Рішення

від 09.02.2017 по справі 923/69/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року Справа № 923/69/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Нижньосірогозького районного центру зайнятості, смт Нижні Сірогози Херсонської області

до Іванівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Херсонської області, смт Іванівка Херсонської області

про стягнення 15864 грн. 79 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №13-02-76/17 від 06.02.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 566/10 від 08.02.2017.

Нижньосірогозький районний центр зайнятості (позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Іванівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Херсонської області (відповідач) про стягнення 15864 грн. 79 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 7, п. 2 ст. 8, абз. 2 ч. 4 ст. 35, ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пп. 2, 8 ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.01.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 09.02.2017.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в його задоволенні, з підстав, які вказано у відзиві на позов.

Представник відповідача до початку судового засідання надав клопотання про припинення розгляду справи, оскільки вважає, що зазначений спір непідвідомчий господарському суду, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд відхиляє заяву відповідача про припинення провадження позовних вимог, оскільки справи про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання, розглядаються за правилами господарського судочинства на підставі нищенаведенного.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об особою, яка її завдала.

З наведеного слідує, що відносини щодо стягнення матеріальної шкоди завданої центру зайнятості внаслідок безпідставно виплачених коштів на підставі вищенаведених норм за своєю правою природою є цивільно-правовими.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому чи іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюванних прав і охоронюваних законом інтересів, а так для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами частини 3 статті 22 Закону України Про судоустрій та статус суддів місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесена процесуальним законом до їх підсудності.

Враховуючи викладене, за суб'єктним складом сторін та суттю спору, зазначені позовні вимоги підлягають розгляду господарськими судами порядку, визначеному Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

22.04.2016 до Нижньосірогозького районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулася громадянка ОСОБА_3, якій на підставі її особистої заяви 22.04.2016 прийнято рішення надати статус безробітного (наказ № НТ160426); 29.04.2016 призначено допомогу по безробіттю (наказ №НТ160429), а з 01.05.2016 розпочато її виплату (наказ № НТ160504).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016 по справі №821/596/16 (та додатковою постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 по справі №821/596/16) ОСОБА_3 поновлена на посаді головного спеціаліста з ведення електронних реєстрів в управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01 квітня 2016 з 01 квітня 2016.

На виконання зазначених постанов Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016 по справі №821/596/16 та додаткової постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 по справі №821/596/16 наказом Іванівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області від 03.11. 2016 № 57-0 ОСОБА_3 поновлено на попередній роботі на посаді головного спеціаліста з ведення електронних реєстрів з 01 квітня 2016 року та визнано такою, що приступила до роботи з 04 листопада 2016 року.

Нижньосірогозьким районним центром зайнятості 04 листопада 2016 року прийнято рішення про припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_3 (наказ від 11.04.2016 №НТ161104) з 29.04.2016 та припинення реєстрації безробітної з 22.04.2016 у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.

Таким чином, з моменту поновлення на роботі (01.04.2016) ОСОБА_3 перейшла до категорії зайнятого населення, втративши право на статус безробітного, а отже, і право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття (виплаченого в період з 01.05.2016 по 23.10.2016) в сумі 15 864,79 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 79 коп.).

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 статті 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 № 1533-111 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується з роботодавця.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1055 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного Фонду України та на виконання наказу Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 31.12.2015 №161 Про заходи у зв'язку з реорганізацією деяких підвідомчих управлінь Фонду області утворене Іванівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області . Таким чином, Іванівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області.

Виходячи з цього, Нижньосірогозьким районним центром зайнятості до Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області направлено попередження від 14.11.2016 №13-02-728/16, згідно з якою запропоновано добровільно повернути кошти виплаченого соціального забезпечення ОСОБА_3 протягом місяця від дня отримання поштового відправлення. Представником юридичної особи лист був отриманий 23.11.2016 про що свідчить відмітка в повідомленні про вручення поштового відправлення. На день подання позову зазначена сума коштів не повернуті.

Згідно п. 12 Положення про державну службу зайнятості центральний апарат Служби, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи і печатки із зображенням Державного ОСОБА_1 України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом згідно з ЄДРПОУ, інші печатки т штампи (за потреби).

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державно політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їх прав на соціальний захист від безробіття, основні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються положеннями Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 року № 5067-VI зі змінами та доповненнями (надалі - Закон № 5067) та Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ зі змінами та доповненнями (надалі - Закон № 1533), в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Статтею 7 Закону №1533 передбачені види забезпечення та соціальі послуги, до яких зокрема відносяться допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, установах, організаціях.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №5067 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону №5067 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) статус безробітного надається зазначен у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до абзацу одинадцятого підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198, Центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Згідно ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Поновлення на роботі - це відновлення працівника на колишній роботі і на колишній посаді у разі його незаконного звільнення.

Питання, пов'язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 №58, зокрема: визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним. Так, поновлення на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка відповідно до цього рішення, визнається недійсною.

Таким чином, працівники, звільненні без законних підстав та поновленні на роботі за рішенням суду, фактично відносяться до категорії зайнятого населення, що дає право центру зайнятості звернуться до суду на підставі ст. 4 Закону України Про зайнятість населення та частини четвертої ст. 35 Закону Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , а саме: із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до абзацу першого частин третьої та четвертої ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 1533-ІІІ від 02.03.2000 (далі - Закон 1533) достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду. Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті. Із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно вказаної вище правової позиції та у зв'язку з тим, що позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору, судовий збір не стягується.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Іванівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Херсонської області (75401, Херсонська обл., смт Іванівка, вул. Іванівська, 34, код ЄДРПОУ 40362162) на користь Нижньосірогозького районного центру зайнятості (74701, Херсонська обл., смт Нижні Сірогози, вул. Височина, буд. 23, ідентифікаційний номер - 21295413) - 15864 грн 79 коп. основного боргу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.02.2017

Суддя Л.М. Немченко