Рішення

від 07.02.2017 по справі 910/23575/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017Справа № 910/23575/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Тимошенко Костянтина Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбрела девелопмент інвестмент корпорейшн"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кікко Бест"

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Купенко М.С. (представник за довіреністю №210316 від 21.03.2016р.);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" (надалі - позивач) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Тимошенко Костянтина Володимировича звернулось до суду з позовом до про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Амбрела девелопмент інвестмент корпорейшн" (надалі - відповідач) у спосіб набуття права власності на наступні об'єкти нерухомості:

- земельна ділянка, загальною площею 2,9425 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0039 з визначенням вартості - 2 503 185,00 грн. з ПДВ;

- земельна ділянка, загальною площею 3,4392 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0049 з визначенням вартості - 2 925 727,00 грн. з ПДВ;

- земельна ділянка, загальною площею 3,7706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0050 з визначенням вартості - 3 207 649,00 грн. з ПДВ;

- земельна ділянка, загальною площею 3,7708 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0048 з визначенням вартості - 3 207 820,00 грн. з ПДВ;

- земельна ділянка, загальною площею 5,0074 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0053 з визначенням вартості - 4 259 795,00 грн. з ПДВ;

- земельна ділянка, загальною площею 3,4012 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0041 з визначенням вартості - 2 893 401,00 грн. з ПДВ в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кікко Бест" (надалі - третя особа) за Кредитним договором №1089/980-ЮО від 13.03.2013р. (з додатковими угодами) стягнути заборгованість у розмірі 141 313 048,83 грн., а саме: прострочена заборгованість по основному боргу - 89 467 200,00 грн., заборгованість по відсоткам - 28 780 030, 24 грн., поточна заборгованість по відсоткам - 1 720 711,63 грн., пеня - 21 345 106,96 грн., в частині невиконаних зобов'язань на суму 18 997 577,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення третьою особою умов Кредитного договору №1089/980-ЮО від 10.01.2014р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, виконання яких було забезпечене за Договором іпотеки №1089/980-ЮО/І від 14.01.2014р., укладеним між позивачем та відповідачем, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Третя особа письмових пояснень щодо предмету заявленого позову до матеріалів справи не надала, явку свого представника в судові засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

04.09.2015р. суддею Морозовим С.М. було винесено ухвалу про повернення позивачу позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2015р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2015р. було скасовано, а позовну заяву і додані до неї документи вирішено передати до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 26.01.2016р. Крім того, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кікко Бест".

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р. у справі №910/23575/15 призначено судову економічну експертизу, проведення якої у встановлений законом строк доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі на час проведення судової економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2016р. поновлено провадження у справі №910/23575/15, погоджено експертній установі проведення судової економічної експертизи у строк понад три місяці, зобов'язано учасників судового процесу в строк до 11.03.2016р. надати суду відомості про державну реєстрацію прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222786500:03:002:0039, 3222786500:03:002:0049, 3222786500:03:002:0050, 3222786500:03:002:0048, 3222786500:03:002:0053, 3222786500:03:002:0041 в т.ч. відомості про наявні обмеження (обтяження) у використанні земельних ділянок, зобов'язано позивача оплатити вартість судової економічної експертизи та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016р. у зв'язку з розглядом клопотання експертної установи, поновлено провадження у справі №910/23575/15, зобов'язано учасників судового процесу забезпечити прибуття експерта із експертної установи на місцевість для обстеження об'єктів дослідження, безперешкодний доступ до об'єктів дослідження та належні умови праці, а також повернення експерта до експертної установи та зупинено провадження у справі на час проведення судової економічної експертизи.

08.06.2016р. до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2490/2491/16-41 від 07.06.2016р. про неможливість надання висновку судової оціночно-земельної експертизи у зв'язку з незадоволенням клопотань судового експерта про забезпечення обстеження об'єктів дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. поновлено провадження у справі №910/23575/15 та призначено розгляд справи на 05.07.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2016р. вирішено надіслати матеріали справи №910/23575/15 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 26.01.2016р. Крім того, вказаною ухвалою зобов'язано позивача - Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" забезпечити прибуття експерта із експертної установи (м. Київ, вул. Смоленська, 6, тел. 050-432-06-47) на місцевість для обстеження об'єктів дослідження (земельні ділянки з кадастровими номерами 3222786500:03:002:0039, 3222786500:03:002:0049, 3222786500:03:002:0050, 3222786500:03:002:0048, 3222786500:03:002:0053, 3222786500:03:002:0041, які розташовані на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області), безперешкодний доступ до об'єктів дослідження та належні умови праці, а також повернення експерта до експертної установи та зупинено провадження у справі на час проведення судової економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2016р. у зв'язку з розглядом клопотання експертної установи, поновлено провадження у справі №910/23575/15, зобов'язано учасників судового процесу забезпечити прибуття експерта із експертної установи на місцевість для обстеження об'єктів дослідження, безперешкодний доступ до об'єктів дослідження та належні умови праці, а також повернення експерта до експертної установи та зупинено провадження у справі на час проведення судової економічної експертизи.

26.12.2016р. до Господарського суду міста Києва надійшов висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи № 12099/16-41/21580-21584/16-41 від 22.12.2016р. разом з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2017р. поновлено провадження у справі №910/23575/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.02.2017р.

В судове засідання 07.02.2017р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 07.02.2017р. судом було розглянуто наявне в матеріалах справи клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Згідно п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб обґрунтоване тим, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №64 від 20.03.2015р. Про початок процедури ліквідації банку та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку , відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації позивача, у зв'язку з чим, рішення у даній справі, на думку заявника, може вплинути на права та обов'язки Фонду.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію позивача Тимошенко К.В., правові підстави для залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у суду відсутні, у зв'язку з чим, клопотання позивача визнається необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 07 лютого 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2014р. між позивачем (банк) та третьою особою (позичальник) було укладено Кредитний договір №1089/980-ЮО (надалі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 35 000 000,00 грн., починаючи з 10.01.2014 року на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 1.2. Кредитного договору строк дії кредитної лінії: з 10 січня 2014року по 09 січня 2015року.

Дата повернення кредиту - 09 січня 2015 року (включно). (п. 1.3. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитними коштами: 26% процентів річних.

Умовами п. 2.1.1. Кредитного договору між сторонами вставлено умови забезпечення кредиту, яким позичальник відповідач перед банком за виконання своїх зобов'язань по цьому Договору усім своїм майном та коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

Згідно п. 3.6. Кредитного договору проценти сплачуються в наступному порядку, а сааме: щомісячно до 15 числа включно місяця наступного за місяцем користування коштами, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту та одночасно з остаточним поверненням кредиту, шляхом здійснення безготівкового перерахування на рахунок № 290923721701.

Пунктом 5.2. Кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати від позичальника у випадку прострочення позичальником виконання зобов'язання щодо поверненню банку суми кредиту та/або процентів за неправомірне користування кредитом сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п. 5.3. Кредитного договору).

Згідно п. 8.8. Кредитного договору цей Договір вступає в силу з моменту підписання цього договору і діяв до повного погашення Кредиту, сплати проценті, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов даного Договору.

В подальшому між позивачем та третьою особою укладалися договори № 1 від 11 січня 2014 року, № 2 від 17 березня 2014 року, № 3 від 15 квітня 2014 року, № 4 від 30 квітня 2014 року, № 5 від 30 травня 2014 року, № 6 від 23 червня 2014 року, якими внесено зміни до Кредитного договору № 1089/980-ЮО від 10 січня 2014року.

Так, договором №1 від 11.01.2014р. сторонами встановлено максимальний ліміт кредитної лінії у сумі 90 000 000, 00грн.

На виконання умов Кредитного договору позивачем було перераховано на рахунок третьої особи кредитні кошти в розмірі 89 476 200, 00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів.

Отримавши суму кредиту, третя особа в порушення умов Кредитного договору не здійснила повернення грошових коштів позивачу, та як наслідок за ним утворилась заборгованість у розмірі 141 313 048,83 грн., а саме: прострочена заборгованість по основному боргу - 89 467 200,00 грн., заборгованість по відсоткам - 28 780 030, 24 грн., поточна заборгованість по відсоткам - 1 720 711,63 грн., пеня - 21 345 106,96 грн., в частині невиконаних зобов'язань на суму 18 997 577,00 грн.

Вказані вище обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р. у справі № 905/151/15, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю КІККО БЕСТ про стягнення заборгованості в розмірі 141 313 048,83 грн. (89 467 200,00 грн. - прострочена заборгованість по основному боргу, 28 780 030,24 грн. - простроченої заборгованості по відсоткам, 1 720 711,63 грн. - поточної заборгованості по відсоткам, 21 345 106,96 грн. - пені) задоволено повністю та яке згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили з 06.07.2015р.

Для забезпечення зобов'язань за Кредитним договором, 14.01.2014р. між позивачем (іпотекодержатель) та відповідачем (іпотекодавець) був укладений Договір іпотеки № 1089/980-ЮО/І (надалі - Договір іпотеки), відповідно до п. 1. якого було забезпечено належне виконання позичальником вимог іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору, укладеного між позичальником та іпотекодержателем, а також всіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов, в тому числі щодо:

- повернення позичальником іпотекодержателю коштів, отриманих у розмірі 90 000 000,00 грн., на строк з 10.01.2014р. по 09.01.2015р. включно;

- сплати позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 26 % та комісії у розмірі, в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

- виконання позичальником інших зобов'язань, передбачених Кредитним договором в повному обсязі на умовах і в строки, визначені в Кредитному договорі (у тому числі при зміні строків виконання зобов'язань), в тому числі зобов'язань щодо сплати неустойок (пені, штрафів) та відшкодування збитків.

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки іпотекодавець передає іпотекодержателю нерухоме майно, а саме земельна ділянка, загальною площею 2,9425 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0039 (предмет іпотеки-1), земельна ділянка, загальною площею 3,4392 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0049 (предмет іпотеки-2), земельна ділянка, загальною площею 3,7706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0050 (предмет іпотеки-3), земельна ділянка, загальною площею 3,7708 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0048 (предмет іпотеки-4), земельна ділянка, загальною площею 5,0074 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0053 (предмет іпотеки-5), земельна ділянка, загальною площею 3,4012 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0041 (предмет іпотеки-6), які належать відповідачу на праві власності.

Пунктом 2.3.10. Договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання зобов'язань, забезпечених цим договором, іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати іпотекодержателю у здійсненні заходів, направлених на задоволення його вимог за рахунок предмета іпотеки.

При порушенні позичальником умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені, комісій та іншої заборгованості, а також при порушенні іпотекодавцем умов цього договору та випадках встановлених законом у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 3.1.1. Договору іпотеки).

Як зазначає позивач та матеріали справи не містять зворотного, свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, а також нарахованих відсотків та пені позичальником не виконані, у зв'язку з чим у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на об'єкти нерухомого майна.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що укладені між позивачем та третьою особою правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України та § 1 глави 35 Господарського кодексу України.

Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р. у справі № 905/151/15, яке набрало законної сили з 06.07.2015р. встановлено факт порушення позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором та задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю КІККО БЕСТ про стягнення заборгованості в розмірі 141 313 048,83 грн.

За змістом ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Згідно п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином, оскільки факт порушення третьою особою своїх договірних зобов`язань встановлено судом при розгляді справи №905/151/15 з огляду на положення ст. 35 ГПК України вказані обставини не потребують доказування при розгляді даної справи.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку виконання зобов'язання передбаченого умовами Кредитного договору третьою особою не відбулось, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р. у справі № 905/151/15, яке набрало законної сили з 06.07.2015р. не виконано.

Суд звертає увагу, що ухвалою від 18 травня 2011 року у справі №6-27640св08 "Про стягнення кредитної заборгованості" Верховний Суд України зазначає, що саме по собі ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого фактично не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів, пені й інших втрат, передбачених договором.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням третьою особою зобов'язань за Кредитним договором у позивача виникло право на подання до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки з огляду на укладенням між ним та відповідачем Іпотечного договору.

Як встановлено судом, укладений між позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором іпотеки, який підпадає під правове регулювання § 6 Глави 49 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".

Згідно зі ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором (ст. 548 ЦК України).

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ЦК України).

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Аналогічні умови містить п. 3.1.1 Договору іпотеки, про що було вказано вище.

Спір у даній справі виник у зв'язку із неналежним виконанням третьою особою грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором в рахунок погашення заборгованості шляхом визнання права власності.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, третьою особою взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені належним чином не виконані, внаслідок чого у позичальника (третьої особи) перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 141 313 048,83 грн.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлене договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менший ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з допущенням третьою особою порушення зобов'язання за Кредитним договором на адресу відповідача позивачем була направлена вимога про усунення порушення основного зобов'язання за Кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмети іпотеки (докази направлення в справі).

Проте заходи щодо погашення заборгованості за Кредитним договором вжиті не були, порушення умов вказаного договору не усунуті.

За умовами п. 3.1.3. Договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

У відповідності до статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У відповідності до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові № 6-124цс13 від 11.12.2013р. та постанові Верховного суду України від 19.08.2014р. у справі № 3-43гс14, виходячи з положень частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне, а тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов'язанням.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від Верховного суду України від 09.09.2015р. у справі №3-71гс14.

При цьому, суд відзначає, що у разі, якщо такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, передбачений договором іпотеки, іпотекодержатель може реалізувати його у судовому порядку, шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів задоволення ні позичальником, ні іпотекодавцем вимог позивача як кредитора та іпотекодержателя щодо погашення заборгованості за Кредитним договором та передання предмету іпотеки у рахунок погашення встановленої судом заборгованості позичальника по Кредитному договору в добровільному порядку, приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи та враховуючи приписи Закону України "Про іпотеку" за висновками суду позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Зі змісту ст. ст. 7, 11 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, але в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно п.1.8. Договору іпотеки сторони визначили, що заставна вартість предмета іпотеки становить 52 479 495,00 грн.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем надано до матеріалів справи Висновок про вартість об'єкту оцінки, складений Суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертна компанія "Професіонал", відповідно до якого вартість предмету іпотеки станом на 25.08.2015р. складає 18 997 577,00 грн., а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3222786500:03:002:0039 - 2 503 185,00 грн., земельної ділянки з кадастровим номером 3222786500:03:002:0049 - 2 925 727,00 грн., земельної ділянки з кадастровим номером 3222786500:03:002:0050 - 3 207 649,00 грн., земельної ділянки з кадастровим номером 3222786500:03:002:0048 - 3 207 820,00 грн., земельної ділянки з кадастровим номером 3222786500:03:002:0053 - 4 259 795,00 грн., земельної ділянки з кадастровим номером 3222786500:03:002:0041 - 2 893 401,00 грн.

В процесі розгляду даної справи, судом в порядку ст. 41 ГПК України було призначено судову економічну експертизу з визначення ринкової (дійсної) вартості предмету іпотеки за Договором іпотеки №1089/980-ЮО/І від 14.01.2014р. станом на дату звернення позивача з даним позовом (03.09.2015р.), проведення якої у встановлений законом строк доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Так, за висновком експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи № 12099/16-41/21580-21584/16-41 від 22.12.2016р. ринкова (дійсна) вартість предмету іпотеки-1 (земельної ділянки, загальною площею 2,9425 га, кадастровий номер 3222786500:03:002:0039) станом на 03.09.2015р. становить 1 102 842,00 грн., ринкова (дійсна) вартість предмету іпотеки-2 (земельної ділянки, загальною площею 3,4392 га кадастровий номер 3222786500:03:002:0049) станом на 03.09.2015р. становить 1 289 004,00 грн., ринкова (дійсна) вартість предмету іпотеки-3 (земельної ділянки, загальною площею 3,7706 га, кадастровий номер 3222786500:03:002:0050) станом на 03.09.2015р. становить 1 413 212,00 грн., ринкова (дійсна) вартість предмету іпотеки-4 (земельної ділянки, загальною площею 3,7708 га, кадастровий номер 3222786500:03:002:0048) станом на 03.09.2015р. становить 1 413 287,00 грн., ринкова (дійсна) вартість предмету іпотеки-5 (земельної ділянки, загальною площею 5,0074 га, кадастровий номер 3222786500:03:002:0053) станом на 03.09.2015р. становить 1 876 761,00 грн., ринкова (дійсна) вартість предмету іпотеки-6 (земельної ділянки, загальною площею 3,4012 га, кадастровий номер 3222786500:03:002:0041) станом на 03.09.2015р. становить 1 274 761,00 грн.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

У відповідності до ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/23575/15 про звернення стягнення на передане в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості третьої особи за Кредитним договором шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за вартістю предмету іпотеки, що визначена у висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи №12099/16-41/21580-21584/16-41 від 22.12.2016р.

Щодо розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до вимог статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на день звернення позивача за позовом до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 28.12.2014, № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218 грн. 00 коп.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 187 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 64 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" Тимошенка К.В. строком на 1 рік з 20.03.2015р. по 19.03.2016р.

Нормами пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на день звернення позивача за позовом до суду) встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. покладається на відповідача та підлягає стягненню з останнього в доход Державного бюджету України.

Крім того, суд, у відповідності до положень ст. 49 ГПК України та п. 4.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" здійснює розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 04.09.2015р. та покладає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. на відповідача.

Документально підтверджені витрати позивача з оплати вартості проведення судової експертизи в розмірі 14 745,60 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кікко Бест" (ідентифікаційний код 38979267, адреса: 87592, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Шмідта, буд. 8) за Кредитним договором №1089/980-ЮО від 10.01.2014р. (з додатковими угодами) перед Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (ідентифікаційний код 34353904, адреса: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33) у розмірі 141 313 048,83 грн. (сто сорок один мільйон триста тринадцять тисяч сорок вісім гривень 83 коп.), з яких прострочена заборгованість по основному боргу - 89 467 200,00 грн. (вісімдесят дев'ять мільйонів чотириста шістдесят сім тисяч двісті гривень 00 коп.), заборгованість по відсоткам - 28 780 030,24 грн. (двадцять вісім мільйонів сімсот вісімдесят тисяч тридцять гривень 24 коп.), поточна заборгованість по відсоткам - 1 720 711,63 грн. (один мільйон сімсот двадцять тисяч сімсот одинадцять гривень 63 коп.) пеня - 21 345 106,96 грн. (двадцять один мільйон триста сорок п'ять тисяч сто шість гривень 96 коп.) звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №1089/980-ЮО/І від 14.01.2014р., укладеним між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (код ЄДРПОУ 34353904, адреса: 03141, місто Київ, вул. Солом'янська, 33) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амбрела девелопмент інвестмент корпорейшн" (ідентифікаційний код 39037829, адреса: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33), що посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Ольшевським В.С. та зареєстрованим в реєстрі за № 47 у спосіб набуття Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (ідентифікаційний код 34353904, адреса: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33) права власності на об'єкти нерухомості:

- земельну ділянку, загальною площею 2,9425 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0039, вартість якої згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи №12099/16-41/21580-21584/16-41 від 22.12.2016р. станом на 03.09.2015р. складає 1 102 842,00 грн. (один мільйон сто дві тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.);

- земельну ділянку, загальною площею 3,4392 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0049, вартість якої згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи №12099/16-41/21580-21584/16-41 від 22.12.2016р. станом на 03.09.2015р. складає 1 289 004,00 грн. (один мільйон двісті вісімдесят дев'ять тисяч чотири гривні 00 коп.);

- земельну ділянку, загальною площею 3,7706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0050, вартість якої згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи №12099/16-41/21580-21584/16-41 від 22.12.2016р. станом на 03.09.2015р. складає 1 413 212,00 грн. (один мільйон чотириста тринадцять тисяч двісті дванадцять гривень 00 коп.);

- земельну ділянку, загальною площею 3,7708 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0048, вартість якої згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи №12099/16-41/21580-21584/16-41 від 22.12.2016р. станом на 03.09.2015р. складає 1 413 287,00 грн. (один мільйон чотириста тринадцять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 00 коп.);

- земельну ділянку, загальною площею 5,0074 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0053, вартість якої згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи №12099/16-41/21580-21584/16-41 від 22.12.2016р. станом на 03.09.2015р. складає 1 876 761,00 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят шість тисяч сімсот шістдесят одну гривню 00 коп.);

- земельну ділянку, загальною площею 3,4012 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222786500:03:002:0041, вартість якої згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи №12099/16-41/21580-21584/16-41 від 22.12.2016р. станом на 03.09.2015р. складає 1 274 761,00 грн. (один мільйон двісті сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят одну гривню 00 коп.),

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбрела девелопмент інвестмент корпорейшн" (ідентифікаційний код 39037829, адреса: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбрела девелопмент інвестмент корпорейшн" (ідентифікаційний код 39037829, адреса: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33) на користь Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (ідентифікаційний код 34353904, адреса: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33) 1 218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 04.09.2015р. та 14 745,60 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот сорок п'ять гривень 60 коп.) витрат з оплати вартості проведення судової експертизи.

6. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2017р.

Суддя С.М. Морозов