Постанова

від 08.02.2017 по справі 925/1099/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2017 р. Справа№ 925/1099/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання: Романовій Ю.М.

представників сторін:

від прокуратури: Бондарчук І.П. (на підставі посвідчення)

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: Конош В.В. (представник на підставі довіреності)

від третьої особи: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області

на рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2016 р.

у справі № 925/1099/15 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Смілянської місцевої прокуратури (прокурора Чигиринського району) в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

до 1) Чигиринської районної державної адміністрації

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Маїс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Красносільська сільська рада

про визнання недійсними рішення, договору та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2015 року прокурор Чигиринського району звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Чигиринської районної державної адміністрації та до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Маїс":

- про визнання недійсним розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 16.03.2011 №70 "Про надання в оренду земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Маїс";

- про визнання недійсним договору оренди 11 земельних ділянок загальною площею 131,8437 га (1 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0569 площею 9,3981 га сіножаті; 2 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0570 площею 9,7325 га сіножаті; 3 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0571 площею 16,2727 га сіножаті; 4 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0572 площею 8,0703 га сіножаті; 5 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0573 площею 23,4697 га сіножаті; 6 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0574 площею 14,1330 га сіножаті; 7 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0575 площею 16,2489 га сіножаті; 8 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0576 площею 13,3519 га сіножаті; 9 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0577 площею 9,3612 га сіножаті; 10 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0578 площею 9,6678 га сіножаті; 11 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0579 площею 2,1376 га сіножаті), укладеного 01.04.2011 між Чигиринською районною державною адміністрацією і товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Маїс" і зареєстрованого у відділі Держкомзему у Чигиринському районі 08.04.2011 за номером 712548254000006;

- про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Маїс" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельні ділянки (1 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0569 площею 9,3981 га сіножаті; 2 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0570 площею 9,7325 га сіножаті; 3 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0571 площею 16,2727 га сіножаті; 4 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0572 площею 8,0703 га сіножаті; 5 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0573 площею 23,4697 га сіножаті; 6 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0574 площею 14,1330 га сіножаті; 7 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0575 площею 16,2489 га сіножаті; 8 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0576 площею 13,3519 га сіножаті; 9 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0577 площею 9,3612 га сіножаті; 10 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0578 площею 9,6678 га сіножаті; 11 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0579 площею 2,1376 га сіножаті) загальною вартістю 434094 грн. 18 коп.

Крім того, прокурор просив покласти на відповідача витрати на сплату судового збору.

Вказаний позов прокурор обґрунтував невідповідністю спірних розпорядження та договору вимогам ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України в частині щодо передачі Чигиринською районною державною адміністрацією товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Маїс" в оренду земельних ділянок державної власності без проведення земельних торгів.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.08.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2016 скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 21.08.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий господарський суд України, скасовуючи вищенаведені судові акти, вказав, що вирішуючи спір у даній справі суди обох інстанцій погодились із позовом прокурора у тій частині, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області може бути позивачем у даній справі та, встановивши що його створено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, тобто після прийняття спірних актів, не дослідили чи є останнє правонаступником територіального органу Державного комітету із земельних ресурсів чи іншого державного органу, який здійснював вищенаведені функції чи не дублює воно функції такого територіального органу чи іншого органу, а відтак не дослідили дійсних прав та обов'язків позивача, тому висновки суду апеляційної інстанції щодо початку перебігу позовної давності, зроблені при неповному з'ясуванні усіх обставин справи та неправильному застосуванні положень частини першої статті 261 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.05.2016 у задоволенні позовної заяви Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Черкаської області звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2016 у справі № 925/1099/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На думку скаржника, місцевий господарський суд при вирішенні спору через порушення норм матеріального та процесуального права допустив невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи, у зв'язку з чим оспорювань рішення підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про задоволення позову.

За твердженнями останнього, помилковим є висновок місцевого господарського суду щодо відсутності порушення прав та законних інтересів Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області при наданні в оренду спірних земельних ділянок та, у зв'язку з цим, визначення прокурором неналежного позивача у питанні захисту порушених спірним розпорядженням та договором прав і законних інтересів держави України. Крім того, скаржник вважаючи неправомірним застосування судом першої інстанції строку позовної давності до спірних правовідносин, стверджує, що Головне управління Дергеокадастру у Черкаській області є правонаступником Головного управління Держземагентства у Черкаській області, та зауважує, що визначених вірно ним позивач міг довідатися про спірний договір та спірне розпорядження не раніше 01.01.2013, тобто не раніше виникнення у нього таких прав тощо.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у справі №925/1099/15 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до якого справу №925/1099/15 передано на розгляд колегії суддів, у складі: головуючий суддя: Іоннікової І.А., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.) від 26.09.2016 апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.11.2016.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі № 925/1099/15 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу якого, справу № 925/1099/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Яковлєв М.Л., Тарасенко К.В.) від 01.11.2016 апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 22.11.2016.

21.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача-2 надійшов додаток до заперечення на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 у справі № 925/1099/15 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу якого, справу № 925/1099/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 22.11.2016 апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 22.11.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 22.11.2016 розгляд справи відкладено на 13.12.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 13.12.2016 розгляд справи відкладено на 18.01.2017.

В судовому засіданні 18.01.2017 представник відповідача-2 подав клопотання про продовження строку вирішення спору на більш тривалий, ніж визначений ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 18.01.2017 клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги задоволено; продовжено строк розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Черкаської області у справі № 925/1099/15 на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 08.02.2017; зобов'язано прокуратуру надати Київському апеляційному господарському суду через відділ забезпечення документообігу письмові пояснення з приводу повноважень Смілянської місцевої прокуратури (прокурора Чигиринського району) щодо звернення з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у справі №925/1099/15 за кожною заявленою вимогою.

08.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від прокуратури надійшли додаткові пояснення по справі.

Представники прокуратури в судовому засіданні апеляційної інстанції 08.02.2017 підтримав доводи, викладенні в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача-2 заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 08.02.2017 не з'явились, хоча про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (25.01.2017 - позивачу, відповідачу-1 та третій особі), про неявку та її причини апеляційний господарський суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача, відповідача-1 та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, відтак вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності даних представників.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.03.2011 Чигиринська районна державна адміністрація прийняла розпорядження №70 „Про надання в оренду земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія „Маїс", згідно якого затвердила розроблену державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" технічну документацію із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія „Маїс" і надала останньому в оренду терміном на сорок дев'ять років одинадцять земельних ділянок загальною площею 131,8437 га із земель державної власності в адміністративних межах Красносільської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01.04.2011 Чигиринська районна державна адміністрація як орендодавець і товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія „Маїс" як орендар на підставі розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 16.03.2011 №70 уклали договір оренди землі, згідно п.п. 1, 2 яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 131,8437 га за рахунок земель державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Красносільської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (далі - Договір).

В п. 6 Договору сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2011 становить 347553 грн., що затверджена рішенням Чигиринської районної ради Черкаської області 24.01.2010 р. №3-9/IY.

Згідно п. 8 Договору його укладено на 49 років і діє з моменту його підписання сторонами. Після закінчення строку, на який було укладено даний договір, або в період його дії, в разі прийняття відповідних законів чи інших нормативних актів, орендар, якщо він належно виконував обов'язки відповідно до договору, має за інших рівних умов переважне і єдине право поновлення договору на новий строк чи викупу даної земельної ділянки. У разі, якщо орендар продовжує користуватися землею на умовах оренди після закінчення строку договору, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих же умовах. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як вбачається з доданих до Договору кадастрових планів земельних ділянок до наданої за цим договором в оренду земельної ділянки загальною площею 131,8437 га ввійшли одинадцять земельних ділянок: 1 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0569 площею 9,3981 га сіножаті; 2 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0570 площею 9,7325 га сіножаті; 3 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0571 площею 16,2727 га сіножаті; 4 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0572 площею 8,0703 га сіножаті; 5 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0573 площею 23,4697 га сіножаті; 6 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0574 площею 14,1330 га сіножаті; 7 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0575 площею 16,2489 га сіножаті; 8 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0576 площею 13,3519 га сіножаті; 9 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0577 площею 9,3612 га сіножаті; 10 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0578 площею 9,6678 га сіножаті; 11 - кадастровий номер 7125482500:01:000:0579 площею 2,1376 га сіножаті.

08.04.2011 вказаний вище Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Чигиринському районі за номером 712548254000006.

Того ж дня - 08.04.2011 Чигиринська районна державна адміністрація і товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія „Маїс" підписали акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з яким орендодавець передав орендарю, а останній прийняв в оренду передбачену Договором земельну ділянку площею 131,8437 га.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірні розпорядження і договір суперечать вимогам ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України в редакції, чинній на день їх прийняття та укладення, що є підставою для визнання їх недійсними.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на день прийняття спірного розпорядження і укладення спірного договору, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, чинній на день прийняття спірного розпорядження і укладення спірного договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, в редакції Закону України від 16.09.2008 № 509-VI, який набрав чинності з 14.10.2008, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Водночас, ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України передбачає випадки продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них не на конкурентних засадах (земельних торгах), а ч. 3 вказаної статті цього ж Кодексу - випадки не проведення земельних торгів.

Відтак, передача Чигиринською районною державною адміністрацією за спірними розпорядженням та договором в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія „Маїс" спірної ділянки за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не підпадає під жоден із вказаних у частинах 2 та 3 ст. 134 Земельного кодексу України випадків продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них не на конкурентних засадах (земельних торгах), чи випадків не проведення земельних торгів.

Виходячи з аналізу зазначених вище законодавчих приписів, Чигиринська районна державна адміністрація на день прийняття спірного розпорядження і укладення спірного договору мала повноваження на передачі земельної ділянки загальною площею 131,8437 га із земель державної власності в адміністративних межах Красносільської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, але відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України зобов'язана була здійснювати таку передачу лише за результатами земельних торгів.

Згідно ст. 188 Земельного кодексу України в редакції чинній у 2011 році було встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про охорону земель" в редакції, чинній у 2011 році, державний контроль за використанням та охороною земель здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Так, в ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", в редакції чинній у 2011 році, передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження та укладення спірного договору, державний контроль за використанням та охороною земель здійснювала Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким на той час був Державний комітет України із земельних ресурсів, який діяв на підставі Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224, а його територіальні органи - на підставі положень, затверджених наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 № 123

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 № 1068 "Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель" була ліквідована Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель, а обов'язки із здійснення державного контролю за використанням і охороною земель було покладено безпосередньо на Державний комітет із земельних ресурсів.

Указом Президента України №1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09 грудня 2010 року постановлено утворити, зокрема:

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державну інспекцію сільського господарства України, реорганізувавши Міністерство аграрної політики України;

Державне агентство земельних ресурсів України, реорганізувавши Державний комітет України із земельних ресурсів.

Указом Президента України №445/2011 "Про Державне агентство земельних ресурсів України" від 8 квітня 2011 року затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України і встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів.

Як вбачається з Положення про Державне агентство земельних ресурсів України дане агентство є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері земельних відносин до функцій і повноважень якого не відноситься здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та за додержанням вимог законодавства про охорону земель.

Указом Президента України №459/2011 "Про Державну інспекцію сільського господарства України" від 13 квітня 2011 року затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, згідно з п. 1 якого Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Зокрема в пп. "а" пп. 1 п. 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України визначено, що остання відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема, за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 974 "Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів" від 17 серпня 2011 року постановлено:

1. Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком 1, у тому числі: Головне управління Держземагенства у Черкаській області та управління Держземагенства у Чигиринському районі.

2. Реорганізувати територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком 2, у тому числі до Головного управління Держкомзему у Черкаській області та до управління Держкомзему у Чигиринському районі.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 "Про затвердження положень про територіальні органи Держземагенства" від 10.05.2012 затверджено відповідні Положення про територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які (Положення) не передбачають здійснення цими територіальними органами державного контролю за використанням та охороною земель та за додержанням вимог законодавства про охорону земель.

Крім того, Законом України від 23.02.2012 №4444-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", який набрав чинності з 21.03.2012, та Законом України від 16.10.2012 №5462-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів", який набрав чинності з 09.12.2012, до Земельного кодексу України, Закону України "Про охорону земель", Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" було внесено ряд змін, згідно з якими органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель законодавчо був визначений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а органом, що здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що з 21.03.2012 - тобто від дня набрання законної сили Законом України від 23.02.2012 №4444-VI повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель перейшли від Державного комітету земельних ресурсів і його територіальних органів до Державно інспекції сільського господарства України і її територіальних органів.

В подальшому, Законом України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013, ст. 122 Земельного кодексу України була викладена в новій редакції, згідно з ч. 4 якої повноваження щодо передачі у власність або у користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, тобто до Державного агентства земельних ресурсів України і його територіальних органів.

Наказом Міністерства аграрної політики України №40 від 25.01.2013 затверджено зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4. 32 якого, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Положеннями п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру":

утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;

встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з п. 1 та 3 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

25 квітня 2015 проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 №84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.

Відтак, як вірно встановлено судом першої інстанції, з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагенства у Черкаській області його повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб на території Черкаської області перейшли до його правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не є правонаступником Головного управління Держкомзему у Черкаській області в частині функцій та повноважень останнього щодо здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, оскільки ці функції та повноваження, перейшли від Державного комітету земельних ресурсів і його територіальних органів до Державно інспекції сільського господарства України та її територіальних органів.

Враховуючи викладене вище, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є неналежним позивачем щодо захисту порушених спірними розпорядженням і договором прав і законних інтересів держави Україна.

Однак, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є правонаступником Головного управління Держземагенства у Черкаській області в частині повноважень щодо передачі у власність або у користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які виникли у Головного управління Держземагенства Черкаській області на підставі Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013 і яким до ст. 122 Земельного кодексу України були внесені відповідні зміни.

Так, повноваження Чигиринської районної державної адміністрації щодо передачі на її території земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання припинилися. При цьому правонаступництва між Чигиринською районною державною адміністрацією і Головним управлінням Держземагенства Черкаській області не виникло.

Таким чином, спірне розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації на час його прийняття і виконання не порушувало прав Головного управління Держземагенства Черкаській області та його правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області як державних органів-юридичних осіб, оскільки вони набули повноваження передавати у власність або у користування для всіх потреб вказані у спірному розпорядженні земельні ділянки уже після прийняття спірного розпорядження і його повного виконання, не є правонаступниками Чигиринської районної державної адміністрації і не наділені правом оскаржувати до суду уже виконані розпорядження районних державних адміністрацій.

Стосовно зауважень прокурора щодо можливості Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області дізнатися про спірний договір, як такий, що після 01.01.2013 порушує права на розпорядження вказаними у спірному договорі земельними ділянками не раніше виникнення у них таких прав від свого правопопередника - Головного управління Держземагенства Черкаській області, тобто не раніше 01.01.2013, колегія суддів зазначає, що станом на день подання прокурором позову (01.07.2015) загальний трирічний строк позовної давності за вимогою про визнання спірного договору недійсним не сплинув.

Спірний договір оренди землі є похідним від спірного розпорядження, тому з огляду на приписи частини першої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України захист прав на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання недійсним спірного договору, якщо спірне розпорядження, на підставі якого укладено цей спірний договір, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, про те, що позовна вимога про визнання спірного розпорядження недійсним задоволенню не підлягає через те, що це розпорядження не порушує права і законні інтереси позивача як державного органу - юридичної особи, то немає й підстав для задоволення решти заявлених у позові вимог.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2016 у справі №925/1099/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2016 у справі №925/1099/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1099/15 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко