Ухвала

від 09.02.2017 по справі 826/5183/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5183/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Кузьмишиної О.М.., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Авантрейд - Заруби Оксани Валеріївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авантрейд до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Авантрейд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 № 12826552202.

Позов обґрунтовано тим, що висновки акту від 09.04.2015 № 272/26-55-22-01/37318988 Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ Авантрейд з питань правомірності нарахування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року та січень 2015 року є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено виїзну документальної перевірки ТОВ Авантрейд з питань правомірності нарахування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року та січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 09.04.2015 № 272/26-55-22-01/37318988 (далі - акт перевірки).

Відповідно наданих матеріалів справи, наданих пояснень сторін, д о перевірки надані наступні документи: договір № 300/7-ПУ від 30.07.2014 між ТОВ Авантрейд та ТОВ Компанія Омега - Люкс ; акти здачі-приймання наданих послуг між ТОВ Авантрейд та ТОВ Компанія Омега - Люкс ; податкові накладні.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення позивачем при відображенні у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року, а саме: завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, який включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) в сумі 371 255 грн., внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 21) та сплачується до загального / спеціального фонду державного бюджету.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 №12826552202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 464 369 грн (за основним платежем 371 255 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 92 814 грн.).

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме: до перевірки не надано документів, які одводять, що контрагенти позивача були залучені саме ТОВ Компанія Омега Люкс на виконання договору від 30.07.2014 № 300/7-ПУ.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ Компанія Омега Люкс укладено договір від 30.07.2014 № 300/7-ПУ, предметом якого є надання посередницьких послуг: розширення ринку збуту нафтопродуктів замовника (позивача) шляхом пошуку та залученням покупців нафтопродуктів.

За цим договором Виконавець діє в межах території м. Київ, Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської, Черкаської, Вінницької, Чернігівської, Хмельницької, Чернівецької, Львівської та Івано-Франковської областей.

Замовник (позивач) сплачує винагороду виконавцю (ТОВ Компанія Омега Люкс ) у розмірі 2,3 % від вартості нафтопродуктів придбаних у замовника (позивача) покупцем залученим виконавцем покупцем. Термін дії договору - 31.12.2014 року.

На виконання умов Договору №300/7-ПУ від 30.07.2014 року, ТОВ Компанія Омега Люкс надано ТОВ Авантрейд посередницькі послуги вартістю 2 227 530 грн. (в т.ч. ПДВ - 371 255 грн.), що підтверджено наступними актами здачі-приймання послуг: акт здачі-приймання наданих послуг № 299 від 01.12.2014, вартість нафтопродуктів, придбаних у замовника залученими виконавцем покупцями - 2 460 623, 94 грн., винагорода - 56 594, 35 грн. (в т.ч. ПДВ 9 432, 39 грн.); акт здачі-приймання наданих послуг № 300 від 01.12.2014, вартість нафтопродуктів, придбаних - 457 050, 69 грн., винагорода- 56 512,18 грн. (в т.ч. ПДВ 9 418,70 грн.); акт № 301 від 02.12.2014, вартість - 2 385 038, 82 грн., винагорода - 54 855 ,89 грн. (в т.ч. ПДВ 9 142 ,65 грн.); акт № 302 від 02.12.2014, вартість - 2 434 182, 10 грн., винагорода - 55 986, 19 грн. (в т.ч. ПДВ 9 331 ,03 грн.); акт № 303 від 03.12.2014, вартість - 2 527 690, 84 грн., винагорода - 58 136,89 грн. (в т.ч. ПДВ 9 689,48 грн.); акт № 304 від 04.12.2014, вартість н- 2 586 039, 31 грн., винагорода - 59 478 ,90 грн. (в т.ч. ПДВ 9 913, 15 грн.); акт № 305 від 04.12.2014, вартість -2 458 708, 96 грн., винагорода - 56 550 ,31 грн. (в т.ч. ПДВ 9 425, 05 грн.); акт № 306 від 05.12.2014, вартість -2 587 443, 67 грн., винагорода - 59 511, 20 грн. (в т.ч. ПДВ 9 918, 53 грн.); акт № 307 від 05.12.2014, вартість - 2 450 341, 00 грн., винагорода - 56 557, 84 грн. (в т.ч. ПДВ 9 392, 97 грн.); акт № 308 від 08.12.2014, вартість - 2 591 074, 99 грн., винагорода - 59 594, 72 грн. (в т.ч. ПДВ 9 932,45 грн.); акт № 309 від 08.12.2014, вартість - 2 572 931, 59 грн., винагорода - 59 177, 44 грн. (в т.ч. ПДВ 9 862, 91 грн.); акт № 310 від 09.12.2014, вартість - 2 228 991, 47 грн., винагорода - 51 266, 80 грн. (в т.ч. ПДВ 8 544, 47 грн.); акт № 311 від 09.12.2014, вартість - 2 555 739, 95 грн., винагорода - 58 782, 02 грн. (в т.ч. ПДВ 9 797, 00 грн.); акт № 312 від 10.12.2014, вартість - 2 281 564, 22 грн., винагорода - 52 475, 98 грн. (в т.ч. ПДВ 8 746, 00 грн.); акт № 313 від 10.12.2014, вартість - 2 584 028, 60 грн., винагорода - 59 432, 66 грн. (в т.ч. ПДВ 9 905, 44 грн.); акт № 314 від 11.12.2014, вартість - 2 605 261, 11 грн., винагорода - 59 921, 02 грн. (в т.ч. ПДВ 99 863, 84 грн.); акт № 315 від 11.12.2014, вартість - 2 563 664, 17 грн.,винагорода - 58 964, 28 грн. (в т.ч. ПДВ 9 827, 38 грн.); акт № 316 від 12.12.2014, вартість - 2 512 594, 63 грн., инагорода- 57 789, 68 грн. (в т.ч. ПДВ 9 631, 61 грн.); акт № 317 від 12.12.2014, вартість - 2 498 016, 33 грн., винагорода - 57 454, 38 грн. (в т.ч. ПДВ 9 575,73 грн.); акт № 318 від 15.12.2014, вартість - 2 491 383, 44 грн., винагорода - 57 301, 82 грн. (в т.ч. ПДВ 9 550, 30 грн.); акт № 319 від 15.12.2014, вартість - 2 480 129, 06 грн., винагорода - 57 042, 97 грн. (в т.ч. ПДВ 9 507, 16 грн.); акт № 320 від 16.12.2014, вартість - 2 547 834, 73 грн., винагорода - 58 600, 20 грн. (в т.ч. ПДВ 9 766, 70 грн.); акт № 321 від 16.12.2014, вартість - 2 583 833, 00 грн., винагорода - 59 428, 16 грн. (в т.ч. ПДВ 9 904, 69 грн.); акт № 322 від 17.12.2014, вартість - 2 512 061, 69 грн., винагорода - 57 777, 42 грн. (в т.ч. ПДВ 9 629, 57 грн.); акт № 323 від 17.12.2014, вартість - 2 412 037, 93 грн., винагорода - 55 476, 88 грн. (в т.ч. ПДВ 9 246, 15 грн.); акт № 324 від 18.12.2014, вартість - 2 432 748, 12 грн., винагорода - 55 953, 22 грн. (в т.ч. ПДВ 9 325, 54 грн.); акт № 325 від 18.12.2014, вартість - 2 342 578, 14 грн., винагорода - 53 879, 30 грн. (в т.ч. ПДВ 8 979, 88 грн.); акт № 326 від 19.12.2014, вартість -2 528 660, 49 грн., винагорода - 58 159, 19 грн. (в т.ч. ПДВ 9 693, 20 грн.); акт № 327 від 19.12.2014, вартість - 2 495 88 , 50 грн., винагорода - 57 405, 34 грн. (в т.ч. ПДВ 9 567, 56 грн.); акт № 328 від 22.12.2014, вартість - 2 461 985, 12 грн., винагорода - 56 625, 66 грн. (в т.ч. ПДВ 9 437, 61 грн.); акт № 329 від 22.12.2014, вартість - 1 462 765, 86 грн., винагорода - 33 643, 61 грн. (в т.ч. ПДВ 5 607, 27 грн.); акт № 330 від 23.12.2014, вартість - 2 322 161, 72 грн., винагорода - 53 409, 72 грн. (в т.ч. ПДВ 8 901, 62 грн.); акт № 331 від 24.12.2014, вартість - 2 229 572, 83 грн.,винагорода - 51 280, 18 грн. (в т.ч. ПДВ 8 546, 70 грн.); акт № 332 від 25.12.2014, вартість - 2 558 026, 94 грн., винагорода - 58 834,62 грн. (в т.ч. ПДВ 9 805, 77 грн.); акт № 333 від 25.12.2014, вартість - 2 533 494, 23 грн., винагорода - 58 270, 37 грн. (в т.ч. ПДВ 9 711,73 грн.); акт № 334 від 26.12.2014, вартість - 2 549 073, 53 грн., винагорода - 58 628, 69 грн. (в т.ч. ПДВ 9 771, 45 грн.); акт № 335 від 26.12.2014, вартість - 2 536 065, 80 грн., винагорода - 58 329, 52 грн. (в т.ч. ПДВ 9 721, 59 грн.); акт № 336 від 29.12.2014, вартість - 2 444 755, 26 грн., винагорода - 56 229, 37 грн. (в т.ч. ПДВ 9 371, 56 грн.); акт № 337 від 30.12.2014, вартість - 2 192 941, 96 грн., винагорода - 50 437, 67 грн. (в т.ч. ПДВ 8 406, 28 грн.); акт № 338 від 30.12.2014, вартість - 1 390 140, 24 грн.,винагорода - 31 973, 23 грн. (в т.ч. ПДВ 5 328, 87 грн.).

Згідно з умовами Договору №300/7-ПУ від 30.07.2014 року, його предметом є надання таких посередницьких послуг: розширення ринку збуту нафтопродуктів Замовника шляхом пошуку та залученням покупців нафтопродуктів.

За цим договором Виконавець діє в межах території м. Київ, Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської, Черкаської, Вінницької, Чернігівської, Хмельницької, Чернівецької, Львівської та Івано-Франковської областей.

Надаючи оуцінку матеріалам спрви колегія суддів звертає увагу на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), а саме в актах здачі- прийманя наданих послуг, наданих до перевірки, не зазначено, яких покупців та з яких саме регіонів України, залучено ТОВ Компанія Омега Люкс .

В актах здачі-приймання наданих послуг відсутній перелік покупців, які були залучені саме ТОВ Компанія Омега Люкс згідно з Договором №300/7-ПУ від 30.07.2014 року, що не дає змогу пов'язати посередницькі послуги, отримані від ТОВ Компанія Омега Люкс , з господарською діяльністю ТОВ Авантрейд .

Тобто, в актах здачі-приймання наданих послуг відсутня інформація, яка б давала змогу з'ясувати зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, обсяги виконаних робіт, фактично по суті зміст послуг, яки надані ТОВ Компанія Омега Люкс ., що не дає можливості визначити, чи використовуються отримані послуги у власній господарській діяльності.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно пункту 185.1 статті 185 Податкового Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Так, згідно з п. 44.1 ст. 44 зазначеного Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідної послуги.

Відповідно до вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження реального виконання ТОВ Компанія Омега Люкс умов спірного договору, оскільки з наданих позивачем копії бухгалтерських документів неможливо встановити, що нафтопродукти реалізовані позивачем за участі ТОВ Компанія Омега Люкс .

Також, не обґрунтовано позивачем належним чином (шляхом представлення відповідної ділової переписки) і, за яких обставин та в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між ним та його задекларованими покупцями, хто персонально брав у цьому участь (ТОВ Компанія Омега Люкс ).

Отже, висновок податкового органу про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України на думку суду є обґрунтованим, що вказує правомірність податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 №12826552202.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ Авантрейд порушено вимоги п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу №2755-VIвід 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за N 168/704, п. 3 Розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року за №336/22868

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ Авантрейд не підлягають задоволенню.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Авантрейд - Заруби Оксани Валеріївни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 09 лютого 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.