Ухвала

від 09.02.2017 по справі 922/4758/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" лютого 2017 р.Справа № 922/4758/16 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства А.М.Б. , 61177, м. Харків, вул. Іжевська, 22-а, код ЄДРПОУ 22723288, поштова адреса: 61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 3;

до відповідача - 1 Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 46;

відповідача - 2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 64701, АДРЕСА_1,

за участю представників сторін:

позивача - Крячка О.В. (угода про надання адвокатом правової допомоги від 03.09.2012);

відповідача - 1 - Фесун О.М. (довіреність №658 від 03.01.2017);

відповідача - 2 - ОСОБА_5 (довіреність б/н від 01.03.2013);

третьої особи - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 30.11.2016).

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство А.М.Б. звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - 1 Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області та відповідача - 2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсною незалежну оцінку вартості об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. Г-1 загальною площею 159,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить АТ А.М.Б. на праві власності, визначену суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та оформлену звітом №1863/16 про незалежну оцінку станом на 20 грудня 2016 року у ході виконавчого провадження №52232255.

Свої вимоги обґрунтовує невідповідністю вимогам законодавства проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежної оцінки вартості нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. Г-1 загальною площею 159,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та належить АТ А.М.Б. на праві власності, що була призначена постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 24.10.2016 у межах зведеного виконавчого провадження №52232255. Здійснюючи правове обґрунтування посилається на ст.ст.11, 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , ч.5 ст.57 Закону України Про виконавче провадження , Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 №1440

Ухвалою суду від 03.01.2017 порушено провадження у справі.

Позивач разом із позовною заявою подав до суду клопотання про забезпечення позову (вх. 4758/16), в якому просив зупинити реалізацію та передачу на реалізацію арештованого майна - нежитлової будівлі літ. Г-1 загальною площею 159,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та належить АТ А.М.Б. на праві власності, в ході виконавчого провадження №52232255.

Через канцелярію суду позивачем було подано додаткові пояснення до клопотання про забезпечення позову (вх. №3711 від 06.02.2017) які було досліджено судом та долучено о матеріалів справи.

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що спірна оцінка майна проводилась за ініціативи державного виконавця, маючи на меті передачу майна за цією оцінкою на реалізацію. У зв'язку із чим майно може бути передано на реалізацію за заниженою оцінкою відповідно до спірного звіту про оцінку, незважаючи на судовий розгляд позову про недійсність оцінки. У разі якщо в ході реалізації майно буде відчужено сторонній особі, його неможливо буде повернути та реалізувати за справедливою оцінкою. Зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення судом реалізації та передачі на реалізацію арештованого майна є цілком співмірним із заявленими позивачем вимогами і спрямовано виключно на те, щоб унеможливити на період вирішення спору реалізацію майна на підставі оскаржуваної оцінки. Збалансованість інтересів сторін у даному випадку забезпечується тим, що у разі реалізації майна боржника за оцінкою, що може бути визнана судом недійсною, призведе до додаткового порушення прав стягувачів унаслідок необхідності повернення ситуації в первісний стан. Якщо оцінка занижена, то стягувачі отримають при реалізації майна менше, ніж могли б, а також у боржника є ще майно, якого не стосуватимуться запропоновані заходи забезпечення. При цьому якщо майно буде реалізовано до того як по справі буде винесено рішення, то у разі задоволення позову будуть порушені права як боржника, так і стягувачів, і набувача даного майна, оскільки вони будуть змушені вчиняти заходи по поверненню первісного стану і понесуть збитки. Позивач вважає, що вказаний захід забезпечення позову спрямований на унеможливлення спричинення збитків усім учасникам виконавчого провадження у разі, якщо майно буде реалізовано за спірною оцінкою до того, як по справі буде винесено рішення. Здійснюючи правове обґрунтування посилається на ч.5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 09.02.2017 клопотання про забезпечення позову підтримав, просив задовольнити із підстав, зазначених у клопотанні та у додаткових поясненнях до клопотання (вх. №3711 від 06.02.2017).

На запитання суду про який саме захід забезпечення позову, передбачений ст.67 ГПК України, вказано у клопотанні, представник позивача відповів, що під зупиненням реалізації та зупиненням передачі на реалізацію майна він розуміє такий засіб забезпечення позову як заброна відповідачеві вчиняти певні дії.

Представники відповідачів та третьої особи проти задоволення клопотання заперечували.

Розглянувши подане позивачем разом із позовною заявою клопотання про забезпечення позову, вислухавши думки учасників процесу, суд виходить з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться зведене виконавче провадження №52232255 з примусового виконання наказів господарського суду Харківської області, боржником за якими є акціонерне товариство А.М.Б. .

У межах вказаного зведеного виконавчого провадження було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна.

ФОП ОСОБА_2 було зроблено звіт про оцінку майна, відповідно до якого початкова вартість нежитлової будівлі літ. Г-1 заг. площею 159, 10 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (Котлова), що належить АТ А.М.Б. без ПДВ складає 436000,00 грн., що і оскаржується позивачем.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частиною 1 ст. 67 ГПК України передбачено перелік заходів забезпечення позову. Так, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч.ч. 10, 11 ст.67 ГПК України закріплено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.

В абз.2, 3 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Абз.5 п.1 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що господарським судам слід мати на увазі, що наведений у

статті 66 ГПК перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову, так само як і передбачений статтею 67 ГПК перелік цих заходів (частини перша і п'ята останньої із зазначених статей), є вичерпними.

У абз.3 п. 3 вказаної Постанови закріплено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням

співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, предметом позову є визнання незалежної оцінки нерухомого майна недійсною, а саме оцінки нежитлової будівлі літ. Г-1 загальною площею 159,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, при цьому позивач просить вжити захід забезпечення позову - зупинення реалізації та передачі на реалізацію вказаного майна, проте позивачем не доведено, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в разі задоволення позовних вимог.

Проте незалежно від результатів вирішення господарським судом спору в даній справі видача наказу та примусове виконання рішення за вищевказаними позовними вимогами не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій.

Отже, з урахуванням предмету позовних вимог, очевидною є відсутність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову в даному випадку суперечить змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на обставини справи є безпідставним.

Водночас, суд зазначає, що обраний позивачем захід забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 67 ГПК України, так як не є ні забороною відповідачеві вчиняти певні дії, не є ні забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; не є ні зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, у звязку із чим не передбачений законодавцем як захід забезпечення позову, вичерпний перелік яких передбачений у ч.2 ст.67 ГПК України.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що такий захід забезпечення позову як зупинення реалізації та передачі на реалізацію майна не передбачений ст.67 ГПК України, а вказаний у ній перелік заходів є вичерпним, враховуючи відсутність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі, суд відмовляє у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача - акціонерного товариства А.М.Б. про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

3. Відповідно до ч.2 ст.106 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.А. Новікова