Постанова

від 09.02.2017 по справі 916/3325/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р.Справа № 916/3325/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: О.Ю. Аленіна

ОСОБА_1

При секретарі Р.О. Кияшко

За участю представників сторін:

Від Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України - ОСОБА_2

Інші представники учасників процесу в судове засідання не з'явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2016 року

по справі №916/3325/15

За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

до відповідача : Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 386 082,50 грн.

та за зустрічним позовом: Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

про стягнення 595 903,06 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія (у наступному - ТОВ Вікторія ) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (далі - ОСОБА_3) про стягнення пені в розмірі 99123,61 грн., інфляційне збільшення основного боргу в розмірі 258 601,42 грн. та 3% річних в розмірі 28348,47 грн. у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду № 25/09/13 від 19.07.2013 р.

ОСОБА_3 звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ Вікторія (з урахуванням заяви від 06.09.2016 р.) про стягнення 595 903,06 грн., де 538312,00 грн. оплата за невиконані, але оплачені за вказаним договором підряду роботи, 55591,06 грн. штрафні санкції, 2000 грн. оплати за відновлення наслідків, які виникли у результаті порушення улаштування водостічної системи та відновлення аудиторій.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 листопада 2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Цісельського О.В., суддів: Мостепаненко Ю.І., Шаратова Ю.А.) первісний позов задоволений частково та з ОСОБА_3 на користь ТОВ Вікторія стягнуто 3% річних в сумі 2883,40 грн., інфляційні витрати в сумі 20410,22 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 77,28 грн. В решті позову відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги також задоволені частково. З ТОВ Вікторія на користь ОСОБА_3 стягнуто оплату за невиконані, але оплачені роботи в сумі 538 312 грн., штраф в розмірі 55591,06 грн., витрати на оплату судової експертизи в сумі 6062,49 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 8909,06 грн. В іншій частині - відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ Вікторія в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити, а у задоволені зустрічного позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки акти виконаних підрядних робіт підписані ОСОБА_3 без зауважень, а тому відповідач за первісним позовом, враховуючи приписи ст. 853 ЦК України, не має права посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Щодо відмови у стягненні пені скаржник зазначає, що це триваючи правопорушення, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення протягом усього періоду прострочення, а тому початок перебігу позовної давності слід відраховувати окремо, починаючи від дня, коли у позивача виникло право на її нарахування.

Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в відзиві на апеляційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Від ТОВ Вікторія надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Однак вказане клопотання судовою колегією не приймається та відхилено, оскільки заявник не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно приписів статті 28 ГПК.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною першою статті 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 856 Цивільного кодексу України унормовано, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до частин 1-3 статті 853 названого Кодексу замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ч. 4 ст. 853 ЦК України).

За змістом ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Правові наслідки порушення підрядником договору підряду визначені ст. ст. 852, 858 ЦК України.

Зокрема, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, та яка може обчислюватись, зокрема, у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім цього, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2013 року між ТОВ Вікторія та ОСОБА_3 було укладено договір підряду № 25/09/13, за умовами якого ОСОБА_3 доручило, а ТОВ Вікторія зобов'язалося виконати капітальний ремонт навчального корпусу (ремонт даху ліве крило та центральна частина) за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 22, згідно кошторисної документації (Додаток № 1), Календарного графіку (Додаток № 2) та Плану фінансування (Додаток № 3), які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт власними силами з якісних матеріалів, у встановлені замовником строки.

За приписами п. 2.1 договору вартість робіт визначається на основі зведених кошторисних розрахунків і складає 849 996 грн., у тому числі ПДВ у сумі 141 666,00 грн.

Згідно до п. 2.4 договору оплата виконаних робіт здійснюється в міру надходження бюджетних коштів на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3. У випадку надходження бюджетних коштів на даний вид витрат, розрахунок за виконання роботи здійснюється Замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт.

У відповідності до п. 2.6 договору затримка платежів, при умові відсутності коштів на рахунку Замовника, згідно з бюджетною класифікацією, у разі затримки фінансування з Державного бюджету України - не може розцінюватись як несплата, і не може бути підставою для нарахування штрафних та притягнення Замовника до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.3 договору ТОВ Вікторія зобов'язалося виконати роботи, якість яких відповідає умовам ДБН, із урахуванням положень Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668 (зі змінами) та інших чинних законодавчих актів.

Пунктами 6.1.1, 6.1.6, 6.1.7 договору визначені обов'язки підрядника, зокрема, виконати роботу відповідно до проектно-кошторисної документації в обумовлені договором строки; у разі виявлення дефектів (недоліків) у виконаній роботі протягом гарантійного строку виправити виявлені недоліки власними силами за рахунок власних коштів, або відшкодувати витрати на їх виправлення; повернути зайво сплачені кошти, у випадках, зазначених в п. 6.4.7. Договору, а саме: у разі встановлення невідповідності в об'ємах виконаних робіт актам виконаних робіт.

Приймання робіт відбувається згідно акта виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість робіт за формою КБ-3 протягом 5 робочих днів (п. 7.2 договору підряду).

Згідно з положеннями пункту 7.4 договору у випадку виявлення недоліків у виконаних роботах протягом гарантійного строку представниками сторін складається відповідний акт, після підписання кого ТОВ Вікторія зобов'язалося у 10-денний термін усунути виявлені недоліки власними силами за рахунок власних коштів, або, за вибором ОСОБА_3, повинен компенсувати витрати останнього, пов'язані з усуненням недоліків.

За приписами п. 8.1.4 договору при несвоєчасному усуненні ТОВ Вікторія виниклих по його провині дефектів, виявлених при прийманні об'єкта або в період гарантійної експлуатації, він сплачує ОСОБА_3 штраф у розмірі 20 відсотків від неналежно виконаних робіт за договором.

За необґрунтовану затримку або відмовлення від приймання робіт, оплати виконаних робіт (крім випадків, передбачених Розділом 7 договору), ОСОБА_3 зобов'язалося сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, нарахованої на вартість неоплачених, або неприйнятих робіт за кожний день прострочення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.2015 р. у справі № 916/4249/14 з ОСОБА_3 на користь ТОВ Вікторія була стягнута заборгованість за договором підряду № 25/09/13 від 11.07.2013 р. у розмірі 594 172,35 грн.

Позивач вказує, що відповідачем зазначене рішення господарського суду Одеської області було виконано несвоєчасно, що стало підставою для нарахування 3 % річних, пені та інфляційного збільшення суми боргу та звернення до суду із даним позовом.

Одночасно з цим, за змістом висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6082/14 від 11.05.2016 р.: кошторисною документацією до договору підряду № 25/09/13 від 19.07.2013 р. та згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) до Договору підряду № 25/09/13 від 19.07.2013 р. вартість виконаних робіт становить 829 162,80 грн. (з ПДВ), в т.ч. прямі витрати 578 236 грн., фактично вартість виконаних робіт становить, в прямих витратах, 161 688,00 грн.; виконані підрядні роботи не відповідають умовам якості, а саме виконані з браком такі роботи: укладення гідроізоляції виконано з браком, виявлено провисання та обриви матеріалу місцями, діри в гідроізоляції; покрівля виконана з браком; виявлені масові просвіти в гребневій частині даху, явна відсутність ущільнювача при укладанні конькових планок; виявлені наскрізні отвори в місцях примикання листів металочерепиці до вертикальних елементів даху; виявлені наскрізні отвори в листах металочерепиці; виявлено протікання опалів через вентиляційні шахти; виявлено провисання та прогин покрівлі; виявлені сліди систематичних замокань даху, в тому числі дерев'яної крокв'яної системи; виявлені наявні старі водостічні труби, які не пов'язані з водовідведенням з даху будівлі.

Зазначені обставини стали підставою для звернення ОСОБА_3 із зустрічним позовом щодо захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Задовольняючи частково первісні позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив про пропущення строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, на застосуванні якої наполягав ОСОБА_3; що згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6082/14 від 11.05.2016 р., позивачем було виконано будівельні роботи всього на суму 161 688 грн., а тому самостійно зробив розрахунок 3 % річних, виходячи з цієї суми та інфляційних втрат.

Приймаючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову, господарським судом було зазначено, що ТОВ Вікторія виконано будівельні роботи лише на суму 161 688 грн., тобто матеріалами справи встановлена невідповідність в об'ємах фактично виконаних робіт актам виконаних робіт, що зумовлює підстави для повернення зайво сплачених коштів. Також судом вказано, що матеріалами справи доведено виконання ТОВ Вікторія підрядних робіт неналежним чином, а тому є правові підстави для стягнення штрафних санкцій, визначених договором.

Відмовляючи у задоволені збитків у вигляді оплати за улаштування водостічної системи та відновлення аудиторій на суму 2000 грн., місцевим господарським судом було враховано, що ОСОБА_3 не надано суду належних доказів наявності складу цивільного правопорушення, понесення таких збитків.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що судом першої інстанції неповно встановлені дійсні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті позовних вимог.

Так, встановивши виконання ТОВ Вікторія підрядних робіт за договором не у повному обсязі, місцевим господарським судом не було враховано, що під час розгляду справи № 916/4249/14 господарським судом Одеської області у рішенні від 03.02.2015 р. було встановлено, що ТОВ Вікторія підрядні роботи були виконані на загальну суму 829 162,80 грн., а саме: 399 998 грн. - відповідно до Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року № 1 від 29.07.2013 р., та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 29.07.2013 р.; 300 001 грн. - відповідно до Акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 18.09.2013 р., та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 18.09.2013 р.; 148 608,60 грн. - відповідно до Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року № 3 від 18.12.2013 р., та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 18.12.2013 р.; за мінусом 19444,80 грн. - відповідно до корегувального Акту приймання виконаних будівельних робіт від 19.05.2014 р. № 4, та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 19.05.2014 р.

Тобто, цим судовим рішенням вже були встановлені обсяги виконаних підрядних робіт.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначене вище рішення набрало законної сили, не було переглянуте у встановленому законом порядку або за нововиявленими обставинами тощо.

Встановлення обставин іншим чином є спробою переглянути рішення суду від 03.02.2015 р. у справі № 916/4249/14 у не передбачений процесуальним законодавством спосіб.

До того ж, за цим рішенням було встановлено, що акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписані ОСОБА_3 без зауважень.

За приписами ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Одним із принципів судочинства є змагальність сторін.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Цю саму думку законодавець відтворив й у ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу, вказавши, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, що також відображено у положеннях статті 33 ГПК України.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

При цьому, за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не приймає нові чи додаткові докази, які не були надані без поважних причин суду першої інстанції та досліджені ним.

ОСОБА_3 не було надано доказів того, що виявлені недоліки в підрядних роботах є явними або прихованими, що не могли бути виявлені при прийманні підрядних робіт. Відтак, застосування до спірних правовідносин штрафу, враховуючи приписи ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України, також є безпідставним.

Правомірним судова колегія вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені в частині зустрічних позовних вимог щодо стягнення 2000 грн., що були оплачені на улаштування водостічної системи та ремонт аудиторій.

Так, статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Склад та розмір збитків встановлений у статті 225 названого Кодексу.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

При цьому, за загальним правилом для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Натомість, ОСОБА_3 не було надано суду належних доказів понесення таких збитків.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Одночасно з цим, судова колегія вважає, що первісні позовні вимоги ТОВ Вікторія підлягають лише частковому задоволенню.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо помилкового нарахування пені, враховуючи дати виникнення зобов'язань з оплати за договором підряду, строки виконання договірних обов'язків та рішення суду з боку ОСОБА_3, а також приписи ст. ст. 256, 261, 266 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим здійснений на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, виходячи з встановленої місцевим господарським судом суми виконаних робіт у розмірі 161 688 грн.

Так, нарахування, виконані ТОВ Вікторія з урахуванням сум боргу по актам виконаних робіт, датам виникнення зобов'язання з оплати, строкам часткової оплати та періоду прострочення здійснення оплати.

Судова колегія враховує те, що Верховний Суд України у постанові від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зробив висновок про те, що на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги ТОВ Вікторія є такими, що підлягають задоволенню частково: за нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України 3 % річних в сумі 28 348,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 258 601,42 грн.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення, яким первісні позовні вимоги ТОВ Вікторія слід задовольнити частково: за нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України 3 % річних в сумі 28 348,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 258 601,42 грн., а у задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2016 р. у справі № 916/3325/15- скасувати.

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (ідентифікаційний код 23213365) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія (ідентифікаційний код 24766586) 3% річних в сумі 28348,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 258 601,42 грн., а також 18121,23 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В решті позову - відмовити.

У задоволені зустрічної позовної заяви - відмовити у повному обсязі.

Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир