Постанова

від 14.02.2017 по справі 395/100/17

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/100/17

Провадження № 3/395/74/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року м. Новомиргород

Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Орендовський В.А., з участю секретаря Сотченко Я.В., прокурора Новомиргородського відділу Знам'янської місцевої прокуратури ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи, що надійшли з УЗЕ в Кіровоградській області ДЗЕ НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,

за статтею 172-7 ч.ч.1,2 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Новомиргородського районного суду Кіровоградської області перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 172-7 ч.ч.1,2 КУпАП.

У судовому засіданні головуючим по справі суддею Орендовським В.А. заявлено самовідвід.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, який заперечив проти самовідводу судді і зазначив, що КпАП України не передбачає процедури самовідводів учасників розгляду справи, суд вважає, що самовідвід підлягає задоволенню за таких обставин.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід (самовідвід) судді, прокурору і відповідно не передбачають порядку розгляду такої заяви. Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, і зокрема, врегулювання права на відвід (самовідвід) і порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід). Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід)

судді, а тому в даному випадку при вирішенні питання відводу (самовідводу) у справі про адміністративне правопорушення правомірним та доцільним буде застосування аналогії права.

Крім того, згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною, отже є обов'язковою до виконання, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої інстанції.

Так, зокрема 13.10.2016 (провадження №1-кс/395/195/2016), 13.10.2016 (провадження №1-кс/395/196/2016), 15.11.2016 (провадження №1-кс/395/210/2016), 23.01.2017 (провадження №1-кс/395/12/2017) ОСОБА_3 як слідчим суддею постановлені ухвали у кримінальному провадженні №42016121160000056 від 09.09.2016 року. У подальшому, в тому числі, на підставі зібраних у вказаному кримінальному провадженні матеріалів, 31.01.2017 року складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі Білуха проти України , рішення від 28.10.98. у справі Ветштан проти Швейцарії тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. У рішенні в справі Білуха проти України вказано, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями; відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Враховуючи викладене, при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення може виникнути сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого судді, у зв'язку з чим заява про самовідвід судді підлягає задоволенню.

Доцільність вирішення питання про самовідвід судді у даному судовому засіданні без участі ОСОБА_2 обумовлюється дотриманням розумних строків розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.56Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст.246 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід головуючого - судді Орендовського В.А. у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.172-7 ч.ч.1,2 КУпАП, щодо ОСОБА_2 (справа №395/100/17, провадження №3/395/74/2017) - задовольнити.

Справу повернути до канцелярії суду для проведення автоматизованого перерозподілу іншому судді цього ж суду, а у разі неможливості автоматизованого перерозподілу - для вирішення питання про направлення для розгляду до іншого суду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Орендовський