Ухвала

від 10.02.2017 по справі 914/3037/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.02.2017 р. Справа№ 914/3037/16

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Черменєвій В.С.

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів,

до Відповідача: Житлово-будівельного кооперативу Аурум І , м.Львів,

про стягнення заборгованості, неустойки, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

ціна позову: 51637,33 грн.

Представники:

Позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 02.09.2016 року б/н);

Відповідача: Данилевич Д.О. - представник (довіреність від 20.10.2015 року б/н)

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Аурум І про стягнення основного боргу, неустойки, трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Ціна позову 51637,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неоплатою Відповідачем 40855,28грн. за Актом виконаних робіт №018 від 01.09.2016р., складеного згідно укладеного між Сторонами договору про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015р. №1/004/09-2016 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 29.11.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2016р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах суду від 20.12.2016 року та від 30.01.2017 року у справі, зокрема, у зв'язку із неявкою повноважних представників Сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду у справі, зокрема, у зв'язку із неподанням Відповідачем відзиву на позовну заяву. В судовому засіданні 08.02.2017 року оголошувалась перерва до 10.02.2017 року, про що представники Сторін належним чином повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

Представникам Сторін оголошено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28, 38, 59 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, подав клопотання (вх.№5588/17), у якому просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку, позовні вимоги підтримав повністю, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.

Також, 20.12.2016р. за вх.№51004/16 Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

03.01.2017р. за вх.№2/17 Позивачем подано пояснення з додатками згідно опису.

30.01.2017р. за вх.№3639/17 Позивачем подано клопотання про витребування доказів.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.

20.12.2016р. за вх.№50992/16 Відповідачем подано заперечення на позов з додатками згідно опису, в яких Відповідач проти позову заперечує повністю. В запереченнях, в тому числі зазначено, що укладений між Сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить в собі елементи агентського договору та договору про надання консультаційних послуг; Позивачем ж консультаційних послуг не надавалось.

03.01.2017р. за вх.№44/17 Відповідачем подано додаткові пояснення з додатками згідно опису.

04.01.2017р. за вх.№27/17 Відповідачем подано клопотання, які розглянуто судом окрім клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи Відповідач мотивує тим, що з'ясування обставин щодо справжності підписів, виконаних від імені Відповідача на актах виконаних робіт №010 від 01.03.2016р., №011 від 01.04.2016р., №012 від 01.05.2016р. має значення для правильного вирішення справи, оскільки підтверджує чи спростовує доводи Відповідача про те, що на час виникнення спору в межах Договору про надання консультаційно-посередницьких послуг №1/004/09-2015 від 01.09.2015р. Позивачу було надлишково сплачено 122729,24грн. коштів. Враховуючи необґрунтованість доводів щодо необхідності призначення судової почеркознавчої експертизи, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи оригіналів вказаних актів, судом відмовлено в задоволенні поданого клопотання, з чим погодився і представник Відповідача.

30.01.2017р. за вх.№394/17 Відповідачем подано клопотання про витребування доказів та продовження строку вирішення спору.

08.02.2017р. за вх.№5218/17 Відповідачем подано клопотання (з додатками) про долучення до матеріалів справи документів, наданих на вимоги ухвали суду по даній справі від 30.01.2017р.

Усі подані Сторонами документи оголошено, оглянуто та долучено до матеріалів справи; клопотання розглянуто.

Також, 08.02.2017 року Відповідачем подано Клопотання (вх.№565/17), у якому просить суд призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити кваліфікованим фахівцям Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерту Відповідач просить суд поставити наступні питання:

1. Яка дійсна ринкова вартість агентських послуг, обсяг яких визначено у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 року №1/004/09-2015 станом на 01.09.2015 року?

2. Яку частку у загальному розмірі винагороди виконавця, що визначений у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 року №1/004/09-2015, становить винагорода за надання виконавцем агентських послуг, виходячи із дійсної (ринкової) вартості цих послуг, що склалась на ринку станом на 01.09.2015 року?

Необхідність призначення експертизи Відповідач мотивує тим, що Позивачем не надавались Відповідачу окреслені умовами договору №1/004/09-2015 від 01.09.2015р. консультаційні послуги, то правові підстави для отримання винагороди за такі послуги відсутні. Згідно доводів Відповідача, умовами Договору визначено розмір винагороди за надання сукупності передбачених у ньому послуг (агентський та консультаційних) та встановлено її в розмірі 5% від суми грошових коштів, що надійшли у поточному місяці від учасників, залучених до кооперативу у межах Договору; Договором не визначено методики визначення розміру винагороди за надання кожного із цих видів послуг окремо. Відповідач зазначає, що предметом доказування у справі охоплюється питання про те, якою є вартість агентських послуг, що надавались Відповідачу в межах Договору. Наводячи зміст ч.4 ст.632 ЦК України, відповідно до якої, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору, Відповідач зауважує, що без застосування спеціальних знань з'ясування даного питання є неможливим, тому, слід призначити судову експертизу.

Позивач проти заявленого клопотання про призначення експертизи заперечив повністю, зазначивши, що усі послуги, передбачені Договором, Відповідачу надані.

Відповідачем долучено копію листа від 08.09.2016р. №51, адресованого Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, в якому Відповідач повідомляє, що в межах укладеного ним договору про надання консультаційно-посередницьких послуг виник спір, вирішення якого потребує роз'яснень наступних питань:

1. Яка дійсна ринкова вартість агентських послуг, обсяг яких визначено у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 року №1/004/09-2015 станом на 01.09.2015 року?

2. Яку частку у загальному розмірі винагороди виконавця, що визначений у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 року №1/004/09-2015, становить винагорода за надання виконавцем агентських послуг, виходячи із дійсної (ринкової) вартості цих послуг, що склалась на ринку станом на 01.09.2015 року?

З врахуванням наведеного Відповідач просив у листі Львівський НДІСЕ повідомити на вирішення якого з видів судових експертиз може бути поставлено такі питання, а також чи володіють судові експерти Установи достатнім рівнем кваліфікації для розв'язання цих питань.

Згідно листа Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 09.09.2016р. №6260, наданого у відповідь на лист Відповідача від 08.09.2016р. №51, якщо зазначені у питаннях послуги не є контрольованими послугами і не регулюються державою, тобто є ринковими, і вони не були обумовлені у договорі, то, за умови наявності й достатності відкритої інформації про ціни ідентичних послуг на задану дату (період часу), що фактично склалися на ринку України, - визначення звичайної ціни таких послуг, як ринкової вартості нематеріального товару, не суперечить і може проводитись експертом товарознавцем (підходами і методами товарознавчої експертизи); в штаті Львівського НДІСЕ є експерти-товарознавці, які володіють достатнім рівнем кваліфікації для розв'язання цих питань.

Призначення експертиз та доручення їх проведення певним установам регламентуються нормами матеріального та процесуаль ного права, в яких втілено найважливіші за сади, що забезпечують об'єктивність, неупередженість та обґрунтованість рішень суду по справах конституційної та загальної юрисдикції.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 року №4 Про деякі питання призначення судової експертизи (у чинній редакції) господарському суду слід мати на увазі, що чинне законодавство не надає йому права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з'ясування відповідних питань спеціальні знання.

Визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК).

Згідно статті 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу . Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України Про судову експертизу .

Приписами п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи (із змінами та доповненнями) встановлено, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань . Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до пункту 3 вказаної Постанови Пленуму, на підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 ГПК, судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду справи. Відповідно до частини другої статті 41 ГПК учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.

Згідно приписів частини третьої статті 41 ГПК України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України Про судову експертизу . Особа, яка проводить судову експертизу (судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України Про судові експертизи , особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

У відповідності до приписів статті 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також, у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ, серед іншого, належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 року №4 Про деякі питання призначення судової експертизи (у чинній редакції) встановлено, що визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. З урахуванням наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи.

Сторонам оголошено право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши пояснення представників Сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи та подані Сторонами документи суд зазначає, що оскільки ціна агентських послуг та ціна консультаційних послуг окремо у договорі №3/004/09-2015 про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015р. не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, суд не володіє спеціальними знаннями для роз'яснення питань щодо їх вартості, а експерти ЛНДІ судових експертиз можуть надати відповідь на них, суд дійшов висновків про необхідність призначення у справі судової експертизи, проведення якої доручити кваліфікованим фахівцям Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, Львівська область, м.Львів, вул.Липинського, буд.54) та поставити на вирішення експертам наступні питання:

1. Яка дійсна (ринкова) вартість агентських послуг, обсяг яких визначено у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 року №1/004/09-2015, за період, зазначений в Акті виконаних робіт №018 від 01.09.2016р., за цінами, що склались на ринку станом на 01.09.2015 р.?;

2. Яка дійсна (ринкова) вартість консультаційних послуг, обсяг яких визначено у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 року №1/004/09-2015, за період, зазначений в Акті виконаних робіт №018 від 01.09.2016р., за цінами, що склались на ринку станом на 01.09.2015 р.?;

3. Яку частку у загальному розмірі винагороди виконавця, що визначений у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 року №1/004/09-2015, становить винагорода за надання виконавцем агентських послуг, виходячи із дійсної (ринкової) вартості цих послуг, що склалась на ринку станом на 01.09.2015 року?

Рішення про призначення експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі судом приймалось з виходом суду у нарадчу кімнату.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Необхідність зупинення провадження у справі обґрунтовується скеруванням матеріалів справи до експертної установи у зв'язку з призначенням судової експертизи та додержанням встановлених ч.ч.1 та 3 ст.69 ГПК України строків розгляду справи із врахуванням термінів проведення експертизи .

Аналогічної правової позиції дотримується Господарський суд Львівської області в наступних ухвалах: від 26.09.2016р. у справі №914/2183/16 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІ" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення (суддя Сухович Ю.О.); від 27.09.2016р. у справі №914/1845/16 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум І" про стягнення (суддя Трускавецький В.П.); від 11.10.2016р. у справі №914/2178/16 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІІ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення (суддя Яворський Б.І.); від 14.11.2016р. у справі №914/2180/16 за позовом Житлово-будівельного кооперативу „Аурум ІУ" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення (суддя Щигельська О.І.); від 06.02.2017р. у справі №914/3001/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум IV" про стягнення (суддя Пазичев В.М.); від 06.02.2017р. у справі №914/3021/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум IV" про стягнення заборгованості (суддя Манюк П.Т.); від 08.02.2017р. у справі №914/2994/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІІ" про стягнення (суддя Кидисюк Р.А.); від 09.02.2017р. у справі №914/3036/16 за позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум III" про стягнення (суддя Пазичев В.М.); від 09.02.2017р. у справі №914/3023/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум I" про стягнення (суддя Долінська О.З.).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.41, 79, 86, 87 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1 . Призначити судову експертизу.

2 . Провадження у справі зупинити.

3 . Доручити проведення судової експертизи кваліфікованим фахівцям Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, Львівська область, м.Львів, вул.Липинського, буд.54).

4. Об'єктами дослідження визначити наявні в матеріалах справи документи.

5 . Поставити на вирішення експерту наступні питання:

5.1. Яка дійсна (ринкова) вартість агентських послуг, обсяг яких визначено у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 року №1/004/09-2015, за період, зазначений в Акті виконаних робіт №018 від 01.09.2016р., за цінами, що склались на ринку станом на 01.09.2015 р.?;

5.2. Яка дійсна (ринкова) вартість консультаційних послуг, обсяг яких визначено у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 року №1/004/09-2015, за період, зазначений в Акті виконаних робіт №018 від 01.09.2016р., за цінами, що склались на ринку станом на 01.09.2015 р.?;

5.3. Яку частку у загальному розмірі винагороди виконавця, що визначений у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 року №1/004/09-2015, становить винагорода за надання виконавцем агентських послуг, виходячи із дійсної (ринкової) вартості цих послуг, що склалась на ринку станом на 01.09.2015 року?

6. Зобов'язати Житлово-будівельний кооператив Аурум І (79016, Львівська область, м.Львів, вул.Гушалевича, буд.3, кв.3; ідентифікаційний код 39735033) провести попередню оплату витрат на проведення судової експертизи (у разі необхідності) згідно із рахунком експертної установи.

7. Попередити експертів та інших осіб, які будуть залучені для проведення експертизи, про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, в тому числі за завідомо неправдивий висновок експерта та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

8. Експертній організації надіслати копії експертного висновку Сторонам в порядку приписів частини першої статті 42 ГПК України.

Суддя Фартушок Т. Б.