Ухвала

від 15.02.2017 по справі 818/1696/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 лютого 2017 р.Справа № 818/1696/16

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Бенедик А.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2017р. по справі №818/1696/16

за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Липоводолинський райавтодор" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2017р. задоволено адміністративний позов Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Липоводолинський райавтодор" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 21.11.2016р. №0008761300 про визначення філії "Липоводолинський райавтодо" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги Україн" суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 121824,14 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" в особі "Липоводолинський райавтодор" суму судового збору в розмірі 1827,36 грн.

На зазначену постанову суду Головним управлінням ДФС у Сумській області подано апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст.108 КАС України, має бути залишена без руху, виходячи з наступного.

Як встановлено частиною 6 статті 187 КАС України, до апеляційної скарги, серед іншого, додається документ про сплату судового збору.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на час подання позовної заяви), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового судам необхідно враховувати, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене, адміністративним позовом майнового характеру є, зокрема, вимога щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача – суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Позивачем заявлено позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 21.11.2016р. №0008761300 про визначення суми грошового зобов'язання філії "Липоводолинський райавтодо" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги Україн" з податку з доходів фізичних осіб в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 121824,14 грн.

Тобто, заявлені позивачем позовні вимоги носять майновий характер.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на час подання позовної заяви), за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою слід сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року 1378 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, складає 2010 (дві тисячі десять) грн. 09 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі. Натомість, в апеляційній скарзі заявник просить відстрочити сплату судового збору. В обґрунтування заяви посилається на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених для цієї мети.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника. Доказів незадовільного майнового стану відповідача, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Доказів незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 року по справі К/800/41360/15(№ 2а-10730/10/1570)

Також, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, що викладена в ухвалі від 25.09.2015 року по справі №21-5401а15.

Виходячи з наведеного, вказані заявником апеляційної скарги обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Інших доказів, щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору або інших поважних причин, які б позбавляли можливості сплатити судовий збір заявником апеляційної скарги надано не було.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Виходячи з наведеного, надана заява є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 в розмірі згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно ч. 5 ст. 189 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

У відповідності до приписів пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України, у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 88, ч. 1 ст. 108, ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

          В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Сумській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2017р. по справі №818/1696/16 за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Липоводолинський райавтодор" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" до Головного управління ДФС у Сумській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДФС у Сумській області для усунення недоліків поданої апеляційної скарги десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити Головному управлінню ДФС у Сумській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

                              Суддя:                                                   Бенедик А.П.