Ухвала

від 08.02.2017 по справі 816/1976/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 р.Справа № 816/1976/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача Нечитайло Л.О.

представника відповідача Телятник Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2016р. по справі № 816/1976/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" до Державної екологічної інспекції у Полтавській області про скасування пунктів припису,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава", звернувся з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати пункти 4, 6-9 припису №05-05-23-20 від 29.09.2016 року відповідача. (а.с.4-9)

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність, нормативну необґрунтованість та неправомірність пункту 4 припису від 29.09.2016 №05-05-23-20 з огляду на відсутність у екологічної інспекції права вимагати від суб'єктів господарювання пред'явлення для перевірки договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, та застосовувати до них штрафні санкції за відсутність вказаного договору до моменту затвердження Кабінетом Міністрів України постанови, яка б регулювала порядок і правила проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів. Також зауважує, що згідно з чинним законодавством України у екологічної інспекції відсутні повноваження щодо перевірки порядку отримання суб'єктами господарювання земельних ділянок у власність та користування, як наслідок, пункти 6-9 припису від 29.09.2016 №05-05-23-20 винесені необґрунтовано та підлягають скасуванню

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2016р. по справі № 816/1976/16 задоволено адміністративний позов ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава": (а.с.123-129)

- визнано протиправними та скасовано пункти 4, 6, 7, 8, 9 припису Державної екологічної інспекції в Полтавській області №05-05-23-20 від 29.09.2016 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 38019348) судові витрати, понесені ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава" (код ЄДРПОУ 35193242) у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1378,00 грн.

На зазначену постанову суду відповідачем, Державною екологічною інспекцією у Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2016р. по справі № 816/1976/16 та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава" . (а.с.134-136)

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що наявність договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоровю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів передбачено положеннями Закону України Про пестициди і агрохімікати . При цьому, відсутність порядку проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за таку шкоду свідчить лише про наявність підстав для продовження терміну виконання відповідного пункту припису відповідача.

Також, відповідач в апеляційній скарзі відмічає, що положеннями Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено повноваження Держекоінспекції щодо здійснення державного контрол.ю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава" зареєстровано в якості юридичної особи. (а.с.27-81)

На підставі наказу Державної екологічної інспекції в Полтавській області від 02.09.2016 №191/01-03 "Про проведення планового заходу (перевірки) ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава" (а.с. 89) та направлення на перевірку від 02.09.2016 №191/01- 01-14 (а.с. 90) у період з 05.09.2016 по 23.09.2016 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області Симоненко Д.О проведено перевірку дотримання ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт №191/01-01-14 (а.с.13-26, 91-97).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 29.09.2016 складено припис №05-05-23-20 (а.с.10-12, 98-99), оскаржуваними пунктами 4, 6-9 якого зобов'язано позивача:

- укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

- представити до Держекоінспекції рішення (розпорядження) органу місцевого самоврядування (виконавчої влади) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 7,0172 га та 9,2099 га під об'єктами нерухомого майна (знаходяться у власності ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава") та розташовані за адресами: Полтавська область, Зіньківський район, с. Тарасівка, вул. Тракторна, 41 та вул. Тракторна, 42;

- представити до Держекоінспекції проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 7,0172 га та 9,2099 га під об'єктами нерухомого майна (знаходяться у власності ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава") та розташовані за адресами: Полтавська область, Зіньківський район, с. Тарасівка, вул. Тракторна, 41 та вул. Тракторна, 42;

- представити до Держекоінспекції рішення (розпорядження) органу місцевого самоврядування (виконавчої влади) щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 7,0172 га та 9,2099 га під об'єктами нерухомого майна (знаходяться у власності ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава") та розташовані за адресами: Полтавська область, Зіньківський район, с. Тарасівка, вул. Тракторна, 41 та вул. Тракторна, 42, та надання земельних ділянок у власність/користування ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава";

- представити до Держекоінспекції документи, що посвідчують право власності/користування ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава" земельними ділянками площами 7,0172 га та 9,2099 га під об'єктами нерухомого майна (знаходяться у власності ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава") та розташовані за адресами: Полтавська область, Зіньківський район, с. Тарасівка, вул. Тракторна, 41 та вул. Тракторна, 42.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на відсутність належним чином затвердженого Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, не можуть бути реалізовані й положення статті 11 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" щодо обов'язкового страхування господарської діяльності у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів. Крім того, суд відмітив, що в матеріалах справи наявні докази звернення позивача до відповідних страхових компаній з метою здійснення відповідного виду страхування. Однак, такими страховими компаніями було повідомлено про неможливість проведення такого виду страхування у зв'язку з відсутністю належним чином затвердженого Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що до повноважень екологічної інспекції не відносяться обов'язки по перевірці дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства при оформленні ними права власності на земельні ділянки, а також права користування земельними ділянками, що є однією із складових права власності.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, проведеною перевіркою зафіксовано, в тому числі, на підставі наданої товариством інформації здійснення робіт із пестицидами, які вносилися останнім на поля, що перебувають в його користуванні. При цьому, на момент перевірки у товариства договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, був відсутній.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичнх осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава" здійснює такі види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; розведення великої рогатої худоби молочних порід; розведення свиней; допоміжна діяльність у рослинництві; допоміжна діяльність у тваринництві; виробництво м'яса (а.с. 29-37).

На підтвердження здійснення позивачем робіт з пестицидами та агрохімікатами, відповідачем надано до матеріалів справи копію листа Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.09.2016 року №01-27/1388, копії допусків на право роботи з пестицидами і агрохімікатами, довідку про застосовані з 05.09.2013 по 05.09.2016 років на полях пестициди (а.с.101-103).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України Про пестициди і агрохімікати , господарська діяльність у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів підлягає обов'язковому страхуванню, умови та порядок якого визначаються законодавством.

Статтею 7 Закону України "Про страхування", визначено перелік видів обов'язкового страхування, серед якого з поміж іншого, є певні види страхування, які можна віднести до обов'язкового "екологічного страхування", а саме: страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Згідно з ч.2 ст. 7 Закону України Про страхування , для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва у відповідності до Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності розглянуто проект Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів .

12 листопада 2012 року за результатами розгляду проекту Державної службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення №732 Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта .

Колегія суддів звертає увагу, що як на час проведення перевірки ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава", так і на час розгляду даної справи у суді, не були належним чином затверджені відповідні Порядок і правила проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 12.10.2016 року №8458/13-11, в якому повідомлено список страхових компаній, які мають ліцензії на здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоровю людей під час зберагіння та застосування пестицидів і агрохімікатів (а.с.117-118).

Однак, в матеріалах справи також містяться листи відповідних страхових компаній (а.с.114-116), якими повідомлено, що у зв'язку із не затвердженням відповідних Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, відсутня можливість здійснити цей вид обов'язкового страхування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, не можуть бути реалізовані вимоги ст.11 Закону України Про пестициди і агрохімікати щодо обов'язкового страхування господарської діяльності у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, оскільки умови та порядок цього страхування не визначені законодавством.

Також, проведеною перевіркою зафіксовано, що у використанні позивача за адресами: Полтавська область, Зіньківський район, с. Тарасівка, вул. Тракторна, 41 та вул. Тракторна, 42 - знаходяться дві земельні ділянки площами 7,0172 га та 9,2099 га під об'єктами нерухомого майна, які заходяться у власності товариства. Товариство неодноразово зверталося до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищезазначених земельних ділянок, проте отримувало відмову по даному питанню. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 (справа №816/4232/14) зобов'язано ГУ Держземагентства у Полтавській області повторно розглянути клопотання ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава" про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначених земельних ділянок. Разом з тим, рішення (розпорядження) органу місцевого самоврядування (виконавчої влади) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, рішення (розпорядження) органу місцевого самоврядування (виконавчої влади) щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок у власність/користування, документів, що посвідчують право власності/користування земельними ділянками товариством на перевірку не надано. (а.с.21-22, 104)

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Положеннями п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Відповідно до ч.1 ст.5 даного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

При цьому, приписами п.1 ч.2 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

За змістом статті 1 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно із ч.ч.1, 2 та 3 ст.16 даного Закону управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про використання та охорону земель.

При цьому, згідно із ч.1 ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Положеннями абз.2, 4 п."а" ч.1 ст.6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а також додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до абз.8 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" вирішено ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Положеннями ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача.

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2016р. по справі № 816/1976/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13 лютого 2017 року.

Головуючий суддя (підписЛях О.П. Судді (підпис (підпис Старосуд М.І. Яковенко М.М.