Рішення

від 13.02.2017 по справі 904/10534/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.2017 Справа № 904/10534/16 За позовом Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс-Дніпро", м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 2 939 819,00 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: заступник начальника відділу захисту інтересів територіальної громади м. Дніпропетровська у судах загальної юрисдикції ОСОБА_1, довіреність № 7/10-2555 від 28.12.2016;

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність №б/н від 29.12.2016; представник ОСОБА_3, довіреність 3б/н від 29.12.2016;

від третьої особи: головний спеціаліст - економіст ОСОБА_4, довіреність №10/13-8 від 05.01.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровська міська рада (далі - позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс-Дніпро" (далі - відповідач), у якій заявила вимоги про стягнення основного боргу у сумі 4 835 981,37 грн, пені у сумі 907 839,57 грн, 3% річних у сумі 81 085,50 грн та інфляційних нарахувань у сумі 234 061,50 грн, нарахованих з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська №98, укладеного між сторонами 08.11.2011 та з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору від 11.04.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2016р. порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро.

Відповідач 20.12.2016 надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, посилаючись на відсутність заборгованості. В обґрунтування неправомірності пред'явлення вимог про стягнення 4835 981,37 грн зазначає, що: - на 1790000,00 грн вартості фонтанів "Білий Лебідь" та "Гейзер" вже було зменшено розмір пайової участі; - позовні вимоги про стягнення у грошовій формі суми 2139554,00 грн, строк оплати якої ще не настав, не відповідають п. 4.7 договору №98 від 08.11.2011 в редакції додаткової угоди; крім того, відповідач вчасно звернувся з заявою щодо передачі зовнішніх мереж водопостачання та каналізування у комунальну власність з метою зменшення на цю суму вартості пайової участі після остаточного виконання; - 201040,37 грн - сума грошових коштів, що була перерахована 12.12.2016 у безготівковій формі, строк виплати по якій на час пред'явлення позову теж ще не настав, оскільки вартість зовнішніх мереж стала відома після надання Звіту.

Також відповідач подав клопотання витребувати у третьої особи витяг з протоколу №184 від 04.09.2015 засідання постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів стосовно зарахування вартості фонтанів "Гейзер" та "Білий Лебідь" в рахунок пайового внеску, яке судом було розглянуто та задоволено.

Третя особа у письмових поясненнях, наданих суду 20.12.2016, зазначає, що для замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язання з участі у створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є беззаперечним згідно чинного законодавства. Замовником перераховано до спеціального фонду міського бюджету кошти в сумі 2714 143,36 грн, заборгованість з пайової участі складає 4835981,37 грн. Відповідач листом від 25.01.2016 №11/106 звернувся до позивача з проханням щодо зменшення грошових зобов'язань з пайової участі на вартість інженерних мереж, побудованих поза межами земельної ділянки, наданої забудовнику під будівництво об'єкта містобудування. КП "Дніпроводоканал" листом від 30.05.2016 №3802/415 і КП "Гідроспоруди" листом від 17.06.2016 №15/245 повідомили департамент, що мережі водопостачання і водовідведення у комунальну власність територіальної громади міста не передані. Тобто, у Дніпропетровської міської ради відсутні підстави щодо зменшення величини пайової участі забудовнику на вартість зовнішніх інженерних мереж.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у судовому засіданні 20.12.2016 оголошено перерву до 04.01.2017.

04.01.2017 Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради надано додаткові пояснення, у яких він наполягає на задоволенні позову, а також зауважує на наступному: умовами додаткової угоди №1 від 11.04.2016 до договору між сторонами про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 98 від 08.11.2011 є сплата забудовником пайової участі в сумі 7550124,73 грн з моменту її укладення; додаткову угоду підписано директором відповідача та скріплено печаткою підприємства, зауважень стосовно умов додаткової угоди до договору до фінансово-економічного департаменту не надходило; ТОВ "Авто-Люкс-Дніпро" договором дарування від 20.11.2007 подарувало територіальній громаді м. Дніпропетровська фонтани "Білий Лебідь" та "Гейзер"; у Дніпропетровської міської ради відсутні підстави щодо зменшення відповідачу пайової участі на вартість будівництва фонтанів, оскільки згідно чинного законодавства величина пайової участі зменшується тільки на суму кошторисної вартості інженерних мереж та /або об'єктів інженерної інфраструктури.

Ухвалою суду від 04.01.2017 розгляд справи відкладено на 16.01.2017.

11.01.2017 позивачем подано заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

16.01.2017 відповідач також подав клопотання продовжити строк розгляду справи на 15 днів та відкласти розгляд справи.

Подані клопотання судом задоволені, строк розгляду справи ухвалою суду від 16.01.2017 продовжено на 15 днів - до 05.02.2017 включно.

30.01.2017 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача основний борг із пайової участі в сумі 2495387,00 грн, пеню в сумі 340 945,06 грн, 3% річних у сумі 29124,24 грн та інфляційні нарахування в сумі 74362,53 грн. Дану заяву обґрунтовано тим, що згідно інформації Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, зазначеної у листі від 11.01.2017 №10/13-2, замовником перераховано кошти в сумі 2714143,36 грн - 12.04.2016 і 201040,58 грн. - 12.12.2016 (під час розгляду справи). Згідно з листом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради від 11.01.2017 №162/15-14, вартість інженерних мереж, переданих в комунальну власність територіальної громади міста, які знаходяться поза межами земельної ділянки відповідача становить 2139554,00 грн. Таким чином, заборгованість з пайової участі відповідача за договором від 08.11.2011 №98 з урахуванням додаткової угоди від 11.04.2016 №1 становить 2495387,00 грн. (7 550124,73 грн - 2 714143,36 грн - 201040,58 грн - 2139554,00 грн).

Також у клопотанні про повернення надмірно сплаченого судового збору від 30.01.2017 позивач просить повернути Дніпропетровській міській раді судовий збір у сумі 46787,24 грн у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог до 2939819,00 грн.

У судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерви з 31.01.2017 до 02.02.2017 та з 02.02.2017 до 06.02.2017.

Щодо заяви заяви про зменшення позовних вимог суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду позивач заявив до стягнення 4835981,37 грн боргу, пеню, 3% річних, інфляційні, що нараховані за період прострочки з 12.04.2016 по 01.11.2016.

В заяві про зменшення вимог позивач просить стягнути 2495387,00 грн основного боргу, зменшивши його розмір на вартість прийнятих у комунальну власність водопровідних мереж та суму 201040,58 грн, яка була сплачена під час розгляду справи, що є цілком обгрунтованим.

Решту додаткових нарахувань позивач розрахував по 31.08.2017, зменшивши період рохрахунку та розрахувавши їх на залишок суми боргу 2495387,00 грн, в той час як на час початку прострочки - 12.04.2016 існував борг в сумі 4835981,37 грн.

В результаті цього розмір 3% річних зменшено до 29124,24 грн, інфляційних до 74362,53 грн, пені до 340945,06 грн.

Суд вважає такі дії безпідставними, оскільки 4 секції будинку введені в експлуатацію ще в 2015 році, 2 секції на початку 2016 року і відповідач мав оплатити пайовий внесок до введення їх в експлуатацію, але тривалий час цього не здійснював, що привело до знецінювання коштів. Після укладення додаткової угоди від 11.04.2016 відповідач не виконав свої зобов'язання в повному обсязі, значна сума заборгованості не погашена до цього часу, тому суд вважає, що дії позивача по зменшенню розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог спричинять суттєвої шкоди інтересам громади м. Дніпро, спричинять матеріальні збитки бюджету міста. В заяві про зменшення розміру позовних вимог позивачем не наведено жодного посилання на нормативні акти чи будь-які події, наявність яких давала б підстави діяти фактично в інтересах відповідача та не стягувати з нього значну суму коштів на користь міської ради.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Таким чином суд приймає заяву позивача про зменшенню розміру позовних вимог частково, а саме в частині зменшення розміру основного боргу до 2495387,00 грн, решта вимог розглядаються в тому розмірі, що заявлені в позовній заяві.

Відповідач у поясненнях від 06.02.2017 просить суд відмовити у позові в повному обсязі, оскільки в договорі №98 від 11.08.2011 та додатковій угоді №1 від 11.04.2016 строк (термін) виконання відповідачем обов'язку по оплаті не встановлений, пред'явлення вимоги відповідачу в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, а саме одержання відповідачем вимоги на заявлену суму, позивачем не зроблено, що означає, що строк (термін) виконання відповідачем грошового зобов'язання ще не настав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2011 року між Дніпропетровською міською радою (далі - позивач, Міська рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс-Дніпро" (далі - відповідач, забудовник), керуючись Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI (зі змінами та доповненнями) та рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 №6/11 "Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська (зі змінами та доповненнями", укладено договір №98 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська (далі - договір №98).

Відповідно до п.1.1 договору №98 предметом даного договору є здійснення оплати забудовником залишку величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська (далі - величина пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до цільового фонду Дніпропетровської міської ради у зв'язку із наміром забудовника здійснити будівництво першої черги житлового комплексу з торговим центром за адресою: вул. Набережна Перемоги, у районі буд. №62-А.

Залишок величини пайової участі згідно з розрахунком (додаток №1 до даного договору) становить 578140,00 грн без ПДВ (п. 2.1 договору №98).

Згідно з пунктом 2.2. договору №98 кошти залишку пайової участі сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, який є невід'ємною частиною договору.

За умовами п. 2.3 договору №98 проведення остаточного розрахунку величини пайової участі здійснюється після надання забудовником документів про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості будівництва об'єкта, що вводиться в експлуатацію, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, або за фактичними показниками створених потужностей без застосування норм щодо граничного розміру пайової участі.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до виконання зобов'язань у повному обсязі (п. 6.4 договору №98).

Згідно розрахунку залишку пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська (Додаток №1 до договору №98) сума внеску відповідача з урахуванням коефіцієнту території становить:

- за будівлі (споруди) нежитлового призначення, виходячи з розрахункової вартості спорудження об'єкта у 6142200,00 грн, - 614220,00 грн (граничний розмір внеску 10%);

- за будинки (приміщення) житлового призначення, виходячи з розрахункової вартості спорудження об'єкта у 43848000,00 грн, - 1753 920,00 грн (граничний розмір внеску 4%). Загальна сума пайової участі ТОВ "Авто-Люкс-Дніпро" по об'єкту "Будівництво першої черги житлового комплексу з торговим центром" по вул. Набережна Перемоги, у районі буд. 62-А складає 578140,00 грн за вирахуванням 1790000,00 грн балансової вартості переданих у власність громади фонтанів "Білий Лебідь" та "Гейзер" (614220,00 грн + 1753 920,00 грн - 1790 000,00 грн).

У Додатку №2 до договору №98 "Графік сплати" сторонами узгоджено, що сума залишку пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська у зв'язку з будівництвом першої черги житлового комплексу з торговим центром за адресою: вул. Набережна Перемоги, у районі буд. 62-А в розмірі 578140,00 грн підлягає сплаті забудовником після прийняття об'єкта в експлуатацію.

В подальшому додатковою угодою №1 від 11.04.2016 (надалі - додаткова угода) сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до договору №98. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору №98.

Згідно п. 1.1 договору №98 в редакції додаткової угоди предметом даного договору є здійснення оплати величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська (далі - величина пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у зв'язку з будівництвом житлового будинку з торгівельним центром (секції №1, №2, №3, №4, №5 та №6) за адресою: вул. Набережна Перемоги в районі буд. №62А.

За умовами пункту 2.1 договору №98 у новій редакції величина пайової участі згідно з розрахунком (Додаток №1) становить 7 550124,73 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 4.1 договору №98 в редакції додаткової угоди забудовник сплачує внесок, вказаний у п. 2.1 цього договору, у строки, згідно з графіком (Додаток №2 до цього договору) до спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: одержувач - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37988155, р/р - 31519921700002, код бюджетної класифікації - 24170000 "Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту".

Також додатковою угодою договір №98 доповнено пунктом 4.7 у наступній редакції:

"4.7. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкт передаються у комунальну власність. У разі звернення замовника з зазначеного питання дія пункту 5.3 зупиняється.".

У відповідності до змін, внесених до договору №98, додатковою угодою сторони погодили викласти Додатки №1 та №2 до цього договору в новій редакції.

У Додатку №2 до договору №98 в новій редакції сторонами визначено новий графік сплати забудовником 7550124,73 грн пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська у зв'язку з будівництвом житлового будинку з торгівельним центром (секції №1, №2, №3, №4, №5 та №6) за адресою: вул. Набережна Перемоги в районі буд. №62А з моменту укладення додаткової угоди, а саме:

- секція 1 (декларація від 12.06.15 № ДП 143151 6305515) - 1276616,74 грн;

- секція 2 (декларація від 22.01.16 № ДП 143160 221146) - 1368024,05 грн;

- секція 3 (декларація від 01.10.15 № ДП 143152 741838) - 1234330,18 грн;

- секція 4 (декларація від 01.10.15 № ДП 143152 741848) - 1232250,04 грн;

- секція 5 (декларація від 22.01.16 № ДП 143160 221120) - 1346119,31 грн;

- секція 6 (декларація від 02.04.15 № ДП 143150 920338) - 1092784,41 грн.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язань зі сплати величини пайової участі за договором №98, виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 2495387,00 грн.

Відповідач із позовними вимогами не погоджується, що і є причиною виникнення спору.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із розвитком інфраструктури населеного пункту здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 (надалі - Закон) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Порядок пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту визначений у ст. 40 цього Закону.

Згідно приписів ч. 1 ст. 40 Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 2 ст. 40 Закону).

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності .

Приписами ч. 6 ст. 40 Закону передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: - 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону (ч. 7 ст. 40 Закону).

Частиною 9 ст. 40 Закону передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації (ч. 11 ст. 40 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 179 ГК України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, деклараціями від 12.06.2015 №ДП 1431516305515 (секція 1), від 22.01.16 №ДП 143160221146 (секція 2), від 01.10.15 №ДП 143152741838 (секція 3), від 01.10.15 №ДП 143152741848 (секція 4), від 22.01.16 №ДП 143160221120 (секція 5), від 02.04.15 №ДП 143150920338 (секція 6) (а.с. 10-137) житловий будинок з торгівельним центром у м. Дніпро по вул. Набережна Перемоги, 62А, було введено в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідач згідно умов п. 2.2 договору №98, "Графіку сплати" (Додаток №2 до договору №98) в редакції додаткової угоди та положень ст. 530 ЦК України повинен був виконати свої зобов'язання щодо пайової участі з моменту укладення додаткової угоди, що вказано в самому додатку № 2 до договору. Інший строк оплати внеску не передбачений, тому відповідач мав одразу після укладення додатку № 2 сплатити залишок боргу.

Відповідачем на виконання умов договору було сплачено пайову участь в сумі 2915183,73 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №193 від 11.04.2016 на суму 1 368024,05 грн, № 417 від 12.04.2016 на суму 1346119,31 грн та №95 від 12.12.2016 на суму 201040,37 грн (а.с 73-74).

Рішенням Дніпропетровської міської ради №40/16 від 01.12.2016 відповідно до листів Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс-Дніпро" від 31.08.2016 вх. №11/2395 і департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпропетровської міської ради від 28.09.2016 вх. №11/2395 для впорядкування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення до секцій житлового будинку по вул. Набережна Перемоги, 62 (літ. А,Б,Г,Д,К,Л) з метою їх подальшої експлуатації надано згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення до секцій житлового будинку по вул. Набережна Перемоги, 62 (літ. А,Б,Г,Д,К,Л), що перебувають на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс-Дніпро", згідно з переліком (додаток) (а.с. 71).

Згідно додатку до рішення міської ради №40/16 від 01.12.2016 "Перелік зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення до секцій житлового будинку по вул. Набережна Перемоги, 62 (літ. А,Б,Г,Д,К,Л), що перебувають на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс-Дніпро" та приймаються в комунальну власність територіальної громади міста» експертна вартість вводу водопостачання, мережі водопостачання, захисних футлярів, спорожнення трубопроводу складає - 2424341,00 грн, а мережі водовідведення - 307525,00 грн.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 30 Закону якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості , а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.

У листі-відповіді Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради від 11.01.2017 №162/15-14 на запит заступника начальника управління економіки - начальника відділу пайової участі ОСОБА_5 зазначено, що згідно експертної оцінки, визначеної ЧП фірма „Приват послуга» станом на 01.09.2016 експертна вартість мереж, побудованих поза межами відведеної під будівництво об'єкту земельної ділянки складає по мережі водопостачання і захисним футлярам - 2021007,00 грн та по мережі водовідведення - 118547,00 грн; разом вартість мереж водопроводу та каналізації, побудованих ТОВ "Авто-Люкс-Дніпро" межами відведеної під будівництво об'єкту земельної ділянки становить 2139554,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури за договором №98 та додатковою угодою до нього становить 2495387,00 грн. (7550 124,73 грн - 2714143,36 грн - 201040,58 грн - 2139554,00 грн).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

На момент розгляду справи доказів оплати заборгованості в сумі 2495 387,00 грн перед позивачем відповідачем до суду не надано.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача щодо необґрунтованості вимог позивача про стягнення з нього 1790000,00 грн суми пайової участі, яка дорівнює балансовій вартості фонтанів "Білий Лебідь" та "Гейзер", подарованих відповідачем територіальній громаді м. Дніпропетровська за договором дарування від 20.11.2007, виходячи з наступного.

По-перше, частиною 5 статті 30 Закону передбачена можливість зменшення величини пайової участі тільки на суму кошторисної вартості інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури.

По-друге, згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; переданням відступного; зарахуванням; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання; смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи (ст.ст. 599-609 ЦК України).

По-третє, умовами укладеного між сторонами договору №98 в редакції додаткової угоди не передбачено можливості такого зменшення.

Отже, правові підстави для зменшення відповідачу величини пайової участі за договором №98 на суму балансової вартості будівництва фонтанів "Білий Лебідь" та "Гейзер", подарованих ним територіальній громаді м. Дніпропетровська за договором дарування від 20.11.2007, відсутні.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункту 5.3 договору №98 сторони узгодили, що за несвоєчасну сплату залишку коштів пайової участі забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченого платежу за кожний день прострочки.

Умовами п. 4.7 договору №98 встановлено, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкт передаються у комунальну власність. У разі звернення замовника з зазначеного питання дія пункту 5.3 зупиняється.

Для передачі мереж у комунальну власність слід вчинити певні дії, а саме надати дозвільну документацію на будівництво, відповідність технічним нормам, документи, що підтверджують готовність до експлуатації, вартість, здійснити обстеження мереж, скласти відповідні документи, інше, що потребує певного проміжку часу.

31.08.2016 відповідач звернувся до позивача з листом від 30.08.2016 за № 58-08 з проханням надати КП "Дніпроводоканал" доручення прийняти у комунальну власність мережі водопостачання та каналізації житлового будинку № 62а по вул. Набережна Перемоги у м. Дніпропетровську. В додатку до листа не зазначено про надання необхідних для вирішення цього питання документів.

01.12.2016 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 40/16, у якому з посиланням на вищевказаний лист відповідача вказано про надання згоди на прийняття у комунальну власність громади мереж водопостачання та зобов'язано відповідача передати мережі на баланс Комунального підприємства "Дніпроводоканал".

03.02.2017 позивачем надано до справи акти приймання-передачі основних засобів від 19.12.2017, якими підтверджується факт здійснення передачі мереж водопостачання та каналізації відповідачем комунальному підприємству "Дніпроводоканал", тому слід вважати, що з цього моменту відповідач має право на зменшення розміру пайової участі.

Підставою для вирішення питання про передачу у комунальну власність мереж став поданий відповідачем 31.08.2017 лист з цього питання, тому є підстави для застосування з цієї дати положень пунктів 4.7 та 5.3 договору щодо зупинення нарахування пені за прострочку сплати пайової участі на суму вартості мереж - 2139554,00 грн, за якою вони прийняті до комунальної власності.

Припинення нарахування 3% річних та інфляційних договором не передбачено, тому вони можуть бути нараховані до моменту дійсної передачі мереж до комунальної власності.

Судом здійснено перевірку нарахування пені за період з 12.04.2016 по 11.10.2016 з урахуванням часткового зменшення розміру боргу та положень ст. 232 ГК України. За розрахунком суду її розмір складає 743032,29 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою нарахування 3% річних за період з 12.04.2016 по 11.10.2016 встановлено, що їх розмір складає 80863,95 грн, інфляційні нарахування на суму 234061,50 грн за цей же період заявлені в межах можливого нарахування.

Таким чином позов слід визнати обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 2495387,00 грн боргу, 743032,29 грн пені, 80863,95 грн 3% річних та 234061,50 грн інфляційних нарахувань на суму боргу, в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 56457,78 грн слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог та з урахуванням погашення під час розгляду справи боргу в сумі 201040,58 грн. На позивача слід покласти витрати по сплаті судового збору у сумі 2333,43 грн.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи зменшення розміру позовних вимог, сплачений судовий збір у сумі 32093,31 грн підлягає поверненню позивачу на підставі ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс-Дніпро " (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 16; код ЄДРПОУ 23073510) на користь Дніпропетровської міської ради до цільового фонду міського бюджету (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75; код ЄДРПОУ 26510514) 2495387,00 грн боргу, 743032,29 грн пені, 80863,95 грн 3% річних, 234061,50 грн інфляційних нарахувань на суму боргу та 56457,78 грн витрат по сплаті судового збору , видати позивачу наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засідання відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2017.

Суддя В.Д. Воронько