Ухвала

від 22.05.2018 по справі 642/1357/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 травня 2018 року

м. Київ

справа № 642/1357/16-ц

провадження № 61-26797ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2016 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватне підприємство Модулор-Сервіс , ОСОБА_4, про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2, треті особи: ПП Модулор - Сервіс ,

ОСОБА_4, про поділ майна подружжя.

ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 3 000,00 грн грошової компенсації спільного вкладу до статутного фонду ПП Модулор-Сервіс , 24 100,00 грн грошової компенсації від чистого доходу ПП Модулор-Сервіс , судовий збір у розмірі 551,21 грн, банківську комісію з оплати судового збору у розмірі 7,00 грн та оплачені послуги адвоката у цій справі у розмірі 12 946,53 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 08 листопада

2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи:

ПП Модулор - Сервіс , ОСОБА_4, про поділ майна подружжя залишено без задоволення.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в€' ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 листопада

2016 року залишено без змін.

12 квітня 2018 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2016 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заявник просить розглянути касаційну скаргу Великою Палатою Верховного Суду, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ПП Модулор-Сервіс , ОСОБА_4, про поділ майна подружжя у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя. Таким чином спори про поділ майна подружжя можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.

Предметом спору в цій справі є поділ майна подружжя, ціна позову у цій справі становить 27 100,00 грн (3 000,00 грн - грошова компенсація спільного вкладу до статутного фонду ПП Модулор-Сервіс та 24 100,00 грн - грошова компенсація від чистого доходу ПП Модулор-Сервіс ) . Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої

статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

ОСОБА_1 посилається на те, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, зважаючи на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Посилання заявника у касаційній скарзі на підпункт а пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є безпідставними.

Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та з'ясовано, що зазначені обставини відсутні.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GУMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2016 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватне підприємство Модулор-Сервіс , ОСОБА_4, про поділ майна подружжя.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило