Рішення

від 06.02.2017 по справі 910/21452/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017Справа №910/21452/16

За позовомОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Технолоджі Компані" третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОСОБА_2 провизнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Грєхова О.А.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Технолоджі Компані" (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом №05/10 від 10 травня 2016 року, в частині виплати частки розміру в статутному капіталі ОСОБА_1

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність рішення загальних зборів вимогам закону, а саме статті 54 Закону України Про господарські товариства .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 порушено провадження у справі №910/21452/16, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2; розгляд справи призначено на 12.12.2016.

02.12.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору та письмові пояснення.

07.12.2016 через відділ діловодства суду представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 12.12.2016 представник позивача подав клопотання про витребування доказів та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач та третя особа в засідання суду 12.12.2016 не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 відкладено розгляд справи до 16.01.2017; за клопотанням представника позивача витребувано докази.

16.01.2017 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Доценко І.П. надійшли письмові пояснення.

16.01.2017 представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд: визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інтер Технолоджі Компані" (код ЄДРПОУ 33304044) з другого питання порядку денного Про виплату частки розміру в статутному капіталі ОСОБА_1 , оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Інтер Технолоджі Компані" №05/10 від 10 травня 2016 року. Крім того, представником позивача подано письмові пояснення до позовної заяви.

В судовому засіданні 16.01.2017 представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, а також подав клопотання:

- про продовження троку вирішення спору на більш тривалий строк;

- про витребування доказів, а саме: оригіналу протоколу №05/10 від 10 травня 2016 року позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Інтер Технолоджі Компані" для огляду в судовому засіданні, а також належним чином засвідченої копії вказаного протоколу у Подільської районної у місті Києві державної адміністрації.

Відповідач та третя особа в засідання суду 16.01.2017 не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову; продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів; відкладено розгляд справи до 06.02.2017; за клопотанням представника позивача витребувано докази.

30.01.2017 до відділу діловодства суду надійшла копія реєстраційної справи ТОВ "Інтер Технолоджі Компані".

Представник позивача в судовому засіданні 06.02.2017 підтримав позовні вимоги, а також подав додаткові документи до матеріалів справи.

Відповідач та третя особа в засідання суду не з'явилися повторно, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.02.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі Статутом, затвердженим 20 листопада 2004 року рішенням Загальних зборів учасників товариства (протокол №1) та зареєстрованим 26.11.2004 Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією, створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Технолоджі Компані".

Відповідно до статті 2 Статуту учасниками товариства є фізичні особи:

1) громадянка України - ОСОБА_2;

2) громадянин України - ОСОБА_1.

Для забезпечення діяльності товариства майном за рахунок внесків учасників формується статутний фонд, що становить 24011,54 грн. у грошовому еквіваленті. Статутний фонд товариства розподіляється наступним чином: ОСОБА_2 всього майна на суму 12005,74 грн., що становить 50% статутного фонду ТОВ "Інтер Технолоджі Компані"; ОСОБА_1 - всього майна на 12005,80 грн., що становить 50% статутного фонду ТОВ "Інтер Технолоджі Компані" (ст. 4.1 Статуту).

Згідно зі статтею 4.2 Статуту на момент державної реєстрації вноситься 100% статутного фонду товариства майном.

З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2015 ОСОБА_1 було складено заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І., про вихід зі складу учасників товариства, виплату вартості частини майна та виплату належної частини прибутку, одержаного товариством у поточному році.

10 травня 2016 року відбулися загальні збори ТОВ Інтер Технолоджі Компані , оформлені протоколом №05/10, до порядку денного яких були включені питання:

1. Проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, а саме про вихід ОСОБА_1 із складу учасників товариства.

2. Про виплату частки розміру в статутному капіталі ОСОБА_1

3. Про внесення змін до статутного капіталу товариства.

4. Про затвердження нової редакції статуту товариства.

За результатом розгляду питання порядку денного зокрема прийнято рішення:

- повернути та/або компенсувати грошовими коштами ОСОБА_1 майно, що було внесене ним до статутного капіталу по акту прийому-передачі. По результатам повної інвентаризації на товаристві визначити та виплатити ОСОБА_1 частку з прибутку товариства в розмірі його частки в статутному капіталі товариства. Всі виплати та розрахунки провести в установлений чинним законодавством строк.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що спірне рішення загальних зборів учасників ТОВ Інтер Технолоджі Компані суперечить статті 54 Закону України Про господарські товариства та ч. 2 ст. 148 ЦК України, згідно з якими учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства станом на дату виходу, а не розмір внесеного ним майна (номінальної вартості його частки) на момент заснування товариства.

Таким чином, на думку позивача, рішення загальних зборів учасників товариства, з другого питання порядку денного Про виплату частки розміру в статутному капіталі ОСОБА_1 , оформлене протоколом №05/10 від 10 травня 2016 року, має бути визнане судом недійсним.

Частинами 1 та 2 статті 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

За приписами статті 54 Закону України „Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Втім, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи поданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

За загальним правилом у разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що наразі Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Технолоджі Компані" вартість частини майна товариства та частка прибутку ОСОБА_1 ще не виплачувались.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до господарського суду з вказаним позовом, права ОСОБА_1 з боку відповідача порушено не було, а позов є передчасним.

Як роз'яснено в п. 2.12., 2.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час розгляду справи судом не встановлено порушення з боку позивача прямих вказівок закону, які можуть бути безумовною підставою для визнання недійсним спірного рішення загальних зборів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 14.02.17

Суддя О.А. Грєхова