Рішення

від 09.02.2017 по справі 642/1357/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/ 677 /17 Головуючий 1-інст. - ОСОБА_1

Справа - № 642/1357/16 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія - сімейні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Пилипчук Н.П., Пономаренко Ю.А.,

секретаря Прологаєвої А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 8 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи Приватне підприємство Модулор - Сервіс , ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року позивач звернулася з позовом до суду, уточнюючи його просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 3000 грн. грошової компенсації спільного вкладу до статутного фонду приватного підприємства Модулор-Сервіс у загальному розмірі 6000 грн., 24100 грн. грошової компенсації від чистого доходу приватного підприємства Модулор-Сервіс , судовий збір у розмірі 551,21 грн., банківську комісію по його оплаті у розмірі 7 грн. та оплачені послуги адвоката у розмірі 12946,53 грн.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням представник ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на вказане рішення звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в частині відмови у стягненні з відповідача 3000 грн грошової компенсації спільного вкладу до статутного фонду ПП Модул-Сервіс у загальному розмірі 6000 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обгрунтування скарги посилається на неповне з"ясування обставин, порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не навів мотивів щодо застосування правової позиції на яку позивач посилався у позові та безпідставно не застосував її під час ухвалення рішення. Неповно з'ясував обставини у справі, що мають істотне значення для вирішення спірного питання.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення оскаржується лише в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3000 грн грошової компенсації спільного вкладу до статутного фонду ПП Модул-Сервіс у загальному розмірі 6000 грн. . В іншій частині рішення не оскаржується і тому в апеляційному порядку не переглядається.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошової компенсації спільного вкладу до статутного фонду ПП Модул-Сервіс в сумі 3000 грн. , суд першої інстанції виходив з того, що позивач надала згоду своєму чоловіку на внесення цих грошових коштів до статутного фонду приватного підприємства, працювала в ньому, а також, що залишкова вартість основних засобів приватного підприємства у вигляді оргтехніки дорівнює нулю.

З таким висновком суду, колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи поза увагою суду першої інстанції залишився витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зі змісту якого вбачається, що розмір статутного фонду становить 6 000 грн (а.с.31-35).

За таких обставин ухвалене судове рішення підлягає зміні в силу п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України .

Судовим розглядом встановлено, що Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 31 серпня 1996 року був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 1146.

У червні 2007 року відповідач ОСОБА_4 відповідно Витягу від 08.10.2014 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, заснував та зареєстрував приватне підприємство Модулор-Сервіс зі статутним капіталом у розмірі 6000 грн де був керівником та підписантом усіх документів.

Відповідно до п. 3.6. Статуту приватного підприємства Модулор-Сервіс , затвердженого засновником ОСОБА_4 та зареєстрованого 27.06.2017 року, для забезпечення діяльності підприємства за рахунок коштів Засновника створюється початковий статутний фонд у розмірі 6000 грн.. Розмір внеску до статутного фонду, що належить ОСОБА_4, дорівнює 100 %, та складається з оргтехніки, а саме: копіювального апарату XEROX-5915 , комп'ютера AMD Sempron TM 2300 , телефону Binatone Active та принтера HP deskjet 1180c .

1 вересня 2014 року рішенням Ленінського районного суду м. Харкова 10.09.2014 року набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірвано, прізвище ОСОБА_6 змінено на дошлюбне Васильєва . Вказаним судовим рішенням встановлено, що шлюбні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фактично припинилися з вересня 2013 року.

ОСОБА_4 згідно нотаріально посвідченої заяви від 08.06.2015 року, вийшов зі складу учасників приватного підприємства Модулор-Сервіс та на підставі договору купівлі-продажу прав та обов'язків власника (частки статутного капіталу) ПП Модулор-Сервіс від 08.06.2015 року передав право власності на належну йому частку у розмірі 100 % статутного капіталу вказаного приватного підприємства ОСОБА_7

Станом на 09.03.2016 року відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником, керівником та підписантом усіх документів приватного підприємства Модулор-Сервіс (ЕДРПОУ 35245274) з 01.07.2015 року є ОСОБА_5.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату формування 27 червня 2008 року статутний капітал складав 6000 грн. і на дату видачі витягу 25 березня 2016 року розмір статутного фонду становить також 6 000 грн (а.с.31-35).

Згідно Правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі 6-79 цс13 в разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

Отже, майно фізичної особи - підприємця, яке придбане та використовується в його підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність, відповідно до ст. 57 СК України, а не як об'єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання ст. ст. 60, 61 СК України.

З огляду на це, позивач має право на половину вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя, а саме в сумі 3000 грн, оскільки внесено було 6000 грн. Той факт, що це були спільні кошти подружжя сторони не заперечували. Що стосується нульової вартості майна, на яку послався суд першої інстанції, то судова колегія вважає це помилковим, оскільки статутний фонд приватного підприємства залишився незмінним.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 606 грн. 32 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України , суд,-

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 8 листопада 2016 року змінити . Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 частину вартості внеску до статутного фонду в сумі 3000 грн. і судовий збір 606 грн. 32 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Н.П. Пилипчук

ОСОБА_8