Постанова

від 11.06.2019 по справі 826/5183/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 червня 2019 року

справа №826/5183/16

адміністративне провадження №К/9901/38013/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантрейд"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року у складі судді Келеберди В.І.,

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у складі суддів Костюк Л.О., Кузьмишиної О.М., Твердохліб В.А.,

у справі №826/5183/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантрейд"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

30 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Авантрейд (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 09 червня 2015 року № 12826552202, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 371255 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 92814 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

13 вересня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, відмовлено Товариству у задоволені позову, з мотивів того, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження реального виконання ТОВ Компанія Омега Люкс умов спірного договору, оскільки з наданих позивачем копії бухгалтерських документів неможливо встановити, що нафтопродукти реалізовані позивачем за участі ТОВ Компанія Омега Люкс .

03 березня 2017 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що позивачем 14 вересня 2016 року до суду першої інстанції подані письмові докази, які не були досліджені та їм не надана правова оцінка, у зв`язку з цим неповно встановлені обставини у справі. Позивач також зазначає, що ним під час апеляційного провадження заявлено клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та їх дослідження, яке проігноровано судом.

06 березня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу №826/5183/16 з Окружного адміністративного суду міста Києва.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

30 листопада 2017 року справа №826/5183/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

14 березня 2018 року справа №826/5183/16 та матеріали касаційної скарги №К/9901/38013/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 37318988, перебуває на податковому обліку з 27 жовтня 2010 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у березні-квітні 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності нарахування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року та січень 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 09 квітня 2015 року №272/26-55-22-01/37318988 (далі - акт перевірки).

Предметом дослідження податкового органу був договір № 300/7-ПУ від 30 липня 2014 року укладений між Товариством та ТОВ Компанія Омега - Люкс , акти здачі-приймання наданих послуг, податкові накладні.

Податковим органом встановлено порушення позивачем при відображенні у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року, а саме завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, який включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) в сумі 371 255 грн, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 21) та сплачується до загального / спеціального фонду державного бюджету.

Керівником податкового органу 09 червня 2015 року згідно з підпунктом 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 09 квітня 2015 року прийняте податкове повідомлення-рішення №12826552202, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 371255 грн за основним платежем за порушення пунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 92814 грн, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що порушення позивачем податкового законодавства полягає у тому, що до перевірки не надано документів, які доводять, виконання договору від 30 липня 2014 року № 300/7-ПУ укладеного позивачем з ТОВ Компанія Омега Люкс , предметом якого є надання посередницьких послуг, а саме розширення ринку збуту нафтопродуктів замовника (позивача) шляхом пошуку та залученням покупців нафтопродуктів, за яким виконавець діє в межах території м. Київ, Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської, Черкаської, Вінницької, Чернігівської, Хмельницької, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областей.

Позивач доводить отримання в межах цього договору посередницьких послуг вартістю 2 227 530 грн, в тому числі податок на додану вартість 371 255 грн, що підтверджується актами здачі-приймання послуг, оцінюючи які суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що на порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 розділу V Податкового кодексу України ними не зазначено, яких покупців та з яких саме регіонів України, залучено ТОВ Компанія Омега Люкс .

За висновком судів попередніх інстанцій відсутність в актах здачі-приймання наданих послуг переліку покупців, які були залучені саме ТОВ Компанія Омега Люкс згідно з договором від 30 липня 2014 року, не дає змогу пов`язати посередницькі послуги, отримані від контрагента позивача (ТОВ Компанія Омега Люкс ), з господарською діяльністю Товариства (позивача у справі).

Відтак, відсутність в актах здачі-приймання наданих послуг інформації, яка б давала змогу з`ясувати зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, обсяги виконаних робіт, фактично по суті зміст послуг, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Омега Люкс , що не дає можливості визначити використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції здійснив системний аналіз положень підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статті 1, частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , який зумовив висновок про те, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, вимоги щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондують між нормами означених кодексу та закону.

За висновком судів попередніх інстанцій аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Водночас, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідної послуги.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження реального виконання ТОВ Компанія Омега Люкс умов договору, оскільки з наданих позивачем копій бухгалтерських документів неможливо встановити, що нафтопродукти реалізовані позивачем за участі цього Товариства.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем порушенні вимоги підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 1.2 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704, пункту 3 Розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за №336/22868.

Суди попередніх інстанцій, висновуючись на частині дослідження вищеозначених письмових доказів та застосування до спірних відносин викладених норм, дійшли певних висновків, без дослідження первинних документів, які долучені до матеріалів справи за заявою позивача від 13 вересня 2016 року (том 3 арк. справи 80-241).

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неповного дослідження зібраних у справі доказів.

Це порушення допущено як судом першої так і судом апеляційної інстанції, оскільки звертаючись із апеляційною скаргою позивач просив долучити до матеріалів справи докази подані через канцелярію суду 14 вересня 2016 року (том 4 арк. справи 9).

Також, під час апеляційного провадження 22 грудня 2016 року позивачем подана заява про долучення доказів до матеріалів справи, а саме пояснення директора ТОВ Компанія Омега Люкс ОСОБА_1 , яке не досліджено та не оцінено судом апеляційної інстанції (том 4 арк. справи 28-30).

Суд зазначає, що не дослідження долучених до справи доказів є безумовним порушенням судів попередніх інстанцій, разом із тим звертає увагу на те, що із журналів та технічних записів судових засідань не вбачається, що представник позивача після подання доказів до суду просить їх дослідити та оцінити.

Відтак, правильно пославшись на положення пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, які підлягають застосування до спірних відносин, суди попередніх інстанцій не дослідили первинні документи, які впливають на дотримання позивачем положень цієї статті.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантрейд" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі №826/5183/16 скасувати.

Справу №826/5183/16 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер