Постанова

від 10.02.2017 по справі 826/14063/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 10 лютого 2017 року                                                    № 826/14063/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2016 №00032615130101 ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2016 №00032615130101. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014.   Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ТОВ "Мелленіум білд", ПП "Калотта", ПП "ЛПТ-торг", ТОВ "Протектід", ТОВ "Зевс-Буд", ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко" , які мали реальний характер та за якими було отримано товар і послуги використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та надав додаткові усні пояснення. Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 8/26-15-13-01-01/31087909 від 23.12.2015 інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки відповідачем наведено не було. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог. Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України  суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні. Під час судового розгляду справи, суд,- В С Т А Н О В И В: В період з 26.11.2015 по 16.12.2015 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014. За результатами перевірки складено акт № 8/26-15-13-01-01/31087909 від 23.12.2015, яким, зокрема, встановлено порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 745 026,00 грн. 12.01.2016 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №00032615130101, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 117 539,00 грн.   Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін. При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем  та контрагентами ТОВ "Мелленіум білд", ПП "Калотта", ПП "ЛПТ-ТОРГ", ТОВ "Протектід", ТОВ "Зевс-Буд", ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів. Суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій. З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини за договорами про надання послуг з ТОВ "Зевс-Буд" № 0206-1 від 02.06.2014 та ПП "ЛПТ-ТОРГ" № 20140802 від 01.08.2014. На підтвердження акту отримання послуг за вказаними договорами позивачем надано суду копії вказаних договорів, актів здачі - приймання виконаних роті (надання послуг). В періоді щодо якого проводилась перевірка позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини з договорами поставки з  ТОВ "Мастербід" № 201406021 від 02.06.2014, ПП "Фіто груп і Ко" № 2808/1 від 28.08.2014 та ПП "Калотта" № 010420141 від 01.04.2014. №010420141 від 14.04.2014. Позивачем на підтвердження факту отримання товару за вказаними договорами надано суду копії вказаних договорів, видаткових накладених, товарно - транспортних накладених. На підтвердження факту використання товару отриманого від ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко" та ПП "Калотта" позивачем надано суду копії акту списання товарів.   З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини за договорами про надання посередницьких послуг № 030320141 від 03.03.2014 з ТОВ "Мелленіум білд", №26051 від 26.04.2014 з ТОВ "Протектід" . На підтвердження факт отримання послуг за вказаними договорами позивачем надано суду копії зазначених договорів, актів надання послуг, та копії первинних документів щодо правовідносин з контрагентами щодо яких було отримано посередницькі послуги від    ТОВ "Мелленіум білд", №26051 від 26.04.2014 з ТОВ "Протектід". Крім того,  видами діяльності позивача за КВЕД є "46.43 оптова торгівля побутовими електротоварами і електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення", "46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням приладдям до нього ", "46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва", 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля", а отже товар та послуги отримані позивачем від ТОВ "Мелленіум білд", ПП "Калотта", ПП "ЛПТ-ТОРГ", ТОВ "Протектід", ТОВ "Зевс-Буд", ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко" у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку. На підтвердження факт здійснення оплати за послуги та товари отримані від  ТОВ "Мелленіум білд", ПП "Калотта", ПП "ЛПТ-ТОРГ", ТОВ "Протектід", ТОВ "Зевс-Буд", ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко" позивачем надано суду копії банківських виписок. Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "Мелленіум білд", ПП "Калотта", ПП "ЛПТ-ТОРГ", ТОВ "Протектід", ТОВ "Зевс-Буд", ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко" не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ними не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем  та контрагентами ТОВ "Мелленіум білд", ПП "Калотта", ПП "ЛПТ-ТОРГ", ТОВ "Протектід", ТОВ "Зевс-Буд", ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко". Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Частиною першою статті 43 Господарського кодексу України встановлено, що  підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Статтею 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;  вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд. Таким чином, підприємство самостійно вирішує які послуги, в який період, по яких цінах та в кого купувати, а органи державної влади та їх посадові особи не можуть втручатися в господарську діяльність підприємця, зокрема надавати оцінку його ефективності діяльності. Посилання відповідача на факт скасування реєстрації платників податку на додану вартість ТОВ "Мелленіум білд", ПП "Калотта", ПП "ЛПТ-ТОРГ", ТОВ "Протектід", ТОВ "Зевс-Буд", ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко" не приймаються судом до уваги з огляду на те, що зазначені факти мали місце вже після здійснення вказаними підприємствами фінансово - господарських взаємовідносин з позивачем. Щодо посилань відповідача на допущення позивачем недоліків в оформленні ТТН та відсутність детальних калькуляцій суд звертає увагу на наступне. Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 у справі № 826/6697/14. З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ "Мелленіум білд", ПП "Калотта", ПП "ЛПТ-ТОРГ", ТОВ "Протектід", ТОВ "Зевс-Буд", ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко" суду не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами мали реальний товарний характер. Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України. Підпунктом “а” пункту  198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Мелленіум білд", ПП "Калотта", ПП "ЛПТ-ТОРГ", ТОВ "Протектід", ТОВ "Зевс-Буд", ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко"  в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування  податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування   по операціях з ТОВ "Мелленіум білд", ПП "Калотта", ПП "ЛПТ-ТОРГ", ТОВ "Протектід", ТОВ "Зевс-Буд", ТОВ "Мастербід", ПП "Фіто груп і Ко". Також, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі “Булвес” АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов - задовольнити повністю. 2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення  Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №00032615130101 від 12.01.2016. 3.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек" (03061, м. Київ, пр-т Відрадний, буд. 95Є, код ЄДРПОУ 31087909) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 16763,09 грн. (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят три  грн. 09 коп.). Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                               О.П. Огурцов