Рішення

від 13.02.2017 по справі 703/1990/16-ц

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1990/16-ц

2/703/38/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Васильківської Т.В.

секретар судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області, Управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Черкаській області, ОСОБА_3 районної адміністрації, третя особа: Ташлицька сільська рада Смілянського району Черкаської області про припинення права колективної власності на земельні ділянки та визнання державного акту на право колективної власності на землю таким, що втратив чинність, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області, Управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Черкаській області, ОСОБА_3 районної адміністрації, третя особа: Ташлицька сільська рада Смілянського району Черкаської області, в якому просить визнати таким, що втратив чинність державний акт на право колективної власності на землю серії ЧР №13-18 від 16 січня 1996 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству Зоря с. Ташлик Смілянського району Черкаської області, в частині права колективної власності на землю, а саме, пасовищ площею 129,6 га, сіножатей площею 88,0 га, багаторічних насаджень площею 43,8 га та 175,1 га ерозійно-небезпечних орних земель, переведених в кормові угіддя; скасувати запис про реєстрацію в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18 від 16 січня 1996 року про реєстрацію Державного акту на право колективної власності на землю серії ЧР №13-18, в частині пасовищ площею 129,6 га, сіножатей площею 88,0 га, багаторічних насаджень площею 43,8 га та 175,1 га ерозійно-небезпечних орних земель, переведених в кормові угіддя; перевести до земель запасу державної власності Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області землі пасовищ площею 129,6 га, сіножатей площею 88,0 га, багаторічних насаджень площею 43,8 га та 175,1 га ерозійно-небезпечних орних земель, переведених в кормові угіддя, які вказані в Державному акті на право колективної власності на землю серії ЧР №13-18 від 16 січня 1996 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 січня 1996 року на підставі рішення ОСОБА_3 районної адміністрації №132-р від 15 грудня 1995 року КСГП Зоря с.Ташлик Смілянського району Черкаської області, видано державний акт на право колективної власності на землю серії ЧР №13-18, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18. Даним актом КСГП Зоря передавалось у колективну власність 3395,5 га земель в межах згідно з планом для ведення сільськогосподарського виробництва. У 2000 році КСГП Зоря припинило свою діяльність на підставі Указу Президента Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03 грудня 1999 року №1529/99 та утворено нове підприємство Виробничий сільськогосподарський кооператив Зоря , до якого перейшли права користування земельними ділянками на підставі державного акту на право колективної власності на землю ЧР №13-18. Протоколом №1 рішення загальних зборів колишнього КСГП Зоря с. Ташлик від 24 жовтня 2000 року прийняте рішення внести в проект роздержавлення земель КСГП Зоря зміни, внаслідок чого земельні ділянки пасовищ площею 129,6 га, сіножатей площею 88,0 га, багаторічних насаджень площею 43,8 га та 175,1 га ерозійно-небезпечних орних земель, переведених в кормові угіддя, не паюватим, а залишити їх в спільній сумісній власності. Цим же протоколом визначено остаточну кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай). Зазначені зміни були затверджені рішенням Ташлицької сільської ради №15-3 від 17 листопада 2000 року, та 20 листопада 2000 року погоджені ОСОБА_3 відділом земельних ресурсів висновком №15. Рішенням Господарського суду Черкаської області №14/5026/336/2012 від 18 березня 2014 року, діяльність ВСК Зоря с. Ташлик припинена у зв'язку з визнанням його банкрутом. З метою реалізації безоплатного права на приватизацію земельних ділянок, який передбачений Конституцією України, відповідно до ст.118 та 122 Земельного кодексу України, отримавши у Ташлицькій сільській раді Смілянського району графічні зображення бажаної земельної ділянки, в березні 2016 року він звернувся до Управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Черкаської області з клопотанням видати довідку із звітності з кількісного обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями. Управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі надало йому довідку, в якій зазначило, що земельна ділянка, які він бажає отримати у власність знаходиться в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району, за межами населеного пункту, ділянка державної власності, відноситься до сільськогосподарських угідь: сіножатей. Земельна ділянка у власність та користування нікому не надана, обмеження на неї відсутні. В примітках довідки зазначено, що згідно проекту по роздержавленню та приватизації земель КСГП Зоря Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області та видачі державних актів на право колективної власності на землю та право постійного користування землею, дана земельна ділянка відноситься до земель колективної власності. 15 квітня 2016 року він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, з метою отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації. Однак Управління відмовило йому зазначивши, віднесена бажана земельна ділянка відносить до земель колективної форми власності, в той час коли згідно ч.4 ст.122 Земельного кодексу України Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Наявність зазначеного державного акту, яким встановлено право колективної власності, яке не передбачено ні Конституцією України, ні Цивільним кодексом України, унеможливлює реалізацію його права на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, проте надали до суду заяву, в якій просили судові засідання проводити без їх участі та наполягали на задоволенні позову з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області в судового засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання, в якому просять виключити управління з числа відповідачів, посилаючись на те, що оскільки по теперішній час Державний акт на право колективної власності на землю виданого КСГП Зоря с. Ташлик Смілянського району Черкаської області серія ЧР 13-18 на підставі рішення ОСОБА_3 районної адміністрації від 15 грудня 1995 року №132-р, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18, є дійсним, і тому земельна ділянка, з приводу якої звернувся позивач до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, перебуває у колективній власності, а згідно чинного законодавства, Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, є розпорядником земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, тому вони не можуть бути відповідачами по даній цивільній справі.

Представник відповідача - Управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Черкаської області в судове засідання не з'явився, однак надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких вирішення спору відніс на розсуд суду та просив судові засідання проводити без його участі.

Представники відповідача - ОСОБА_3 районної державної адміністрації Черкаської області, в судове засідання не з'явився, однак надали до суду заяви, в яких просили справу розглянути без їх участі. При цьому керівник відповідача зауважив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог, а представник ОСОБА_4 надала письмові пояснення, відповідно до яких вважає, що позов є безпідставним та просить суд відмовити в його задоволенні, так як розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані господарські будівлі і споруди колишніх КСП, а також іншими не розпайованими землями колективної власності не можливе без прийняття відповідного рішення загальними зборами власників земельних часток (паїв) та їх спадкоємців, загальних зборів членів підприємства, зборів уповноважених або створеного ними органу управління, якому передано окремі функції по господарству управління колективним майно. Таким чином, втрата чинності державного акту на праві колективної власності на землю може мати місце лише після прийняття відповідним суб'єктом рішення про припинення права на землю за наявності підстав, передбачених ст.140 Земельного кодексу України.

Представник третьої особи - Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області, в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, в якій проти задоволення позову не заперечував та просив справу розглядати у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію позивача, відповідачів та третьої особи, висловлені у письмовій формі, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Управлінням Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі позивачу 31 березня 2016 року за №31-28-0.5-1380/15-16 видано довідку із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, відповідно до якої позивачу виділено земельну ділянку площею 2,0 га., яка розташована в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району (за межами населеного пункту) є земельною ділянкою державної власності, сільськогосподарськими угіддями, яка не надана у власність та не надана у користування (а.с.14).

Відповідно до примітки зазначеної довідки, земельна ділянка, що представлена на розгляд щодо виділення позивачу, згідно проекту роздержавлення та приватизації земель КСГП Зоря Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області та видачі державних актів на право колективної власності на землю та право постійного користування землею дана земельна ділянка відносить до земель колективної власності.

15 квітня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області, із земель державної власності, у межах норм безоплатної приватизації, але листом 3982/6-16 від 16 травня 2016 року йому було відмовлено, оскільки бажана земельна ділянка площею 2,0000 га, яку позивач має намір отримати у власність, згідно проекту по роздержавленню та приватизації земель КСГП Зоря Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області та видачі державних актів на право колективної власності на землю відноситься до земель колективної власності (а.с.20,16).

З копії Державної акту на право колективної власності на землю серії ЧР 13-18 від 16 січня 1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18, вбачається, що Колективному сільськогосподарському підприємству Зоря с. Ташлик Смілянського району Черкаської області, передано у колективну власність 3395.5 га землі в межах згідно з планом, для ведення сільськогосподарського виробництва, відповідно до рішення ОСОБА_3 районної адміністрації від 15 грудня 1995 року №132-р (а.с. 7-10).

Відповідно до копії довідки ОСОБА_3 районної державної адміністрації Черкаської області №01-12/2694 від 29 вересня 2016 року, колективне сільськогосподарське підприємство Зоря (ідентифікаційний код 03791746, юридична адреса с. Ташлик, вул. Карла Маркса 8), згідно розпорядження голови райдержадміністрації №138 від 27 березня 2000 року було перереєстроване в виробничий сільськогосподарський кооператив Зоря (ідентифікаційний код 03791746, юридична адреса с. Ташлик, вул. Карла Маркса 8) (а.с.51).

Відповідно до копії виписки з протоколу №1 рішення загальних зборів колишнього КСП Зоря с. Ташклик Смілянського району Черкаської області від 24 жовтня 2000 року в проект роздержавлення КСП Зоря с. Ташлик внесено зміни та затверджено Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Зоря с. Ташлик, якою передбачено, що земельні ділянки пасовища площею 129,6 га, сіножатей площею 88,0 га, багаторічних насаджень площею 43,8 га та 175,1 га ерозійно-небезпечних орних земель, переведених в кормові угіддя не паювати, а залишити їх в спільній сумісній власності (а.с.11).

Вказані вище зміни в проект роздержавлення та погодження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Зоря с. Ташлик, затверджені рішенням Ташлицьої сільської ради від 17 листопада 2000 року №15-3 та висновком ОСОБА_3 районного відділу земельних ресурсів №15(а.с.12,13).

Відповідно до копії довідки ОСОБА_3 районної державної адміністрації Черкаської області №01-12/2694 від 29 вересня 2016 року, 24 березня 2014 року відповідно до ухвали Господарського суду Черкаської області від 18 березня 2014 року №14/5026/336/2012 проведено державну реєстрацію припинення виробничого сільськогосподарського кооперативу Зоря у зв'язку з визнанням підприємства банкрутом, реєстраційний номер 10241170014001682(а.с.51).

Факт припинення ВСК Зоря також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №21880634 від 19 квітня 2016 року.(а.с.17-19)

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області визначено, що єдиною підставою, що перешкоджає позивачу реалізувати своє право на отримання земельної ділянки, є те, що бажана земельна ділянка мала б відводитися за рахунок земель колективної власності, які перебувають у колишньому КСГП Зоря , згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ЧР 13-18 від 16 січня 1996 року, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18, а відповідно до п.4 ст.122 Земельного кодексу України не віднесено до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Разом з тим, чинною Конституцією України та Земельним кодексом України не передбачено таку форму власності на землю як колективна, тоді як на час видачі КСГП Зоря державного акту на право колективної власності на землю серії ЧР 13-18 від 16 січня 1996 року, Земельний кодекс України від 18.12.1990 року (втратив чинність з 01.01.2002 року), Цивільний кодекс УРСР від 18.07.1963 року (втратив чинність з 01.01.2004 року) та Закон України Про власність від 07.02.1991 року (втратив чинність з 20.06.2007 року) визначали такі форми власності як приватна, колективна та державна.

Відповідно до ч.3 ст.78 3емельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно ч.1 ст.374 ЦК України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Крім того, розділом другим Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року №5308-VI врегульовано, що з дня набрання чинності цим Законом (з 1 січня 2013 року) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Тобто, законодавець чітко визначив форми власності: державна, комунальна та приватна. Форма ж власності як "колективна" та поняття "землі колективної власності" відсутні в чинному законодавстві.

Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Враховуючи, що діючим законодавством не визначено випадку припинення права власності на землю із підстав відсутності такої форми власності як колективна, що неможливо через відсутність такого визначення в чинному законодавстві, то суд вважає,що слід застосувати положення ст.8 Конституції України щодо принципу верховенства права,ст.1 ЦПК України щодо завдань судочинства та ст.5 ЗК України щодо базування земельного законодавства на принципах забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави та забезпечення гарантій прав на землю .

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів

Згідно з ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно ч. 1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 ст.393 ЦК України, передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ч.2 ст.30 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.

При цьому суд приймає до уваги, що компетенція суду розповсюджується на всі правовідносини, а важливим забезпеченням права на справедливий суд є принцип правової визначеності, згідно з яким рішення суду по конкретній справі має вирішити усі спірні правовідносини, що входять до предмету встановлення, а не породжувати інші судові спори.

При розгляді справи судом достеменно встановлено, що спірні землі, щодо яких виник спір, на теперішній час не використовуються, не є розподіленими та не перебувають у користуванні будь-яких фізичних чи юридичних осіб, тобто, фактично, є землями запасу.

Клопотання представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про виключення Головного управління з числа відповідачів суд залишає без задоволення, так як відповідно до чинного законодавства Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області надає дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовна заява законна, обґрунтована і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суд, відхиляє заперечення представника відповідача ОСОБА_3 райдержадміністрації, щодо фактичної належності нерозпайованих земель КСП Зоря його колишнім членам та їх спадкодавцям, виходячи із того, що відповідно до вимог п.1 ст.7 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство земля є об'єктом права колективної власності підприємства, а не його колишніх членів, як це стверджує представник відповідача.

Приймаючи до уваги, що спір виник не внаслідок протиправних дій відповідачів, підстави для покладення на них витрат по сплаті судового збору у відповідності до ст.88 ЦПК України відсутні, та враховуючи, що позивачі, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір , звільнені від сплати судового збору, то такі витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.10,11, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати таким, що втратив чинність державний акт на право колективної власності на землю серії ЧР №13-18 від 16 січня 1996 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству Зоря с. Ташлик Смілянського району Черкаської області, в частині права колективної власності на землю, а саме, пасовищ площею 129,6 га, сіножатей площею 88,0 га, багаторічних насаджень площею 43,8 га та 175,1 га ерозійно-небезпечних орних земель, переведених в кормові угіддя.

Скасувати запис про реєстрацію в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18 від 16 січня 1996 року про реєстрацію Державного акту на право колективної власності на землю серії ЧР №13-18, в частині пасовищ площею 129,6 га, сіножатей площею 88,0 га, багаторічних насаджень площею 43,8 га та 175,1 га ерозійно-небезпечних орних земель, переведених в кормові угіддя.

Перевести до земель запасу державної власності Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області землі пасовищ площею 129,6 га, сіножатей площею 88,0 га, багаторічних насаджень площею 43,8 га та 175,1 га ерозійно-небезпечних орних земель, переведених в кормові угіддя, які вказані в Державному акті на право колективної власності на землю серії ЧР №13-18 від 16 січня 1996 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня його проголошення, а сторонами, що не були присутніми під час його оголошення, протягом того ж часу з моменту отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуючий Т.В. Васильківська