Рішення

від 13.02.2017 по справі 235/7381/16-ц

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.02.17 Провадження 2/235/134/17

Справа 235/7381/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2017 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі Ярмаченко В.В.

за участю представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі ОСОБА_5 районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6о. керівника ОСОБА_5 місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі ОСОБА_5 районної державної адміністрації 29.11.2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_5 місцевою прокуратурою в ході проведення вивчення стану додержання вимог земельного законодавства встановлено, що ОСОБА_5 районною державною адміністрацією 26.05.2016 винесено розпорядження № 213 Про виділення громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки в натурі (на місцевості) у розмірі нерозподілених земельних часток АВАТ Срібне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Срібненської сільської ради . Відповідно до вказаного розпорядження ОСОБА_5 районна державна адміністрація передала громадянину ОСОБА_3 в оренду терміном на 14 років земельну ділянку площею 70,0000 га сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень), кадастровий №1422786500:11:000:0310 для ведення товарного сільського господарського виробництва із земель не витребуваного пайового фонду колишнього АВАТ Срібне на території Срібненської сільської ради, а також виділили в натурі вказану земельну ділянку на підставі складеної технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Так, на підставі розпорядження голови ОСОБА_5 районної державної адміністрації 31.05.2016 між громадянином ОСОБА_3 та ОСОБА_5 районної державної адміністрації укладено договір оренди землі б/н (далі - Договір) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Срібненської сільської ради №1422786500:11:000:0310 загальною площею 70,0000 га багаторічних насаджень за рахунок земель невитребуваного пайового фонду, що зареєстрований у Державному земельному кадастрі (номер витягу НВ-1401937362016).

Згідно з п. 5 Договору та Витягу з технічної документації від 18.04.2016 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 2 358 629,70 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації земель - 1,2. Відповідно до інформації Управління Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі №02/279/1 від 17.11.2016 нормативно грошова оцінка орендованої ОСОБА_7 земельної ділянки станом на 01.01.2016 становить 2 358 629,70 грн.

ОСОБА_3 під час використання спірної земельної ділянки порушив умови договору та використовує її не за цільовим призначенням (видом використанням), з відступлення від проекту землеустрою земельної ділянки.

При цьому, за п. 15 Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а за п. 17 Договору - за умови збереження стану об'єкта оренди та дотримання вимог статей Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України Про оренду землі .

В порушення умов Договору ОСОБА_7 замість вирощування багаторічних насаджень переробив земельну ділянку під ріллю та засіяв сільськогосподарськими культурами, а саме пшеницею.

Покровським відділом поліції ГУ НП в Донецькій області 13.07.2016 розпочато досудове розслідування та внесено відомості до ЄРДР за №12016050410001683 за фактом незаконного використання земельної ділянки шляхом вирощування пшениці на землях багаторічних насаджень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 дійсно використав вказану земельну ділянку не для вирощування багаторічних насаджень, а під ріллю та зрощування сільськогосподарських культур, зібравши які отримав дохід. Вказані обставини встановлені протоколом огляду вказаної земельної ділянки.

З огляду на вимоги ст. 19 ЗК України - за цільовим призначення земельна ділянка №1422786500:11:000:0310 у розмірі 70,0000 га є землями сільськогосподарського призначення, а саме призначення орендованої земельної ділянки - під багаторічні насадженні.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 20 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власником або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

При цьому, згідно розпорядження голови районної державної адміністрації № 213 від 26.05.2016 року ОСОБА_7 передано у користування на умовах оренди 70,0000 га сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень). Вказаний вид угідь покладений в основу розробленої технічної документації із землеустрою та визначена нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки.

Отже, виходячи з положень вказаних статей та фактичних обставин справи ОСОБА_7 порушив умови договору, що відповідно до п. 38 Договору є підставою для розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Відповідно до інформації отриманої з Управління Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі встановлено, що ст. 123 ЗК України передбачено, що земельна ділянка передається у користування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Крім того, згідно інформації Управління Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі у разі якщо б спірна земельна ділянка використовувалась під ріллю, то її нормативна грошова оцінка складалась би з середньої вартості за 1 га ріллі по АВАТ Срібне станом на 01.01.2016 - 40023,61 грн., тобто нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки під ріллю складала б 2 801 653,21 грн.

Отже, втрати бюджету за оренду вказаної земельної ділянки складають приблизно 13290,78 грн. у рік.

Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання встановлено ст. 22 ЗК України. Так, ч. 2 ст. 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, у тому числі сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до позиції Верховного Суду України (постанова від 05.03.2013 у справі № 21-417а12) зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Зміна виду цільового призначення (використання) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, в зазначеному випадку з земель багаторічних насаджень на ріллю, встановлена законодавством та конкретизована уповноваженим органом державної влади чи місцевого самоврядування у рішенні про передачу її у власність або надання у користування. Така процедура потребує обов'язкового дотримання механізму такої зміни.

Відповідно до змісту ст. 20 ЗК України надання (передача) земельної ділянки громадянам та юридичним особам відбувається згідно з їх цільовим призначенням.

Зазначена правова позиція викладена також і у постанові Верховного Суду України від 13.11.2013 у справі № 6-123цс13.

При цьому, необхідно акцентувати увагу на п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, який передбачає, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається зміна

цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Встановлена законодавцем тимчасова заборона на зміну цільового призначення (використання), стосується не всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян та юридичних осіб, а лише їх окремих видів, зокрема, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є однією з підстав припинення права використання земельної ділянки.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Представник позивача - прокурор Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 районної державної адміністрації ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні, пояснив, що зазначена земельна ділянка була розорана до нього, її використовував ОСОБА_8, на землі була висіяна пшениця, а коли він офіційно оформив документи, то почались проблеми. Так 13.07.2016 року приїхав наряд поліції, була арештована сільськогосподарська техніка. Він підтвердив, що заяву на оформлення документів він написав ще в лютому 2016 року, фактично засіяв землю до підписання договору оренди, тому вже в липні 2016 року збирав врожай пшениці. Дійсно в заяві, в договорі, в акті приймання-передачі було зазначено, що в оренду передається 70 га багаторічних насаджень, але фактично їх там вже давно не було. Він сплачував орендну плату згідно умов договору.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що на земельній ділянці багаторічні насадження (сади) були відсутні вже багато років, земельна ділянка використовувалась під рілля ще до ОСОБА_3 Крім того, вирощування пшениці та вирощування яблук - це сільськогосподарське виробництво, тому немає жодної різниці у використанні землі і земельна ділянка використовувалась відповідачем для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто умови договору не порушувались.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона, як спеціаліст-землевпорядник Срібненської сільської ради підписувала викопіювання із плану землекористувань Срібненської сільської ради для надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 70 га багаторічних насаджень для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_3, при цьому нею не було зазначено, що фактично приблизно 41 га зазначеної земельної ділянки оброблено під рілля, а інша частина в занедбаному стані, яка заросла деревами та бур'яном. В 2012 році сільський голова звертався до Голови ОСОБА_5 райдержадміністрації та начальника відділу Держкомзему у ОСОБА_5 районі з приводу надання можливості громадянам ОСОБА_10 та ОСОБА_8 для оформлення документації на вищезазначену земельну ділянку, яка на той час з 70 га орієнтировко площею 30 га розорана та сіяна сільськогосподарською культурою.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 пояснили, що в грудні 2016 року від ОСОБА_3 до сільської ради надійшла заява про огляд орендованої ним земельної ділянки, на підставі цієї заяви комісія Срібненської сільської ради обстежила земельну ділянку та встановила, що частина ділянки оброблена дисковими боронами, а частина ділянки знаходиться в занедбаному стані, поросла чагарниками та бур'яном.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він являється депутатом Срібненської сільської ради, членом земельної комісії, відповідач ОСОБА_3 - його сват. Приблизно в лютому 2016 року він в числі членів земельної комісії давав погодження на оренду земельної ділянки ОСОБА_3 Сільська рада заінтересована в тому, щоб сплачувалась оренда плата та були доходи у ради.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_5 місцевою прокуратурою в ході проведення вивчення стану додержання вимог земельного законодавства було виявлено, що ОСОБА_5 районною державною адміністрацією 26.05.2016 винесено розпорядження №213 Про виділення громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки в натурі (на місцевості) у розмірі нерозподілених земельних часток АВАТ Срібне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Срібненської сільської ради (а.с. 13-14).

Відповідно до вказаного розпорядження ОСОБА_5 районна державна адміністрація, керуючись ст.ст. 17, 93, 125 ЗК України, законами України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Про Державний земельний кадастр , Про оренду землі , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , розділом XIII ПК України, та відповідно до ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , передала громадянину ОСОБА_3 в оренду терміном на 14 років земельну ділянку площею 70,0000 га сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень), кадастровий №1422786500:11:000:0310 для ведення товарного сільського господарського виробництва із земель не витребуваного пайового фонду колишнього АВАТ Срібне на території Срібненської сільської ради, а також було виділено в натурі вказану земельну ділянку на підставі складеної технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (а.с. 15-24).

Під час розпорядження землями невитребуваного пайового фонду ОСОБА_5 районна державна адміністрація керувалась ч. 2 ст. 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , відповідно до якої сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Так, на підставі розпорядження голови ОСОБА_5 районної державної адміністрації 31.05.2016 між громадянином ОСОБА_3 та ОСОБА_5 районної державної адміністрації укладено договір оренди землі б/н (далі - Договір) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Срібненської сільської ради №1422786500:11:000:0310 загальною площею 70,0000 га багаторічних насаджень за рахунок земель невитребуваного пайового фонду, що зареєстрований у Державному земельному кадастрі (номер витягу НВ-1401937362016). (а.с. 15-24).

Договір укладено строком на 14 років (п. 8 Договору).

Згідно з п. 5 Договору та Витягу з технічної документації від 18.04.2016 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 2 358 629,70 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації земель - 1,2. Відповідно до інформації Управління Держгеокадастру у

ОСОБА_5 районі №02/279/1 від 17.11.2016 нормативно грошова оцінка орендованої ОСОБА_7 земельної ділянки станом на 01.01.2016 становить 2 358 629,70 грн. (а.с. 20).

Суд звертає увагу, що в своїй заяві ОСОБА_3 також просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки при передачі її в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 70,00 га багаторічних насаджень (а.с. 35).

Згідно акту приймання-передачі від 31.05.2016 року орендар ОСОБА_3 прийняв в оренду строком на 14 років одну земельну ділянку для ведення товарного сілськогосподарського виробництва загальною площею 70,0000 га багаторічних насаджень кадастровий №1422786500:11:000:0310, з визначеними в натурі (на місцевості) зовнішніми межами ділянки (а.с. 24).

Відповідно між сторонами склалися земельні правовідносини.

ОСОБА_3 під час використання спірної земельної ділянки порушив умови договору та використовує її не за цільовим призначенням (видом використанням), з відступлення від проекту землеустрою земельної ділянки.

При цьому, за п. 15 Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а за п. 17 Договору - за умови збереження стану об'єкта оренди та дотримання вимог статей Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України Про оренду землі . Об'єктом оренди згідно п. 2 Договору оренди є одна земельна ділянка площею 70,0000 га багаторічних насаджень.

В порушення умов Договору ОСОБА_7 замість вирощування багаторічних насаджень використовував земельну ділянку під ріллю та засіяв сільськогосподарськими культурами, а саме пшеницею.

Покровським відділом поліції ГУ НП в Донецькій області 13.07.2016 розпочато досудове розслідування та внесено відомості до ЄРДР за №12016050410001683 за фактом незаконного використання земельної ділянки шляхом вирощування пшениці на землях багаторічних насаджень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України (а.с. 54).

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 дійсно використав вказану земельну ділянку не для вирощування багаторічних насаджень, а під ріллю та зрощування сільськогосподарських культур, зібравши які отримав дохід. Вказані обставини встановлені протоколом огляду вказаної земельної ділянки від 13.07.2016 року (а.с. 55-58).

Згідно п. 31 Договору оренди орендар зобов'язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації права оренди. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято 06.06.2016 року (а.с. 38). А вже 13.07.2016 року відповідач збирав врожай пшениці, що свідчить про те, що фактично до використання земельної ділянки він приступив задовго до державної реєстрації права оренди, тобто в порушення умов договору оренди.

З огляду на вимоги ст.19 ЗК України за цільовим призначення земельна ділянка №1422786500:11:000:0310 у розмірі 70,0000 га є землями сільськогосподарського призначення, а саме призначення орендованої земельної ділянки - під багаторічні насадженні.

Згідно з п.2 ч.5 ст.20 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власником або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

При цьому, згідно розпорядження голови районної державної адміністрації № 213 від 26.05.2016 ОСОБА_7 передано у користування на умовах оренди 70,0000 га сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень). Вказаний вид угідь покладений в основу розробленої технічної документації із землеустрою та визначена нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки (а.с. 31-34).

Постановою Державного комітету зі стандартів від 28.10.1985 за №3453 затверджено ГОСТ 26640-85 Землі. Терміни та визначення (далі за текстом - ГОСТ 26640-85), який на теперішній час є чинним. Згідно пункту 27 ГОСТ 26640-85 багаторічне сільськогосподарське насадження - сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені деревні, кущові або трав'янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для

декоративного оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін. У пункту 4 ГОСТ 26640-85 під сільськогосподарськими угіддями визначено земельні угіддя, які систематично використовуються для отримання сільськогосподарської продукції.

Згідно норм ст.ст. 19, 22 Земельного кодексу України, багаторічні насадження - це вид сільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 20 Закону України Про землеустрій встановлено, що при створенні нових або впорядкуванні існуючих об'єктів землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності. Оскільки у даному випадку, створюється нове землекористування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо створення нових (впорядкування існуючих) землеволодінь, землекористувань. Дана землевпорядна документація виготовляється ліцензованими суб'єктами господарювання на підставі проектно-кошторисної документації на закладку багаторічних насаджень (саду) та укладеного із замовником договору. Проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань підлягають обов'язковій державній експертизі (стаття 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації ).

Розгляд і затвердження землевпорядної документації є однією з кінцевих стадій землевпорядного процесу. Коло суб'єктів, яким надається право розглядати та затверджувати землевпорядну документацію, визначено нормами статті 186 Земельного кодексу України. Це, зокрема, розгляд і затвердження робочих землевпорядних проектів, після погодження їх відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, власниками землі або землекористувачами.

Таким чином, зміні виду насаджень повинно передувати вчинення низки правових дій та процедур, визначених чинним законодавством України як необхідних для реалізації запланованої мети, тобто ОСОБА_7 порушив умови договору, що відповідно до п. 38 Договору є підставою для розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Відповідно до інформації отриманої з Управління Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі встановлено, що ст. 123 ЗК України передбачено, що земельна ділянка передається у користування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Крім того, згідно інформації Управління Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі у разі якщо б спірна земельна ділянка використовувалась під ріллю, то її нормативна грошова оцінка складалась би з середньої вартості за 1 га ріллі по АВАТ Срібне станом на 01.01.2016 - 40023,61 грн., тобто нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки під ріллю складала б 2 801 653,21 грн. (а.с. 60-62). Отже, втрати бюджету за оренду вказаної земельної ділянки складають приблизно 13290,78 грн. у рік.

За змістом ч. 3 ст. 1 ЗК України використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

У зв'язку з тим, що земельна ділянка використовувалась з порушенням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без зміни цільового призначення відповідно до ст.ст. 19, 23 ЗК України, ОСОБА_5 районна державна адміністрація не була обізнаною та не мала об'єктивної можливості довідатись про порушення вимог земельного законодавства під час її використання ОСОБА_7

Основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є визнання її належності до відповідної категорії земель. Поділ земельного фонду України на категорії, передбачений ЗК України.

Так, відповідно до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Частиною 5 ст. 20 ЗК України визначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання встановлено ст. 22 ЗК України. Так, ч. 2 ст. 22 ЗК України визначено, що до земель

сільськогосподарського призначення належать, у тому числі сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Сучасна класифікація виділяє сільськогосподарські угіддя, до яких належать землі, що безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції: рілля, багаторічні насадження, сінокоси і пасовища, а також перелоги.

До ріллі відносять земельні ділянки, які систематично обробляються під посіви сільськогосподарських культур, а також чисті пари, включаючи посіви багаторічних трав у полях сівозмін зі строком користування, передбаченим сівозмінами, і вивідні поля. До ріллі не відносяться ділянки сінокосів і пасовищ, зайняті посівами сільськогосподарських культур не більше 2-3 років, розораних з метою корінного поліпшення, а також міжряддя садів, використовувані під посіви

До багаторічних насаджень відносяться земельні ділянки, зайняті штучно створеними деревними, чагарниковими або трав'янистими багаторічними насадженнями, здатними давати Урожай плодово-ягідної, технічної або лікарської продукції. Обліку підлягають всі багаторічні насадження, в тому числі розміщені на терасах. Із загальної площі багаторічних насаджень окремо обліковують площі:

- садів - земельних ділянок, зайнятих деревними або чагарниковими насадженнями (зернятковими, кісточковими, горіхоплідними, цитрусовими, субтропічними та іншими породами);

- виноградників, зайнятих виноградними насадженнями; ягідників - ділянок, зайнятих культурними чагарниковими, напівчагарниковими і трав'янистими рослинами, які дають їстівні плоди;

- плодорозсадників - ділянок, які використовуються для вирощування садивного матеріалу плодових, ягідних культур і виноградників. У плодовому розсаднику розмножують і проводять початкове формування рослин, відбирають і підготовляють їх до пересадження в сад або ягідник.

Серед багаторічних насаджень обліковують також хмільники - земельні ділянки, зайняті насадженнями хмелю, шовковиці - шовковичні насадження, чайні плантації - зайняті чайними рослинами, призначеними для збирання чайного листу або чайного насіння, ефіроолійними культурами (троянда, лаванда, шавлія) та інші види насаджень, що мають місцеве поширення. Площі, зайняті дорогами, лісовими захисними смугами, за винятком лінійних вітроломних насаджень усередині кварталів, до складу багаторічних насаджень не входять і обліковуються у відповідних видах угідь.

Отже, зміна виду цільового призначення (використання) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, в нашому випадку з земель багаторічних насаджень на ріллю, встановлена законодавством та конкретизована уповноваженим органом державної влади чи місцевого самоврядування у рішенні про передачу її у власність або надання у користування. Така процедура потребує обов'язкового дотримання механізму такої зміни.

Відповідно до змісту ст. 20 ЗК України надання (передача) земельної ділянки громадянам та юридичним особам відбувається згідно з їх цільовим призначенням.

При цьому, необхідно акцентувати увагу на п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, який передбачає, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Встановлена законодавцем тимчасова заборона на зміну цільового призначення (використання), стосується не всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян та юридичних осіб, а лише їх окремих видів, зокрема, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель окремим видом цільового призначення

земельних ділянок є призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01). Таким чином, заборона, встановлена підпунктом б пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, поширюється на земельні ділянки, що мають саме цей вид цільового призначення, а саме - перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , незалежно від способу набуття власником прав на земельну ділянку. Найбільш поширеним способом формування земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Україні було виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) за результатами приватизації земель колективних сільськогосподарських підприємств, а також внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств.

Таким чином, одне лише виробництво на земельних ділянках товарної сільськогосподарської продукції не є підставою для визначення їх виду цільового призначення як для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без додержання процедур, передбачених статтею 22 Земельного кодексу України, адже наявність такого виробництва лише характеризує господарську діяльність землевласника або землекористувача, отже, не є характеристикою правового режиму земельної ділянки.

Нецільовим використанням земельної ділянки визнається не тільки порушення використання землі, що виходить за рамки категорії земельної ділянки, але і нецільове використання земельної ділянки в рамках однієї категорії землі.

Аналізуючи істотні умови Договору встановлено, що відповідно до п. 38 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є однією з підстав припинення права використання земельної ділянки.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про оренду землі , ст. ст. 203, 651, 785 ЦК України, ст. ст. 1, 18, 19, 20, 22, 23, 123, 141, 186 Земельного Кодексу України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_5 місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі ОСОБА_5 районної державної адміністрації задовольнити в поновному обсязі.

Розірвати договір оренди земельної ділянки № 1422786500:11:000:0310 площею 70,0000 га, розташованої на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, від 31.05.2016 року, укладений між ОСОБА_5 районною державною адміністрацією та ОСОБА_3.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути державі в особі ОСОБА_5 районної державної адміністрації земельну ділянку № 1422786500:11:000:0310 площею 70,0000 га, розташовану на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь прокуратури Донецької області судовий збір в розмірі 2756,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: