Постанова

від 28.02.2018 по справі 642/1357/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року

м. Харків

Справа № 642/1357/16-ц

Провадження № 22-ц/790/894/18

Апеляційний суд Харківської області в складі судової колегії судової палати у цивільних справах:

Головуючого: Овсяннікової А.І.

Суддів: Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі - Чабан А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Приватне підприємство Модулор - Сервіс , ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2016 року, ухвалене суддею Ольховським Є.Б., -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Приватне підприємство Модулор - Сервіс , ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя.

В обґрунтування позову зазначає, що з 31 серпня 1996 року по 01 вересня 2014 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_2 заснував та зареєстрував приватне підприємство Модулор-Сервіс . Статутний капітал підприємства з датою закінчення його формування 27 червня 2008 року складає 6000грн. Керівником цього підприємства та підписантом усіх документів є ОСОБА_2 Дані про процеси припинення юридичної особи у будь-який спосіб в Єдиному державному реєстрі відсутні.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2014 року шлюб між ними розірвано.

Рішенням встановлено, що шлюбні відносини між нею та ОСОБА_2 фактично припинилися з вересня 2013 року. Отже, статутний капітал підприємства у розмірі 6000 грн. було повністю сформовано під час шлюбу, тобто, за спільні гроші за рахунок спільного бюджету і праці. Метою створення такого підприємства і його фінансування за рахунок спільного бюджету було забезпечення членів родини роботою, а тому подружжя створювало собі робочі місця. Кожен з них працював у цьому підприємстві. У зв'язку з викладеним грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об'єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. Таким чином, вона має право на 1/2 частину статутного фонду приватного підприємства Модулор-Сервіс , тобто на 3000 грн., які підлягають стягненню з відповідача до порядку компенсації і припинення майнових правовідносин з колишньою дружиною. За балансами (фінансовими звітами) підприємства значиться, що на 31 грудня 2012 року чистий дохід від реалізації продукції становить 48200 грн., збитки складають 11600 грн.. Тобто, станом на 31 грудня 2012 року чистий дохід приватного підприємства Модулор-Сервіс складає 48200грн. З урахуванням того, що шлюбні відносини припинені у вересні 2013 року, вказаний чистий дохід цього підприємства у розмірі 48200 грн. підлягає розподілу між подружжям у рівних частках, тобто по 24100 грн. кожному.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь 3000грн. грошової компенсації спільного вкладу до статутного фонду приватного підприємства Модулор-Сервіс у загальному розмірі 6000 грн. 24100грн. грошової компенсації від чистого доходу приватного підприємства Модулор-Сервіс , судовий збір у розмірі 551,21грн., банківську комісію по його оплаті у розмірі 7грн. та оплачені послуги адвоката в розмірі 12946,53грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловіку на використання спільних сімейних коштів у розмірі 6000 грн. для внесення до статутного капіталу приватного підприємства Модулор-Сервіс , працювала у цьому приватному підприємстві, а також, що станом на 31 грудня 2012 року залишкова вартість основних засобів приватного підприємства Модулор-Сервіс (статутного капіталу) у вигляді оргтехніки дорівнює нулю, тому у ОСОБА_1 відсутнє право на компенсацію вартості частки цих коштів. Дохід приватного підприємства Модулор-Сервіс у розмірі 48200 грн., отриманий впродовж 2012 року також не підлягає розподілу між подружжям, оскільки він був отриманий приватним підприємством в період спільного шлюбного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1, які на той час мали спільний бюджет, і отримані кошти витрачалися ними спільно виключно на потреби сім'ї.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_4 просить рішення в частині відмови у стягненні з відповідача на її користь 3000грн. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що статутний капітал підприємства сформовано під час зареєстрованого шлюбу, а тому вона має право на 1/2 його частину, тобто на 3000грн.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що з 31 серпня 1996 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2014 року шлюб між ними розірвано.

У червні 2007 року ОСОБА_2 заснував та зареєстрував ПП Модулор-Сервіс зі статутним капіталом у розмірі 6000грн, керівником та підписантом документів був ОСОБА_2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Статутний капітал підприємства повністю сформовано за час зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Згідно з нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_2 від 8 червня 2015 року він вийшов зі складу учасників ПП Модулор-Сервіс та на підставі договору купівлі-продажу прав та обов'язків власника (частки статутного капіталу) ПП Модулор-Сервіс від 8 червня 2015 року передав право власності на належну йому частку у розмірі 100 % статутного капіталу підприємства ОСОБА_5

Згідно наказу № 09/06/15-К від 09 червня 2015 року по приватному підприємству Модулор-Сервіс ОСОБА_5 приступив до виконання обов'язків директора ПП Модулор-Сервіс з 09 червня 2015 року.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату подання позовної заяви - 09 березня 2016 року, засновником, керівником та підписантом усіх документів приватного підприємства Модулор-Сервіс (ЕДРПОУ 35245274) з 01 липня 2015 року є вже інша особа - ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Право на компенсацію вартості частки коштів виникає у іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного фонду, при цьому лише у тому випадку, коли спільні кошти усупереч ст. 65 СК України були використані одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного фонду.

Подальше розпорядження учасником товариства його часткою в статутному капіталі з огляду на положення ст. ст. 116, 147 ЦК України є суб'єктивним корпоративним правом такого учасника й відчуження ним на власний розсуд частки у статутному фонді не може вважатися використанням (відчуженням) спільного майна подружжя проти волі іншого подружжя та не в інтересах сім'ї.

Даний висновок узгоджується з правовою позицію викладеною у постанові Верховного Суду України від 03 липня 2013 року у справі №6-61цс13.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012, приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності. Статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 не заперечувала, що статутний капітал ПП Модулор-Сервіс у розмірі 6000 грн. був повністю сформований під час шлюбу за рахунок спільних коштів.

Статутний фонд (капітал) створювався не внесенням грошових коштів, а внесенням оргтехніки.

Позивачка має право на компенсацію вартості частки коштів лише щодо спільних коштів і лише за умови, що кошти використані без її згоди.

Протягом розгляду справи ОСОБА_1 не зазначала, що кошти у статутний фонд вносились без її згоди.

Вона стверджує, що товариство створювалося саме в інтересах сім'ї і вони як подружжя створювали собі робочі місця, оргтехніка вносилась саме для роботи товариства.

Позивачка тривалий час працювала на підприємстві, де використовувалася ця оргтехніка і жодного заперечення нею з цього приводу не було; доказів цьому нею не надано.

Отже, спільні сімейні кошти у розмірі 6000 грн. були використані ОСОБА_2 для внесення до статутного капіталу приватного підприємства Модулор-Сервіс за згодою ОСОБА_1

За таких обставин підстав для стягнення 1/2 частини, тобто 3000грн., не вбачається.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловіку на використання спільних сімейних коштів у розмірі 6000 грн. для внесення до статутного капіталу ПП Модулор-Сервіс , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для компенсації вартості частки цих коштів.

Рішення оскаржується лише в частині відмови у стягненні з відповідача вартості частки статутного капіталу в розмірі 3000грн., тому відповідно до положень ч.1 ст.367 ЦПК України в іншій частині не переглядається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються і не дають суду підстав для зміни або скасування рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2016 року - залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 березня 2018 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

ОСОБА_6