Рішення

від 06.02.2017 по справі 922/3445/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р.Справа № 922/3445/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ХЕМЗ-ІРЕС", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес елемент", м.Харків про стягнення 45600,00грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 01.02.2017,

ОСОБА_2, довіреність №1 від 01.02.2017

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ХЕМЗ-ІРЕС", м.Харків (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес елемент", м.Харків (далі за текстом - відповідач), про стягнення збитків у розмірі 45600,00грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором про надання консультаційних послуг №24 провід 20.11.2015, у зв'язку з чим у позивача виникли збитки у вигляді сплаченої ним на користь відповідача суми попередньої оплати в розмірі 45600,00грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, 03.02.2017 надав до канцелярії суду клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату. Клопотання мотивовано тим, що відповідач не отримував копію позовної заяви, ознайомився з матеріалами справи лише 03.02.2017, а тому просив надати час для підготовки заперечень та обґрунтування правової позиції.

Розглянувши клопотання відповідача, суд вважає його необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи містяться поштові чек та опис вкладення від 11.10.2016, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими матеріалами. Крім того, можливість перенесення судового розгляду на іншу дату відсутня у зв'язку із закінченням строку вирішення спору, передбаченого статтею 69 ГПК України, та відсутністю клопотань сторін про його продовження.

Також суд звертає увагу, що представник відповідача згідно статті 22 ГПК України, подавши до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи ще 02.12.2016, мав достатньо часу для ознайомлення та підготовки обґрунтованого відзиву, однак з'явився для ознайомлення лише 03.02.2017.

Положення статті 75 ГПК України передбачають, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

20 листопада 2015 року між відповідачем, як виконавцем, та позивачем, як замовником, укладено договір про надання консультаційних послуг №24 (далі за текстом - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки надати консультаційні послуги з супроводу проведення обов'язкової інвентаризації необоротних активів та товарно-матеріальних цінностей ПАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" та перенесення даних бухгалтерського обліку в програмне забезпечення для автоматизації обліку з метою визначення достовірності даних станом на 31.12.2015, кінцевим результатом яких будуть відображені в програмному продукті 1С дані бухгалтерського обліку (фінансової звітності) станом на 31.12.2015.

Пунктом 1.3 Договору визначено графік виконання робіт за договором, згідно якого: 1-й етап робіт (інвентаризація) має бути виконаний 5-6 грудня 2015 року; 2-й етап (формування довідників) - 19-20 грудня 2015 року, 3-й етап (внесення залишків) - до 22.01.2016.

Згідно пункту 2.1 Договору за роботи, виконані виконавцем, замовник сплачує 60800грн. У період дії цього договору ціна договору та окремих етапів робіт можуть уточнюватись, що оформлюється окремою угодою.

Відповідно до пункту 2.2 Договору розрахунок за виконану роботу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця. Авансовий платіж 50% у продовж 3-х робочих днів з дати підписання договору, інша частина вартості протягом 3-х робочих днів після підписання акту виконаних робіт.

У пункті 3.1 Договору сторони узгодили, що по закінченню надання послуг, виконавець надає замовнику акт виконаних робіт. Дата складання акту є датою виконання робіт. Два екземпляра акту виконаних робіт виконавець надає замовнику за адресою: м.Харків, вул.Чернишевська,10 або шляхом передачі за допомогою електронної пошти на адресу замовника.

Також, пунктом 5.1.3 Договору визначено, що виконавець зобов'язується підготувати та надати замовнику звіт про результати проведеної роботи та акт виконаних робіт протягом 3 днів з моменту закінчення робіт.

Пунктом 6.1 встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 23.01.2016.

На виконання умов Договору позивач здійснив відповідачу перерахування 45600,00грн. попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями №968 від 26.11.2015 на суму 30400,00грн. та №227 від 04.04.2016 на суму 15200,00грн.

Вказуючи на те, що відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 45600,00грн. збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.09.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, у справі №922/2243/16 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Бізнес елемент" до ПрАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" про визнання виконаними послуг, наданих за договором про надання консультаційних послуг №24 від 20.11.2015, а також про стягнення боргу за надані послуги у розмірі 15200грн.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що з умов договору про надання консультаційних послуг від 20.11.2015 №24 вбачається, що сторони визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, а тому договір як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 ЦК України.

Отже, з умов договору про надання консультаційних послуг від 20.11.2015 №24 вбачається, що остаточний розрахунок за надані послуги виконавець здійснює на підставі акта виконаних робіт, підписаного сторонами, або підписаного лише виконавцем за умови відмови замовника від його підписання чи ненаданні зауважень до нього протягом п'яти днів з моменту його отримання.

Матеріали справи не містять належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б свідчили про передачу акту виконаних робіт замовнику - ТОВ "ХЕМЗ-ІРЕС" та відмову у його підписанні відповідачем, а отже зважаючи на умови договору від 20.11.2015 у відповідача не виникло обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ТОВ "Бізнес елемент" не надало суду будь-яких доказів, які б підтверджували фактичне надання ним послуг за Договором, і при вирішенні даного спору.

Так, підписаний сторонами акт наданих робіт, який згідно пункту 3.1 Договору є доказом фактичного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, в матеріалах справи відсутній. Так само відсутні й будь-які докази відмови з боку ПрАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" підписати такий акт.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач порушив своє зобов'язання та не надав послуги, обумовлені Договором.

Статті 610, 611 ЦК України передбачають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не надав суду жодних доказів того, що невиконання ним своїх договірних зобов'язань сталося не з його вини або внаслідок непереборної сили.

За таких обставин, витрати позивача у вигляді сплаченої суми попередньої оплати за Договором у розмірі 45600,00грн. є його збитками, які мають бути відшкодовані відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес елемент" (61057, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.10, код 37576158) на користь Приватного акціонерного товариства "ХЕМЗ-ІРЕС" (61106, м.Харків, вул.Індустріальна, буд.15-А, код 23914062) 45600,00грн. збитків та 1378,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 13.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_3