на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, загальною вартістю 1 871 230 грн 88 коп.

Стягнути із Головного управління Держгеокадастру у Київській області, 03115, м. Київ, вулиця Серпова, 3/14, код ЕДРПОУ 39817550, на користь Прокурори Київської області, 01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2 Код ЕДРПОУ 02909996, сплачений судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 11024 (одинадцять тисяч двадцять чотири) грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_6, жителя АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Прокурори Київської області, 01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЕДРПОУ 02909996, сплачений судовий збір в розмірі 28068 (двадцять вісім тисяч шістдесят вісім) грн 46 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2017 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО