Вирок

від 14.02.2017 по справі 152/1485/16-к

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1485/16-к

1-кп/152/4/17

В И Р О К

іменем України

14 лютого 2017 року Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

першого заступника керівника

Жмеринської місцевої

прокуратури - ОСОБА_1,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого

ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді Вінницької області в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 А, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, раніше судимого - 20.12.2002 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців з випробуванням та іспитовим строком на два роки; 15.12.2003 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки вісім місяців; 04.12.2009 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч.3 ст.185; ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки два місяці; 14.02.2013 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.ч.2, 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців; 02.09.2016 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, кримінальне провадження щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020360000336 17.09.2016 року,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки та жительки с. Лука Мовчанська Жмеринського району Вінницької області, вул. Жовтнева, 30 А, українки, громадянки України, не працюючої, одруженої, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимої - 29.08.2006 року Томашпільським районним судом Вінницької області за ст.297 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на один рік; 04.12.2009 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч.3 ст.185; ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки один місяць з випробуванням та іспитовим строком на два роки; 08.11.2012 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст.190, ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки з випробуванням та іспитовим строком на два роки; 26.12.2012 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з випробуванням та іспитовим строком на три роки; 14.02.2013 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців, звільненої 16.10.2015 року на підставі ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.07.2014 року з Качанівської виправної колонії (№54) після відбування строку покарання,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, кримінальне провадження щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201602030000336 17.09.2016 року,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи раніше судимим за вчинення крадіжок, та маючи незняту і непогашену в передбаченому законом порядку судимість за вчинення крадіжок, повторно скоїв умисні злочини, пов'язані з таємним викраденням чужого майна, а саме: 15.05.2016 року в обідню пору доби, перебуваючи в будинку своєї бабусі - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, що знаходиться в с. Перепільчинці Шаргородського району Вінницької області на вул. Гагаріна, 15, знаючи, що остання отримала пенсійну виплату, вирішив вчинити крадіжку грошей. Приблизно о 15 годині того ж дня, дочекавшись, коли ОСОБА_5 вийшла з будинку, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів, обшукав будинок, де під лавкою у чоботі виявив та повторно викрав грошові кошти в сумі 1500 грн., після чого покинув місце злочину - будинок ОСОБА_5, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд. При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 заподіяв збитку ОСОБА_5 на загальну суму 1500 грн.

Крім того, продовжуючи скоювати злочини, 19.07.2016 року приблизно о 03 годині обвинувачений ОСОБА_2 та обвинувачена ОСОБА_3, раніше судима за вчинення крадіжок та має незняту і непогашену в передбаченому законом порядку судимість за вчинення крадіжок, проходячи по вул. Садовій в с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області в напрямку с. Лука Мовчанська Жмеринського району Вінницької області, побачивши за кам'яним парканом біля приміщення хліва на подвір'ї домогосподарства під №32 на вул. Садовій, що належить ОСОБА_6, велосипед, вирішили його викрасти. Переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розподіливши між собою дії, спрямовані на вчинення крадіжки, підійшли до паркану, після чого обвинувачений ОСОБА_2 переліз через паркан на подвір'я, а обвинувачена ОСОБА_3 залишилася біля паркану спостерігати за навколишньою обстановкою. Взявши велосипед, що знаходився біля приміщення хліва, обвинувачений ОСОБА_2 передав його через паркан на вулицю, де знаходилася обвинувачена ОСОБА_3, та переліз на вулицю через паркан, після чого обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умисно, таємно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, повторно викрали велосипед Салют синього кольору вартістю 700 грн., розпорядившись викраденим на власний розсуд. При цьому, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли збитку ОСОБА_6 на суму 700 грн.

Також, продовжуючи скоювати злочини, обвинувачений ОСОБА_2 та обвинувачена ОСОБА_3 10.09.2016 року, перебуваючи в с. Андріївка Шаргородського району Вінницької області, вирішили скоїти крадіжку продуктів харчування та інших товарів із магазину, що належить ССТ Соснівське і знаходиться на вул. Терешкової, 1. Приблизно о 22 годині 10.09.2016 року обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, розподіливши між собою дії, спрямовані на вчинення крадіжки, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, підійшли до приміщення магазину, що належить ОСОБА_7 ССТ, після чого обвинувачений ОСОБА_2 розбив віконне скло, розпиляв прути металевої решітки та зробив отвір, через який у приміщення магазину проникла обвинувачена ОСОБА_3, яка, виявивши на полицях продукти харчування та інші товари, частину їх склала у поліетиленові пакети та передала через отвір у вікні обвинуваченому ОСОБА_2, котрий знаходився зовні біля вказаного вікна. Таким чином, обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з приміщення магазину ОСОБА_7 ССТ умисно, таємно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, повторно, викрадено: 40 пачок цигарок Прилуки червоні вартістю 16,80 грн. за одну пачку на суму 672 грн.; 30 пачок цигарок Бонд синій вартістю 15,80 грн. за одну пачку на суму 474 грн., 15 пачок цигарок Честер вартістю 21 грн. за одну пачку на загальну суму 315 грн.; 2 пачки цигарок Ністра вартістю по 10 грн. за кожну на суму 20 грн.; 8 пачок цигарок Стренг вартістю по 15,80 грн. за кожну на суму 126,40 грн.; 4 ліхтарики Космос вартістю 45,5 грн. кожен на суму 180 грн.; 16 пачок мила Дуру вартістю по 15,80 грн. кожна на суму 252,80 грн.; 5 пачок мила Люкс вартістю по 8,5 грн. кожна на суму 42,50 грн.; 3 пачки мила Флора вартістю по 8 грн. кожна на суму 24 грн.; 4 пляшки шампуню Рецепти природи вартістю по 23 грн. кожна на суму 92 грн.; 10 пляшок шампуню Козине молоко вартістю по 8,50 грн. кожна на суму 85 грн.; 2 пляшки шампуню Врода вартістю по 15,50 грн. кожна на суму 31 грн.; 10 упаковок крему для гоління Арко вартістю по 25,80 грн. кожна на суму 258 грн.; 20 плиток шоколаду Міленіум вартістю 24,8 грн. кожна на суму 496 грн.; 2,5 кг морожених курячих крилець вартістю 29,8 грн. за 1 кг. на суму 74,5 грн.;1 кг. копчених курячих крилець вартістю 63 грн. за 1 кг.; 2 кг. ковбаси із сиром вартістю 85 грн. за 1 кг. на суму 170 грн.; 1 кг. ковбаси під назвою Смачна вартістю 55,5 грн. за 1 кг.; 9 пачок меленого лаврового листу вартістю 4 грн. кожна на суму 36 грн.; 2 кг. цукерок під назвою Ромашка вартістю 99 грн. за 1 кг. на суму 198 грн.; 8 упаковок майонезу під назвою Холідей вартістю 9,8 грн. кожна на суму 78,4 грн.; 4 картки поповнення рахунку Київстар вартістю 60 грн. кожна на суму 240 грн.; 6 рулонів скотчу вартістю 6 грн. кожен на суму 36 грн.; 24 кулькові ручки вартістю 3 грн. кожна на суму 72 грн.; 2 балончики дихлофосу Бос вартістю 32 грн. кожен на суму 64 грн.; 6 станків для гоління під назвою Жілет вартістю 8 грн. кожен на суму 48 грн.; 1 упаковку дитячих вологих серветок вартістю 25,5 грн.; 1 набір постільної білизни вартістю 340 грн.; 24 пари господарських рукавиць вартістю 8 грн. за кожну на суму 192 грн.; 24 пари шкарпеток вартістю 12 грн. кожна на суму 288 грн.; 10 шкребків для миття посуду вартістю 4 грн. кожен на суму 40 грн.; 6 літрів олії вартістю 32 грн. за 1 літр на суму 192 грн.; косметичний набір вартістю 84 грн.; 12 упаковок чаю під назвою Батік вартістю 21 грн. кожна на суму 252 грн.; 2 упаковки чаю під назвою Тудор вартістю 15 грн. кожна на суму 30 грн.; чоловічий светр вартістю 240 грн.; 4 упаковки гігієнічних прокладок Белла вартістю 38 грн. кожна на суму 152 грн.; 3 флакони парфумів Лакрімера вартістю 60 грн. кожна на суму 180 грн.; 2 пари жіночих теплих колгот вартістю 54 грн. кожна на суму 108 грн.; 16 капсул гелю для прання під назвою Аріель вартістю 5 грн. кожна на суму 80 грн.; 9 рулонів ізострічки вартістю 8 грн. кожна на суму 72 грн.; 4 зошити на 96 аркушів кожен та вартістю 8,5 грн. кожен на суму 34 грн.; 2 упаковки крему для взуття Сільвер вартістю 13,5 грн. кожна на суму 27 грн.; 2 пляшки горілки Козацька рада вартістю 118,5 грн. кожна на суму 237 грн.; 4 пляшки горілки Хлібний дар місткістю 0,5 л. вартістю 72,5 грн. кожна на суму 290 грн.; 6 банок кави під назвою Нескафе місткістю по 100 г. кожна та вартістю 44 грн. кожна на суму 264 грн.; 6 поліпропіленових мішків вартістю 5 грн. кожен на суму 30 грн.; 5 поліетиленових пакетів вартістю 3 грн. кожен на суму 15 грн.; 3 пачки макаронів під назвою Ролтон вартістю 4,5 грн. кожна на суму 13,5 грн.; 6 запальничок вартістю 9,6 грн. кожна на суму 57 грн.; 5 зубних щіток вартістю 9,8 грн. на суму 49 грн.; 1 дезодорант вартістю 36,5 грн.; 5 липучок для вловлювання мух вартістю 3 грн. кожна на суму 15 грн.; 8 пляшок горілки Хлібний дар місткістю по 0,7 л. кожна та вартістю 94,15 грн. кожна на суму 753,30 грн., а всього майна на загальну сум 8300,8 грн., розпорядившись викраденим на власний розсуд. При цьому, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли збитку ОСОБА_7 ССТ на суму 8300,80 грн.

Виходячи з аналізу норм частини 1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати.

Згідно із ч.2 ст.368 КПК України, якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів або декількох кримінальних проступків, суд вирішує питання, зазначені у пунктах 1-8 частини першої цієї статті, окремо за кожним кримінальним правопорушенням.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України).

Зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд дослідив, проаналізував всі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, у відповідності критерію доведення ними обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, поза розумним сумнівом , що відповідає положенням ч.2 ст.17 КПК України.

Так, під час судового розгляду кримінального провадження були допитані обвинувачені, свідки сторони обвинувачення, щодо яких заявлялися відповідні клопотання, досліджені документи, зібрані стороною обвинувачення.

Сторона захисту клопотань про виклик свідків захисту та приєднання і дослідження доказів, зібраних стороною захисту, - не заявляла.

Будучи допитаним під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті від 30.09.2016 року, визнав частково. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, а саме: у вчиненні крадіжок грошей у ОСОБА_5 та велосипеда у ОСОБА_6 У вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, зокрема, у вчиненні крадіжки продуктів та іншого майна з магазину ОСОБА_7 ССТ в с. Андріївка Шаргородського району обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе не визнав. Суду показав, що 15.05.2016 року він перебував у своєї бабусі ОСОБА_5 в с. Перепільчинці Шаргородського району, допомагав по господарству. В обідню пору, приблизно о 15 годині ОСОБА_5 пішла працювати на город, а він, зрозумівши, що в будинку нікого немає, почав шукати гроші, щоб викрасти. Побачивши жіночі чоботи, він зазирнув у них і помітив там хустинку. Витягнувши хустинку, розкрив її і виявив гроші, з яких викрав 1500 грн. Викрадені гроші він заніс в літню кухню, де заховав у ящику під столом, щоб пізніше забрати та позичити одній своїй знайомій, яка терміново потребувала грошей. Після цього він пішов у село, а коли ввечері повернувся, то не виявив грошей у ящику під столом в літній кухні. Вважає, що його бабуся ОСОБА_5 знайшла і забрала гроші.

Крім того, будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 показав, що в липні 2016 року знаходився вдома у ОСОБА_3, в якої на той час проживав у ІНФОРМАЦІЯ_7 на вул. Жовтнева, 30. ОСОБА_3 запропонувала йому піти до її родичів у с. Носиківка Шаргородського району. З дому вони взяли із собою плоскогубці та молоток. Приблизно о 03 годині 19.07.2016 року вони прийшли в с. Носиківку. Проходячи по вул. Садовій в Носиківка, на території домогосподарства під №32 він побачив велосипед, про що сказав ОСОБА_3, котра запропонувала його викрасти. Велосипед знаходився за муром і був спертий до стіни господарської будівлі. Мур був висотою приблизно 1 м. Він перескочив через мур на подвір'я, викрав велосипед, передав ОСОБА_3, яка залишилася на дорозі і спостерігала, чи ніхто не йде. ОСОБА_3 взяла велосипед і почекала його. Він так само перескочив через мур на дорогу. Разом із ОСОБА_3 вони пішли в напрямку до с. Лука Мовчанська, при цьому, велосипед котили навпереміну, то він, то ОСОБА_3, так як велосипед не їхав. Дійшовши таким чином до лісосмуги, що знаходиться за селом Носиківка, він відбив шпиці у велосипеді, щоб забрати гальмівну колодку, яка потрібна була для ремонту велосипеда ОСОБА_3, що знаходився вдома у останньої. Забравши гальмівну колодку, велосипед він кинув у соняшникове поле, після чого вони пішли додому в с. Лука Мовчанська. Вдома він спробував відремонтувати велосипед Салют , що належить ОСОБА_3, але гальмівна колодка не підійшла і він її залишив у ОСОБА_3 вдома.

Щодо вчинення крадіжки в вечірній час 10.09.2016 року приблизно о 22 годині з приміщення магазину ОСОБА_7 ССТ в с. Андріївка Шаргородського району, то вважає, що його оговорюють як працівники поліції, так і обвинувачена ОСОБА_3, крадіжки він не вчиняв, в с. Андріївка взагалі не перебував, а знаходився у своєї бабусі ОСОБА_5 в с. Перепільчинці Шаргородського району, до якої поїхав вранці 10.09.2016 року, щоб допомогти із проведенням похорону свого дядька. В ОСОБА_8 до ОСОБА_3 він приїхав тільки 15.09.2016 року, тому про крадіжку, яку вчинила ОСОБА_3, йому нічого не відомо. Він приймав участь у проведенні слідчим Шаргородського ВП слідчого експерименту по вказаному злочину, але йому про обставин вчинення злочину нічого не відомо. Місце вчинення крадіжки він показав та про спосіб вчинення крадіжки розповів під час слідчого експерименту, так як слідчим були продемонстровані йому фотознімки ОСОБА_3, з участю якої слідчий експеримент було проведено раніше і остання показувала місце вчинення крадіжки, спосіб проникнення в приміщення магазину.

Також, обвинувачений ОСОБА_2 показав, що щиро розкаюється у вчиненні крадіжки грошей у своєї бабусі ОСОБА_5 та крадіжки спільно із ОСОБА_3 велосипеда у ОСОБА_6, просить суд врахувати вказану обставину при призначенні покарання. При цьому, при призначенні покарання покладається на вирішення суду.

Обвинувачена ОСОБА_3, будучи допитаною під час судового розгляду, винуватою себе у вчиненні злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті від 30.09.2016 року, визнала повністю, щиро покаялася, готова понести покарання за вчинені злочини, просить її суворо не карати, запевняє суд, що виправиться і в наступному не вчинятиме злочинів. Суду показала, що співмешкала із ОСОБА_2 Вони проживали спільно в її будинку в с. Лука Мовчанська Жмеринського району на вул. Жовтнева, 30. 18.07.2016 року вона пізно ввечері їхала із м. Вінниці в с. Лука Мовчанська Жмеринського району. Вона доїхала до с. Носиківка, де ОСОБА_2 зустрів її і вони пішли пішки через с. Носиківку в с. Лука Мовчанська. Приблизно о 03 годині ночі 19.07.2016 року, проходячи по вул. Садовій ОСОБА_2 побачив на подвір'ї під стіною хліва велосипед і переліз через паркан та викрав велосипед і переклав на вулицю. Вона пішла вперед, а ОСОБА_2 переліз через паркан на вулицю, взяв велосипед і пішов слідом за нею. Велосипед не котився, тому ОСОБА_2 не міг на ньому їхати і тручав його. За селом ОСОБА_2 спробував плоскогубцями, які були в її сумці, відкрутити заднє колесо, але не зміг. Вона також пробувала відкрути колесо, але не змогла. Після цього ОСОБА_2 та вона дійшли до лісосмуги, де останній молотком, що знайшов на дорозі, побив велосипед, забрав гальмівну колодку, а велосипед залишив і вони пішли додому в с. Лука Мовчанська. Вдома в неї є велосипед, але він був несправний. Запчастина, яку вони взяли з викраденого велосипеда, не підійшла до її велосипеда, але вона залишила її вдома. Розуміє, що вчинила крадіжку разом із ОСОБА_2, розкаюється у скоєному.

Крім того, будучи допитаною в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_3 показала, що в вересні 2016 року ОСОБА_2 проживав у неї в с. Лука Мовчанська. 10.09.2016 року ОСОБА_2 сказав, що можна обікрасти магазин в с. Андріївка Шаргородського району. Вона погодилася на його пропозицію. В неї вдома ОСОБА_2 взяв пилку для різьби по металу. Ввечері 10.09.2016 року, приблизно о 22 годині вони прийшли до приміщення магазину, де ОСОБА_2 розбив скло у вікні магазину та перепилив металеві прути грат. Отвір вийшов малого розміру і ОСОБА_2 запропонував, щоб через цей отвір у магазин пролізла вона. Після того, як вона проникла в приміщення магазину, то засвітила свічку і викрала продукти, цигарки, горілку, промислові товари, відповідно до того, як зазначено в обвинувальному акті. Викрадене вона складала в пакети та передавала ОСОБА_2 через віконний отвір. Потім викрала мішки і вилізла через отвір у вікні на вулицю. Під магазином все викрадене вони склали в три мішки і понесли в с. Лука Мовчанська. До себе додому викрадені речі вони не понесли, а заховали в підвалі будинку, в якому ніхто не проживає в с. Лука Мовчанська. Про те, що в тому будинку ніхто не проживає, вона знала. Після цього вона пішла додому і лягла спати, а ОСОБА_2 пішов кудись із своєю новою знайомою по імені Людмила. Вона в той закинутий будинок, де були складені викрадені речі, після крадіжки не ходила. Через певний час до неї приїхали працівники поліції, яким вона розповіла про крадіжку і показала, де було заховане викрадене майно. Як виявилося, серед викраденого уже не було горілки. Горілку випив ОСОБА_2 із Людмилою.

Крім признання обвинуваченим ОСОБА_2 вини у вчиненні крадіжки грошей у будинку ОСОБА_5 15.05.2016 року, його винуватість підтверджується наступними доказами:

- визнавальними показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 під час судового розгляду 27.10.2016 року;

- заявою потерпілої ОСОБА_5 від 19.10.2016 року про те, що вона просить кримінальне провадження розглядати у її відсутності, так як не може з'явитися за станом здоров'я, претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 з приводу крадіжки грошей не має, шкода їй відшкодована, при призначенні обвинуваченому покарання покладається на вирішення суду (а.с.22 т.І);

- даними, що містяться в рапорті чергового ЧЧ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 20.09.2016 року про надходження рапорту о/у СКП Шаргородського ВП ОСОБА_9 про крадіжку ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 1500 грн. шляхом вільного доступу з будинку бабусі ОСОБА_5 (а.с.155 т.І);

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 21.09.2016 року, зміст якої складає повідомлення ОСОБА_5 про те, що в травні 2016 року її онук ОСОБА_2 викрав із однієї із кімнат її будинку 1500 грн. (а.с.156 т.І);

- заявою потерпілої ОСОБА_5 від 30.09.2016 року про дозвіл працівникам поліції провести слідчий експеримент у її домоволодінні в с. Перепільчинці на вул. Гагаріна, 15 (а.с.158 т.І);

- даними, що містяться в протоколі слідчого експерименту від 30.09.2016 року з фототаблицями, відповідно до яких слідчий експеримент проведено з метою перевірки і уточнення відомостей шляхом відтворення дій та обстановки події злочину, а саме: перевірки і уточнення показань ОСОБА_2 по факту крадіжки грошових коштів 15.05.2016 року у будинку ОСОБА_5 в с. Перепільчинці. При цьому, вбачається, що ОСОБА_2 добровільно приймав участь у слідчому експерименті та показав свої дії і відтворив обстановку події, вказав, де у будинку ОСОБА_5 знайшов грошові кошти, куди їх переніс і заховав, не мав доповнень та зауважень до протоколу слідчого експерименту (а.с.159-163 т.І).

Крім признання обвинуваченим ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_3 вини у вчиненні крадіжки велосипеда з домогосподарства ОСОБА_6 19.07.2016 року, їх винуватість підтверджується наступними доказами:

- визнавальними показаннями обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час судового розгляду 27.10.2016 року;

- заявою потерпілого ОСОБА_6 від 26.10.2016 року про те, що він просить кримінальне провадження розглядати у його відсутності, так як не може з'явитися за станом здоров'я, претензій до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з приводу крадіжки велосипеда не має, шкода йому відшкодована, при призначенні обвинуваченим покарання покладається на вирішення суду (а.с.51 т.І);

- даними, що містяться в рапорті чергового ЧЧ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 20.09.2016 року про надходження рапорту о/у СКП Шаргородського ВП ОСОБА_9 про крадіжку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом вільного доступу з подвір'я ОСОБА_6 велосипеда Салют синього кольору (а.с.130 т.І);

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 21.09.2016 року, зміст якої складає повідомлення ОСОБА_6 про те, що в ніч з 18.07.2016 року на 19.07.2016 року викрадено належний йому велосипед з подвір'я домогосподарства в с. Носиківка на вул. Садова, 32 (а.с.131 т.І);

- заявою потерпілого ОСОБА_6 від 21.09.2016 року про дозвіл працівникам поліції на огляд його домогосподарства в с. Носиківка на вул. Садова, 32 (а.с.132 т.І);

- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 21.09.2016 року з фототаблицею, відповідно до яких огляд місця події здійснюється на підставі заяви потерпілого про огляд; місцем події є домоволодіння на вул. Садовій, 32, в с. Носиківка Шаргородського району, що належить ОСОБА_6 При цьому при огляді під хлівом виявлено велосипед Салют синього кольору, у якому відсутнє заднє колесо, пошкоджено ланцюг, деформовано крило, на задніх частинах велосипеда наявні сліди ударів та стирання металевих частин і фарби на них. Виявлений під час огляду велосипед передано потерпілому ОСОБА_6 під розписку (а.с.133-136 т.І);

- постановою від 27.09.2016 року про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні велосипеда Салют , приєднання його до матеріалів кримінального провадження та передачу на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 (а.с.137 т.І);

- розпискою потерпілого ОСОБА_6 від 27.09.2016 року про прийняття від працівників поліції на відповідальне зберігання велосипеда Салют до вирішення справи в суді (а.с.138 т.І);

- заявою потерпілого ОСОБА_6 від 27.09.2016 року про дозвіл працівникам поліції на проведення слідчого експерименту у його домогосподарстві в с. Носиківка на вул. Садова, 32 (а.с.144 т.І);

- даними, що містяться в протоколі слідчого експерименту від 27.09.2016 року з фототаблицями, відповідно до яких слідчий експеримент проведено з метою перевірки і уточнення відомостей шляхом відтворення дій та обстановки події злочину, а саме: перевірки і уточнення показань ОСОБА_3 по факту крадіжки 19.07.2016 року велосипеда Салют з подвір'я домоволодіння ОСОБА_6 в с. Носиківка на вул. Садова, 32. При цьому, вбачається, що ОСОБА_3 добровільно приймала участь у слідчому експерименті та показала свої дії і відтворила обстановку події, не мала доповнень та зауважень до протоколу слідчого експерименту (а.с.145-147 т.І);

- заявою потерпілого ОСОБА_6 від 30.09.2016 року про дозвіл працівникам поліції на проведення слідчого експерименту у його домогосподарстві в с. Носиківка на вул. Садова, 32 (а.с.144 т.І);

- даними, що містяться в протоколі слідчого експерименту від 30.09.2016 року з фототаблицями, відповідно до яких слідчий експеримент проведено з метою перевірки і уточнення відомостей шляхом відтворення дій та обстановки події злочину, а саме: перевірки і уточнення показань ОСОБА_2 по факту крадіжки 19.07.2016 року велосипеда Салют з подвір'я домоволодіння ОСОБА_6 в с. Носиківка на вул. Садова, 32. При цьому, вбачається, що ОСОБА_2 добровільно приймав участь у слідчому експерименті та показав свої дії і відтворив обстановку події, вказав, яким чином через паркан потрапив на подвір'я домогосподарства, в якому місці знаходився велосипед, яким чином передав велосипед на вулицю і залишив домогосподарство, не мав доповнень та зауважень до протоколу слідчого експерименту (а.с.151-154 т.І);

- даними, що містяться в протоколі огляду предметів від 30.09.2016 року, відповідно до яких оглянуто розукомплектовані запчастини від заднього колеса велосипеда з шестернею та приєднаними механізмами зі слідами синьої фарби, котрі добровільно видала зі свого домоволодіння обвинувачена ОСОБА_3 (а.с.148 т.І);

- постановою від 30.09.2016 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні запчастин до велосипеда Салют , добровільно виданих ОСОБА_3, приєднання їх до матеріалів кримінального провадження та передачу на відповідальне зберігання в кімнату речових доказів Шаргородського ВП (а.с.149 т.І);

- довідкою про вартість, виданою ТП Шаргородський ринок від 25.09.2016 року, з якої вбачається, що вартість вживаного велосипеду Салют становить 700 грн. (а.с.139 т.І);

- заявами обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про те, що вони не бажають проведення товарознавчої експертизи та погоджуються із вартістю викраденого майна, яка зазначена в довідці ТП Шаргородський ринок щодо вартості велосипеда (а.с.142, 143 т.І).

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 не визнав себе винуватим у вчиненні крадіжки з магазину СТ Соснівське ССТ 10.09.2016 року приблизно о 22 годині, а обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винуватою у вчиненні означеної крадіжки при обставинах, зазначених в обвинувальному акті від 30.09.2016 року, їх винуватість підтверджується наступними доказами:

- визнавальними показаннями обвинуваченої ОСОБА_3 під час судового розгляду 27.10.2016 року;

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка суду показала, що працює продавцем в магазині ОСОБА_7 ССТ, що знаходиться в с. Андріївка Шаргородського району на вул. Терешкової, 1. 10.09.2016 року вона закрила магазин, як завжди, о 19 годині. Вранці 11.09.2016 року о 09 годині 05 хвилин вона прийшла на роботу і виявила, що розбите скло у вікні, прути металевої решітки були відпиляні і розігнуті. При цьому, двері магазину були замкнені. Вона зателефонувала голові правління ССТ ОСОБА_11 і повідомила про виявлене розбите вікно. Відкривши магазин, вона виявила, що на підлозі розкидані обпалені сірники, на полицях із товаром наявні порожні місця і відсутні товари, які там знаходилися. Ревізію викраденого майна проводив особисто ОСОБА_11 Було викрадено горілчані вироби, цигарки, парфуми, чоловічий светр, комплект постільної білизни, шоколад, продукти харчування і інші товари. Також, вона була на роботі, коли 30.09.2016 року проводився слідчий експеримент із участю обвинуваченого ОСОБА_2 При проведенні слідчого експерименту були присутні поняті ОСОБА_12 та ОСОБА_13, у присутності яких ОСОБА_2 на дворі, біля приміщення магазину показав, як підійшов і розбив вікно у приміщенні магазину, спиляв прути металевої решітки, як отримував від своєї спільниці і складав у мішки викрадені із магазину товари. ОСОБА_2 приймав участь у слідчому експерименті добровільно, самостійно розказував про свої дії та показував, як вчиняв злочин, тиску на нього працівники поліції не чинили;

- показаннями свідка ОСОБА_13, яка суду показала, що проживає в с. Андріївка. Восени 2016 року, точної дати не пам'ятає, вона та її чоловік ОСОБА_12 прийшли в магазин в с. Андріївка. Її та чоловіка працівниками поліції було запрошено бути присутніми в якості понятих при проведенні слідчого експерименту з участю ОСОБА_2, на що вона погодилася. ОСОБА_2 вона тоді бачила вперше. У її присутності ОСОБА_2 показував та розказував, яким чином зі своєю спільницею Наталею, точного прізвища на тепер не пам'ятає, можливо Щербань або Щерба , ввечері прийшов до приміщення магазину, із сумки, яку приніс із собою, вийняв пилку, якою розпиляв металеві прути грат на вікні, показав, у якому місці їх розпиляв. Також, ОСОБА_2 повідомив, що після цього його спільниця проникла в приміщення магазину, звідки подавала йому товари назовні, які він складав у мішки. Пам'ятає, що ОСОБА_2 повідомив, що товарів було три мішки. Після цього ОСОБА_2 показав, у якому напрямку пішов із своєю спільницею та викраденими товарами. Під час проведення слідчого експерименту були присутні, крім неї, працівники поліції, обвинувачений ОСОБА_2, другий понятий ОСОБА_12, продавець магазину ОСОБА_10, потерпілий ОСОБА_11 Під час експерименту слідчий здійснював фотографування. Після цього було складено письмовий документ, який вона читала, він їй був оголошений і нею підписаний. Ні вона, ні інші учасники цієї дії не мали зауважень чи заперечень. ОСОБА_2 під час слідчого експерименту все показував і розказував про обставини крадіжки добровільно, жодного тиску з боку працівників поліції щодо нього не чинилося. Крім того, до початку експерименту та під час експерименту не було такого факту, щоб ОСОБА_2 слідчий демонстрував будь-які фотознімки, за допомогою яких обвинувачений показував, яким чином вчинено крадіжку з магазину в с. Андріївка;

- показаннями свідка ОСОБА_12, який суду показав, що проживає в с. Андріївка. Восени 2016 року він та його дружина ОСОБА_13 прийшли в магазин в с. Андріївка. Його та дружину працівники поліції запросили бути присутніми в якості понятих при проведенні слідчого експерименту з участю ОСОБА_2, з яким він не знайомий і бачив його вперше при проведенні слідчого експерименту. Він погодився бути присутнім в якості понятого. В його присутності ОСОБА_2 сказав, що з метою проникнення в приміщення магазину підпилив металеві грати на вікні та показав, у якому саме місці підпилив два прути грат. Також, ОСОБА_2 під час слідчого експерименту показав на місце під вікном магазину, де він стояв, а з приміщення магазину жінка подавала йому викрадені речі, які він складав у мішки. Після цього, ОСОБА_2 показав, у якому напрямку пішов із викраденими речами разом із своєю спільницею. При проведенні слідчого експерименту крім нього були присутні працівники поліції, його дружина, продавець магазину. Чи був присутній потерпілий ОСОБА_11, він не пам'ятає. Після проведення слідчого експерименту складався протокол, який йому був прочитаний і він його підписав. Під час проведення слідчого експерименту жодного тиску з боку працівників поліції до ОСОБА_2 не застосовувалося, останній все показував та розповідав добровільно;

- заявою представника потерпілого - юридичної особи ОСОБА_7 ССТ - керівника товариства ОСОБА_11 від 27.10.2016 року про те, що він просить кримінальне провадження розглядати у його відсутності, так як не може з'явитися, претензій до обвинувачених не має, при призначенні обвинуваченим покарання покладається на вирішення суду (а.с.50 т.І);

- даними, що містяться в рапорті чергового ЧЧ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 17.09.2016 року про надходження повідомлення по телефону від о/у СКП Шаргородського ВП ОСОБА_9 про вчинення крадіжки з магазину ОСОБА_7 ССТ в с. Андріївка (а.с.85 т.І);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.09.2016 року від ОСОБА_11, зміст якої складає повідомлення ОСОБА_11 про те, що в ніч з 10.09.2016 року на 11.09.2016 року невідомі особи, пошкодивши металеву решітку та вікно, проникли до магазину ОСОБА_7 ССТ у с. Андріївка, який належить йому, звідки викрали продукти харчування, предмети побутової хімії (а.с.86 т.І);

- заявою голови правління ОСОБА_7 ССТ ОСОБА_11 від 17.09.2016 року про дозвіл працівникам поліції на огляд магазину в с. Андріївка на вул. Терешкової, 1 (а.с.93 т.І);

- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 17.09.2016 року, з яких вбачається що місцем події є приміщення магазину ОСОБА_7 ССТ на вул. Терешкової, 1, в с. Андріївка Шаргородського району. В ході огляду виявлено, що нижня ліва частина віконної шибки розбита, а металева решітка навпроти вказаного отвору вирізана, в приміщенні магазину перед вікном розкидані куски скла, також, куски скла наявні на стільці, що знаходиться біля віконного отвору. З місця огляду вилучено два фрагменти металевого прута зі слідами спилювання (а.с.87-88 т.І);

- постановою від 18.09.2016 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні двох металевих прутів зі слідами спилювання, приєднання їх до матеріалів кримінального провадження та передачу на відповідальне зберігання в кімнату речових доказів Шаргородського ВП (а.с.89 т.І);

- довідкою ОСОБА_8 сільської ради від 17.09.2016 року за №256 про те, що в с. Лука Мовчанська Жмеринського району Вінницької області на вул. Колгоспна, 6, проживала ОСОБА_14, яка померла 22.01.2012 року, з того часу за домогосподарством ніхто не доглядає (а.с.91 т.І);

- заявою ОСОБА_15 сільського голови ОСОБА_16 про надання дозволу працівникам Шаргородського ВП на огляд домогосподарства по вул. Колгоспна, 6, в с. Лука Мовчанська, в якому проживала ОСОБА_14, яка померла 22.01.2012 року (а.с.93 т.І);

- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 17.09.2016 року з фототаблицею до нього, з яких вбачається що місцем події є домогосподарство по вул. Колгоспна, 6, в с. Лука Мовчанська Жмеринського району, яке належить ОСОБА_14, що померла, в якому ніхто не проживає, на території якого знаходиться кам'яний погріб, вхід у який здійснюється вільно, так як двері відсутні. При огляді місця події встановлено, що у правому кутку погребу двома листами жерсті та дошками прикрито два білих поліпропіленових мішки, один чорний пакет з написом BMW , одна поліпропіленова синя сумка. При відкритті вказаних мішків, пакета та сумки виявлено дві пляшки по 1,5 літра олії, три пачки макаронів Ролтон , одна банка кави Нескафе , три пачки лаврового листу, шість запальничок, шістнадцять кусків мила Дуру , одну упаковку мила Флора Люкс , сім пляшок шампуню Козине молоко , одну упаковку вологих серветок, чотири упаковки жіночих прокладок Бела , дев'ять шкребків для миття посуду, чотири рулони скотчу, дві зубні щітки, два тюбики крему для взуття, п'ять штук ізоляційних стрічок, одну упаковку кулькових ручок, дві пачки чаю Батік , Тудор , два флакони дихлофосу, одну пляшку горілки, наповнену до половини прозорою речовиною, дві пляшки шампуню Врода , один комплект постільної білизни, один дезодорант, три пляшки парфумів Лакрімера , чотири зошити по 96 аркушів, шість тюбиків крему для бриття Арко , коробку з капсулами для прання Аріель , шість пар шкарпеток, три липкі стрічки для вловлювання мух, один станок для бриття, дві пари жіночих колгот, дві пари господарських рукавиць, три блоки цигарок Прилуки червоні , два блоки цигарок Бонд , дві пачки цигарок Ністра , один чоловічий светр, три поліпропіленові мішки, два пакети BMW , а також виявлено в сумці - сокиру, плоскогубці, стамеску, металевий молоток, ручну ножівку по металу, пару рукавиць без пальців, одну резинову рукавицю. Усі виявлені при огляді місця події речі було вилучено (а.с.94-104 т.І);

- постановою від 18.09.2016 року про визнання речовим доказом та приєднання до матеріалів кримінального провадження викрадених товарів з магазину ОСОБА_7 ССТ та знарядь злочину (сокири, плоскогубців, стамески, молотка, пилки по металу, рукавиць) і передачу товарів на відповідальне зберігання голові ССТ ОСОБА_11, а знарядь злочину - у кімнату речових доказів Шаргородського ВП (а.с.105 т.І);

- розпискою ОСОБА_11 від 18.09.2016 року про прийняття на відповідальне зберігання товарів, викрадених з магазину ОСОБА_7 ССТ в с. Андріївка, згідно із списком, зазначеним у протоколі огляду місця події від 17.09.2016 року (а.с.106 т.І);

- заявою представника потерпілого ОСОБА_7 ССТ - ОСОБА_11 від 27.09.2016 року про дозвіл працівникам поліції на проведення слідчого експерименту в приміщенні магазину ССТ в с. Андріївка (а.с.121 т.І);

- даними, що містяться в протоколі слідчого експерименту від 27.09.2016 року з фототаблицями, відповідно до яких слідчий експеримент проведено з метою перевірки і уточнення відомостей шляхом відтворення дій та обстановки події злочину, а саме: перевірки і уточнення показань ОСОБА_3 по факту крадіжки 10.09.2016 року товарів з магазину в с. Андріївка на вул. Терешкової, 1. При цьому, вбачається, що ОСОБА_3 добровільно приймала участь у слідчому експерименті та показала свої дії і відтворила обстановку події, вказала на приміщення магазину, в якому ОСОБА_2 розбив вікно, розпилив пилкою для роботи по металу металеві прути решітки, зробивши отвір, через який вона проникла у приміщення, вказала на місця, з яких брала різні товари та продукти і передавала через отвір у вікні назовні ОСОБА_2, який складав викрадене у мішки, не мала доповнень та зауважень до протоколу слідчого експерименту, повідомила, що інструменти для проникнення в магазин принесла із собою з дому (а.с.122-129 т.І);

- заявою представника потерпілого ОСОБА_7 ССТ - ОСОБА_11 від 30.09.2016 року про дозвіл працівникам поліції на проведення слідчого експерименту в приміщенні магазину ССТ в с. Андріївка (а.с.115 т.І);

- даними, що містяться в протоколі слідчого експерименту від 30.09.2016 року з фототаблицями, відповідно до яких слідчий експеримент проведено з метою перевірки і уточнення відомостей шляхом відтворення дій та обстановки події злочину, а саме: перевірки і уточнення показань ОСОБА_2 по факту крадіжки 10.09.2016 року товарів з магазину в с. Андріївка на вул. Терешкової, 1. При цьому, вбачається, що ОСОБА_2 добровільно приймав участь у слідчому експерименті та показав свої дії і відтворив обстановку події, не мав доповнень та зауважень до протоколу слідчого експерименту, повідомив, що інструменти для проникнення в магазин приніс із собою, взявши з дому ОСОБА_3, вказав, яким чином розбив віконне скло та спиляв прути металевої решітки на вікні і зробив отвір у вікні, через який в приміщення магазину проникла ОСОБА_3, котра, викравши товари, передавала йому через отвір у вікні, а він складав їх у мішки, вказав, у якому напрямку спільно із ОСОБА_3 поніс викрадені речі (а.с.116-120 т.І);

- списком, складеним головою правління ОСОБА_7 ССТ ОСОБА_11 про найменування, кількість та вартість викрадених товарів із магазину ССТ в с. Андріївка (а.с.114 т.І);

- заявами обвинувачених ОСОБА_3 від 27.09.2016 року і ОСОБА_2 від 18.09.2016 року про те, що вони не бажають проведення товарознавчої експертизи та погоджуються із вартістю викраденого у магазині ОСОБА_7 ССТ майна, належного ОСОБА_11, яка зазначена в оголошеній підозрі (а.с.142, 143 т.І);

- протоколом від 30.09.2016 року про надання доступу до матеріалів досудового розслідування №12016020360000336 обвинуваченому ОСОБА_2 (а.с.90 т.І), з якого вбачається, що обвинуваченому та його захисникові надано для ознайомлення матеріали кримінального провадження, факт доступу до матеріалів провадження обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив своїм підписом у протоколі в присутності захисника, який також засвідчив протокол своїм підписом; зауважень та доповнень до вказаного протоколу від ОСОБА_2 та його захисника не поступило.

Виходячи з аналізу і оцінки показань учасників судового провадження, досліджених під час судового розгляду доказів, суд вважає доведеним, що винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті від 30.09.2016 року, доведена повністю.

Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила злочини, передбачені ч.2 та ч.3 ст.185 КК України, а саме: маючи незняту та не погашену судимість за вчинення крадіжок, 19.07.2016 року приблизно о 03 годині за попередньою змовою із ОСОБА_2 викрала велосипед з подвір'я домогосподарства ОСОБА_6, що знаходиться в с. Носиківка Шаргородського району на вул. Садова, 32, тобто вчинила крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.185 КК України). Також, 10.09.2016 року приблизно о 22 годині ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_2 викрала продукти та промислові товари із приміщення магазину ОСОБА_7 ССТ, що знаходиться в с. Андріївка, тобто вчинила крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у інше приміщення (ч.3 ст.185 КК України).

Крім того, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2, будучи раніше судимим за вчинення крадіжок, та маючи незняту і непогашену в передбаченому законом порядку судимість за вчинення крадіжок, повторно скоїв умисні злочини, пов'язані з таємним викраденням чужого майна, передбачені ч.2 та ч.3 ст.185 КК України, а саме: 15.05.2016 року, перебуваючи в будинку своєї бабусі ОСОБА_5 в с. Перепільчинці, викрав грошові кошти останньої в сумі 1500 грн., тобто вчинив крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену повторно (ч.2 ст.185 КК України); 19.07.2016 року приблизно о 03 годині за попередньою змовою із ОСОБА_3 викрав велосипед з подвір'я домогосподарства ОСОБА_6, що знаходиться в с. Носиківка Шаргородського району на вул. Садова, 32, тобто вчинив крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.185 КК України); 10.09.2016 року приблизно о 22 годині за попередньою змовою із ОСОБА_3 викрав продукти та промислові товари із приміщення магазину ОСОБА_7 ССТ, що знаходиться в с. Андріївка, тобто вчинив крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у інше приміщення (ч.3 ст.185 КК України).

Таким чином, виходячи з аналізу і оцінки показань учасників судового провадження, досліджених під час судового розгляду доказів, суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повинні нести кримінальну відповідальність за вчинені злочини - за ч.2 та ч.3 ст.185 КК України.

При цьому, суд виходить також із того, що, відповідно до ч.1 ст.32 КК України, повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу, а відповідно до примітки до ст.185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

До того ж, суд враховує роз'яснення, що містяться в абз.2 п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4.06.2010 року за №7 Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки , відповідно до яких, якщо вчинені злочини, крім повторності, утворюють ще й сукупність, вони відповідно до частини другої статті 33 КК України повинні отримувати окрему кваліфікацію (наприклад, крадіжка без кваліфікуючих ознак і крадіжка, вчинена повторно, або крадіжка, поєднана із проникненням у житло). А якщо ж злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п'ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатися у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.

Така правова позиція висловлена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №5-757км13 від 05.02.2013 року.

Крім того, суд враховує, що відповідно до вимог ч.1 ст.88 КК України, особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 повторно вчинила крадіжки чужого майна 19.07.2016 року у ОСОБА_6 в с. Носиківка та 10.09.2016 року у магазині ОСОБА_7 ССТ в с. Андріївка, так як має незняту та непогашену в передбаченому законом порядку судимість за вироком Шаргородського районного суду від 14.02.2013 року, яким її засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців (а.с.204-206 т.І) та звільнено з Качанівської ВК №54 16.10.2015 року після відбуття строку покарання, оскільки, згідно з ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова невідбута частина покарання скорочена наполовину на підставі ст.6 ЗУ Про амністію (а.с.49 т.ІІ).

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив крадіжки грошей у ОСОБА_5 15.05.2016 року в с. Перепільчинці та велосипеда 19.07.2016 року у ОСОБА_6 в с. Носиківка, а також товарів 10.09.2016 року у магазині ОСОБА_7 ССТ в с. Андріївка, маючи незняту та не погашену в передбаченому законом порядку судимість за вироком Шаргородського районного суду від 14.02.2013 року за вчинення крадіжок, тобто повторно (а.с.178-180 т.І).

До того ж, судом встановлено, що два злочини, передбачені ч.2 ст.185 КК України, а саме: крадіжки грошей у ОСОБА_5 15.05.2016 року в с. Перепільчинці та велосипеда 19.07.2016 року у ОСОБА_6 в с. Носиківка - обвинуваченим ОСОБА_2 вчинено до постановлення попереднього вироку - вироку Шаргородського районного суду від 02.09.2016 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців (а.с.191-192 т.І), а злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто крадіжку чужого майна 10.09.2016 року із магазину ОСОБА_7 ССТ в с. Андріївка вчинено ОСОБА_2 після постановлення вироку Шаргородського районного суду від 02.09.2016 року та до набрання ним законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винних, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Злочини, вчинені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідно до ст.12 КК України, є злочинами середньої тяжкості (ч.2 ст.185 КК України), та тяжким злочином (ч.3 ст.185 КК України).

ОСОБА_3 щиро покаялася у скоєному, активно сприяла розкриттю злочинів. Ці обставини суд враховує як пом'якшуючі покарання обвинуваченої ОСОБА_3

При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 враховує таку пом'якшуючу покарання обставину, як щире каяття, оскільки упродовж всього досудового розслідування та судового розгляду обвинувачена визнала вину, надала показання, які відповідають обставинам, встановленим під час досудового розслідування і викладеним у обвинувальному акті від 30.09.2016 року, під час судового розгляду заявила про готовність нести призначене судом покарання, але просить її суворо не карати, що свідчить про наявність належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки.

Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_3, судом не встановлено.

З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, та з врахуванням відсутності обтяжуючих покарання обставин і особи ОСОБА_3, її ставлення до вчиненого діяння та наслідків діяння, а саме: що вона вчинила злочини, маючи незняту і непогашену судимість за вчинення крадіжки, але щиро розкаялася у скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, з врахуванням думок потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_11, які в заявах до суду при призначенні покарання покладаються на вирішення суду, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, без його реального відбування, тобто з випробуванням та іспитовим строком в силу вимог ст.75 КК України, з покладенням на неї обов'язків, встановлених ч.1 ст.76 КК України, за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України щодо складання злочинів.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 і попередження вчинення нею нових злочинів.

ОСОБА_2 визнав себе винуватим та щиро покаявся у вчиненні крадіжки грошей у потерпілої ОСОБА_5 та велосипеда у потерпілого ОСОБА_6, активно сприяв розкриттю вказаних злочинів під час досудового розслідування. Ці обставини суд враховує як пом'якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_2

При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 враховує таку пом'якшуючу покарання обставину як щире каяття по фактах крадіжки ним грошей у потерпілої ОСОБА_5 та велосипеда у потерпілого ОСОБА_6, оскільки упродовж всього досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений визнав вину, надав показання, які відповідають обставинам, встановленим під час досудового розслідування і викладеним у обвинувальному акті від 30.09.2016 року, що свідчить про наявність належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки.

Крім того, суд враховує, що, відповідно до п.6 ч.1 ст.67 КК України, при призначенні покарання обставиною, яка його обтяжує, визнається, в тому числі, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Суд констатує той факт, що у обвинувальному акті від 30.09.2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не зазначено обставин, які обтяжують покарання.

Проте, в силу вимог ч.2 ст.67 КК України, суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених, в тому числі у пункті 6, такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення.

Виходячи з роз'яснень, що містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, тому судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Також, з роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), вбачається, що відповідно до ч.2 ст.67 КК України, суд, установивши наявність зазначених, в тому числі у пункті 6 ч.1 цієї статті обтяжуючих обставин, зобов'язаний навести їх у вироку та врахувати при призначенні покарання.

Так, судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_5, яка є бабусею обвинуваченого ОСОБА_2, у котрої останній в травні 2016 року викрав грошові кошти в сумі 1500 грн., є особою похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_6, що вбачається із протоколу прийняття її заяви про вчинений злочин від 21.09.2016 року (а.с.156 т.І).

Тому, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує таку обтяжуючу покарання обставину, як вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Крім того, суд вважає безпідставними ствердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не вчиняв крадіжки товарів з магазину ОСОБА_7 ССТ 10.09.2016 року спільно із обвинуваченою ОСОБА_3, оскільки вказані ствердження спростовуються безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, зокрема: безпосередньо отриманими відомостями у визнавальних щодо себе та викривальних щодо обвинуваченого ОСОБА_2 показаннях обвинуваченої ОСОБА_3 та відомостями у показаннях свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13; даними безпосередньо досліджених документів - протоколів огляду місця події від 17.09.2016 року, протоколів слідчих експериментів за участю обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідно, від 27.09.2016 року та 30.09.2016 року, постанов про визнання речовими доказами знарядь злочину та викрадених речей від 18.09.2016 року.

Вказані докази, безпосередньо досліджені під час судового розгляду, є належними, так як підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та допустимими, так як отримані в порядку, встановленому КПК України, є послідовними, переконливими для суду у своїй сукупності і не викликають сумнівів у їх достовірності.

При цьому суд виходить із правової позиції, висловленої Європейським судом з прав людини у справі Бочаров проти України від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом (див. рішення від 18.01.1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства ). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі Салман проти Туреччини ) .

Відповідно до вимог ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, сприяв змагальності сторін, які мали можливість самостійно обстоювати їхні правові позиції, права, свободи, законні інтереси, передбачені КПК України, сторони не були позбавлені права та можливості подавати до суду речі, документи, інші докази, заявляти клопотання, а також реалізувати інші права, сприяв рівності сторін у їх процесуальних правах, виходячи також із правових позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у п.24 рішення у справі Надточій проти України та в п.23 рішення у справі Гурепка проти України №2 , в яких наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

При цьому, суд констатує факт, що стороною захисту під час підготовчого судового засідання та судового розгляду не заявлялися клопотання щодо виклику свідків сторони захисту, витребування речей та документів, приєднання речей та документів в якості доказів сторони захисту з метою обстоювання правової позиції обвинуваченого ОСОБА_2 щодо обставин вчинення крадіжки товарів з магазину ОСОБА_7 ССТ, який знаходиться в с. Андріївка Шаргородського району.

Проти закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами сторони кримінального провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_2, не заперечували.

Тому суд вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, відповідно до вимог ст.17 КПК України, доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні 10.09.2016 року у вечірній час крадіжки товарів спільно із обвинуваченою ОСОБА_3 з приміщення магазину ОСОБА_7 ССТ, розміщеного у с. Андріївка Шаргородського району.

З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 по фактах крадіжок грошових коштів у ОСОБА_5 в травні 2016 року та велосипеда у ОСОБА_6 у липні 2016 року, та з врахуванням обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину щодо особи похилого віку, з врахуванням особи ОСОБА_2, а саме: що він вчинив злочини, маючи незняту і непогашену судимість за вчинення крадіжки, з врахуванням думок потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_11, які в заявах до суду при призначенні покарання покладаються на вирішення суду, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання в умовах ізоляції від суспільства, тобто в умовах призначення покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити за правилами, встановленими ч.4 ст.70 та ч.1 ст.71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені ч.2 ст.185 КК України 15.05.2016 року та 19.07.2016 року, тобто до постановлення попереднього вироку Шаргородського районного суду від 02.09.2016 року, а злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, 10.09.2016 року, тобто після постановлення попереднього вироку, до набрання ним законної сили, не відбувши покарання.

При цьому, суд враховує роз'яснення, що містяться в п.п.20, 21, 22, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами).

Так, відповідно до роз'яснень, що містяться в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК) застосовується у випадку самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції… За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Таким чином, не призначається покарання за кожен вчинений ОСОБА_2 злочин, що передбачений ч.2 ст.185 КК України, виходячи з роз'яснень ВСУ.

Також, відповідно до роз'яснень, що містяться в абз.1 п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), при вирішенні питання про те, який з передбачених ст.70 КК принципів необхідно застосувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен врахувати крім даних про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

З роз'яснень, що містяться в абз.2 п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами) вбачається, що остаточне покарання за сукупністю злочинів має визначатися за найбільш суворим видом покарання за окремі злочини, що до неї входять, і в межах санкції того закону, який передбачає більш суворе покарання. Однак, якщо хоча б один зі злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для такого виду покарань у Загальній частині КК.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в абз.1, 2, 6 п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), за сукупністю вироків (ст.71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні ст.71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком… Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.71 КК України, при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років…

Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу (ч.1 ст.63 КК України).

Призначаючи ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі за вчинені ним злочини, передбачені ч.2 та ч.3 ст.185 КК України, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, для запобігання вчиненню ним нових злочинів, справедливим, достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання, таким, що відповідає принципу верховенства права і особі обвинуваченого, який, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення крадіжки, вчинив три нових умисних корисливих злочини, пов'язаних із таємним викраденням чужого майна, один із яких 10.09.2016 року, після засудження його вироком Шаргородського районного суду від 02.09.2016 року за ч.3 ст.185 КК України, тобто через кілька днів після проголошення вироку і до набрання ним чинності, не відбувши покарання, призначене за вказаним вироком суду, що свідчить про суспільну небезпечність особи обвинуваченого ОСОБА_2 та небажання останнього стати на шлях виправлення.

Зазначене вище узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, якими встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом… Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Прокурор в судовому розгляді просив залишити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід незмінним до набрання вироком суду законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_2 на час розгляду цієї кримінальної справи знаходиться під вартою з 18.09.2016 року, тобто з моменту затримання, на підставі ухвали слідчого судді Шаргородського районного суду від 20.09.2016 року (а.с.26-28 т.І). Строк тримання під вартою - до 14 години 16.11.2016 року.

Вказаний строк тримання під вартою продовжено Шаргородським районним судом відповідно до ухвал від 14.11.2016 року та від 11.01.2017 року - до 14.03.2017 року.

У зв'язку із наведеним суд вважає за необхідне залишити незмінним запобіжний захід у виді тримання ОСОБА_2 під вартою до набрання цим вироком суду законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід вираховувати з моменту затримання, тобто з 14 години 18.09.2016 року.

При цьому, в строк покарання слід зарахувати строк тримання ОСОБА_2 під вартою, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, абзацом першим якої передбачено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід зарахувати перебування його під вартою в межах цього кримінального провадження - з 18.09.2016 року по 14.02.2017 року, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто триста (триста) днів: 150х2=300 (з розрахунку, що строк попереднього ув'язнення становить на 14.02.2017 року 150 днів).

Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.

Питання про долю речових доказів у даній кримінальній справі слід вирішити на підставі ст.100 КПК України, а саме: металеві прути зі слідами спилювання, вилучені під час огляду місця події 17.09.2016 року, які зберігаються у кімнаті речових доказів Шаргородського ВП, - слід знищити; знаряддя злочину - сокиру, плоскогубці, стамеску, молоток, пилку для роботи по металу, рукавиці, вилучені під час огляду місця події 17.09.2016 року, які зберігаються у кімнаті речових доказів Шаргородського ВП, - слід знищити; 2 пляшки по 1,5 літра олії, 3 пачки макаронів Ролтон , 1 банку кави Нескафе , 3 пачки лаврового листу, 6 запальничок, 16 кусків мила Дуру , 1 упаковку мила Флора Люкс , 7 пляшок шампуню Козине молоко , 1 упаковку вологих серветок, 4 упаковки жіночих прокладок Бела , 9 шкребків для миття посуду, 4 рулони скотчу, 2 зубні щітки, 2 тюбики крему для взуття, 5 штук ізоляційних стрічок, 1 упаковку кулькових ручок, 2 пачки чаю Батік , Тудор , 2 флакони дихлофосу, 1 пляшку горілки, наповнену до половини прозорою речовиною, 2 пляшки шампуню Врода , 1 комплект постільної білизни, 1 дезодорант, 3 пляшки парфумів Лакрімера , 4 зошити по 96 аркушів, 6 тюбиків крему для бриття Арко , коробку з капсулами для прання Аріель , 6 пар шкарпеток, 3 липкі стрічки для вловлювання мух, 1 станок для бриття, 2 пари жіночих колгот, 2 пари господарських рукавиць, 3 блоки цигарок Прилуки червоні , 2 блоки цигарок Бонд , 2 пачки цигарок Ністра , 1 чоловічий светр, 3 поліпропіленові мішки, 2 пакети BMW , вилучені під час огляду місця події 17.09.2016 року і передані на зберігання під розписку представнику потерпілого ОСОБА_11 18.09.2016 року (а.с.106 т.І), - слід повернути власнику ОСОБА_7 ССТ; велосипед Салют , вилучений під час огляду місця події 21.09.2016 року і переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 під розписку 27.09.2016 року (а.с.138 т.І), - слід повернути власнику ОСОБА_6; запчастини до велосипеда Салют , добровільно видані обвинуваченою ОСОБА_3 30.09.2016 року та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шаргородського ВП, - слід повернути власнику велосипеда - ОСОБА_6

Керуючись ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст.373-376 КПК України, на підставі ч.2 та ч.3 ст.185 КК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за якою засудити її до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Її ж визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за якою засудити до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом іспитового строку у три роки не вчинить нового злочину.

На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 протягом встановленого судом іспитового строку у три роки обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не застосовувати.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, та засудити його до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за цим вироком та покарання за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 02.09.2016 року, призначити до відбування ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.

Його ж визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за якою засудити до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шаргородського районного суду від 02.09.2016 року - два роки шість місяців позбавлення волі і остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на шість років шість місяців.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити незмінним до набрання цим вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 вираховувати з моменту затримання - з 18.09.2016 року. Зарахувати, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 перебування його під вартою з 18.09.2016 року по 14.02.2017 року, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто 300 (триста) днів (150х2=300).

Речові докази: металеві прути зі слідами спилювання, сокиру, плоскогубці, стамеску, молоток, пилку для роботи по металу, рукавиці - знищити; 2 пляшки по 1,5 літра олії, 3 пачки макаронів Ролтон , 1 банку кави Нескафе , 3 пачки лаврового листу, 6 запальничок, 16 кусків мила Дуру , 1 упаковку мила Флора Люкс , 7 пляшок шампуню Козине молоко , 1 упаковку вологих серветок, 4 упаковки жіночих прокладок Бела , 9 шкребків для миття посуду, 4 рулони скотчу, 2 зубні щітки, 2 тюбики крему для взуття, 5 штук ізоляційних стрічок, 1 упаковку кулькових ручок, 2 пачки чаю Батік , Тудор , 2 флакони дихлофосу, 1 пляшку горілки, наповнену до половини прозорою речовиною, 2 пляшки шампуню Врода , 1 комплект постільної білизни, 1 дезодорант, 3 пляшки парфумів Лакрімера , 4 зошити по 96 аркушів, 6 тюбиків крему для бриття Арко , коробку з капсулами для прання Аріель , 6 пар шкарпеток, 3 липкі стрічки для вловлювання мух, 1 станок для бриття, 2 пари жіночих колгот, 2 пари господарських рукавиць, 3 блоки цигарок Прилуки червоні , 2 блоки цигарок Бонд , 2 пачки цигарок Ністра , 1 чоловічий светр, 3 поліпропіленові мішки, 2 пакети BMW - повернути власнику ОСОБА_7 ССТ; велосипед Салют та запчастини до велосипеда Салют - слід повернути власнику велосипеда - потерпілому ОСОБА_6

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою - ОСОБА_2, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокуророві копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий - суддя Н.Л. Славінська