Рішення

від 09.06.2020 по справі 826/5183/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року м. Київ № 826/5183/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еребус Плюс

до Головне управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Авантрейд , ідентифікаційний код 37318988 (далі також - позивач, ТОВ Авантрейд , Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 №12826552202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акта від 09.04.2015 №272/26-55-22-01/37318988 Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ Авантрейд з питань правомірності нарахування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року та січень 2015 року є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2016 у справі №826/5183/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017, у задоволенні вказаного позову ПрАТ ТОВ Авантрейд було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2019 постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 скасовані, а матеріали справи скеровано до суду першої інстанції на новий розгляд. Зокрема, у мотивувальній частині вказаної постанови Верховного Суду зазначено про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті без дослідження первинних документів, які долучені до матеріалів справи за заявою позивача від 13 вересня 2016 року (том 3 арк. справи 80-241), а також були подані через канцелярію суду 14 вересня 2016 року (том 4 арк. справи 9). Отже, за висновком Верховного Суду для правильного вирішення цієї справи необхідно дослідити всі зібранні у справі докази.

На підставі викладеного, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2019 адміністративну справу №826/5183/16 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

У встановлений судом строк сторони заяви по суті (відзив на позовну заяву, відповідь на такий відзив та заперечення) та жодні додаткові документальні докази до суду не подали, хоча були належним чином повідомлені про зміст ухвали суду від 22.07.2019.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), на підставі наявних матеріалів справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 здійснено заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Поряд з цим, суд згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановив, що 20.03.2019 державним реєстратором здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - ТОВ Авантрейд в частині зміни повного та скороченого найменувань, зміни місцезнаходження такої юридичної особи. А саме, ТОВ Авантрейд було перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю Еребус Плюс (ТОВ Еребус Плюс ), адресою місцезнаходження цього товариства визначено: Одеську обл., м. Одеса, Приморський р-н, вул. Маріїнська, 3.

Таким чином, оскільки у даному випадку відбулись лише зміна найменування та адреси місцезнаходження юридичної особи (позивача), то у межах спірних правовідносин відсутні підстави для застосування положень ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (процесуальне правонаступництво) та необхідність для заміни позивача правонаступником. Проте, з огляду на наведені обставини суд вважає за доцільне уточнити найменування позивача у справі, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю Еребус Плюс замість Товариство з обмеженою відповідальністю Авантрейд .

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та прийняття рішення у справі по суті з огляду на наступне.

Протягом періоду з 27.03.2015 по 02.04.2015 працівником ДПІ проведено виїзну документальної перевірки ТОВ Авантрейд (ідентифікаційний код 37318988) з питань правомірності нарахування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року та січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 09.04.2015 №272/26-55-22-01/37318988 (далі - акт перевірки).

За змістом п. 2.3 розд. 2 Загальні положення цього акта вбачається, що при проведенні документальної перевірки перевіряючим були використані наступні документи: декларації з ПДВ за періоди грудень 2014 року - січень 2015 року, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові та прибуткові накладні, акти прийому передачі, товарно-транспортні накладні, платіжні документи, угоди та контракти, накази про призначення посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність.

Також з тексту акта перевірки вбачається, що контролюючим органом в ході дослідження наданих до перевірки документів встановлені обставини укладенні між ТОВ Авантрейд (як замовником) і ТОВ Компанія Омега Люкс (як виконавцем) договору №300/7-ПУ від 30.07.2014 про надання посередницьких послуг. Предметом даного договору терміном дії до 31.12.2014є надання наступних посередницьких послуг: розширення ринку збуту нафтопродуктів замовника, шляхом пошуку та залучення покупців нафтопродуктів. За надання таких послуг замовник має сплатити виконавцю винагороду у розмірі 2,3% від вартості нафтопродуктів, придбаних у замовника залученим виконавцем покупцем.

В наданих до перевірки актах здачі-прийняття послуг (перелік яких наведено на стор. 8 - 10 акта) зафіксовані відомості про надання ТОВ Компанія Омега Люкс посередницьких послуг загальною вартістю 2 227 530 грн. (в т.ч. ПДВ - 371 255 грн.).

Проте у зв?язку із не наданням перевіряємим товариством (ТОВ Авантрейд ) до перевірки документів, що засвідчують обставини придбання нафтопродуктів у ТОВ Авантрейд саме тими покупцями, що були залучені ТОВ Компанія Омега Люкс в рамках виконання договору №300/7-ПУ від 30.07.2014, контролюючий орган дійшов висновку про завищення позивачем задекларованого показника податкового кредиту за звітний період грудень 2014 року по на суму податку на додану вартість 371 255 грн.

Згідно розд. 4 Висновок акта перевірки, такою перевіркою встановлено порушення позивачем при відображенні у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року, а саме: завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, який включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) в сумі 371 255 грн., внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 21) та сплачується до загального / спеціального фонду державного бюджету.

09.06.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення форми Р за №12826552202, яким у зв?язку з виявленим порушенням позивачем пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, збільшило позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 464 369 грн. (з них за основним платежем - 371 255 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 92 814 грн.).

За результатами оскарження ТОВ Авантрейд цього податкового повідомлення-рішення в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, таке рішення відповідача відповідно до рішення Державної фіскальної служби України від 30.10.2015 №23053/6/99-99-10-01-04-25 було залишено без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи спір по суті суд дійшов висновків про наступне.

За змістом норм п.п. 200.1, 200.4 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. б п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на рахунках бухгалтерського обліку.

Крім того, суд враховує наявне у пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначення терміну господарська діяльність - діяльності особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності , що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Водночас, в текстах своїх постанов від 16.11.2018 у справі №816/2142/17, від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, від 06.02.2018 № К/9901/5042/17 Верховний Суд також відзначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 30.07.2014 між ТОВ Авантрейд (як замовником), в особі директора Мамайчука О.В., та ТОВ Компанія Омега Люкс (як виконавцем), в особі директора Виноградського В.І., укладено договір №300714/1-ПУ про надання посередницьких послуг. За умовами цього договору виконавець зобов`язується надавати замовнику від його імені, за завданнями та за рахунок останнього наступні посередницькі послуги: розширення ринку збуту нафтопродуктів замовника, шляхом пошуку та залученням покупців нафтопродуктів.

За цим договором виконавець діє в межах території м. Київ, Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської, Черкаської, Вінницької, Чернігівської, Хмельницької, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областей.

Підтвердженням надання послуг за цим договором є акт здачі-приймання наданих послуг, який підписуються обома сторонами.

За надання послуг за цим договором замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 2,3% (з ПДВ) від вартості нафтопродуктів, придбаних у замовника залученим виконавцем покупцем. Послуги вважаються виконаними з моменту реалізації товару. Сплата здійснюється на підставі акта здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі. Розрахунок за цим договором може бути здійсненим у вексельній формі шляхом видачі замовником виконавцю простих векселів.

Термін дії договору становить до 31.12.2014.

На підтвердження виконання обома сторонами умов вказаного договору позивачем надано копії наступних документів:

- податкових накладних, виписаних ТОВ Компанія Омега Люкс на адресу ТОВ Авантрейд ;

- актів здачі-приймання наданих послуг за №№ 299 - 338, датовані груднем 2014 року. За змістом цих актів виконавець надав замовнику послуги з пошуку та залученню покупців нафтопродуктів, яким замовником здійснені поставки нафтопродуктів. У текстах актів зафіксовані відомості про загальну вартість нафтопродуктів придбаних у замовника залученими виконавцем покупцями, загальна вартість винагороди виконавця;

- звіту ТОВ Компанія Омега Люкс щодо проведення діяльності у сфері розширення ринку збуту нафтопродуктів ТОВ Авантрейд , шляхом пошуку та залучення покупців нафтопродуктів, датованого 07.09.2014. За змістом цього Звіту за період з 01.08.2014 по 07.07.2014 ТОВ Компанія Омега Люкс були надані послуги з пошуку та залучення покупців нафтопродуктів. Зокрема, виконавцем проводилась наступна робота із зазначеного питання: дослідження ринку збуту нафтопродуктів; пропозиція товару до продажу потенційним покупцям; проведення зустрічей та переговорів з представниками компаній потенційних покупців; погодження умов щодо ціни на продукцію, умов оплати та поставки товарів; отримання проекту договору та передання контактів відповідних менеджерів компаній покупців представникам ТОВ Авантрейд . При проведенні дослідження ринку збуту нафтопродуктів виконавцем здійснювався аналіз ринку збуту щодо: компаній, які купують нафтопродукти, цін на нафтопродукти, об`єм та структуру попиту. На електронну адресу представників зазначених компаній були надіслані листи пропозицію співпраці та відповідну комерційну пропозицію з цінами на товар, надану ТОВ Авантрейд . Виконавцем були проведені особисті зустрічі та переговори з компаніями по регіонах України за переліком, наведеним у звіті. Також у цьому звіті був наведений поіменний перелік суб`єктів підприємницької діяльності, з якими представники ТОВ Компанія Омега Люкс домовились щодо поставок нафтопродуктів;

- картку рахунку бухгалтерського обліку 6852 Розрахунки з iншими кредиторами за період з 01.12.2014 по 28.02.2015;

- банківських виписок по рахунку ТОВ Авантрейд за період січень-лютий 2015 року з відомостями про перерахування коштів ТОВ Компанія Омега Люкс ;

- видаткових накладних ТОВ Авантрейд за період серпень-вересень 2014 року, виписаних на адресу контрагентів-покупців палива дизельного;

- податкових накладних, виписаних ТОВ Авантрейд на адресу контрагентів-покупців палива дизельного;

- банківських виписок по рахунку ТОВ Авантрейд за період серпень-вересень 2014 року з відомостями про надходження коштів від контрагентів-покупців товару.

Окрім того представник позивача подав до суду письмові пояснення (вх. №38708/19 від 19.05.2016) та заяву про долучення доказів від 13.09.2016 (вх. №70650/16 від 14.09.2016), де зазначив, що здійснення поставок нафтопродуктів покупцям ТОВ Авантрейд за наданими видатковими накладними є безпосереднім наслідком укладення договору про надання послуг з ТОВ Компанія Омега Люкс та здійснення господарських операцій з отримання від останнього послуг з пошуку покупців. При цьому, оскільки у штаті ТОВ Авантрейд були відсутні особи, які б могли здійснювати функцію менеджерів з обов`язками щодо пошуку покупців, то для здійснення господарської діяльності з продажу нафтопродуктів було залучено третю особу - ТОВ Компанія Омега Люкс .

Додатково на підтвердження наявності ділової мети на укладення договору про надання посередницьких послуг з ТОВ Компанія Омега Люкс позивач разом із заявою від 13.09.2016 (вх. №70650/16 від 14.09.2016) подав до суду копію штатного розпису ТОВ Авантрейд затвердженого станом на 01.07.2014; податкових розрахунків ТОВ Авантрейд сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) за 3-тій та 4-ий квартали 2014 року.

Дослідивши та проаналізувавши зміст поданих позивачем видаткових накладних на відвантаження ТОВ Авантрейд (як постачальником) своїм контрагентам-покупцям партій палива у період серпень-вересень 2014 року, суд встановив, що більшість з таких операцій поставок здійснювалися на виконання договорів, які були укладені у період до 1 серпня 2014 років. Так, наприклад, за даними видаткової накладної №РН-140804-14 від 04.08.2014 - поставка на адресу ТОВ АГРО-ФРАН згідно договору від 15.07.2014; видаткових накладних №РН-140803-05 від 03.08.2014, №РН-140824-04 від 24.08.2014 - поставки на адресу ПП АП Агро-Дружба згідно договору від 04.07.2014; видаткових накладних №РН-140819-03 від 19.08.2014, №РН-140902-04 від 02.09.2014 - поставки на адресу ТОВ Агролан Крупець згідно договору від 17.02.2014; видаткової накладної №РН-140804-15 від 04.08.2014 - поставка на адресу ТОВ АЗС Атлант згідно договору від 19.02.2014; видаткової накладної №РН-140816-02 від 16.08.2014 - поставка на адресу ПП Автошлях згідно договору від 13.06.2014; видаткової накладної №РН-140806-09 від 06.08.2014 - поставка на адресу ТОВ Компанія Агро-Дует згідно договору від 01.07.2014; видаткових накладних №РН-140804-02 від 04.08.2014, №РН-140802-06 від 02.08.2014 і №РН-140815-05 від 15.08.2014 - поставки на адресу ПАП Агроінвест згідно договору від 18.07.2014; видаткових накладних №РН140809-08 від 09.08.2014, №РН-140917-03 від 17.09.2014 та ін. - поставки на адресу ПП Агрон згідно договору від 11.07.2014; видаткових накладних №РН-140829-01 від 29.08.2014, №РН-140807-03 від 07.08.2014 та ін. - поставки на адресу ПП Аграрна компанія 2004 згідно договору від 07.03.2014; видаткових накладних №РН-140808-02 від 08.08.2014, №РН-140802-01 від 02.08.2014 та ін. - поставки на адресу ТОВ Агро ЛВ Лімітед згідно договору від 24.01.2013; видаткових накладних №РН-140829-03 від 29.08.2014, №РН-140801-03 від 01.08.2014 та ін. - поставки на адресу ТОВ Агро-Відродження згідно договору від 26.02.2013; видаткової накладної №РН-140805-03 від 05.08.2014 - поставка на адресу ТОВ Агросоюз згідно договору від 17.04.2014; видаткових накладних №РН-140826-04 від 26.08.2014, №РН-140925-02 від 25.09.2014 та ін. - поставки на адресу ПП Агро-Експрес-Сервіс згідно договору від 26.02.2014; видаткової накладної №РН-140816-03 від 16.08.2014 - поставка на адресу ФОП ОСОБА_1 згідно договору від 13.06.2014; згідно видаткових накладних №РН-140808-10 від 08.08.2014, №РН-140823-02 від 23.08.2014 - поставки на адресу ТОВ Гніванський гранітний кар?єр згідно договору від 03.02.2014; видаткових накладних №РН-140814-10 від 14.08.2014, №РН-140801-11 від 01.08.2014 - поставки на адресу Фермерського господарства Галстеден згідно договору від 31.07.2014; видаткових накладних №РН-140821-09 від 21.08.2014, №РН-140802-08 від 02.08.2014 - поставки на адресу ПАП Дзвін згідно договору від 28.07.2014, тощо.

Водночас за даними звіту ТОВ Компанія Омега Люкс від 07.09.2014 перелічені вище суб?єкти господарювання визначені як віднайдені за посередництвом ТОВ Компанія Омега Люкс в рамках договору від 30.07.2014 №300714/1-ПУ (а саме упродовж періоду з 01.08.2014 по 07.09.2014) покупці товару ТОВ Авантрейд .

Тобто, станом на періоди укладення договору від 30.07.2014 №300714/1-ПУ та надання ТОВ Компанія Омега Люкс посередницьких послуг з пошуку покупців товару ТОВ Авантрейд , останнє вже було обізнано щодо таких контрагентів-покупців та мало з ними сталі господарські взаємовідносини.

Надаючи оцінку твердженням позивача про використання результатів придбаних посередницьких послуг у своїй господарський діяльності в контексті встановлених судом обставин, змісту поданих сторонами документів та з огляду на наведену вище практику Верховного Суду, суд зважає на те, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податків права на витрати та податковий кредит. Це відповідає самому змісту норм п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, які надають платнику податків право зменшити податкові зобов`язання на суму витрат, сплаченого податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, в свою чергу, презумує здійснення господарських операцій, що є об`єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді витрат та/або податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податків сум витрат та/або податкового кредиту.

В даному випадку наявні у справі матеріали (зокрема, надані позивачем видаткові та податкові накладні, що виписані ТОВ Авантрейд як постачальником на адреси своїх контрагентів-покупців, а також звіт виконавця посередницьких послуг від 07.09.2014) дають підстави для висновку про відсутність у позивача економічної доцільності на придбання посередницьких послуг з пошуку покупців товару, які на той час вже були контрагентами (діловими партнерами) ТОВ Авантрейд .

Суд дійшов висновку, що зафіксовані у звіті ТОВ Компанія Омега Люкс від 07.09.2014 відомості про віднайдення ним ряду покупців товару ТОВ Авантрейд , як нових контрагентів замовника, не відповідають фактичній дійсності, що викликає сумнів щодо достовірності відображеного в актах здачі-приймання наданих посередницьких послуг обсягу надання таких послуг, їх реальності.

З огляду з наведеним вище суд вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні документальні докази на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між наданими позивачем документами та спірними господарськими операціями ТОВ Компанія Омега Люкс , та відповідно наявність у позивача ділової мети на укладення договору щодо надання посередницьких послуг з останнім, здійснення оплати вартості послуг у тих обсягах, що зафіксовані в актах здачі-приймання наданих послуг.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи документальних доказів наявності у позивача ділової мети на укладення договору від 30.07.2014 №300714/1-ПУ з ТОВ Компанія Омега Люкс , окрім як отримання податкової вигоди, суд погоджується з висновками контролюючого органу про заниження позивачем податку на додану вартість за перевіряємий період, та відповідно вважає їх обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки позивачу було відмовлено у задоволенні позову повністю, а документальні докази понесення відповідачами судових витрат у матеріалах справу відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Еребус Плюс (ідентифікаційний код 37318988, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Маріїнська, 3), (на час звернення до суду - Товариство з обмеженою відповідальністю Авантрейд ), до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 №12826552202 відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок