Постанова

від 16.05.2017 по справі 910/21452/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р. Справа№ 910/21452/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 ( за дов. від 23.11.2016 р.)

від відповідача: Шабаровський Б.В. ( за дов. від 21.04.2017 р.)

від третьої особи: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2017 року

у справі № 910/21452/16 (суддя: Грєхова О.А.)

за позовом ОСОБА_4

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Технолоджі Компані"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5

про визнання недійсним рішення загальних зборів.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Технолоджі Компані" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом №05/10 від 10 травня 2016 року, в частині виплати частки розміру в статутному капіталі ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2016 р. до розгляду справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_5.

16.01.2017 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інтер Технолоджі Компані" (код ЄДРПОУ 33304044) з другого питання порядку денного "Про виплату частки розміру в статутному капіталі ОСОБА_4.", оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Інтер Технолоджі Компані" №05/10 від 10 травня 2016 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2017 р. по справі № 910/21452/16 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що наразі товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Технолоджі Компані" вартість частини майна товариства та частка прибутку ОСОБА_4 ще не виплачувались, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що на момент звернення позивача до господарського суду з вказаним позовом права ОСОБА_4 з боку відповідача порушено не було, а позов є передчасним.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2017 р. у справі № 910/21452/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказав на те, що суд першої інстанції при розгляді справи № 910/21452/16 порушив норми матеріального та процесуального права, не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не здійснив повний та неупереджений розгляд справи. Апелянт вказав, що рішення загальних зборів учасників ТОВ Інтер Технолоджі Компані з другого питання порядку денного суперечить положенням ст. 54 Закону України Про господарські товариства , ч. 2 ст. 148 ЦК України, п. 8.1. статуту ТОВ Інтер Технолоджі Компані .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу № 910/21452/16 до розгляду.

12.05.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити апелянту в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2017 р. залишити без змін.

У судовому засіданні 16.05.2017 р. представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

У судовому засіданні 16.05.2017 року представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно зі Статутом, затвердженим 20 листопада 2004 року рішенням загальних зборів учасників товариства (протокол №1) та зареєстрованим 26.11.2004 р. Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією, створено товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Технолоджі Компані" (том 1, а.с. 108-110)

Відповідно до статті 2 Статуту (в редакції статуту від 2004 р.) учасниками товариства є фізичні особи:

1) громадянка України - ОСОБА_5;

2) громадянин України - ОСОБА_4.

Для забезпечення діяльності товариства майном за рахунок внесків учасників формується статутний фонд, що становить 24011,54 грн. у грошовому еквіваленті. Статутний фонд товариства розподіляється наступним чином:

- ОСОБА_5 - мобільний телефон Siemens S 55, заводський номер НОМЕР_4, гарантійний талон за номером НОМЕР_5, вартістю 1079,00 грн.; меблі для офісу, товарний чек № 61, вартістю 5 000,00 грн.; тумба, категорія СК 3016, товарний чек № 8, вартістю 1050,00 грн.; Microwave, модель Samsung CE287DNR, рахунок-фактура № ТП1-013645, вартістю 979,19 грн.; комп'ютер, модель KREDO_Акц_Фев, рахунок-фактура № ТП1-013644, вартістю 2149,00 грн., монітор, модель 17" Samsung 793МВ, рахунок-фактура № ТП1-013644, вартістю 949,35 грн.; принтер струменевий, модель Canon BJ-i560, рахунок-фактура № ТП1-013644, вартістю 799,20 грн. Всього майна на суму 12 005,74 грн., що становить 50% статутного фонду ТОВ Інтер Технолоджі Компані ;

- ОСОБА_4 - мобільний телефон Siemens S 55, заводський номер НОМЕР_6, вартістю 1399,00 грн.; МФУ НР psc 1315, артикул Q5765 А, рахунок № 716, вартістю 558,63 грн.; факс-апарат Panasonic KX-FT76RU-Black (thermal), артикул KX-FT76RU-B, вартістю 685,77 грн.; Р4 3.0GHz/DDR 512Mb/WD 80 Gb 7200 8 Mb/GeForce FX 5500 128 Mb DVI/FDD/LG CDRW/DVD-ROM в комплекті з оптичною мишкою Microsoft, клавіатурою Mitsumi та колонками SBS 240, артикул ПК, рахунок № 709, вартістю 3 188,25 грн.; TFT 15 "Samsung Sync Master 152 B, артикул SM152B (DS), рахунок № 709 вартістю 1 780,33 грн.; крісло офісне, фіскальний чек НОМЕР_1, вартістю 211,00 грн.; стіл Ерго 4L тумба і замок, серія 19СТ31-66, рахунок-фактура № М0023765, вартістю 1 260,00 грн.; тумба стаціонарна, серія 19ТБ15-66, рахунок-фактура № М0023765, вартістю 744,00 грн., пилосмок модель THOMAS TWIN aguafilt, фіскальний чек № НОМЕР_2, вартістю 2 028,00 грн., канцелярські товари: папка-файл (дві штуки), папір, калькулятор, податковий номер НОМЕР_10, вартістю 150,82 грн. Всього майна на 12005,80 грн., що становить 50% статутного фонду ТОВ "Інтер Технолоджі Компані" (п. 4.1 в редакції статуту від 2004 р.).

Згідно зі п. 4.2 статуту (в редакції статуту від 2004 р.) на момент державної реєстрації вноситься 100% статутного фонду товариства майном.

З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2015 р. ОСОБА_4 було складено заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про вихід зі складу учасників товариства, виплату вартості частини майна та виплату належної частини прибутку, одержаного товариством у поточному році. (том 1, а.с. 30)

10 травня 2016 року відбулися загальні збори ТОВ "Інтер Технолоджі Компані", оформлені протоколом № 05/10 (том 1, а.с. 245), до порядку денного яких були включені питання:

1. Проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, а саме про вихід ОСОБА_4 із складу учасників товариства.

2. Про виплату частки розміру в статутному капіталі ОСОБА_4

3. Про внесення змін до статутного капіталу товариства.

4. Про затвердження нової редакції статуту товариства.

За результатом розгляду питання порядку денного зокрема прийнято рішення:

- повернути та/або компенсувати грошовими коштами ОСОБА_4 майно, що було внесене ним до статутного капіталу по акту прийому-передачі. По результатам повної інвентаризації на товаристві визначити та виплатити ОСОБА_4 частку з прибутку товариства в розмірі його частки в статутному капіталі товариства. Всі виплати та розрахунки провести в установлений чинним законодавством строк.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_4 зазначає, що спірне рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інтер Технолоджі Компані" суперечить статті 54 Закону України "Про господарські товариства" та ч. 2 ст. 148 ЦК України, згідно з якими учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства станом на дату виходу, а не розмір внесеного ним майна (номінальної вартості його частки) на момент заснування товариства.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що наразі товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Технолоджі Компані" вартість частини майна товариства та частка прибутку ОСОБА_4 ще не виплачувались, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що на момент звернення позивача до господарського суду з вказаним позовом права ОСОБА_4 з боку відповідача порушено не було, а позов є передчасним.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Статтею 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Таким чином, господарські суди наділені правом вирішувати спори, пов'язані з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства учасники мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до п. 4.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Згідно з п. 28 постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. Про практику розгляду судами корпоративних спорів при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про вихід ОСОБА_4 надіслана на адресу відповідача 08.10.2015 р. (том 1, а.с. 32), а тому відповідно до ст. 148 ЦК України позивач з 08.01.2016 р. є таким, що вийшов з складу учасників ТОВ Інтер Технолоджі Компані .

За приписами статті 54 Закону України Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до п. 4.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Таким чином, вартість частини майна, яке відповідач зобов'язаний виплатити, повинно визначатись на підставі звіту за рік, в якому позивач вийшов з товариства, а саме станом на 08.01.2016 р., і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Як вже зазначалось, рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Технолоджі Компані , оформлених протоколом № 05/10 від 10.05.2016 р., було, зокрема, прийнято рішення про повернення та/або компенсування грошовими коштами ОСОБА_4 майно, що було внесене ним до статутного капіталу по акту прийому-передачі. По результатам повної інвентаризації на товаристві визначити та виплатити ОСОБА_4 частку з прибутку товариства в розмірі його частки в статутному капіталі товариства.

Відповідно до частини 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. За змістом частини 1 статті 66 та статті 139 Господарського кодексу України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18.11.2014 р. у справі № 3-182гс14.

Відповідно до п. 30 постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. Про практику розгляду судами корпоративних спорів при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Згідно з п. 8.1. статуту чистий прибуток, одержаний після покриття матеріальних збитків та прирівняних до них витрат, сплати податків та інших обов'язкових платежів розподіляється між учасниками пропорційно розмірам часток в статутному фонді.

Відповідно до п. 4.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна ТОВ та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Оскільки, як встановлено колегією суддів, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну частці у статутному капіталі товариства, на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення) (ст. 54 Закону України Про господарські товариства , ч. 2 ст. 148 ЦК України), а не розмір внесеного ним до статутного капіталу майна на момент заснування товариства, як зазначено в протоколі № 05/10 від 10.05.2016 р. загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Технолоджі Компані щодо рішення по питанню два порядку денного, та учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати розмір частини прибутку товариства пропорційно розміру його частки в статутному капіталу товариства, як це передбачено п. 8.1. статуту ТОВ Інтер Технолоджі Компані , а не в розмірі його частки в статутному капіталі товариства, як це зазначено в протоколі № 05/10 від 10.05.2016 р. загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Технолоджі Компані щодо рішення по питанню два порядку денного, то колегія суддів дійшла до висновку, що відповідне рішення щодо питання два порядку денного, а саме про виплату частки розміру в статутному капіталі ОСОБА_4 не відповідає чинному законодавству України та статутним документам відповідча.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що факт невиплати позивачу ТОВ Інтер Технолоджі Компані вартості частини майна товариства та прибутку, не перешкоджає позивачу в зверненні до суду з даним позовом, оскільки в оскаржуваному рішенні позачергових загальних зборів учасників товариства Інтер Технолоджі Компані , оформленому протоколом № 05\10 від 10 травня 2016 року не вірно визначено порядок виплати.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно з п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути, зокрема, невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства.

За таких обставин, враховуючи, що рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Технолоджі Компані , оформлених протоколом № 05/10 від 10.05.2016 р., щодо питання порядку денного про виплату ОСОБА_4 частки розміру в статутному капіталі не відповідає чинному законодавству України та статутним документам відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Інтер Технолоджі Компані з другого питання порядку денного Про виплату частки розміру в статутному капіталі ОСОБА_4. , оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Технолоджі Компані № 05/10 від 10.05.2016 р. підлягають задоволенню.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2017 р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2017 року у справі № 910/21452/16 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2017 року у справі № 910/21452/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Інтер Технолоджі Компані (04108, м. Київ, просп. Правди, буд. 35, код ЄДРПОУ 33304044) з другого питання порядку денного Про виплату частки розміру в статутному капіталі ОСОБА_4. , оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Технолоджі Компані № 05/10 від 10.05.2016 р.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Технолоджі Компані (04108, м. Київ, просп. Правди, буд. 35, код ЄДРПОУ 33304044) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. за подачу позову та 1 515,80 грн. за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/21452/16 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко