Ухвала

від 07.02.2017 по справі 820/14347/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2017 р. м. Київ К/800/14183/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В . Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС РАДІО ГРУП"

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року

у справі № 820/14347/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС РАДІО ГРУП"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС РАДІО ГРУП" (далі - позивач, ТОВ "БІЗНЕС РАДІО ГРУП") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "БІЗНЕС РАДІО ГРУП", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "БІЗНЕС РАДІО ГРУП" з питань відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕМИКС" за період - січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 20.05.2014 року № 1897/20-30-22-03/38000866.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Бізнес Радіо Груп занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 115220,00 грн. за лютий 2014 року.

На підставі вищенаведених висновків акта перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року № 3620302203 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 144025,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 115220,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28805,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року № 3620302203 прийнято ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова обґрунтовано.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Бізнес Радіо Груп" ("Замовник") та ТОВ "Семикс" ("Виконавець") укладено договори: від 03 червня 2013 року №03/06-14 про надання послуг, відповідно якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату надавати Замовникові рекламні послуги з розміщення рекламної інформації про наступні радіостанції: "Шарманка", "Шансон", "Ренесанс", "DJ FM", "Бізнес радіо" на станціях Київського, Харківського, Дніпропетровського метрополітену шляхом розміщення такої реклами на метролайтах; від 03 червня 2013 року №03/06-17 про надання послуг, відповідно якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату надавати Замовникові рекламні послуги з розміщення рекламної інформації про наступні радіостанції: Шарманка , Шансон , Ренесанс , DJ , Бізнес радіо на інтернет - сторінках.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судам, при вирішенні даної справи, слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення операції.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження договорів, укладених позивачем, первинних документів, пов'язаних з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що дослідженню судами підлягала перш за все реальність операцій позивача, добросовісність дій платника податків, яка полягала у відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС РАДІО ГРУП" задовольнити частково.

2.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року скасувати.

3.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун