Постанова

від 07.02.2017 по справі 820/5204/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 лютого 2017 р. № 820/5204/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Алдошина О.С.,

представника відповідача - Лисенка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідеркорм" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідеркорм", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії Центральної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС в Харківській області щодо відмови в формуванні висновку стосовно повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток за платіжними доручення №2240 від 11.01.2013 р., №2242 від 21.01.2013 р., №2279 від 19.02.2013 р., №2309 від 06.03.2013 р., №2324 від 04.04.2013 р., №2349 від 15.05.2013 р., №2386 від 27.06.2013 р. та зобов'язати Центральну ОДПІ направити висновок до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення відповідних сум на розрахунковий рахунок ТОВ "Лідеркорм".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою діяльністю "Лідеркорм" за результатами розрахунків з бюджетом по податку на прибуток приватних підприємств, має переплату, сума якої складає 253433 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою, в якій на підставі положень статті 43 Податкового кодексу України, просив зарахувати наявну переплату з податку на прибуток на рахунок у банку. Разом з тим, Центральна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області листом від 30.08.2016 року відмовила в поверненні надмірно сплачених коштів.

Позивач стверджує, що праву платника податків на повернення надмірно сплачених коштів кореспондує обов'язок податкового органу здійснити дії, спрямовані на зарахування наявної переплати за напрямком, обраним платником податків у відповідній заяві, тому вважає, що відмова відповідача в поверненні коштів, є протиправною.

Представник позивача у судовому засідання підтримав доводи позовної заяви та просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.65-66) зазначив, що доводи позову необґрунтовані та такі, що суперечать чинному законодавству. Так позивачем, при подачі заяви про повернення коштів, не дотримано встановленого пп.14.1.115 Податкового кодексу України строку, що не перевищує 1095 днів.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи письмових заперечень, просив суд прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідеркорм" (код ЄДРПОУ 37457877) зареєстрований як суб'єкт господарювання - юридична особа 14.12.2010 року, №14801020000048653, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 49-55).

02.03.2015 року та 19.03.2015 року позивач звертався до Західної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (правонаступником якої є Центральна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області) із заявою №02/03-2015 та №19/03-2, в якій просив суму переплати з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 291861,00 грн. перерахувати на рахунок ТОВ "Лідеркорм" за реквізитами: р/р 26008013002065, АТ "Сбербанк Росії" м.Київ, МФО 320627 (а.с. 7, 8).

У відповідь на заяву позивача, Західна ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області листом від 20.04.2015 року за №6086/10/20-33-20-02-35 повідомила про те, що у зв'язку з необхідністю проведення звірення розрахунків ТОВ "Лідеркорм" з бюджетом, на даний час не має можливості повернути кошти до повного підтвердження суми переплати та механізму повернення коштів. (а.с. 12).

08.07.2016 року позивач втретє звернувся до відповідача з заявою про повернення грошових коштів. (а.с.14).

Листом Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 27.07.2016 року №11074/10/20-30-07-02-40 зазначено, що в інтегрованій картці платника ТОВ "Лідеркорм" станом на 25.07.2016 року обліковується переплата у сумі 292176,00 грн., яка складається з платіжних доручень №2240 від 11.01.2013 р., №2242 від 21.01.2013 р., №2279 від 19.02.2013 р., №2309 від 06.03.2013 р., №2324 від 04.04.2013 р., №2349 від 15.05.2013 р., №2386 від 27.06.2013 р., №2397 від 29.07.2013 р. Також виявлено відсутність правових підстав для повернення коштів за платіжними дорученнями №2240 від 11.01.2013 р., №2242 від 21.01.2013 р., №2279 від 19.02.2013 р., №2309 від 06.03.2013 р., №2324 від 04.04.2013 р., №2349 від 15.05.2013 р., №2386 від 27.06.2013 р., по причині пропуску 1095-денного строку для їх повернення та повідомлено про сформування висновку №310 від 25.07.2016 р. на повернення коштів з податку на прибуток приватних підприємств на розрахунковий рахунок підприємства у розмірі 38743,00 грн. (а.с.15).

Не погодившись з висновками ДФС, позивач направив свої заперечення листом від 04.08.2016 р. №04/08-2016. (а.с.17-18).

Листом Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 30.08.2016 року №14959/10/20-30-07-02-40, позивачу відмовлено в поверненні надміру сплачених коштів за платіжними дорученнями №2240 від 11.01.2013 р., №2242 від 21.01.2013 р., №2279 від 19.02.2013 р., №2309 від 06.03.2013 р., №2324 від 04.04.2013 р., №2349 від 15.05.2013 р., №2386 від 27.06.2013 р. (а.с.19).

Разом з цим, позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх незаконними, у зв'язку з чим товариство звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне:

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Під час розгляду справи відповідач з приводу наявної у позивача переплати з податку на прибуток та її розміру, як на дату звернення з відповідною заявою, так і станом на дату розгляду справи, не заперечував. Будь-яких зауважень стосовно правильності проведених позивачем математичних розрахунків суми надміру сплачених грошових зобов'язань представник відповідача також не висловив.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок інших платежів визначено статтею 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За змістом пунктів 43.3 та 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, законодавець передбачив, що повернення надміру сплачених грошових зобов'язань можливе у випадку безпосереднього звернення платника податку з відповідною заявою та за умови відсутності у нього податкового боргу.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Підпунктами 3-5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 та набрав чинності 15.10.2013, передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Також наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124, затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок №1146).

Пунктом 1 Порядку №1146 закріплено, що він регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Пунктом 8 Порядку №1146 передбачено, що у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку; два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.

Таким чином умовою повернення платнику податків з Державного бюджету України надміру сплачених грошових коштів є наявність висновку територіального органу ДФС про повернення такої суми або її частини.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи, Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області повернуто позивача суму у розмірі 38743,00 грн., однак дій, спрямованих на повернення залишку існуючої переплати у розмірі 253433 грн. згідно напрямку, обраного позивачем, здійснено не було.

Крім цього, відповідачем не надано суду жодного доказу стосовно існування у позивача податкового боргу, як на дату звернення позивача до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених сум, так і станом на день розгляду справи судом.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем всупереч вимогам Податкового кодексу України та Порядку №1146 безпідставно не було підготовлено та направлено до органу Казначейства висновок про повернення залишку надміру сплаченої позивачем до Державного бюджету України суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 253433 грн.

Розглядаючи твердження відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду, суд зауважує наступне.

Так, у письмових запереченнях відповідач стверджує, що позивачем порушені строки звернення до суду в частині переплат, що виникли на підставі платіжних доручень №2240 від 11.01.2013 р., №2242 від 21.01.2013 р., №2279 від 19.02.2013 р., №2309 від 06.03.2013 р., №2324 від 04.04.2013 р., №2349 від 15.05.2013 р., №2386 від 27.06.2013 р., оскільки до суду позивач звернувся за межами 1095 денного строку з дня зарахування коштів до бюджету.

Однак суд критично ставиться до таких тверджень та вважає, що відповідач помилково ототожнює строк звернення до суду зі строком, протягом якого платник податків може заявити вимогу про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Як вже зазначалось судом, обов'язковою умовою для повернення суми надміру сплаченого грошового зобов'язання є подання платником податків не пізніше 1095 днів з дня виникнення переплати заяви про таке повернення. Фактичне повернення коштів за напрямком, визначеним платником податків, здійснюється у строк, що загалом не повинен перевищувати 20-ти днів з моменту звернення із заявою (пункт 43.3 статті 43 ПК України).

Таким чином, саме після закінчення встановленого пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України 20-ти денного строку, протягом якого податковий орган та казначейство зобов'язані завершити процедуру повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, починається перебіг строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, що полягають у направленні передбаченого податковим законодавством висновку.

Судом встановлено, що із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань згідно платіжних доручень №2240 від 11.01.2013 р., №2242 від 21.01.2013 р., №2279 від 19.02.2013 р., №2309 від 06.03.2013 р., №2324 від 04.04.2013 р., №2349 від 15.05.2013 р., №2386 від 27.06.2013 р., позивач звертався тричі: 02.03.2015 року, 19.03.2015 року та 08.07.2016 року. Однак, податковим органом фактично розглянута лише остання заява.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позивачем заявлено бажання на повернення надміру сплачених коштів в межах 1095 денного строку, встановленого пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідеркорм" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо відмови в формуванні висновку стосовно повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток за платіжними доручення №2240 від 11.01.2013 р., №2242 від 21.01.2013 р., №2279 від 19.02.2013 р., №2309 від 06.03.2013 р., №2324 від 04.04.2013 р., №2349 від 15.05.2013 р., №2386 від 27.06.2013 р.

Зобов'язати Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області направити висновок до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення відповідних сум на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідеркорм".

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 13 лютого 2017 року.

Суддя Панченко О.В.