Постанова

від 25.05.2010 по справі 29/158-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2010 р. Справа № 29/158-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Такмаков Ю.В.* , ОСОБА_1

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк , м. Київ в особі Харківської філії Товариства з обмежено. Відповідальністю Український промисловий банк , м. Харків (вх. № 1128 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.03.10 р. по справі № 29/158-09

за позовом ТОВ Сільськогосподарського підприємства "Богодухівський комбікормовий завод", с. Губарівка

до ТОВ "Український промисловий банк" м. Київ, в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк", м. Харків

про визнання угоди недійсною,-

встановила:

У квітні 2009 року позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємства Богодухівський комбікормовий завод (далі, ТОВ СП Богодухівський комбікормовий завод ), звернувся до суду з позовом до господарського суду Харківської області про визнання іпотечного договору №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р., укладеному між сторонами спору, недійсним, та скасування і вилучення записів з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта обтяження -комплекс, Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вул. Гутянська, буд. 170, номер РПВН: 3364627.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірний іпотечний договір було укладено без намірів створення для його сторін правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, посилаючись при цьому на іпотечний договір №30/Кліп-06-01 від 24.10.2006р., як на такий, що укладений між тими ж сторонами, щодо того ж предмета іпотеки та в забезпечення того ж кредитного договору.

12.03.10 третьою особою подано самостійну позовну заяву, в якій ТОВ "Компанія "Трансферт-Фінанс" просить суд визнати дійсним іпотечний договір №30/Кліп-06-02 від 19.12.06, укладений між ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод" та ТОВ "Український промисловий банк". Позовну заяву ТОВ "Компанія "Трансферт-Фінанс" було прийнято господарським судом до розгляду сумісно з первісним позовом у відповідності до ст. 26 ГПК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2010 року по справі № 29/158-09 (суддя Тихий П.В ) позов ТОВ СП Богодухівський комбікормовий завод задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р., укладений між ТОВ СП Богодухівський комбікормовий завод та ТОВ Український промисловий банк в особі Харківської філії ТОВ Укрпромбанк . Вилучено із Державного реєстру іпотек реєстраційний запис №4251746 від 20.12.2006р., об'єкт обтяження -комплекс, Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вулиця Гутянська, будинок 170, номер за РПВН: 3364627.

В позові ТОВ Трансфер-Фінанс відмовлено повністю.

Стягнуто з ТОВ Український промисловий банк , м. Київ на користь ТОВ СП Богодухівський комбікормовий завод 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ТОВ Український промисловий банк особі Харківської філії ТОВ Укрпромбанк , не погодився з рішенням господарського суду від 26.03.2010 року, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, посилаючись на відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним. При цьому зокрема зазначає, що позов подано до господарського суду Харківської області за місцезнаходженням філії ТОВ Укрпромбанк , що, на думку заявника, суперечить вимогам ст. 15 ГПК України; вважає, що наявність двох договорів іпотеки, укладених в забезпечення виконання зобов'язань по одному договору, не є підставою їх недійсності; також стверджує, що чинним законодавством не передбачено заборон чи обмежень щодо можливості неодноразової передачі в іпотеку того ж самого нерухомого майна; посилається на інститут наступної іпотеки, яким передбачено така можливість.

Позивач, ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи заявника апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2010р. без змін, а скаргу відповідача -без задоволення.

3-я особа, ТОВ Компанія Трансфер-Фінанс , відзив на апеляційну скаргу не надала, своїм правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції не скористалась, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами .

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, які підтвердили свою позицію, викладену в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2010р., виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19.12.2006р. між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір №30/Кліп-06-02, в забезпечення вимог відповідача до третьої особи, що витікають із Кредитного договору №3-/Кл-06 від 31.08.2006р., укладеного між відповідачем та третьою особою.

Відповідно до п.1.1 іпотечного договору №30/Кліп-06-02, іпотека за цим договором забезпечує наступні вимоги відповідача за Кредитним договором №3-/Кл-06 від 31.08.2006р.: повернення відповідачу, в строк до 28.08.2009р., кредитних коштів, у розмірі 8 500 000грн. 00коп.; щомісячна сплата процентів за користування кредитом, в розмірі 18,5% річних; сплата комісії та штрафних санкцій у розмірі та випадках, передбачених Кредитним договором.

Згідно п.1.2 іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно -комплекс, що розташований за адресою Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вул. Гутянська, 170, загальною вартістю 1 771 165грн. 00коп.

Відповідно до п.1.3 договору, сторони оцінюють Предмет іпотеки у 3 252 200,00 грн.

Відповідно до договору іпотекодержателем вказане Товариство з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк . Від імені іпотекодержателя договір підписаний заступником керуючого Харківською філією ТОВ Укрпромбанк ОСОБА_4, діючим на підставі Положення про філію та довіреності №308-Ф/05.

Судом першої інстанції також встановлено, що між Позивачем та Відповідачем раніше, 24.10.2006р., було укладено іпотечний договір №30/Кліп-06-01, в забезпечення вимог Відповідача до Третьої особи, що витікають із Кредитного договору №3-/Кл-06 від 31.08.2006р., укладеного між Відповідачем та Третьою особою.

Дослідивши умови іпотечного договору №30/Кліп-06-01від 24.10.2006р. суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов'язання, в забезпечення якого укладений спірний іпотечний договір №№30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р., повністю співпадає із зобов'язанням, в забезпечення якого укладений іпотечний договір №30/Кліп-06-01 від 24.10.2006р. Також, в обох вказаних договорах повністю співпадають предмет іпотеки, його загальна вартість та розмір грошової оцінки предмета іпотеки. В обох договорах іпотекодержателем вказане Товариство з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк . Від імені іпотекодержателя обидва договори підписані заступником керуючого Харківською філією ТОВ Укрпромбанк ОСОБА_4, діючим на підставі Положення про філію та довіреності №308-Ф/05. Таким чином стороною, на користь якої може бути звернуто стягнення на предмет іпотеки, за обома договорами є Відповідач.

Крім того, місцевий господарський суд, виходячи з аналізу норм законодавства, що регулює відносини, пов'язані із іпотекою майна, а саме: ст.ст. 1, 3, 7 Закону Про іпотеку , обґрунтовано послався на те, що іпотечний договір №30/Кліп-06-01 від 24.10.2006р. у визначений законом спосіб визначає право звернення відповідачем стягнення на нерухоме майно, що є власністю позивача та предметом іпотеки, у разі порушення третьою стороною умов кредитного договору №3-/Кл-06 від 31.08.2006р. При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, одночасно, укладений між сторонами по справі іпотечний договір №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р. забезпечує те ж саме зобов'язання третьої особи, що і іпотечний договір №30/Кліп-06-01 від 24.10.2006р., визначає той же самий предмет іпотеки з такою ж самою вартістю та сумою оцінки сторонами за договорами, та співпадає з іншими умовами іпотечного договору №30/Кліп-06-01 від 24.10.2006р.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, іпотечний договір №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р., не породжує, не припиняє та не змінює для його сторін будь-яких прав та обов'язків, в порівнянні із укладеним раніше між тими ж сторонами іпотечним договором №30/Кліп-06-01 від 24.10.2006р., у зв'язку із чим укладений іпотечний договір №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р. не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Слід зазначити, що відповідач під час розгляду справи не заперечує проти того факту, що між ним та позивачем укладалися зазначені два договори іпотеки, які забезпечують однакові зобов'язання, що випливають з кредитного договору № 3-/Кл-06 від 31..08.2006р.; визначають однаковий предмет іпотеки, його загальну вартість та грошову оцінку з метою покриття основного зобов'язання. Стороною, на користь якої може бути звернуто стягнення на предмет іпотеки, за обома договорами, є відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний право чин визнається судом недійсним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про фіктивність правочину та визнання іпотечного договору №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р., укладеному між сторонами спору, недійсним.

Відповідно до п.25 Тимчасовою порядку державної реєстрації іпотек , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №410 від 31.03.2004р., запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Можливість скасування запису про обтяження майна іпотекою за рішенням суду вказаним порядком не передбачена.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 2.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.199р. №31/5, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна, а також заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна; судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту); органами державної виконавчої служби - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

Зважаючи на викладене вище, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод" в частині визнання іпотечного договору №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р. недійсним та вилучення з Державного реєстру іпотек реєстраційного запису №4251746 від 20.12.2006р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у позові ТОВ "Компанія "Трансферт-Фінанс" про визнання дійсним іпотечного договору №30/Кліп-06-02 від 19.12.06, оскільки нормами чинного законодавства, а саме ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, не передбачений такий спосіб захисту, як визнання договору дійсним, не встановлений такий спосіб захисту цивільних прав і самим іпотечним договором №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р. Визнання договору дійсним є по суті встановленням юридичного факту, що не передбачено ані Цивільним кодексом України, ані Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів визнає помилковість посилань відповідача на інститут наступної іпотеки, я на обґрунтування можливості укладання кількох договорів іпотеки щодо одного і того ж самого майна, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України Про іпотеку , наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором. Відповідно до ст. 13 цього Закону, предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, законодавство визначає, що іпотекодержателем за попередньою та наступною іпотекою є різні особи, та, відповідно, наявність попередньої та наступних іпотек пов'язані із забезпеченням різних зобов'язань.

В той час, в даному випадку, як було встановлено судом першої інстанції, єдиною особою, що вправі у випадку невиконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, звернути стягнення на предмет іпотеки, є відповідач, а укладений між сторонами по справі іпотечний договір №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р., у порівнянні з укладеним раніше сторонами іпотечним договором №30/Кліп-06-01 від 24.10.2006р., ніяких інших прав та обов'язків як для позивача, так і для відповідача, не містить.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про те, що спірний іпотечний договір №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р. укладено у зв'язку з порушеннями, які було допущено при укладанні іпотечного договору №30/Кліп-06-01 від 24.10.2006р., оскільки дія останнього не припинялась, він є чинним, його умови є обов'язковими та такими, що виконуються сторонами.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 15 ГПК України, в зв'язку з тим, що дана справа повинно бути розглянута за адресою розташування юридичної особи - ТОВ Укрпромбанк (м. Київ), оскільки відповідно до приписів ст.15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої-третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Виходячи з системного аналізу зазначеної норми права, підсудність справи визначається відповідно до розділу ІІІ ГПК України за місцезнаходженням уповноваженого відособленого підрозділу, а не юридичної особи.

Отже, якщо позов поданий до юридичної особи в господарський суд за місцезнаходженням відособленого підрозділу, якому надане право здійснювати від імені юридичної особи повноваження сторони зі справи, господарський суд розглядає спір по суті.

Як свідчать матеріали справи, іпотечний договір №30/Кліп-06-02 від 19.12.2006р укладався між позивачем та ТОВ Український промисловий банк , м. Київ в особі Харківської філії ТОВ Український промисловий банк . Від імені ТОВ Український промисловий банк договір підписувався уповноваженим працівником Харківської філії -заступником керуючого філією ОСОБА_4, діючим на підставі довіреності. Отже, спірний договір було укладено з боку відповідача - Харківською філією ТОВ Український промисловий банк , як відособленого підрозділу юридичної особи - ТОВ Український промисловий банк , інтереси якої відносно укладання, змін та виконання іпотечного договору представляв саме відособлений підрозділ - Харківська філія ТОВ Український промисловий банк .

При таких обставинах, наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача, ґрунтуються лише на міркування та припущеннях, та не підтверджені ні документальними доказами, ні матеріальними нормами права. Його посилання на порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2010 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк , м. Київ в особі Харківської філії Товариства з обмежено. Відповідальністю Український промисловий банк , м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2010 р. по справі № 29/158-09 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 25 травня 2010 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Судді Такмаков Ю.В.*

ОСОБА_1