Постанова

від 04.12.2017 по справі 395/100/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ провадження 33/781/326/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Забуранний Р. А.

Категорія - 172-4 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017 року. м. Кропивницький

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Олексієнко І.С.

із секретарем Верещагіною В.В.

за участі прокурора Панченка Л.І., захисника ОСОБА_3 та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2017 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Капітанівка, Новомиргородського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта вища, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, працюючого на посаді селищного голови Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-4 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Згідно з постановою суду ОСОБА_4 визнаний винний у тому, що перебуваючи на посаді Капітанівського селищного голови Новомиргородського району Кіровоградської області розглядав питання та приймав управлінське рішення щодо укладання договору підряду на виконання робіт по благоустрою біля братської могили загиблим воїнам в смт. Капітанівка на загальну суму вартості робіт в розмірі 98644 грн. з ОСОБА_5, у ході виконання повноважень уклав з нею вказаний договір, який зареєстрований в селищній раді за № 51, ОСОБА_4 самостійно приймав рішення щодо укладання договорів шляхом їх підписання. Ні до моменту вирішення питання селищним головою ОСОБА_4 щодо укладання договору, шляхом їх підписання, ні під час вирішення по суті, ОСОБА_4 самостійно публічно не оголошував про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, у розумінні та відповідно до вимог ст. ст. 1, 28, 35 Закону України Про запобігання корупції .

Разом з тим, бездіяльність ОСОБА_4 до, під час прийняття рішення про підписання договору носить протиправний характер, оскільки він був суб'єктом на якого поширювалась дія Закону України Про запобігання корупції , оскільки селищний голова ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5

Таким чином, факт розгляду селищним головою ОСОБА_4 питання, що стосувались можливості укладання договорів зі своєю матір'ю ОСОБА_5 були обставинами, що викликали суперечність між приватним інтересом ОСОБА_4 та його службовими та представницькими повноваженнями, що впливало на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Тобто, у ОСОБА_4 виник реальний конфлікт інтересів.

Крім того, 20.05.2016 року ОСОБА_4, перебуваючи на посаді Капітанівського селищного голови Новомиргородського району Кіровоградської області розглядав питання та приймав управлінське рішення щодо укладання договору підряду з капітального ремонту пішохідних доріжок та зупинок по вул. Смілянській в смт. Капітанівка Новомиргородького району Кіровоградської області на загальну суму вартості робіт в розмірі 419232,75 гривень з ОСОБА_5, у ході виконання якого уклав письмовий договір підряду на виконання робіт, який зареєстрований в селищній раді за № 69.

ОСОБА_4 самостійно приймав рішення щодо укладання договору шляхом його підписання. Ні до моменту вирішення питання селищним головою ОСОБА_4 щодо укладання договору, шляхом його підписання, ні під час вирішення по суті, ОСОБА_4 самостійно публічно не оголошував про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, у розумінні та відповідно до вимог ст..ст. 1, 28, 35 Закону України Про запобігання корупції .

Крім того, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 10.01.2017 року селищний голова ОСОБА_4 перебуває у період з 05.11.2015 року до теперішнього часу єдиним засновником приватного підприємства Кристал код ЄДРПОУ 236877. Відповідно до вказаної інформації у період з 02.11.2015 року до теперішнього часу підписантом та керівником ПП являється матір ОСОБА_4 - ОСОБА_6, а з 12.01.2017 року ОСОБА_7

У відповідності до статуту ПП Кристал - ПП засноване з метою здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, для задоволення соціально-економічних потреб ОСОБА_4 та членів трудового колективу; ОСОБА_4 з моменту державної реєстрації ПП до теперішнього часу є його єдиним засновником із розміром статутного внеску на загальну суму 15.000 грн.; ОСОБА_4 не передавав в управління іншій особі належне йому підприємство та корпоративні права у порядку, встановленому Законом; установчим документом ПП до теперішнього часу є статут в редакції від 27.03.1997 року, затвердженого розпорядженням Новомиргородської РДА за № 148-р; відповідно до розділу V Статуту ПП засновник має право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству, в тому числі: визначення основних напрямів діяльності підприємства; призначення та відкликання працівників підприємства; порядок розподілу прибутку, нарахування дивідендів, визначення умов оплати праці працівників ПП; відповідно до розділу VII Статуту ПП оплата праці працівників здійснюється згідно із затвердженими Засновником посадовими окладами; інших органів управління ПП, ніж засновник, у статуті ПП не передбачено; за організаційно-правовою формою ПП є приватним підприємством.

Однак, ОСОБА_4 протягом 30 днів після обрання на посаду не передав в управління іншій особі належне йому ПП у порядку, встановленому законом.

Отже, не передача ОСОБА_4 протягом 30 днів після обрання на посаду в управління іншій особі належне йому ПП у порядку, встановленому законом та перебування у період з 05.12.2015 року до теперішнього часу єдиним засновником ПП порушує вищевказані вимоги Закону України Про запобігання корупції та носить протиправний характер.

Крім того, відповідно до інформації отриманої від Маловисківського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС в Кіровоградській області від 10.02.2017 року № 91/10/11-13-01 ПП з листопада 2015 року до теперішнього часу перебуває на податковому обліку зі станом 0 - основний платник. ПП є діючим, протягом вказаного періоду перебуває на загальній системі оподаткування та зареєстроване платником ПДВ. Станом на теперішній час інформація про отриманий прибуток за 2016 рік у органах ДФС відсутня, у зв'язку з неподанням ПП відповідного звіту. Засновником ПП є ОСОБА_4

Постановою Новомирогодського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-4 КУпАП. На підставі п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП.

За ч.1 ст. 172-7 КУпАП провадження у справі щодо ОСОБА_4 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу вищевказаного адміністративного правопорушення.

Своє рішення суд мотивував тим, що встановлених у ході судового розгляду у справі обставин, не вбачає в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, оскільки ним було вжито заходів щодо врегулювання та запобігання конфлікту інтересів при прийнятті рішень виконкомом Капітанівської селищної ради щодо укладення договорів підряду з ФОП ОСОБА_5 При цьому, cуд категорично відкиднув заперечення ОСОБА_4 щодо непричетності до вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 4/17 від 31.01.2017 року; рішенням сесії Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області за № 1 від 05 листопада 2015 року у відповідності до якого ОСОБА_4 обраний Капітанівським селищним головою; договором підряду на виконання робіт за № 51 від 20 квітня 2016 року на якому містяться підписи від імені Капітанівського селищного голови ОСОБА_8 та керівника ПП ОСОБА_5; актом приймання виконання робіт за № 1; договором підряду за № 69 від 20 травня 2016 року на якому містяться підписи від імені Капітанівського селищного голови ОСОБА_4. та керівника ПП ОСОБА_5; актами за № № 2, 3, 4 приймання виконання будівельних робіт; письмовим поясненням ОСОБА_9; письмовим поясненням ОСОБА_10; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4; програмою по благоустрою; локальним кошторисом; платіжними дорученнями; письмовим поясненням ОСОБА_9; письмовим поясненням ОСОБА_11; протоколом про адміністративне правопорушення № 3/17 від 31.01.2017 року; поясненням ОСОБА_10; програмою по благоустрою; поясненням ОСОБА_12; протоколом про адміністративне правопорушення № 16/17 від 24.02.2017 року довідкою про склад сім'ї; листом начальника відділу РАЦСу; відповіддю на запит керівника апарату Новомиргородської РДА; статутом ПП Кристал ; копією наказу; рішенням засновника ПП Кристал ОСОБА_4; витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № НОМЕР_1 від 10.01.2017 року, № НОМЕР_2 від 10.01.2017 року та за № НОМЕР_3 від 10.01.2017; письмовим поясненням державного реєстратора ОСОБА_13; листом начальника Новомиргородського відділення Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції за вих. № 91\10\11-13-01 від 10.02.2017 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-4 КУпАП.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно положення п. 5.1. Розділу 5 Статуту ПП Кристал , у зв'язку з тим, що він як засновник (власник) ПП Кристал не входить до складу виконавчих чи контрольних органів ПП Кристал та відповідно не здійснює поточне управління підприємством чи керівництво його виробничою діяльністю, а також діяльністю з управління чи розпорядження майном підприємства, не є службовою (посадовою) особою даного підприємства, то склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, у його діях відсутній.

Крім того, висновки суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів), безпідставні та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, під час розгляду справи судом досліджувався протокол засідання виконавчого комітету Капітанівської селищної ради № 12 від 28 грудня 2015 року, на якому виконавчим комітетом Капітанівської селищної ради було прийняте рішення № 45 від 28.12.2015 року.

Даним рішенням виконавчого комітету ФОП ОСОБА_5 було визначено як підрядника на виконання робіт по благоустрою смт. Капітанівка, зокрема робіт по капітальному ремонту пішохідних доріжок по вул. Смілянська в смт. Капітанівка та робіт по благоустрою біля братської могили загиблим воїнам в смт. Капітанівка, та доручено йому як селищному голові укласти відповідні договори із ФОП ОСОБА_5

При цьому, участі у голосуванні із даних питань він не брав, рішення виконавчого комітету підписано секретарем ради ОСОБА_14, а у матеріалах справи міститься копія його заяви від 10.12.2015 року, якою він повідомив виконавчий комітет Капітанівської селищної ради про те, що не братиме участь у голосуванні щодо вказаного питання для запобігання конфлікту інтересів.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_15 та його захисника ОСОБА_3, які просили задовольнити скаргу та закрити провадження за відсутності складу адміністративних правопорушень, думку прокурора який просив постанову районного суду щодо ОСОБА_15 залишити без зміни, зваживши та проаналізувавши доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно, та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Стаття 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, зокрема частина 1 вказаної статті - за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а частина 2 - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

За змістом ч.1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у п.п. 1,2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно положень ч.1 ст. 59-1 Закону України Про місцеве самоврядування сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

В апеляційній інстанції ОСОБА_16 вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень не визнав, пояснивши, що підписував договори з ПП своєї матері на виконання рішення виконкому селищної ради, як під час розгляду вказаного питання так і до моменту підписання договорів з ПП його матері. Про наявність конфлікту інтересів він повідомляв на засіданні виконкому селищної ради, про що писав заяву та не приймав участі у голосуванні щодо визначення виконавцем робіт ПП його матері. Підтвердив факт, що з моменту обрання на посаду Капітанівського селищного голови та до даного часу являється єдиним засновником Приватного підприємства ОСОБА_4, однак з 02.11.2015 року ним призначались декілька керівників даного підприємства, які працюють до теперішнього часу.

Водночас, під час розгляду справи судом першої інстанції правильно встановлено та вказано в постанові про те, що рішенням № 02 першої сесії сьомого скликання Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області від 05.11.2015 року ОСОБА_4 було обрано селищним головою Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області, тобто ОСОБА_4 є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, а саме посадовою особою місцевого самоврядування, що передбачено ст. 12-1 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування та пп. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції .

Так, ОСОБА_4, будучи Капітанівським селищним головою, не повідомив Капітанівську селищну раду про наявність реального конфлікту інтересів, під час підписання договору підряду за № 51 від 20 квітня 2016 року та договору підряду за № 69 від 20 травня 2016 року з ФОП своєї матері ОСОБА_5 - вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, за наявності суперечності між своїм приватним інтересом та службовими повноваженнями Капітанівського селищного голови ОСОБА_17, вказана суперечність реально впливає на об'єктивність вчинення дій щодо підписання вказаних договорів підряду, тобто ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 3-4 ч. 1 ст. 28, ч.ч. 1,2 ст. 35 Закону України Про запобігання корупції , чим скоїв адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Зазначені обставини свідчать про наявність реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його особистим майновим інтересам - бажанням отримати грошові кошти для своєї близької особи, його матері, у вигляді оплати за надані послуги.

Тобто, реальний конфлікт інтересів полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_4, у вигляді бажання сприяти в отриманні грошових коштів близькою особою - своєю матір'ю, реально зітнувся з його службовими повноваженнями з моменту укладання з нею зазначених договорів на здійснення благоустрою біля братської могили загиблим воїнам в смт. Капітанівка Новомиргородського району та капітальний ремонт пішохідних доріжок і зупинок по вул. Смілянській в смт. Капітанівка Новомиргородського району. ОСОБА_4 підписав вказані договори, розрахунки та акти на здавання - приймання послуг і виплату грошових коштів його матері ОСОБА_5 за цими договорами, в умовах реального конфлікту інтересів.

В даному випадку ОСОБА_4 повинен був утриматись від залучення своєї матері ОСОБА_5 до надання послуг на здійснення благоустрою біля братської могили загиблим воїнам в смт. Капітанівка Новомиргородського району та капітальний ремонт пішохідних доріжок і зупинок по вул. Смілянській в смт. Капітанівка Новомиргородського району, укладання зазначених договорів та актів про виплату грошових коштів, їх підписання, а якщо склалася така ситуація - повідомити виконавчий комітет Капітанівського селищної ради про наявність конфлікту інтересів у зв'язку із укладанням договорів зі своєю матір'ю ОСОБА_5, для вжиття всіх необхідних заходів врегулювання конфлікту інтересів, чого ним не було здійснено.

Вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП підтверджується також: договором підряду на виконання робіт за № 51 від 20 квітня 2016 року, на якому містяться підписи від імені Капітанівського селищного голови ОСОБА_4 та керівника ПП ОСОБА_5; актом приймання виконання робіт за № 1 та договором підряду за № 69 від 20 травня 2016 року, на яких містяться підписи від імені Капітанівського селищного голови ОСОБА_4 та керівника ПП ОСОБА_5; актами за № № 2, 3, 4 приймання виконання будівельних робіт, на яких містяться підписи від імені Капітанівського селищного голови ОСОБА_4 та керівника ПП ОСОБА_5; платіжними дорученнями, згідно яких Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області протягом 2016 року перерахувала ФОП ОСОБА_5 кошти; протоколами про адміністративне правопорушення № 3/17 від 31.01.2017 та №4/17 від 31.01.2017 року.

Більш того, в протоколі засідання виконавчого комітету №12 від 28.12.20015 року Капітанівської селищної ради не відображена заява ОСОБА_4 про наявний конфлікт інтересів (т.3 а.с.115) та свідками ОСОБА_18, ОСОБА_19 під час судового розгляду в суді першої інстанції також не підтверджено, що ОСОБА_4 доводив до відома засідання виконкому про наявний у нього конфлікт інтересів при виконанні робіт ПП його матері.

Крім того, згідно довідки форми №1 на ОСОБА_5, остання зареєстрована за адресою Леніна, 85 с. Капітанівка Новомиргородського району Кіровоградської області. Згідно пояснень як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції та зазначено в апеляційній скарзі ОСОБА_4, який притягується до адміністративної відповідальності проживає за адресою АДРЕСА_2

Тобто, з аналізу вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_4 проживає за одною адресою зі своєю матір'ю ОСОБА_5

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, яке виразилось у вчинені дій та прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Аналізуючи зазначене та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Крім того, наведені вище докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і показаннями особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 щодо фактичних обставин правопорушення, який категорично заперечив свою вину у вчиненні ним правопорушень, пов'язаних з корупцією, за обставин, викладених у відповідних протоколах про адміністративні правопорушення та постанові судді.

Що стосується тверджень апеляційної скарги ОСОБА_20 про те, що в його діях не було реального конфлікту інтересів та він не мав умислу на вчинення правопорушення, то вони є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки останній не виконав покладені на нього зобов'язання, встановлені у п.п.1-4 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції , хоча ці вимоги були доступними та передбачуваними стосовно наслідків і давали йому можливість в разі необхідності регулювати положеннями цього Закону свою поведінку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 та його представника захисника ОСОБА_3 про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП є необґрунтованими та повністю спростовуються наведеними вище та дослідженими в судах першої та апеляційної інстанціях доказами, а тому вони є недостовірними доказами захисту.

Крім того, ОСОБА_4, будучи Капітанівським селищним головою скоїв адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яке полягає у порушенні останнім встановлених п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України Про запобігання корупції обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, що належить державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді, а саме входження ОСОБА_4 відповідно до статуту ПП Кристал до складу правління ПП Кристал у період у з 05.12.2015 року до теперішнього часу, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримає заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. До посадових осіб органу місцевого самоврядування відносяться серед інших виборні посади, на які обираються територіальною громадою.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні повноваження сільського, селищного, міського голови та їх заступників починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України Про запобігання корупції .

Статтею 25 Закону України Про запобігання корупції особам, зазначеним у пункті 1 частини першої ст. 3 цього Закону, забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді, ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Відповідно до статуту ПП Кристал від 27.03.1997 року та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 є з 27.03.1997 року і дотеперішнього часу одноособовим засновником, власником та єдиним учасником із статутним капіталом 100% ПП Кристал , код юридичної особи 23687755, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 27.11.2017 року

Разом із тим, ОСОБА_4, будучи обраним на посаду голови Капітанівської селищної ради Новомиргородського району проігнорував вимоги ст. 36 Закону України Про запобігання корупції та до теперішнього часу не відчужив корпоративні права ПП Кристал , одноособовим засновником якого він є.

Згідно з частиною першою ст. 62 ГК України підприємством визначається самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності порядку, передбаченому цим кодексом та іншими законами. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пп.1,3 п.1 статуту ПП Кристал єдиним учасником, засновником та власником ПП Кристал є ОСОБА_4, якому належить право власності на майно підприємства та всі види прибутків від його діяльності.

Підпунктом 2.1 пункту 2 статуту передбачено, що ПП Кристал створюється і працює з метою здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, для задоволення соціально-економічних потреб ОСОБА_4 та членів трудового колективу.

Відповідно до п.5.1 зазначеного статуту ПП Кристал учасники мають право, а ОСОБА_4 являється єдиним учасником з 100% статутним капіталом, засновником та власником, без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству, в тому числі визначати порядок розподілу прибутку, нарахування девідентів, покриття збитків.

Розділ 7 Статуту ПП передбачає, що оплата праці працівників здійснюється згідно із затвердженими Засновником посадовими окладами; інших органів управління ПП, ніж засновник, у статуті ПП не передбачено; за організаційно-правовою формою ПП є приватним підприємством.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що 05.11.2015 року ОСОБА_4 був ознайомлений з обмеженнями для державних службовців, які встановлено Законом України Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року №1700-VII.

Станом на момент виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією - 24 лютого 2017 року - ПП Кристал не ліквідовано, як юридична особа не припинено в установленому законом порядку, має на меті, перш за все, отримання прибутку від своєї господарської діяльності.

При цьому, згідно ст. 36 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України Про запобігання корупції , зобов'язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

Однак, ОСОБА_4 протягом 30 днів після обрання на посаду не передав в управління іншій особі належне йому ПП у порядку, встановленому законом.

Отже, не передача ОСОБА_4 протягом 30 днів після обрання на посаду в управління іншій особі належне йому ПП у порядку, встановленому законом, та перебування у період з 05.12.2015 року до теперішнього часу єдиним засновником ПП Кристал порушує вищевказані вимоги Закону України Про запобігання корупції та носить протиправний характер.

Встановлені обставини також підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 172-4 ч. 2 КУпАП 16/17 від 24 лютого 2017 року; рішенням сесії Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області за № 1 від 05 листопада 2015 року у відповідності до якого ОСОБА_4 обраний Капітанівським селищним головою; копією ознайомлення ОСОБА_4 з вимогами Закону України Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII; статутом ПП Кристал ; рішенням засновника ПП Кристал ОСОБА_4; витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № НОМЕР_1 від 10.01.2017 року, № НОМЕР_2 від 10.01.2017 року та за № НОМЕР_3 від 10.01.2017 року, які підтверджують, що ОСОБА_4 є єдиним 100% власником ПП Кристал .

Так, корупційні діяння вважаються закінченими з моменту порушення спеціальних обмежень, тобто з моменту вчинення зазначених у диспозиції статті дій або бездіяльності і відповідальність за них настає незалежно від одержання особою матеріальних та нематеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

З огляду на викладене, є хибним і безпідставним посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_4 на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП, оскільки той факт, що ОСОБА_4, був звільнений з посади керівника ПП Кристал не вказує на те, що він перестав бути засновником даного підприємства, так як йому як єдиному засновнику вказаного підприємства належали в зазначений в протоколі період ці функції і могли виконуватися ним без будь яких перешкод, згідно статуту підприємтсва.

Спеціальним законом, який встановлює зазначені в ч. 2 ст. 172-4 КУпАП обмеження, є саме Закон України Про запобігання корупції від 14.10.2014 року, у даному випадку це п. 2 ч. 1 ст. 25 цього Закону, де особам, які є суб'єктами зазначеного вище правопорушення, забороняється входити до складу правління, що має на меті одержання прибутку.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_21 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП.

Доводи в апеляційній скарзі відносно того, що він не займався даним підприємством, не отримував прибутку, не брав участі у функціонуванні та розвитку вищезазначеного підприємства, апеляційним судом не можуть бути прийняті до уваги, так як ОСОБА_4 не виконав вимоги, передбачені пунктом 2 частини 1 ст. 25 та ст. 36 Закону України Про запобігання корупції , як суб'єкт на якого поширюється дія цього Закону, тобто не передав у порядку, встановленому законом протягом 30 днів з моменту його обрання на посаду свої права належні йому підприємства, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.11.2017 року за ПП Кристал .

Крім того, з 2015 року по 2017 рік ОСОБА_4 декілька разів звільняв та призначав директорів ПП Кристал без визначення окремих їх повноважень та, при цьому не змінюючи статут даного підприємства.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що не змінюючи статут ПП Кристал , ОСОБА_4 залишив за собою у такий спосіб управління згаданим підприємством, згідно розділу 5 Статуту Управління підприємством .

А тому висновок суду першої інстанції щодо наявності вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення пов'язаного з корупцією, за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, є законним та обґрунтованим, повністю узгоджений з наявними в матеріалах справи доказами.

Отже апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі обставини справи та дав їм належну оцінку, обґрунтовано визнавши ОСОБА_4 винуватим в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП, а тому доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_4 про те, що в його діях відсутній склад корупційного правопорушення - є безпідставними.

Відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З наданих до суду матеріалів щодо ОСОБА_4 вбачається, що інкриміновані йому адміністративні правопорушення, а саме: передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення було вчинено 20.04.2016 року та 20.05.2016 року та виявлено 31.01.2017 року ; передбачене ч. 2 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення було вчинено у період з 05.12.2015 року до часу направлення протоколу до суду та виявлено 24.02.2017 року.

Суддя першої інстанції правильно зазначив, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, а тому на момент винесення постанови суду першої інстанції сплив строк, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення, що передбачено ч.4 ст.38 КУпАП та правильно закрив провадження у справі відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Таким чином, розглянувши справу про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-4, ч.2 ст.172-7 КУпАП щодо ОСОБА_4 і, дотримавшись при цьому вимог ст. ст. 245, 279, 280 КУпАП, місцевий суд ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а тому суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2017 року, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-4 КУпАП та на підставі п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, відповідно ст.38 КУпАП; за ч.1 ст. 172-7 КУпАП провадження у справі щодо ОСОБА_4 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу вищевказаного адміністративного правопорушення без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області І.С. Олексієнко